Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
номер провадження справи 21/6/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2021 року Справа № 908/485/16 (908/206/21)
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретареві Садовій М.П., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/485/16 (908/206/21)
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 35, код ЄДРПОУ 42093239, представник - адвокат Нікітіна Ю.С.)
до відповідача - Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 12, код ЄДРПОУ 25821181)
про стягнення 2 989, 54 грн.
Кредитори:
боржник – Запорізька обласна кредитна спілка “Довіра” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 12, код ЄДРПОУ 25821181)
банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника -
Ліквідатор - арбітражний керуючий Толстих Андрій Володимирович (свідоцтво Міністерства юстиції України № 735 від 24.04.2013, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 1-Н, ідентифікаційний номер 2942414154, avt.attorney@)gmail.com, 0674887707)
Учасники справи:
про банкрутство
Суддя Черкаський В.І.
За участю представників сторін:
Кредитори - Кульбакін І.А., паспорт СА 082727 від 06.12.1995, Гордієнко Г.В., паспорт СА 351725 від 08.02.1997, Жилаєва Т.А., паспорт СЮ 294210 від 22.02.2013, Журба Т.Г., паспорт СВ 824960 від 07.06.2003, Линнік І.А., паспорт СА 374465 від 12.12.1996, Попов М.К., пенсійне посвідчення серія ААА № 0053820 від 22.12.1999, Глотка А.П., паспорт СА 336248 від 28.01.1997;
ліквідатор, Толстих А.В, посвідчення № 735 від 24.04.2013;
від ТОВ “Запоріжжяелектропостачання”, Аксарін Р.М., довіреність № 15 від 11.03.2021, адвокат;
від ЗОКС “Довіра”, Алєксєєнко Р.Ю., посвідчення адвоката № 2869 від 19.02.2021, адвокат
СУТЬ СПОРУ:
26.01.2021 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” надійшла позовна заява вих. № 365 від 21.01.2021 (вх. № 221/08-07/21 від 28.01.2021) про стягнення з відповідача 2 989, 54 грн., з яких: 2 506, 62 грн. - заборгованості за спожиту електричну енергію за період з березня 2019 по березень 2020 року, 57, 21 грн. - 3 % річних за період з 28.09.2019 по 01.10.2020, 57, 45 грн. - інфляційних втрат за період з 01.20.2019 по 30.06.2020.
Ухвалою від 01.02.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” вих. № 365 від 21.01.2021 року (вх. № 221/08-07/21 від 28.01.2021) залишено без руху. Надано заявнику строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом надання до суду у вказаний вище строк доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.
09.02.2021 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” надійшло клопотання № 710 від 03.02.021 року (вх. № 2730/08-08/21 від 09.02.2021) до якого додано докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (оригінал платіжного доручення № 666 від 29.01.2021 року про сплату судового збору у розмірі 2 270, 00 грн. залучено до матеріалів справи).
Ухвалою суду від 11.02.2021 року після усунення ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” недоліків, позовну заяву Товариства з обережною відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” вих. № 365 від 21.01.2021 року (вх. № 221/08-07/21 від 28.01.2021) про стягнення з відповідача 2 989, 54 грн., з яких: 2 506, 62 грн. - заборгованості за спожиту електричну енергію за період з березня 2019 по березень 2020 року, 57, 21 грн. - 3 % річних за період з 28.09.2019 по 01.10.2020, 57, 45 грн. - інфляційних втрат за період з 01.20.2019 по 30.06.2020 прийнято до розгляду у межах провадження у справі № 908/485/16 про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Підготовче засідання призначено на 02.03.2021 року о 10 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 02.03.2021 заяву відповідача вих. від 02.03.2021 задоволено. Продовжено строк підготовчого засідання у справі № 908/485/16 (908/206/21). Підготовче засідання відкладено на 02.04.2021 року, 10 - 15. Зобов’язано відповідача (ліквідатора) – надати відзив на позовну заяву, докази направлення його позивачу.
Ухвалою суду від 02.04.2021 року у справі № 908/485/16 (908/206/21) підготовче засідання відкладено на 27.04.2021 року, 10 - 15.
Ухвалою суду від 27.04.2021 року підготовче засідання у справі № 908/485/16 (908/206/21) відкладено 17.05.2021 року, 10 - 15.
Ухвалою суду від 17.05.2021 року клопотання ліквідатора вих. від 17.05.2021 про відкладення засідання задоволено. Відкладено підготовче засідання 11.06.2021 року, 10 - 30.
Ухвалою від 11.06.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу № 908/485/16(908/206/21) до судового розгляду по суті. Справу призначено до розгляду по суті на 07.07.2021 року, 10 - 30.
07.07.2021 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 5267 від 06.07.2021 року (вх. № 13848/08-08/21 від 07.07.2021) з додатком до них.
Представник позивача у судових засіданнях 02.04.2021 року, 27.04.2021 року, 17.05.2021 року, 11.06.2021 року та 07.07.2021 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити. Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, які зазначені у відзивах на позовну заяву.
У судовому засіданні 07.07.2021 року відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз’яснив порядок і строк його оскарження.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та учасників у справі про банкрутство, суд
УСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 12, код ЄДРПОУ 25821181). Визнано грошові вимоги Шакуріної Людмили Леонідівни до боржника у розмірі 1 301 346 грн. 31 коп. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном. Попереднє засідання суду призначено на 26.04.2016 року об 11:00.
Постановою господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 визнано Запорізьку обласну кредитну спілку “Довіра” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 12, код ЄДРПОУ 25821181) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру.
Позивач обґрунтовує позов наступним.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (далі - Позивач або Постачальник) та Запорізькою обласною кредитною спілкою “Довіра” (далі - Відповідач або Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції “Універсальна” - Додаток 3 до Договору, для чого споживач 01.01.2019 подав електропостачальнику заяву-приєднання - Додаток 1 до Договору.
Згідно з Розділом 2 Договору “Предмет Договору”, Позивач продає електричну енергію Відповідачу для забезпечення потреб електроустановок Відповідача, а Відповідач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У відповідності з розділом 3 Договору, умови надання універсальних послуг Відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору.
Згідно з розділом 5 Договору “Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії”, Відповідач розраховується з Позивачем за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Позивача.
Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку
Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору “Спосіб та термін оплати”, розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100 % попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п’яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунку. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника. У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу. Юридична особа, предметом діяльності якої є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг здійснює повну оплату вартості електричної енергії шляхом остаточного розрахунку Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок), зазначений у Договорі або розрахункових документах.
Відповідно до п. 5.10. Договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Відповідачем були отримані рахунки за постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період січня 2019 по березень 2020 у відповідності до яких обсяг використаної електричної енергії складає 1086 кВт/год на суму 2 982 грн. 27 коп., що підтверджується повідомленням/листом за 007-066/13635 від 01.09.2020 адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ “Запоріжжяобленерго” про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу споживача.
Відповідачем самостійно було сплачено частину боргу за спожиту електроенергію у сумі 475 грн. 65 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 07.05.2019 та № 20 від 07.05.2019.
Так, в порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у Відповідача (з урахуванням часткової сплати) виник борг за спожиту електричну енергію за період з березня 2019 по березень 2020 в сумі 2 506 грн. 62 коп., який до теперішнього часу не сплачено.
У зв’язку з невчасною сплатою вартості спожитої електричної енергії Відповідачу було нараховано:
- 3% річних від суми заборгованості в розмірі 57, 21 грн. за період з 28.09.2019 по 01.10.2020.
- суму інфляційних втрат у розмірі 57, 45 грн. за період з 01.10.2019 по 30.06.2020.
- пеню в розмірі 368, 26 грн. за період з 28.09.2019 по 01.10.2020.
На вимогу п. 6 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України для вжиття заходів досудового врегулювання спору, Відповідачу 15.09.2020 р. було направлено вимогу від 15.09.2020 № 9751 для сплати суми боргу у розмірі 2 506 грн. 62 коп. за період з березня по травень 2019 р., з липня 2019 р. по березень 2020 р. Проте, вимога була залишена Відповідачем без уваги.
Предметом даного судового розгляду є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, на підставі ст. ст. 530, 625 ЦК України, які заявлені в межах справи про банкрутство боржника - Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” щодо стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” - 2 989 грн. 54 коп., яка складається з: 2 506 грн. 62 коп. - заборгованість за спожиту електричну енергію за період з березня 2019 по березень 2020; 368 грн. 26 коп. пеня за період з 28.09.2019 по 01.10.2020; 57 грн. 21 коп. - 3 % річних за період з 28.09.2019 по 01.10.2020; 57 грн. 45 коп. - інфляційних втрат за період з 01.10.2019 по 30.06.2020.
Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов’язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов’язку в натурі.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором про постачання електричної енергії.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію за період з березня 2019 по березень 2020 в сумі 2 506 грн. 62 коп. належним чином не виконав, внаслідок чого обсяг використаної за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у відповідача склав 1086 кВт/год на загальну суму 2 506 грн. 62 коп.
Відповідач доказів погашення заборгованості у заявленому позивачем розмірі не надав.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 2 506 грн. 62 коп. за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Крім того, у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:
- 3% річних від суми заборгованості в розмірі 57, 21 грн. за період з 28.09.2019 по 01.10.2020.
- суму інфляційних втрат у розмірі 57, 45 грн. за період з 01.10.2019 по 30.06.2020.
- пеню в розмірі 368, 26 грн. за період з 28.09.2019 по 01.10.2020.
Відповідно до ч. 3 ст. 59 Кодексу України з питань банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.
Позивачем не правомірно нараховано 3% річних від суми заборгованості в розмірі 57, 21 грн. за період з 28.09.2019 по 01.10.2020; суму інфляційних втрат у розмірі 57, 45 грн. за період з 01.10.2019 по 30.06.2020 та пеню в розмірі 368, 26 грн. за період з 28.09.2019 по 01.10.2020.
За таких обставин, позовна заява в цій частині не підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Європейський Суд у пункті 83 рішення від 11 січня 2007 року у справі “Кузнецов та інші проти Російської Федерації” (Kuznetsov and Others v. Russian Federation) зазначив: “83. Суд повторює, що у відповідності до установленого прецедентним правом, яке відображує принцип належного відправлення правосуддя, у рішеннях судів та органів правосуддя повинні бути належним чином вказані підстави, за якими вони були винесені. Пункт 1 статті 6 зобов’язує судові інстанції вказувати мотивування постановлених ними рішень, проте цей пункт не можна тлумачити як зобов’язуючий надавати докладну відповідь з кожного приводу. Те, у якій мірі повинно виконуватись це зобов’язання, залежить від характеру рішення (див. п. 29 рішення у справі “Руіз Торія проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 19994p., Серія А, № 303-А).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бурдов проти Росії”).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” слід задовольнити частково.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 12, код ЄДРПОУ 25821181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 35, код ЄДРПОУ 42093239) 2 506 (дві тисячі п’ятсот шість) грн. 62 коп. основного боргу, 1 903 (одна тисяча дев’ятсот три) грн. 31 коп. - судового збору.
Видати наказ, після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Копію рішення направити сторонам, учасникам у справі про банкрутство.
Розмістити повний текст рішення на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Звернути увагу учасників справи, що у разі необхідності отримання копії цього процесуального документу у паперовій формі, слід звернутись з відповідною заявою у справі до канцелярії суду, телефон (061) 764-89-29, або на телефон “гаряча лінія” - (061) 764-89-30, і погодити час та дату отримання документів.
Повне рішення буде складено протягом десяти днів.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 19.07.2021 року.
Суддя В.І. Черкаський
ДО УВАГИ!!! Учасників справи Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 12, код ЄДРПОУ 25821181) по справі № 908/485/16.
_03_03.png)
