Господарський суд Запорізької області

05 травня 2022, 12:42

До відома ТОВ “ЛАЙФ БЕСТ ТРАНС” (72401, Запорізька область, Мелітопольський район, смт Приазовське, вул. Пушкіна, буд. 12, кв. 21) щодо прийняття рішення по справі № 908/136/22

номер провадження справи 17/10/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2022 Справа № 908/136/22

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/136/22

за позовною заявою: заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22) в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах:

позивач: Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 22а)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАЙФ БЕСТ ТРАНС”, 72401, Запорізька область, Мелітопольський район, смт Приазовське, вул. Пушкіна, буд. 12, кв. 21

про стягнення 6 615,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

11.01.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області за вих. від 28.12.21 № 55/2-9420вих-21 в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАЙФ БЕСТ ТРАНС” (ТОВ “ЛАЙФ БЕСТ ТРАНС”) 6 615,00 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобам.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.22 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 18.01.22 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/136/22 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 21.03.22 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали цієї господарської справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач (в т.ч. заступник прокурора), ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

В обґрунтування своєї правової позиції заступник прокурора у своїй позовній заяві за вих. від 28.12.21 № 55/2-9420вих-21 зазначає, що 16.12.19 уповноваженою особою управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Відповідно до графіку проведення рейдових перевірок Управлінням у період з 16.12.19 по 22.12.19 та направлення на перевірку від 13.12.19 № 007500, 16.12.19 посадовими особами Управління в м. Мелітополь на 405 км + 853 м. а/д М18, проведено перевірку транспортного засобу марки SCANIA R420 д.н АР 8188 СО з причепом Krone Az д.н АР 5552 XО. Зазначений автомобіль та причіп згідно із свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, належить Фурса О.І., який проживає за адресою: вул. Пушкіна, 12, кв. 21, смт Приазовське, Запорізька область. За даним фактом посадовими особами Управління складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.12.19 № 185450. Крім того, у товаро-транспортній накладній № 47589 від 15.12.19 зазначено, що автомобіль марки SCANIA R420 д.н АР 8188 СО з причепом Krone Az д.н АР 5552 XО (пр-контейнеровоз), під керуванням водія Сустова О.В. прямував до Каховської філії «АТ КАРГІЛЛ» по вул. Південна, 1, м. Каховка, Херсонська область, з вантажем соняшнику. Так, у ході здійснення документального габаритно-вагового контролю, посадовими особами Управління здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритного транспортного засобу від 16.12.19 та нараховано плату за проїзд у розмірі 252,00 євро, що за перерахунком згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України станом на 16.12.19 еквівалентно 6 615,00 грн. (на день проведення розрахунку, а саме: на 16.12.19 курс гривні до 1 євро становив 26,25 гривень), яку відповідачем на час звернення прокурора до суду не сплачено, що також підтверджується листом Управління від 02.06.20 № 42468/26/24-20. Разом з тим, відповідно до абз. 3 п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.07 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. У той же час, відповідно до листа Управління 02.06.20 № 42468/26/24-20 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом ТОВ «ЛАЙФ БЕСТ ТРАНС» не сплачена. Крім того, 09.01.20 Управлінням направлено лист до ТОВ «ЛАЙФ БЕСТ ТРАНС» щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт № 1921/26/24-20, який відповідачем залишено поза увагою. Факт отримання відповідачем зазначеного листа підтверджується чеком, реєстром рекомендованих відправлень, списком № 43 згрупованих поштових відправлень. З урахуванням викладеного, заступник прокурора вважає позовні вимоги до відповідача обґрунтовані тим, що останнім порушено норми законодавства щодо проїзду великовагових та транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та просить суд стягнути з відповідача 6 615,00 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортом.

З метою належного повідомлення позивача про дату, місце та час розгляду справи № 908/136/22 господарським судом на юридичну адресу Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в порядку ст.ст. 12, 53, 120, 121, 176, 234, 235, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 18.01.22 про відкриття провадження у справі.

Будь які пояснення з боку позивача до суду не надійшли.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду також не надійшли.

Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України (який долучено судом до матеріалів справи № 908/136/22), станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням ТОВ “ЛАЙФ БЕСТ ТРАНС” є: 72401, Запорізька область, Мелітопольський район, смт Приазовське, вул. Пушкіна, буд. 12, кв. 21.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/136/22 судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 53, 120, 121, 176, 234, 235, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 18.01.22 про відкриття провадження у справі.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 20.01.22, ухвала суду від 18.01.22 про відкриття провадження у справі № 908/136/22 (вих. № 001012 від 20.01.22) отримана представником відповідача – 22.01.22.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/136/22.

Частиною 3 ст. 222 ГПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до частин 2 та 3 ст. 252 ГПК України, 17.02.22 сплив 30-денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

А тому, як наслідок, наявні матеріали справи за № 908/136/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення –21.03.22.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області у період з 16.12.19 по 22.12.19 та направлення на рейдову перевірку від 13.12.19 № 007500 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 16.12.19 о 16 год. 00 хв. на дислокації 405 км + 853 м а/д М18 проведено рейдову перевірку транспортних засобів автомобіля SCANIA R420 д.н АР 8188 СО з причепом Krone Az д.н АР 5552 XО (пр-контейнеровоз) під керуванням Сустова Олександра Вікторовича.

За результатами перевірки складено:

- акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.12.19 № 185450, яким зафіксовано порушення ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яку передбачено ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм;

- акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.12.19 № 0016468;

- розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно з накладної від 15.12.19 № 47589 (додаток до акту № 0016468 від 16.12.19 про порушення встановлених обмежень габаритів загальної маси та/або осьових навантажень).

Перевезення здійснювалось відповідно до товарно-транспортної накладної від 15.12.19 № 47589.

Згідно товарно-транспортної накладної від 15.12.19 № 47589, наданої під час проведення перевірки, вантажний автомобіль марки SCANIA R420 д.н АР 8188 СО з причепом Krone Az д.н АР 5552 XО (пр-контейнеровоз), під керуванням водія Сустова О.В., прямував до Каховської філії «АТ КАРГІЛЛ» по вул. Південна, 1, м. Каховка, Херсонська область з вантажем соняшнику з масою брутто 48,7 т.

У відповідності до свідоцтва про реєстрацію № СХТ 179378 автомобіля марки SCANIA R420 д.н АР 8188 СО та свідоцтва про реєстрацію № СХК373820 причепа марки Krone Az д.н АР 5552 XО (пр-контейнеровоз), вказані транспортні засоби належать Фурса О.І., який проживає за адресою: Запорізька область, смт приазовське, вул. Пушкіна, 12, кв. 21.

Відповідно до акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.12.19 № 0016468, повна нормативно допустима маса транспортного засобу становить 40 т., фактична маса транспортного засобу – автомобіля марки SCANIA R420 д.н АР 8188 СО з причепом Krone Az д.н АР 5552 XО (пр-контейнеровоз) склала 48,7 т., відстань між осями – 3,5, 5, 1,5, 1,5 метрів.

На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області складений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 16.12.19 та нарахована плата за проїзд у розмірі 252,00 євро. Розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули з урахуванням норм пункт 31¹ постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.07.

За перерахунком згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України станом на 16.12.19 – 252,00 євро еквівалентно 6 615,00 грн. (1 євро = 26,25 грн.).

Згідно із абз. 3 п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.07 № 879 (далі Порядок № 879), перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Листом Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті за вих. від 09.01.20 № 1921/26/24-20 повідомлено ТОВ “ЛАЙФ БЕСТ ТРАНС” про нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового/великогабаритного транспортного засобу марки SCANIA R420 д.н АР 8188 СО з причепом Krone Az д.н АР 5552 XО (пр-контейнеровоз) в розмірі 252,00 євро, що в перерахунку на гривні становить 6 616,68 грн. та оплатити вказану суму потрібно до 16.01.20.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільний прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст.16 ЦК України).

Згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналогічним чином питання відшкодування збитків врегульовано Господарським кодексом України.

Статтею 224 Господарського кодексу України (ГК України) передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У постанові від 06.06.18 по справі № 820/1203/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що категорія спорів про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка нарахована управлінням Укртрансбезпеки та її територіальними органами не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в т.ч. й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом спору, віднесеної до адміністративної юрисдикції та мають вирішуватись в порядку господарського або цивільного судочинства.

Вбачається, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Частиною 2 ст. 29 Закону України “Про дорожній рух” передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт”, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону.

Статтею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. … У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше 5 відсотків.

У відповідності до ст. 33 Закону України “Про автомобільні дороги”, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.15 за № 103 затверджено Положення про Державну службу з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 цього Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із пп. 1 п. 4 Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Укртрансбезпека (п. 8 Положення) здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пп. 15 та пп. 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.07 № 879 (далі Порядок № 879).

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з ч. 3 п. 2 Порядку № 879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 № 1306.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі -18т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєним, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5м.

Відповідно до п. 4 Порядку, взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затв. наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.13 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, у т.ч.:

- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснюю автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.13 № 422;

- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно із п. 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм+Рнв+Рг) х В

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Згідно із п. 31 Порядку № 879, при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільше сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для створення осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі (у формулі визначено як “К”).

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

За результатами документального габаритно-вагового контролю автомобіля марки SCANIA R420 д.н АР 8188 СО з причепом Krone Az д.н АР 5552 XО (пр-контейнеровоз), посадовими особами Управління в акті про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів від 16.12.19 № 0016468 зафіксовано загальне навантаження - фактична повна маса 48,7 т., нормативно допустима - 40,00 т., відстані між осями - 3,5, 5, 1,5 1,5 м., при цьому вантаж перевозився за допомогою контейнеровоза.

Розрахунок плати за проїзд відповідно до акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0016468 від 16.12.19 виконаний за наступними даними:

Рзм – 0,20 (загальна маса транспортного засобу перевищує нормативно-встановлені норми);

Рнв - 0,00 (перевищення навантаження на одиничну вісь);

Рнв - 0,00 (перевищення навантаження на строєну);

Рг - 0 (габарити не перевищують нормативно-встановлені);

В - відстань 420 км;

К - у трьохкратному розмірі (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру від 10 % до 40 % - К = 3).

Відповідно до вищезазначеного: П=(0,20+0,00+0,00)*420*3*=252,00 Євро.

При цьому, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, допустима дозволена маса для контейнеровоза складає 44 тони.

Хоч і розрахунок Управлінням виконаний із похибкою в частині розрахунку маси перевищення вагових параметрів для контейнеровоза (за розрахунком перевищення складає на - 8,7 т., фактично за законом на - 4,7 т.), у спірних правовідносинах за формулою П=(Рзм+Рнв+Рг) х В х К, значення покажчика К=3 (у трьохкратному розмірі) не змінюється, оскільки встановлено перевищення нормативу вагового параметру транспортного засобу на 21 %, а, отже, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним також не змінюється.

Таким чином, при проведенні габаритно-вагового контролю, складання відповідного акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.

Станом на 16.12.19 (день проведення розрахунку) сума 252,00 євро за офіційним курсом, встановленим Національним банком України, складає 25,26 грн. (252,00 х 25,26 = 6 615,00 грн.).

Однак, як вбачається у передбачені п. 31-1 Порядку № 879 строки, нарахована до сплати ТОВ “ЛАЙФ БЕСТ ТРАНС” плата за проїзд у сумі 6 615,00 грн. (252,00 Євро) не сплачена.

Також, відповідачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів сплати за проїзд суми в розмірі 6 615,00 грн. та контррозрахунку вказаної плати.

Згідно із ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків(ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.06).

Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Вирішуючи справу по суті спору судом враховано, що відповідачем не надано суду:

- належних та допустимих доказів сплати плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 252,00 Євро, що еквівалентно 6 615,00 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 16.12.19,

- доведеність належними та допустимими доказами перевищення транспортним засобом відповідача нормативно вагових параметрів,

- жодних письмових пояснень щодо суті спору.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 210, 236-238, 240, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАЙФ БЕСТ ТРАНС” (72401, Запорізька область, Мелітопольський район, смт Приазовське, вул. Пушкіна, буд. 12, кв. 21, код ЄДРПОУ 39642798) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 22 а) до державного бюджету (за наступними реквізитами: р/р UA218999980313141216000008479, код класифікації доходів бюджету 22160100, одержувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/22160100, код ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 6 615 (шість тисяч шістсот п’ятнадцять) грн. 00 коп. (що еквівалентно 252,00 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 16.12.19). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАЙФ БЕСТ ТРАНС” (72401, Запорізька область, Мелітопольський район, смт Приазовське, вул. Пушкіна, буд. 12, кв. 21, код ЄДРПОУ 39642798) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (код ЄДРПОУ 02909973, вул. Байбулатова, 22, м. Мелітополь Запорізької області, 72319, розрахунковий рахунок: UА43820172034318000100000271 відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв’язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 04.05.2022.

Суддя В.Л. Корсун