До уваги ПАТ “Торговий дім Поляков” та фізичну особу Ігнатенко М.В.

 

 

- позивача: не з’явився;

- відповідача: не з’явився.

 

Заявлено позов Приватного підприємства “Торговий дім Поляков” до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Ігнатенко Марини Вікторівни про стягнення 5091 грн. 12 коп. заборгованості за договором поставки № 2103 від 19 января 2011 року.

Ухвалою суду від 17.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/124/14, судове засідання призначено на 29.12.2014р.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-062052/14, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу” зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому, слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2)    У разі, коли учасник судового процесу не значиться у згаданому
“реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3)   Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку)відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 нього пункту, У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення” суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, - які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого суду, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи”, що підтверджують отримання учасником   судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійсни їй повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час ї місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вичиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення зпосиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111^Ю   ГПК України.

 Ухвала суду від 11.11.2014р. суду була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy). 

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, увипадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. 

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1   ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. 

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов’язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

 Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. 

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.   

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.           

В судове засіданняпредставник відповідача не з’явився.Відповідач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 17.12.2014р., не надав суду витребувані матеріали.

До суду 29.12.2014р. об 10 год. 20 хв., після судового засідання, поштою від позивача надійшло клопотання, про долучення документів до матеріалів справи (оригінали видаткових накладних повернуті позивачу, клопотання та копії видаткових накладних додані до матеріалів справи).

До суду, 29.12.2014р. об 11 год. 15 хв. поштою від позивача надійшло повторне клопотання про долучення документів до матеріалів справи. (оригінал договору повернуто позивачу, клопотання та копія договору додані до матеріалів справи). Також, від позивача надійшло клопотання в якому позивач просить суд розглядати справу без участі представника позивача, обґрунтовуючи це віддаленістю та завантаженістю представника.

Дані клопотання позивача, суд до уваги не приймає, поскільки позивач по справі              № 908/5754/14 є юридичною особою, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов’язаний забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи. 

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес завершено 29.12.2014р. винесенням рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПКУ), справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Між приватним підприємством “Торговий Дім ПОЛЯКОВ” (надалі по тексту – позивач, постачальник) та суб’єктом підприємницької діяльності – фізичної особи Ігнатенко Мариною Вікторівною (надалі по тексту – відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 2103 від 19 января 2011 року (далі по тексту - договір).

Згідно з п. 6.1 договору, даний договір вважається укладеним і набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р., а ва частині зобов’язань до повного їх виконання. В разі, якщо жодна із сторін не пізніше ніж 15 календарних днів до закінчення його дії не повідомила письмово іншу сторону про розірвання договору, він вважається щорічно пролонгованим на той же строк та на тих же умовах.

Згідно з п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, продукти харчування та інші товари, надалі по тексту “товар”, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних.

Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, договір є обов’язковим для виконання сторонами. 

Згідно з п. 1.2 договору, загальна сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці терміни.

Згідно з п. 3.3 договору, прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника, датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість, та кількість. Після прийняття товару - товар поверненню та обміну не підлягає.

Згідно з п. 3.4 договору, прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками постачальника та покупця за адресою: м. Київ, вул. Якіра, 12.

Згідно з п. 3.5 договору, при прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару його якість та кількість.

Згідно з п. 3.7 договору, сторони домовились проводити звірку взаємних розрахунків і підписувати Акти звірок один раз на місяць. Дані, підтверджені в актах звірки, є підставою для остаточних взаєморозрахунків.

Згідно з п. 4.2 договору, покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до умов договору позивачем відпущено, а відповідачем прийнято товар по видатковим накладним на суму 4242,60гривень:

- КФ-0030917 від 15.02.2014р. дата оплати 01.03.2014р. відстрочка 14 днів, днів прострочено 277, заборгованість по товару на 02.12.2014р. – 2  629, 72 грн.; (копія накладної додана до матеріалів справи)

- КФ-0042880 від 01.03.2014р. дата оплати 15.03.2014р. відстрочка 14 днів, днів прострочено 263 заборгованість по товару на 02.12.2014р. – 1  546, 18 грн.; (копія накладної додана до матеріалів справи)

- КФ-0043256 від 01.03.2014р. дата оплати 15.03.2014р. відстрочка 14 днів, днів прострочено 263 заборгованість по товару на 02.12.2014р. – 66,70 грн. (копія накладної додана до матеріалів справи)

На виконання умов договору, позивач, як постачальник товару, виконав умови даного договору.

Факт поставки продукції підтверджується видатковими накладними (доданими до матеріалів справи).

Відповідач за отриману продукцію в установленому договором порядку і строк не розрахувався.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. 

На момент розгляду спору по суті заборгованість покупця за отриманий товар не погашена, сума основного боргу складає 4242 грн. 60 коп., підтверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

           Враховуючи вищевикладене, сума основного боргу, на момент розгляду спору, по суті складає 4 242 грн. 60 коп., підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.  

Позивачем, на підставі п. 5.4 договору, пред’явлена до стягнення сума штрафу в розмірі 848 грн. 52 коп.

П. 5.4 договору визначено, що при порушенні відповідачем умов п. 4.2. договору, на строк 45 днів , на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від простроченої суми. 

Штраф в розмірі 20% від простроченої суми, розраховується за формулою:

Ш = З X 20% , де Ш - це штраф в розмірі 20 % від простроченої суми; З - це сума простроченого платежу:

- КФ-0030917 від 15.02.2014р. дата оплати 01.03.2014р. відстрочка 14 днів, днів прострочено 277, заборгованість по товару на 02.12.2014р. – 2  629, 72 грн., штраф 20 %                  - 525 грн. 94 коп.; (розрахунок штрафних санкцій доданий до матеріалів справи)

- КФ-0042880 від 01.03.2014р. дата оплати 15.03.2014р. відстрочка 14 днів, днів прострочено 263 заборгованість по товару на 02.12.2014р. – 1  546, 18 грн. штраф 20 %                   - 309 грн. 24 коп.; (розрахунок штрафних санкцій доданий до матеріалів справи)

- КФ-0043256 від 01.03.2014р. дата оплати 15.03.2014р. відстрочка 14 днів, днів прострочено 263 заборгованість по товару на 02.12.2014р. – 66,70 грн. штраф 20 %                           - 13 грн. 34 коп.; (розрахунок штрафних санкцій доданий до матеріалів справи)

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч.2 ст. 193, ч.1 ст. 216 та ч.1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст. 230 ГК України)

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 848 грн.     52 коп. 20 % штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості і заборгованість підтверджена матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 4242 грн. 60 коп. основного боргу та 848 грн. 52 коп. штрафу, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позов Приватного підприємства “Торговий дім Поляков” до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Ігнатенко Марини Вікторівни слід задовольнити.

Судові витрати, на підставі ст. 49 ГПК України,   покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 903 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 ГПК України, суд:              

Позов Приватного підприємства “Торговий дім Поляков” до  суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Ігнатенко Марини Вікторівни задовольнити.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Ігнатенко Марини Вікторівни (84541, Донецька область, Артемівський район, село Берестове, вул. Симонова буд. 56, ідентифікаційний код 2981010402) на користь Приватного підприємства “Торговий дім Поляков” (18000, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, п/р 26008432269в ЧОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32268131, ІПН 322681323019, свідоцтво ПДВ 32155596) 4242 (чотири тисячі двісті сорок дві) грн. 60 (шістдесят) коп. основного боргу, 848 (вісімсот сорок вісім) грн. 52 коп. штрафу, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.