flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ТОВ «ДОНБАСТРЕЙДІНГ» ПО СПРАВІ №908/4051/14.

29 грудня 2014, 09:28
№ провадження справи 31/106/14 
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
                                                                                                 Іменем України
12.11.2014 р.                                                                                                                                              Справа № 908/4051/14
Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.
За участю представників: від позивача – Маглиш Л.С., довіреність №2410-2 від 24.10.2014 р.; від відповідача – не з’явився.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім Сєвєродонецького “Об’єднання Склопластик”, м. Київ (скорочено ТОВ ТД Сєвєродонецького “Об’єднання Склопластик”);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастрейдінг”, м. Донецьк (скорочено ТОВ “Донбастрейдінг”);
про стягнення суми
Ухвалою господарського суду від 15.10.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження у справі 31/106/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 12.11.2014 р.
За клопотанням представника позивачарозгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні було прийнято рішення.
Сутність спору:
ТОВ “ТД Сєвєродонецького “Об’єднання Склопластик” звернулося з позовом про стягнення з ТОВ “Донбастрейдінг” заборгованості за Договором поставки №1002 від 10.02.2012 р. в сумі 908114,29 грн., 3% річних в сумі 102419,45 грн. та інфляційних в сумі 10283,90 грн., всього на суму 1020817,64 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором №1002 від 10.02.2012 р. належним чином не виконує, на даний час заборгованість становить 908114,29 грн. В обґрунтування позову посилається на ст. ст.1, 2, 4, 5, 12, 32, 54, 57 ГПК України, ст. ст. 193, 321, 265 ГК України, ст. ст. 526, 530, 549, 550, 691, 692 ЦК України та умови Договору № 1002 від 10.02.2012 р.
Представник позивача в судовому засіданні наполягає на заявлених позовних вимогах, просить їх задовольнити.
ТОВ “Донбастрейдінг”, відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надало, представник в судове засідання не з’явився. Ухвалу господарського суду від 15.10.2014 р. було надіслано за адресою відповідача, що вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідає вимогам статті 64 ГПК України.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
10.02.2012 р. між ТОВ “ТД Сєвєродонецького “Об’єднання Склопластик” (Постачальник, позивач у справі) та ТОВ “Донбастрейдінг” (Покупець, відповідач у справі) було укладено Договір поставки № 1002 (далі – Договір поставки).
Відповідно до п. 1.1 Договору поставки, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов’язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар, назва, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість яких визначається сторонами за допомогою Специфікацій, яка становить його невід’ємну частину. Поставка товару здійснюється партіями, що визначаються на підставі заявок уповноваженої особи Покупця, які подаються Постачальнику по мірі необхідності.
Пунктом п. 2.1 Договору поставки сторони погодили, що ціна товару, в т. ч. ПДВ 20% та загальна вартість партії товару визначається сторонами у Специфікації до даного Договору, яка є його невід’ємною частиною.
Загальна вартість Договору визначається шляхом сумування вартості кожної партії товару по усіх Специфікаціях до даного Договору (п. 2.3 Договору поставки).
Згідно до п. 3.2 Договору поставки, оплата здійснюється по факту поставки товару протягом 5 – ти банківських днів після його отримання Покупцем.
За умовами п. 3.3 Договору поставки, розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється Покупцем на підставі належним чином оформлених Постачальником видаткової (-их) накладної (-их) та рахунку (-ів).
Умови поставки визначено розділом 4 Договору поставки.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2014 р., а в частині грошових розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 8.1 Договору поставки в редакції Додаткової угоди №1 від 31.12.2012 р.). 
В позовній заяві позивач вказує, що ним відповідачу було поставлено товару (геосітка ССНП 50/50 – 40 (400) та ХАЙВЕЙ (7019909900)) на загальну суму 2670125 грн., що підтверджується видатковими накладними: №30 від 13.04.2012 р. на суму 1191062,5 грн., №31 від 13.04.2012 р. на суму 1191062,50 грн., №60 від 06.12.2013 р. на суму 192000 грн. та №61 від 12.12.2013 р. на суму 96000 грн.
Взяті відповідачем зобов’язання щодо оплати виконано частково в сумі 1519760,71 грн. та за видатковою накладною №31 від 13.04.2012 р. відповідачем було повернуто товару на суму 242250 грн. На даний час заборгованість відповідача перед позивачем становить 908114,29 грн.
Предметом судового розгляду по даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки в розмірі 908114,29 грн., 3% річних в сумі 102419,45 грн. та інфляційних втрат в сумі 10283,90 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.
У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Доказами отримання відповідачем товару за Договором поставки на загальну суму 2670125 грн. є видаткові накладні: №30 від 13.04.2012 р. на суму 1191062,50 грн., №31 від 13.04.2012 р. на суму 1191062,50 грн., №60 від 06.12.2013 р. на суму 192000 грн. та №61 від 12.12.2013 р. на суму 96000 грн., які підписані представниками обох сторін, довіреностями на отримання товарно – матеріальних цінностей №49 від 11.04.2012 р., №49 від 06.12.2013 р., №52 від 12.12.2013 р.
Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 3.2 Договору поставки сторони погодили, що оплата здійснюється по факту поставки товару протягом 5 – ти банківських днів після його отримання Покупцем.
Отже, з урахуванням зазначених приписів п. 3.2 Договору поставки відповідач зобов’язаний здійснити оплату за видатковою накладною №30 від 13.04.2012 р. до 20.04.2012 р.; за видатковою накладною №31 від 13.04.2012 р. до 20.04.2012 р.; за видатковою накладною №60 від 06.12.2013 р. до 11.12.2013 р. та за видатковою накладною №61 від 12.12.2013 р. до 17.12.2013 р.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем зобов’язання з оплати за товар за Договором належним чином не виконано.
Виставлені рахунки – фактури №29 від 11.04.2012 р. на суму 1191062,5 грн., №30 від 11.04.2012 р. на суму 1191062,50 грн., №63 від 06.12.2013 р. на суму 192000 грн. та №64 від 12.12.2013 р. на суму 96999 грн. сплачені відповідачем частково в сумі 1191062, 50 грн. (за видатковою накладною №30 від 13.04.2012 р. сплачено 08.06.2012 р., 15.03.2012 р. та 23.10.2013 р.) та 328698,21 грн. (за видатковою накладною №31 від 13.04.2012 р. сплачено 23.10.2013 р.), всього сплачено на суму 1519760,71 грн., що підтверджується банківською випискою (а. с. 59 – 61 ), та за видатковою накладною №31 від 13.04.2012 р. відповідачем було повернуто товару на суму 242250 грн., що підтверджується прибутковою накладною №1 від 25.07.2012 р.(а. с. 44).
Заборгованість в сумі 908114,29 грн. на час розгляду справи в суді відповідачем не сплачена.
За таких обставин вимога про стягнення з відповідача 908114,29 грн. є законною та підлягає задоволенню.
Позивачем окрім вимоги про стягнення заборгованості також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 102419,45 грн. та інфляційних в сумі 10283,9 грн.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних є правомірним.
Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він містить помилки, вірною сумою 3% річних за період з 20.04.12 р. по 07.10.2014 р. є 102298,3 грн., яка і підлягає задоволенню.
Заявлена позивачем сума інфляційних за період з травня 2012 р. по серпень 2014 р. пораховано позивачем не вірно, є меншою ніж пораховано судом, тому інфляційні підлягають задоволенню в заявленому розмірі 10283,9 грн. за період з травня 2012 р. по серпень 2014 р.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
 
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастрейдінг” (83001, м. Донецьк, проспект 25 – річчя РСЧА, буд. 1- В, каб. 302, код ЄДР 35950685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім Сєвєродонецького “Об’єднання Склопластик” (04071, м. Київ, вулиця Воздвіженська, буд. 10 – А, код ЄДР 33104475) заборгованість в сумі 908114 (дев’ятсот вісім тисяч сто чотирнадцять) грн. 29 коп., 3% річних в сумі 102298 (сто дві тисячі двісті дев’яносто вісім) грн. 30 коп., інфляційні втрати в сумі 10283 (десять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 90 коп. та судовий збір в сумі 20213 (двадцять тисяч двісті тринадцять) грн. 93 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 12.11.2014 р.
 
 
Суддя                                                                                    В.М. Хуторной