До уваги!!! ТОВ « Азовська ливарна компанія”, Галлямова О.Ф., Маврова О.О.

До уваги!!! ТОВ « Азовська ливарна компанія”, Галлямова О.Ф., Маврова О.О.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2023                                                                                            Справа №  908/3366/21
м.Запоріжжя Запорізької області   
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві судового засідання Концур Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/3366/21
за позовом Акціонерного товариства “Таскомбанк”, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443 ( вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032)
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська ливарна компанія”, ідентифікаційний код юридичної особи 32273199 (вул. Переможців, буд. 3-з, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100)
до відповідача 2: Галлямова Олександра Фіратовича, РНОКПП 2537204977 (вул. Північна, буд. 1-Б, кв. 59, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100)
до відповідача 3: Маврова Олександра Олександровича, РНОКПП 2508510017 (вул. Вроцлавська, буд. 8, кв. 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71116)
про стягнення заборгованості за кредитним договором

за участі уповноважених представників сторін:
від позивача: Писаренко О.В., довіреність № 16 від 18.01.2023 (в режимі відеоконференції);
від відповідача 1: не з’явився
від відповідача 2: не з’явився
від відповідача 3: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулось Акціонерне товариство “Таскомбанк” з позовною заявою до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська ливарна компанія”, Галлямова Олександра Фіратовича, Маврова Олександра Олександровича про стягнення заборгованості за кредитним договором № ID 7345916.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням боржником – відповідачем 1 своїх зобов’язань за кредитним договором № ID 7345916, станом на 28.10.2021 заборгованість позичальника становить 792 735,91 гривень. На підставі відповідних договорів поруки відповідач 2 та відповідач 3 несуть солідарну відповідальність перед позивачем за невиконання відповідачем 1 своїх зобов'язань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 справу № 908/3366/21 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Разом з позовною заявою, позивач подав заяву про забезпечення позову у даній справі, у задоволенні якої судом було відмовлено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.11.2021 у справі № 908/3366/21.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.11.2021 у даній справі позовну заяву залишено без руху, надавши заявникові строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали суду.
Позивачем, своєчасно, 30.11.2021 направлено до суду заяву про уточнення позовних вимог. Недоліки позову усунуто. Згідно уточнених позовних вимог Акціонерне товариство “Таскомбанк” просило стягнути з відповідачів солідарно 600  000 грн 00 коп. заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 137  542 грн 50 коп. – заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені), 55  193 грн 41 коп. пені на суму простроченої заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.12.2021 № 908/3366/21 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 22.12.2021 о 11 год. 00 хв.
За наслідками судового засідання 22.12.2021, у зв`язку з тим, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд відклав підготовче засідання у справі № 908/3366/21 на 20.01.2022 о 09 год. 40 хв.
За наслідками судового засідання, у зв`язку з тим, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання у справі № 908/3366/21 на 10.02.2022 о 10 год. 20 хв.
За наслідками судового засідання 10.02.2022, на підставі ст. 185 ГПК України, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03.03.2022.
24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
В Указі Президента України №64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” зазначається: “У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:
1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
2. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.03.2022 № 908/3366/21 відкладено розгляд справи.
Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Крім того, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 11.08.2022 у справі № 910/1493/22 дійшов до наступних висновків з аналогічного питання:
“…Відповідно до ч.3 ст.216 ГПК України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи.
Постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції, на виконання ст. 216 ГПК України не визначено наступну дату, час та місце судового засідання, що свідчить про те, що оскаржувана ухвала не є ухвалою про відкладення розгляду справи, а є фактично ухвалою про зупинення провадження у справі, оскільки відповідно статтею 225 ГПК України врегульовано випадки для зупинення провадження у справі, а саме - до настання певної події, в оскаржуваній ухвалі - до закінчення воєнного стану чи/або його скасування у встановлений законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).
З огляду на наведене місцевий господарський суд фактично зупинив провадження у справі №910/1493/22 на невизначений термін, оскільки наразі неможливо спрогнозувати коли станеться закінчення воєнного стану у місті Києві чи його скасування на всій території України, що є порушенням права учасників судового процесу на судовий захист та перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” у період дії воєнного стану, повноваження судів не можуть бути припинені.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. (ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”).
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 підлягає скасуванню…”.
Враховуючи вищевикладене суд призначає наступне судове засідання у справі № 908/3366/21 на 22.03.2023 о 10 год. 00 хв.
При цьому, суд враховує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§66, §69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” у період дії воєнного стану, повноваження судів не можуть бути припинені.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється, (ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”).
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
20) положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням     підпункту 11     пункту 16-1     розділу XV “Перехідні положення” Конституції України;
21) особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України     "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції".
Згідно зі ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”:
1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
2. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
3. Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов’язків.
Сторони, зареєстроване місце перебування чи місцезнаходження якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному вебпорталі “Судова влада України”.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Крім того, 19.08.2022 набрали чинності зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо додаткових способів інформування про судові справи.
Як свідчать матеріали справи відповідачі зареєстровані у м. Бердянськ Запорізької області.
Згідно з переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 травня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (з подальшими змінами), Бердянська міська територіальна громада відноситься до відповідних територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Однак, матеріали справи містять електронну адресу відповідача 1 та телефони відповідачів у справі.
Про судове засідання 22.03.23 повідомлено сторін шляхом направлення даної ухвали суду на всі відомі поштові, електронні адреси сторін, телефонограмою, а також шляхом розміщення її в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на веб-сайті Судової влади України, на якому розміщено у т.ч. відповідне оголошення з метою доведення до сторін змісту ухвали суду про призначення засідання на 22.03.23.
Відповідачі своїм правом на надання відзиву не скористалися, відзиву суду не надали.
Про відкриття провадження у даній справі відповідачі обізнані, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 10.12.2021, від 16.12.2021 і клопотання відповідача 1 від 21.12.21.
Відповідач 2 заявою від 20.03.23 через електронну пошту суду без застосування КЕП просив розглянути справу за його відсутності.
Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
В судовому засіданні 22.03.2023, за участю представника позивача в режимі відеоконференції,  судом прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, суд
ВСТАНОВИВ:
27.11.2019 між АТ “ТАСКОМБАНК” (Банк) та ТОВ “Азовська ливарна компанія” (Позичальник) в особі директора Проценко І.А. (Позичальник) укладено Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № ID 7345916 (далі – договір № ID 7345916), який підписано електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату.
Відповідно до п. 1.1 договору № ID 7345916 Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію (далі – Кредитна лінія) з лімітом заборгованості і надає в рамках відкритої Кредитної лінії грошові кошти (далі – Кредит або Транш) в розмірі та на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов’язується повернути Банку отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними в розмірі, у строки та на умовах цього договору. Кредитні кошти надаються Банком окремими частинами – Траншами.
Пунктом 2.4 договору № ID 7345916  встановлено, що Кредитна лінія відкривається для позичальника від дати укладення цього договору, у валюті кредитування – гривня, в розмірі 600 000,00 грн.
Кредитна лінія відкривається на термін : 12 місяців з дати укладення договору (п. 2.5 договору № ID 7345916).
Пунктом 3.1 договору № ID 7345916 встановлено, що кожен Транш надається позичальнику на підставі поданої ним заявки, за формою викладеною у Додатку №1 до цього договору.
Позичальник зобов’язаний повністю погасити заборгованість за отриманим Траншем в дату, зазначену у Заяві (п. 3.7 договору № ID 7345916).
Пунктом 4.1 договору № ID 7345916 встановлено, що процентна ставка за користування кредитними траншами складає: для траншів строком до 30 днів – 23% річних, строком до 60 днів – 25% річних, строком до 90 днів – 26% річних, строком до 180 днів – 27% річних та є фіксованою процентною ставкою у вказаний період.
Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 договору № ID 7345916 цей договір набуває чинності з дати його підписання шляхом накладення електронних підписів обох Сторін (уповноваженими представниками Сторін) та діє до дати повного погашення заборгованості Позичальника перед Банком за цим Договором, але в будь-якому випадку до повного виконання Позичальником своїх боргових зобов'язань за цим Договором. Сторони погодили, що дія Договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців і на тих самих умовах, якщо жодна зі Сторін не попередить у письмовій формі іншу Сторону про припинення його дії не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку цього Договору.
Відповідно до п. 11.6 договору з додержанням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис” №852-ІV від 22.05.2003 (надалі - Закон) та “Про електронні документи та електронний документообіг” № 851- ІV від 22.05. 2003 цей договір складено українською мовою у формі електронного документу, з накладенням електронних цифрових підписів уповноважених представників Сторін.
Додатковими договорами № 1, № 2 до договору № ID 7345916 сторони погодили збільшення строк дії усіх траншів, які було надано до підписання даного Додаткового договору на 90 календарних днів. Після зміни строку дії траншу(-ів) відсоткова ставка встановлюється та перераховується згідно розділу 4 “Плата за користування кредитною лінією” Кредитного договору. Розмір комісії при зміні строку дії траншу не перераховується. Для траншів, термін дії яких у зв'язку з даними змінами буде перевищувати 180 днів, встановити розмір процентної ставки за користування кредитними Траншами у розмірі, який встановлено для Траншів строком до 180 днів згідно розділу 4 “Плата за користування кредитною лінією” Кредитного договору.” 2. Термін дії траншів, розмір процентних ставок та зобов'язання встановлені даним Додатковим договором, починають діяти з дати набрання чинності цим Додатковим договором. 3. Дата підписання Додаткового договору, шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів обох Сторін, вважається датою набрання чинності Додатковим договором. 4. Цей Додатковий договір є невід'ємною частиною Кредитного договору. 5. Інші умови Кредитного договору, не змінені цим Додатковим договором, залишаються в силі і Сторони підтверджують за ним свої зобов'язання.
Позивач свої зобов'язання за договором № ID 7345916 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу 1 кредитні кошти в обсязі, обумовленому договором № ID 7345916, які отримані останнім, що підтверджується відповідними заявою відповідача 1 № 1 від 28.11.2019 на суму 600000 грн. та випискою по особовому рахунку від 28.10.2021.
27.11 2019 в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором № ID 7345916 між Банком та Галлямовим Олександром Фіратовичем (Поручитель) був укладений Договір поруки № Т 09.07.2019 І 8082, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ “Азовська ливарна компанія” (Боржник) зобов'язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору № ID 7345916 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.
Відповідач 2 також скористався своїм правом та на підставі Закону України “Про електронний цифровий підпис” вчинив правочин, підписавши договір поруки № Т 09.07.2019 І 8082 від 27.11.2019 електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату та відображенням ЕЦП на самому Договорі.
27.11 2019 в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором № ID 7345916 між Банком та Мавровим Олександром Олександровичем (Поручитель) був укладений Договір поруки № Т 09.07.2019 І 8083, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ “Азовська ливарна компанія” (Боржник) зобов'язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору № ID 7345916 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.
Відповідач 3 також скористався своїм правом та на підставі Закону України “Про електронний цифровий підпис” вчинив правочин, підписавши договір поруки № Т 09.07.2019 І 8082 від 27.11.2019 електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату та відображенням ЕЦП на самому Договорі.
Згідно із п. 1.2 вказаних вище договорів поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов’язань за Кредитним договором, в тому числі:
- п. 1.2.1. повернути Кредитору кредит у розмірі 600 000 грн у терміни (строки), визначені Кредитним договором;
- п. 1.2.2. щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі: для траншів строком до 30 днів – 23% річних, строком до 60 днів – 25% річних, строком до 90 днів – 26% річних, строком до 180 днів – 27% річних, з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов Кредитного договору, та в строки, що встановлені Кредитним договором;
- п. 1.2.3 сплатити комісії в порядку та в розмірах, встановлених Кредитним договором;
- п. 1.2.4 сплатити Кредитору неустойку, пеню, штрафи…;
Згідно з п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання Боржником будь-яких зобов`язань за Кредитним договором, або невиконання зобов`язань у строки, визначені Кредитним договором, Кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору та копію надсилає Боржнику.
Поручитель не пізніше 5-ти робочих днів з дня відправлення вимоги Кредитора зобов`язаний погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання Поручителем вимоги Кредитора не звільняє останнього від обов`язку виконати умови цього договору (п. 3.3 договору поруки).
У зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем 1 своїх зобов’язань за кредитним договором № ID 7345916, зобов’язань за договором № ID 7345916 щодо погашення кредитної заборгованості позивач 04.03.2021 надіслав відповідачу 1 лист - повідомлення про дострокове повернення 600000 грн основного боргу, 30442,50 грн простроченої заборгованості по процентам та 20477,51 грн пені.
Відповідач 1 вказану вимогу Банку не виконав, будь-яких пояснень щодо наявності ускладнюючих обставин не зазначив.
Аналогічні листи – повідомлення були направлені банком відповідачеві 2 та 3, як поручителям.
Відповідачами вказані вимоги Банку не виконані.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Положеннями ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” передбачено, що електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).
Згідно із ст. 8 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” юридична сила електронного документа не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): анкета-заява від 20.11.2019, договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № ID 7345916 від 27.11.2019, анкета-поручителя від 25.11.2019, договір поруки № Т 09.07.2019 І 8082 від 27.11.2019, договір поруки № Т 09.07.2019 І 8083 від 27.11.2019.
Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).
Відповідачем 1 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору шляхом підписання 27.11.2019 договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № ID 7345916, отримання від позивача кредитних коштів у сумі 600 000 грн та наявності боргу за вказаним кредитним договором.
Галлямовим О.Ф. не надано до справи заперечень щодо факту підписання договору поруки № Т 09.07.2019 І 8082.
Мавровим О.О. також не надано до справи заперечень щодо факту підписання договору поруки № Т 09.07.2019 І 8083.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу 1 на поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 600000 грн., що підтверджується випискою від 28.10.2021 по особовому рахунку за період з 28.11.2019 по 28.10.2021 (а.с. 39).
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Таким чином, у зв`язку із порушенням відповідачем 1 строків повернення кредитних коштів, у позивача виникло право вимагати повернення усієї суми кредиту достроково на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Відповідач 1 свої зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами в повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов договору № ID 7345916 не повернув, внаслідок чого у відповідача 1 станом на 28.10.2021 утворилась заборгованість в розмірі 600000 грн основного боргу, 30442,50 грн простроченої заборгованості по процентам та 20477,51 грн пені.
Частиною 1статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов’язався відповідати за виконання зобов’язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Договорами поруки № Т 09.07.2019 І 8082 та № Т 09.07.2019 І 8083 забезпечені зобов`язання за кредитним договором № ID 7345916.
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
З огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.
На момент розгляду справи ні позичальник, ні поручителі заборгованість перед кредитором не сплатили.
За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту у розмірі 600000 грн 00 коп.,  137  542 грн 50 коп. простроченої заборгованості по процентам, у зв’язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом.
В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов’язання та сплата неустойки.
Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, наведеною нормою закону встановлені альтернативні підстави визначення розміру штрафних санкцій і передбачена можливість обрання їх розміру сторонами договору.
Відповідно до п. 8.2 № ID 7345916 у разі непогашення або несвоєчасного погашення Позичальником всієї суми заборгованості по основному боргу після закінчення терміну користування кредитом в цілому, або Кредитним траншем окремо, та/або після закінчення терміну погашення заборгованості або порушення терміну сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування за кожен календарний день прострочення, а також штраф за кожен факт порушення зобов'язання за Договором у розмірі 0,5% (нуль цілих п'ять десятих відсотка) від суми простроченої заборгованості на дату нарахування (але не менше 50,00 грн.). Нарахування пені починається з дня, наступного за днем настання строку сплати процентів/траншу/основного боргу.
За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Факт невиконання відповідачем-1 взятих на себе за умовами договору № ID 7345916 зобов’язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, а також сплати процентів за користування кредитними коштами, матеріалами справи доведений.
У зв’язку із цим позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідачів солідарно 55  193 грн 41 коп. пені, яка розрахована за загальний період з 28.04.2021 по 27.10.2021.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є правильним та здійснений з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно пені підлягають задоволенню судом в повному обсязі в сумі 55  193 грн 41 коп.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачі 1, 2, 3 проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.
При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.  
За таких обставин судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами 1, 2, 3 з покладенням обов’язку відшкодувати позивачу по 3963,68 грн кожним.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –  
ВИРІШИВ:
1.          Позов задовольнити.
2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська ливарна компанія”, ідентифікаційний код юридичної особи 32273199 (вул. Переможців, буд. 3-з, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100) на користь Акціонерного товариства “Таскомбанк”, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443 ( вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032) заборгованості за кредитним договором № ID 7345916 від 27.11.2019 в сумі 792  735 (сімсот дев’яносто дві тисячі сімсот тридцять п’ять) грн 91 коп., яка складається з: 600  000 (шістсот тисяч) грн 00 коп. заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 137  542 (сто тридцять сім тисяч п’ятсот сорок дві) грн 50 коп. – заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені), 55  193 грн (п’ятдесят п’ять тисяч сто дев’яносто три) 41 коп. пені на суму простроченої заборгованості солідарно з Галлямовим Олександром Фіратовичем РНОКПП 2537204977 (вул. Північна, буд. 1-Б, кв. 59, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100) та Мавровим Олександром Олександровичем, РНОКПП 2508510017 (вул. Вроцлавська, буд. 8, кв. 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71116).
3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська ливарна компанія”, ідентифікаційний код юридичної особи 32273199 (вул. Переможців, буд. 3-з, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100) на користь Акціонерного товариства “Таскомбанк”, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443 ( вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032) 3  963 (три тисячі дев’ятсот шістдесят три) грн 68 коп. судового збору.
4.          Стягнути з Галлямова Олександра Фіратовича РНОКПП 2537204977 (вул. Північна, буд. 1-Б, кв. 59, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100)  на користь Акціонерного товариства “Таскомбанк”, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443 ( вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032) заборгованості за кредитним договором № ID 7345916 від 27.11.2019 в сумі 792  735 (сімсот дев’яносто дві тисячі сімсот тридцять п’ять) грн 91 коп., яка складається з: 600  000 (шістсот тисяч) грн 00 коп. заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 137  542 (сто тридцять сім тисяч п’ятсот сорок дві) грн 50 коп. – заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені), 55  193 грн (п’ятдесят п’ять тисяч сто дев’яносто три) 41 коп. пені на суму простроченої заборгованості солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю “Азовська ливарна компанія”,  ідентифікаційний код юридичної особи 32273199 (вул. Переможців, буд. 3-з, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100)  та  Мавровим Олександром Олександровичем РНОКПП 2508510017 (вул. Вроцлавська, буд. 8, кв. 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71116).
5.          Стягнути з Галлямова Олександра Фіратовича, РНОКПП 2537204977 (вул. Північна, буд. 1-Б, кв. 59, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100)  на користь Акціонерного товариства “Таскомбанк”, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443 ( вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032) 3  963 (три тисячі дев’ятсот шістдесят три) грн 68 коп. судового збору.
6.          Стягнути з Маврова Олександра Олександровича, РНОКПП 2508510017  (вул. Вроцлавська, буд. 8, кв. 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71116) на користь Акціонерного товариства “Таскомбанк”, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443 ( вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032) заборгованості за кредитним договором № ID 7345916 від 27.11.2019 в сумі 792  735 (сімсот дев’яносто дві тисячі сімсот тридцять п’ять) грн 91 коп., яка складається з: 600  000 (шістсот тисяч) грн 00 коп. заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 137  542 (сто тридцять сім тисяч п’ятсот сорок дві) грн 50 коп. – заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені), 55  193 грн (п’ятдесят п’ять тисяч сто дев’яносто три) 41 коп. пені на суму простроченої заборгованості солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю “Азовська ливарна компанія,  ідентифікаційний код юридичної особи 32273199 (вул. Переможців, буд. 3-з, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100)  та  Галлямовим Олександром Фіратовичем, РНОКПП 2537204977 (вул. Північна, буд. 1-Б, кв. 59, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100).  
7.          Стягнути з Маврова Олександра Олександровича, РНОКПП 2508510017  (вул. Вроцлавська, буд. 8, кв. 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71116) на користь Акціонерного товариства “Таскомбанк”, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443 ( вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032) 3  963 (три тисячі дев’ятсот шістдесят три)  грн 68 коп. судового збору.
8.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 23.03.2023.

                       Суддя                                                                                       А.О. Науменко