Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО ВІДОМА!!! АТ “ПроКредит Банк” ,21677333; Батичка В.О., 23.07.1971 р.н.; Батичко Н.Є., 09.06.1971 р.н., Рішення ГСЗО від 24.04.2024 по справі № 908/36/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2024 Справа № 908/36/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Концур Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/36/24
за позовом: Акціонерного товариства “ПроКредит Банк”, ідентифікаційний код юридичної особи 21677333 (пр. Берестейський (Перемоги), буд. 107-А, м. Київ, 03115)
до відповідача-1: Приватного підприємства “Лан-2000”, ідентифікаційний код юридичної особи 31190012 (вул. Шевченка, буд. 39, с. Шевченківське, Більмацький район, Запорізька область, 71031)
до відповідача-2: Батичка Вадима Олександровича, 23.07.1971 р.н., ІПН 2613608252 (вул. Шевченка, буд. 39, с. Шевченківське, Більмацький район, Запорізька область, 71031)
до відповідача-3: Батичко Надії Євгенівни, 09.06.1971 р.н., ІПН 2609204623 (вул. Шевченка, буд. 39, с. Шевченківське, Більмацький район, Запорізька область, 71031)
про стягнення 2 432 596 грн 58 коп.
за участі уповноважених представників сторін:
від позивача: Хоміч А.О., адвокат, свідоцтво ДР №5237 від 31.10.2018, довіреність 02.08.2023;
від відповідача 1: не з’явився
від відповідача 2: не з’явився
від відповідача 3: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
02.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “ПроКредит Банк” до відповідачів: Приватного підприємства “Лан-2000”, Батичка Вадима Олександровича, Батичко Надії Євгенівни про стягнення 2 432 596 грн 58 коп. заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1501.50334/FW1602.218 від 24.12.2020, який є невід’ємною частиною Рамкової угоди №FW1602.218 від 06.05.2011.
Позов заявлено на підставі невиконання відповідачами умов Договору про відкриття кредитної лінії №1501.50334/FW1602.218 від 24.12.2020, який є невід’ємною частиною Рамкової угоди №FW1602.218 від 06.05.2011, а також договорів поруки №207360-ДП1 від 06.05.2011, №207364-ДП1 від 06.05.2011. Нормативні підстави позову: ст. ст. 11, 14, 15, 16, 525, 526, 554, 610, 611, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2024 справу № 908/36/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.01.2024 у справі № 908/36/24 прийнято позовну заяву до розгляду призначено підготовче судове засідання на 31.01.2024.
В судовому засіданні 31.01.2024 здійснювалась відеоконференція.
Згідно з ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.
На підставі ч.2 ст. 183 ГПК України суд відклав підготовче засідання на 29.02.2024 о 10 год. 40 хв.
В судовому засіданні 29.02.2024 здійснювалась відеоконференція.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/36/24.
Суд оголосив склад суду. Відводів не заявлено.
Відповідачі в судове засідання не з’явились, сторони належним чином повідомлені про дату, місце та час проведення судового засідання.
В судовому засіданні представник позивача зазначила, що жодних документів чи пояснень від відповідачів на адресу позивача не надходило.
У судовому засіданні представник позивача усно просила наступне судове засідання також провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Зазначене клопотання судом задоволено.
Згідно з ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.
На підставі ч.2 ст. 183 ГПК України суд відклав підготовче засідання на 27.03.2024 о 12 год. 00 хв.
В судовому засіданні 27.03.2024 здійснювалась відеоконференція.
Документів від відповідачів на адресу суду не надходило.
В судовому засіданні представник позивача зазначила, що жодних документів чи пояснень від відповідачів на адресу позивача не надходило, підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку представника позивача, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 24.04.2024 о 11 год. 20 хв.
24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
В Указі Президента України №64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” зазначається: “У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.03.2022 № 908/3366/21 відкладено розгляд справи.
Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” у період дії воєнного стану, повноваження судів не можуть бути припинені.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. (ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”).
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
20) положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України;
21) особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції".
Згідно зі ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”:
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Сторони, зареєстроване місце перебування чи місцезнаходження якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному вебпорталі “Судова влада України”.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Про судове засідання 24.04.24 повідомлено сторін шляхом розміщення її в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на веб-сайті Судової влади України, на якому розміщено у т.ч. відповідне оголошення з метою доведення до сторін змісту ухвали суду про призначення засідання на 24.04.24.
Відповідачі своїм правом на надання відзиву не скористалися, відзиву суду не надали.
Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
В судовому засіданні 24.04.2024 здійснювалась відеоконференція.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив її задовольнити.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у цій справі.
В судовому засіданні 24.04.2024 судом прийнято рішення, оголошено його вступну та резолютивну частину.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
06.05.2011 Акціонерним товариством “ПроКредит Банк” (Банк) та Приватним підприємством “Лан-2000” (Позичальник) Рамкову кредитну угоду №FW1602.218.
Ця Рамкова кредитна угода (Рамкова угода або Угода) застосовується до таких Кредитних послуг, які Позичальник може одержати від Банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій Угоді: Овердрафт; Строковий кредит; Відновлювальна кредитна лінія; Гарантії, акредитиви (документарні операції); Кредитні картки. Окремо - Кредитна послуга, разом - Кредитні послуги.
Використання будь-якої Кредитної послуги в рамках цієї Рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу Банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід'ємними частинами цієї Угоди і не мають самостійного значення (окремо - Кредитний договір, разом - Кредитні договори).
Для забезпечення виконання зобов'язань за цією Рамковою угодою було укладено договори поруки: №207360-ДП1 від 06.05.2011, поручитель - Батичко Вадим Олександрович та №207364-ДП1 від 06.05.2011, поручитель - Батичко Надія Євгенівна (далі Договори поруки).
Усі Поручителі безумовно прийняли положення Договору поруки, зокрема: п.2.1 на підставі Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов'язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.
06.08.2015 згідно із Договором № 1 про внесення змін та доповнень до рамкової угоди було внесено зміни до Рамкової угоди, збільшено ліміт строку кредитування. Зміни були погоджені поручителями.
06.09.2016 за Договором про внесення змін до Рамкової угоди № 2 Сторони погодилися викласти Рамкову угоду у новій редакції. Поручителі погодили внесення змін.
В межах Рамкової угоди, забезпеченою порукою, між Позивачем (Кредитор/Банк) та Відповідачем 1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір (Договір про відкриття кредитної лінії №1501.50334/FW1602.218 від 24.12.2020) за умовами якого Позивач зобов'язувався надати грошові кошти (кредит) Відповідачу 1 у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти.
Положення Рамкової угоди доповнюють цей договір, в частині, в якій вони йому не суперечать. Сторони погодили, що «Кредит» означає позику, яка надається Банком за Кредитною лінією.
Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію відповідно до умов Рамкової угоди та цього Договору на наступних умовах:
|
Розмір ліміту в еквіваленті |
2 600 000 (два мільйона шістсот тисяч гривень 00 копійок) |
|
|
Номер Періоду доступності |
Дата початку строку дії Періоду доступності |
Дата закінчення строку дії Періоду доступності (включно) |
|
1 |
з 24 грудня 2020 року |
по 23 грудня 2021 року |
|
2 |
3 24 грудня 2021 року |
по 26 грудня 2022 року |
|
3 |
3 27 грудня 2022 року |
по 22 грудня 2023 року |
Відповідно до п. 7 Кредитного договору на непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 13.00 (чотирнадцять) % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього Договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: проценти = Індекс UIRD (12 міс) + 4,18%.
Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті Банку (http://www.procreditbank.com.ua).
За поясненнями Банку, протягом строку кредитування процентна ставка змінювалась наступним чином:
01.12.2020 13,00%
23.12.2021 14,00%
24.06.2022 12,97%
24.12.2022 17,48%
24.06.2023 20,27%.
Відповідно до п. 8 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повністю погасити Кредитну лінію на Дату погашення.
Відповідач 1 допустив прострочення оплати платежів, передбачених Кредитним договором.
Для досудового врегулювання 23.08.2023 року Банк надіслав Позичальнику претензію. Загальний строк прострочення складав 387 днів.
Також, Банк надіслав Вимоги про виконання зобов'язань за договором поруки усім поручителям.
Претензія та Вимога були надіслані через Інтернет-банкінг, оскільки відповідачі знаходяться на окупованій території.
Станом на день звернення до суду заборгованість позичальника не погашена.
У Відповідача 1 утворився та існує перед Позивачем борг за Кредитним договором 1, що дорівнює:
|
Капітал |
2 171 774,00 (два мільйона сто сімдесят одна тисяча сімсот сімдесят чотири гривень 00 копійок) |
|
Проценти |
260 822,58 (двісті шістдесят тисяч вісімсот двадцять дві гривень 58 копійок) |
|
Всього |
2 432 596,58 (два мільйона чотириста тридцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто шість гривень 58 копійок) |
Відповідач 1 вказану вимогу Банку не виконав, будь-яких пояснень щодо наявності ускладнюючих обставин не зазначив. Відповідачами 2, 3 вказані вимоги Банку не виконані.
За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, враховуючи викладене, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18).
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу 1 на поточний рахунок кредитні кошти, що підтверджується випискою від 26.12.2023 по особовому рахунку за період з 24.12.2020 по 26.12.2023 (а.с. 28-32).
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Таким чином, у зв`язку із порушенням відповідачем 1 строків повернення кредитних коштів, у позивача виникло право вимагати повернення усієї суми кредиту достроково на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Відповідно до п. 5. Рамкової угоди «Проценти», за користування Кредитними послугами Позичальник зобов'язаний сплатити Банку проценти у розмірі та порядку, визначених Угодою та Кредитним договорами у межах максимальних розмірів процентів, встановлених Угодою. Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним Кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.
Відповідно до п. 5.3. Рамкової угоди «Відновлюавльна кредитна лінія»: за користування кредитною лінією Позичальник у перший банківський день кожного календарного місяця, а у випадку повного погашення кредиту - у день повного погашення, сплачує Банку проценти, у розмірі вказаному у відповідному Кредитному договорі, але не більше ніж максимальний розмір, встановлений цією угодою.
Проценти нараховуються у дні погашення процентів, на суму використаного ліміту, існуючого на момент закриття кожного з операційних днів за кожен календарний день періоду між датою (включно), що передує поточному нарахуванню та датою (включно) останнього нарахування процентів (датою видачі кредиту - для першого нарахування). Використаним лімітом у небанківські дні є використаний ліміт на кінець останнього операційного дня, що передував цим дням.
Відповідач 1 свої зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами в повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов Договору про відкриття кредитної лінії №1501.50334/FW1602.218 від 24.12.2020 не повернув, у зв’язку з цим станом 19.12.2023 наявна заборгованість за кредитом в сумі 2 171 774 грн (основний капітал) та за процентами в сумі 260 822,58 грн.
Частиною 1статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов’язався відповідати за виконання зобов’язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Пунктами 2.1.-2.3 Договрів поруки передбачено, що Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов'язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.
Розмір зобов'язань Позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів.
Порука у повному обсязі поширюється на зобов'язання Позичальника із врахуванням усіх Кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до Кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.
Поручитель погоджується, що усі зміни Кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до Рамкової угоди (у т.ч. зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов'язків сторін тощо), а також укладення нових Кредитних договорів на підставі Рамкової угоди можуть здійснюватися без будь-якого погодження з Поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов'язання Позичальника з врахуванням усіх таких змін і нових Кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із Поручителем.
Відповідно до п. 3.2. Договорів поруки Поручитель зобов'язаний належно повністю виконати зобов'язання Позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості Позичальника у зв'язку із порушенням умов Кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов'язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо).
Достатнім документом про наявність заборгованості у Позичальника є довідка Кредитора, яка видається Поручителю на його вимогу (п. 3.4.Договорів поруки).
Згідно із п.4.1. Договорів поруки Порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред'явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки.
Кредитор вправі пред'явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості Позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника.
Пунктом 4.5. Договорів поруки передбачено, що до усіх вимог, що випливають з Договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
З огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.
На момент розгляду справи ні позичальник, ні поручителі заборгованість перед кредитором не сплатили.
За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту та простроченої заборгованості по процентам, у зв’язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачі 1, 2, 3 проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.
При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
За таких обставин судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами 1, 2, 3.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 02.05.2024.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
