Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
номер провадження справи 26/43/21
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2022 Справа № 908/1957/21(908/3086/21)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”, код ЄДРПОУ 40001366 (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 54, офіс 41А)
до відповідача – Акціонерного товариства “Українська залізниця”, код ЄДРПОУ 40075815 (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця,5)
про стягнення 85 376,80 грн
в межах справи № 908/1957/21
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”, код ЄДРПОУ 40001366 (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 54, офіс 41А)
УСТАНОВИВ:
25.10.2021 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” до Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення 85 376,80 грн, для розгляду в межах справи № 908/1957/21 про банкрутство позивача.
Ухвалою суду від 26.10.2021 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” до Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення 85 376,80 грн, для розгляду в межах справи № 908/1957/21 про банкрутство позивача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу, згідно з вимогами ч. 1 ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України та згідно з вимогами ч. 5 ст. 165 ГПК України копія відзиву з доданими до нього документами повинна бути надіслана (надана) відповідачем позивачу одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду.
Відповідно до матеріалів справи Відповідач у встановлений судом строк не надіслав до суду відзив на позовну заяву. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 26.10.2021 р. була вручена Відповідачу 01.11.2021.
Натомість 03.05.2022 до суду надійшло клопотання про зменшення суми штрафу, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
24.03.2020 р. між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Перевізник) укладений Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8201472 (надалі – Договір), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (надалі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно п. 1.3. Договору, перевезення - це послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому договором порядку. Перевезення оформлюється накладною відповідно до Договору, Статуту залізниць України, Збірника Тарифів та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, Правил перевезення вантажів, СМГС, КОТІФ відповідно.
Відповідно до п. 1.4. Договору, надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 Договору).
Згідно з п. 8.1. Договору, Сторони домовились про використання електронного документообігу. Відповідно до п. 8.5.2. Договору, оформлений ЕПД (електронний перевізний документ) вважається оригіналом Договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.
П. 9.5. Договору передбачено, що Договір укладається в електронній формі. У виняткових випадках, обумовлених правовим статусом Замовника допускається укладення Договору в паперовій формі.
Згідно з п. 1.10. Договору, останній є укладеним з дня надання Замовнику Перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. Договору.
Так, між Позивачем та Відповідачем Договір укладено 24.03.2020 р., про що свідчить Повідомлення Відповідача від 24.03.2020 р. Договір вводиться в дію з 01.07.2020 р.
На виконання умов Договору, Відповідач (перевізник) у період з 14.11.2020 р. по 26.11.2020 р. доставив на адресу одержувача Херсонська філія ДП “АМПУ” вантаж згідно накладних №№ 40041980, 40100612 (досильна накладна), 40478703, 40201964, 40311599, 42909481.
На виконання умов Договору, Відповідач (перевізник) у період з 22.12.2020 р. по 24.12.2020 р. доставив на адресу одержувача ТОВ СП “Нібулон” вантаж згідно накладних №№ 34513093, 34536730.
На виконання умов Договору, Відповідач (перевізник) у період з 11.04.2021 р. по 21.04.2021 р. доставив на адресу одержувача ТОВ “ТІС” вантаж згідно накладних №№ 42614107, № 42246967.
Відправником вантажу та замовником послуг перевезення за даними накладними є Позивач.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до календарних дат прибуття вантажів на станції призначення згідно вказаних вище накладних (графа 51), останні доставлено Відповідачем з простроченням терміну доставки, визначеного п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів. У зв`язку з цим Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 85 376,80 грн.
Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 306 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
За змістом ч.ч. 2, 5ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (п. 22 Статуту залізниць України).
Відповідно до п. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.
П. 28 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
П. 41 Статуту залізниць України визначено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.
Відповідно до п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктами 1.1, 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів визначено терміни, в які залізниця зобов'язана доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту у разі перевезення вантажною швидкістю:маршрутними відправками термін доставки обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320 км;вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Разом з тим, згідно з п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу: на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу; у разі переадресування вантажів.
Відповідно до абз. 1 п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:
- виконання митних та інших адміністративних правил;
- тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;
- необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;
- вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;
- інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Згідно з абз. 2 п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки, повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
У даному випадку, вказані вище відмітки на доданих до позову залізничних накладних відсутні. Таким чином, порушення термінів доставки вантажів сталося внаслідок вини Відповідача.
Ч. 1 ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт” у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до п.116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України №01-06/420/2012 від 04.04.2012р., нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж Відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Згідно з долученим до позовної заяви розрахунком розміру штрафу за несвоєчасну доставку залізницею вантажу, Відповідачу на підставі п. 116 Статуту залізниць України, нарахований штраф у загальному розмірі 85 376,80 грн.
Отже, оскільки Відповідач допустив прострочення термінів доставки вантажів, що підтверджується доданими до позову накладними та відображено у розрахунку розміру штрафу, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню відповідний штраф у загальному розмірі 85 376,80 грн.
Відповідно до пп. в) п. 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред'явлення накладної.
Статутом залізниць України регламентується, зокрема порядок перевезення вантажів залізницею і відповідно до п. 136 Статуту залізниць, позови до залізниць можуть бути пред`явлені у шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до вимог п. 134 цього Статуту, яким передбачено також і 6-місячний строк для пред`явлення претензії, з визначенням певних умов, обставин, підстав та строку його обчислення.
За приписами п. 134 Статуту залізниць України, претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зокрема, згідно з підпунктом "д" частини другої пункту 134 Статуту залізниць України, зазначені терміни обчислюються від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу.
Відповідно до п. 2 Правил заявлення та розгляду претензій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 568/6856, згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації або уповноваженій особі засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред'явлення претензії та позову передано ________________________". (найменування організації). Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства. Передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником або одержувачем уповноваженій особі, яка виступає від їх імені, засвідчується довіреністю, оформленою згідно з чинним законодавством.
Відповідно, на доданих до позову накладних, одержувачі вантажу Херсонська філія ДП “АМПУ”, ТОВ СП “Нібулон”, ТОВ “ТІС”здійснили відповідні переуступні написи та передали право на пред’явлення претензії та позову до залізниці відправнику вантажу ТОВ “ТЕП “Вертикаль” (Позивач).
Позивач, з метою досудового врегулювання добровільної сплати нарахованого штрафу, надсилав Відповідачу претензії № 199 від 23.04.2021 р., № 240 від 04.06.2021 р., № 294 від 15.07.2021 р.
У зв’язку з відсутністю відповіді та грошових коштів від Відповідача, 03.09.2021 р. Позивач надіслав Відповідачу лист № 334 від 03.09.2021 р., згідно якого просив повідомити про результати розгляду зазначених вище претензій.
У відповідь від регіональної філії “Одеська залізниця” Відповідача надіслав Позивачу лист від 29.09.2021 р. № НЗ1-102/331, згідно якого зазначені претензії Позивача знаходяться на розгляді. При цьому, враховуючи наявність боргу Позивача перед Відповідачем згідно судового рішення по справі № 910/1576/21 у розмірі 82 077,79 грн., Відповідач запропонував Позивачу провести взаємозалік в частині оплати заборгованості філії Відповідача по зазначеним претензіям у сумі 85 376,80 грн. в рахунок боргу Позивача про судовій справі № 910/1576/21 з доплатою різниці на користь Позивача.
Позивач листом № 343 від 11.10.2021 р. повідомив Відповідачу про неможливість проведення запропонованого взаємозаліку грошових коштів з огляду на порушення щодо Позивача справи про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів та введенням процедури розпорядження майном боржника.
При цьому, Відповідач у своєму листі № 343 від 11.10.2021 р. визнав заборгованість перед Позивачем згідно претензій останнього № 199 від 23.04.2021 р., № 240 від 04.06.2021 р., № 294 від 15.07.2021 р.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення суми штрафу, то воно залишається судом без розгляду. Як зазначалось вище, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала суду від 26.10.2021 р. була вручена Відповідачу 01.11.2021. Це більше трьох місяців по початку введення в Україні воєнного стану.
Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідної заяви про поновлення пропущеного строку для подання зазначеного клопотання Відповідач не надав.
Ст. 129 КонституціїУкраїни встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.ч. 2, 3ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ст. 76 ГПК Українивизначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач відзиву на позовну не надав, викладені Позивачем та фактичні обставини справи щодо порушення залізницею термінів доставки вантажів не спростував.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Судове рішення складено та підписано “30” травня 2022р.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До уваги сторін у справі № 908/1957/21(908/3086/21)- рішення суду
_03_03.png)
