Господарський суд Запорізької області

23 березня 2023, 16:02

До відома сторін по справі № 908/115/23: Мелітопольської окружної прокуратури, Запорізька обл., м. Мелітополь, Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, пр. Соборний буд. 164, м. Запоріжжя, Запорізька область,

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2023 Справа № 908/115/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22 в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, пр. Соборний буд. 164, м. Запоріжжя, Запорізька область,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Кастум”, 79019, м. Львів, пр. Чорновола, 63

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Пікалова І.С.

за участю представників сторін:

прокурор: Стешенко В.Є., прокурор, посвідчення №058619 від 14.12.2020 ;

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

суть спору

10.01.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури, Запорізька область, м. Мелітополь в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, Запорізька область, м. Мелітополь до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Кастум”, м. Львів про:

- визнання недійсною додаткову угоду № 1 від 31.03.2021 до договору № 101/юр від 15.03.2021 на постачання природного газу, укладеного між виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кастум”;

- визнання недійсною додаткову угоду № 2 від 31.03.2021 до договору № 101/юр від 15.03.2021 на постачання природного газу, укладеного між виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кастум”;

- визнання недійсною додаткову угоду № 3 від 27.04.2021 до договору
№ 101/юр від 15.03.2021 на постачання природного газу, укладеного між виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Картум”;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю |“Кастум” на користь виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області коштів в сумі 14 925,51 грн.

10.01.2022 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 17.01.2022 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

31.01.2022 на адресу Господарського суду надійшла заява заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури, Запорізька область, м. Мелітополь про усунення недоліків позовної заяви.

07.02.2022 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.03.2022, про що постановлено відповідну ухвалу.

Враховуючи введення в Україні воєнного стану, ухвалою суду від 10.03.2022 відкладено підготовче засідання, та зазначено, що дата та час засідання суду буде визначено окремою ухвалою після припинення воєнного стану.

Ухвалою суду 08.12.2022 продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.01.2023.

Ухвалою суду 09.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 06.02.2023.

18.01.2023 від представника виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, Шостак Д.Ю. до суду надійшла заява про проведення судового засідання без їх участі, заяву заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури підтримують у повному обсязі.

06.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.02.2023.

Ухвалою суду від 15.02.203 виправлено допущену описку щодо призначення судового засідання з розгляду справи по суті, та зазначено правильну дату судового засідання 06.03.2023 о 10:30 год.

У судовому засіданні 06.03.2023 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові, у відповіді на відзив на позовну заяву та письмових поясненнях.

Підставою для звернення з позовом до суду зазначено між позивачем та відповідачем укладено договір закупівлі природного газу № 101/юр. До договору були підписані додаткові угоди, якими бцла збільшена ціна за одиницю товару з одночасним зменшенням кількості одиниць товару. Внаслідок укладення додаткових угод ціну за кубічний метр газу збільшено з 6000,00 грн до 7469,87 грн за 1000 кубічних метрів, тобто на 1469,87 грн (24,5% від первинної ціни). Додаткові угоди укладено з порушенням вимог чинного законодавства України, що призвело до зайвої сплати бюджетних коштів на загальну суму 14 925,51 грн.

Відповідач до сдуу не з`явився, заяви по суті та докази в їх обгрунутвання не надсилав. Ухвали суду надсилались на адресу відповідача зазначену в позові та на електронун адресу.

У судому засіданні 06.03.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Заслухавши доводи представника прокуратури та дослідивши надані докази, суд установив наступне.

05.02.2021 Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради в мережі Інтернет на веб-сайті “Prozorro” за UА-2021-02-05-002902-с розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з закупівлі 30 тис.куб. м природного газу з очікуваною вартістю 266 000,00 грн.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: 22.02.2021 - ТОВ “Запоріжгаз Збут” - 243 000,00 грн (ціна за одиницю товару становить 8100,00 грн), 18.02.2021 - ТОВ “Кастум” - 180 000,00 грн (ціна за одиницю товару становить 6000,00 грн).

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ “Кастум” з остаточною пропозицією 180 000,00 грн, тобто з ціною за природний газ по 6000,00 грн за 1000 кубічних метрів.

15.03.2021 між Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради та ТОВ “Кастум” укладено договір закупівлі природного газу № 101/юр, предметом якого став природний газ у кількості 30 000 тис. куб. м газу на загальну суму - 180 000,00 грн (ціна за 1 тис. куб. м визначено на рівні 6000 грн.).

Відповідно до п. 1.6 догвоору, істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.

20.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Кастум” звернулося до позивача листом вих. № 20/03/01 щодо внесення змін до договору, у зв’язку із зростанням закупівельних цін на газ. До листа додано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати та додаткову угоду № 1 до договору № 101/юр від 15.03.2021 на постачання природного газу.

Додатковою угодою № 1 від 31.03.2021 сторонами погоджено зменшення обсягів постачання з 30 тис. куб м газу до 27,275 тис. куб м газу та водночас збільшено вартість за 1 тис. куб. м з 6000,00 грн до 6599,40 грн. Загальна сума по договору визначена на рівні 179 998,63 грн.

25.03.2021 20.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Кастум” звернулося до позивача листом вих. № 25/03/01 щодо внесення змін до договору, у зв’язку із зростанням закупівельних цін на газ. До листа додано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати та додаткову угоду № 1 до договору № 101/юр від 15.03.2021 на постачання природного газу.

Відповідно до рішення № 94 від 31.03.2021 уповноваженої особи Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області на підтвердження збільшення ціни за одиницю товару згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” постачальник надав цінову довідку Харківської торгово - промислової палати від 17.03.2021 № 656-1/21, згідно з якою станом на 06.03.2021 ринкова вартість природного газу за 1000 куб. м. з ПДВ на європейських хабах склала 8422,03 грн, на 11.03.2021 - 9069,69 грн (рівень коливання - 7,69%).

Відповідно до рішення № 95 від 31.03.2021 уповноваженої особи Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області на підтвердження збільшення ціни за одиницю товару згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” постачальник надав цінову довідку Харківської торгово - промислової палати від 17.03.2021 № 656-2/21, згідно з якою станом на 11.03.2021 ринкова вартість природного газу за 1000 куб. м. з ПДВ на європейських хабах склала 9069,69 грн, на 15.03.2021 - 9481,87 грн (рівень коливання - 4,54%).

Додатковою угодою № 2 від 31.03.2021 зменшено плановий об'єм постачання газу з 27,275 тис. куб м газу до 25,976 тис. куб м газу та збільшено ціну за одиницю товару з 6599,4 грн до 6929,38 грн. Загальна сума по договору визначена на рівні 179 997,57 грн.

10.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Кастум” звернулося до позивача листом вих. № 10/04/02 щодо внесення змін до договору, у зв’язку із зростанням закупівельних цін на газ. До листа додано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати та додаткову угоду № 1 до договору № 101/юр від 15.03.2021 на постачання природного газу.

Відповідно до рішення № 113 від 27.04.2021 уповноваженої особи Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради на підтвердження збільшення ціни за одиницю товару згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” постачальник надав цінову довідку Харківської торгово - промислової палати від 08.04.2021 № 861/21, згідно з якою станом на 01.04.2021 ринкова вартість природного газу за 1000 куб. м. з ПДВ на європейських хабах склала 9467,43 грн, на 07.04.2021 – 10 206,25 грн (рівень коливання - 7,80%).

Додатковою угодою № 3 від 27.04.2021 зменшено плановий об'єм постачання газу з 25,976 тис. куб м до 25,121 тис. куб м та збільшено ціну за одиницю товару до 7469,87 грн. Загальна сума по договору визначена на рівні 179 992,90 грн.

28.09.2021 Товарситво з обмеженою відповідальністю “Кастум” звернулося до позивача листом-повідомленням вих. № 28/09/03 про розірвання договору. До листа додано додаткову гоуд № 4 до договору № 101/юр від 15.03.2021.

Додатковою угодою № 4 від 21.10.2021 сторони дійшли згоди достроково розірвати договір за взаємною згодою сторін з 21.10.2021, зменшивши його суму на 72 870,91 грн. Остаточна сума за Договором склала 107 121,99 грн.

На виконання умов договору між сторонами виставлено та підписано: рахунок – фактуру № СФ-0002095 від 21.04.2021 на суму 98 212,76 грн; рахунок-фактуру № СФ-0002194 від 24.05.2021 на смуу 8909,23 грн; акт здачі-прийняття № РН-000576 від 21.04.2021 на суму 98 212,76 грн; акт здачі-прийняття № РН-000678 від 24.05.2021 на суму 8909,23 грн.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних держави у разі порушення або загрози порушення інтересів Держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів її учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів Держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти надмірно витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов'язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідає меті Закону України “Про публічні закупівлі” та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 5 даного Закону.

Використання бюджетних з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу держави, чим останнім завдається значна матеріальна шкода.

Також, у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведенням закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Відповідно до преамбули Закону України “Про публічні закупівлі”, цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей), є обов'язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової держави.

Звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної погреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес.

Вирішуючи питання про справедлипу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Трегубенко проти України” від 02.11.2004 категорично ствердив, що “правильне застосування законодавства незаперечно становить “суспільний інтерес”.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Обґрунтування неналежного здійснення повноважень органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповіднім органам виконавчої влади.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, у тому числі й здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету (ст. 28 вказаного Закону).

Відповідно до п. 1.9 Регламенту роботи Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради № 317 від 27.12.2010, виконком є юридичною особою, має гербову печатку, реєстраційний та особовий рахунки в органах державного казначейства.

У розрахункових документах за природний газ за березень - квітень 2021 року платником вказано саме виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області. Отже, виконавчий комітет Мелітопольської міської ради є органом, уповноваженим держаною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Крім цього, з рахунків виконавчого комітету було виділено кошти на оплату газу за відповідним договором.

Позивачем будь - які заходи до стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів з відповідача не вжились.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 5081/02-34-1 від 25.11.2021 позивач у справі вважає оспорювані додаткові угоди законними.

Згідно з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 № 912/2385/18 відповідно до частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повне важення для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як ньому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів Держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, то перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

15.12.2021 на виконання вимог ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” окружною прокуратурою на адресу виконавчого комітету Мелітопольської міської ради направлено лист з викладом виявлених порушень вимог бюджетного законодавства та запропоновано протягом розумного строку самостійно вжити відповідних заходів, у тому числі у судовому порядку.

Однак, станом на 31.12.2021 виконавчий комітет про результати розгляду вказаного листа прокурора не поінформував.

Таким чином, упродовж тривалого часу позивач не звернувся до суду із відповідною позовною заявою.

Вказане свідчить, що Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради захист інтересів держави не здійснює, а прокурором дотримано порядку встановленого ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”.

За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України “Про публічні закупівлі”.

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 1 статті 41 Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) (у тому числі в редакції, яка діяла на час укладання угоди) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціпи за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У абзаці 2 ч. З ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Закон встановлює імперативну норму, згідно з якого зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Крім цього, у п. 124 постанови Верхового Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №927/491/19, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України “Про публічні закупівлі” уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затверджєного постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, визначено, що вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державних та публічних закупівель.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі України, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору”, внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Аналогічну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав суд касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, постанова Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі № 904/3255/13).

Суди переглядаючи справи за касаційними скаргами відповідачів погодились із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто, відповідні документи, що підтверджують коливання ціпи товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обгрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції") (п. 134 постанови Верхового Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19).

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі певизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі визначених преамбулою та статтею 5 Закону -України “Про публічні закупівлі”.

Таким чином, Товриством з обмеженою відповідальністю “Кастум”, м. Львів не доведено підвищення ціни на природний газ за допомогою належних доказів, не обгрунтовано для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, не доведено чому неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.

Цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, якими обґрунтовано внесення змін до Договору, за своїм змістом відображають ціни на природний газ як товар, станом на певні проміжки часу на європейських хабах.

Відтак, довідки торгово-промислової палати не є належними доказами коливання ціни на природний газ, оскільки вказані документи лише констатують рівень загальних ринкових ціп на газове паливо на певну дату та не доводять її коливання.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і ЇЇ порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Таким чином, коливання ціпи товару на ринку кожного разу при укладенні оспорюваних додаткових угод сторонами договору жодним чином не обгрунтовано та об'єктивно не підтверджено, у зв'язку з чим, ними не дотримано вимоги п.2 ч.5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” (у відповідній редакції) та безпідставно змінено істотні умови договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі певизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України “Про публічні закупівлі” (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18).

Всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та положень договору про закупівлю за державні кошти, укладено додаткові угоди №№ 1,2,3 якими суттєво підвищено ціни на предмет Договору.

Відповідач з метою одержати перемогу у відкритих торгах занизив пропоновану ціну газу, а після укладення договору домігся збільшення ціни шляхом укладення додаткових угод.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодекс)', іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, ч. 2 ст. 208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Таким чином, додаткові угоди №№1, 2, 3 до договору №101/юр від 15.03.2021 суперечать вимогам Закону України “Про публічні закупівлі” (у редакції, чинній на момент укладання угод), а отже підлягають визнанню недійсними судом.

Статтею 5 Закону України “Про публічні закупівлі” (у відповідній редакції) визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.

Подання ТОВ “Кастум” при проведенні торгів найменшої цінової пропозиції, яка суттєво менша від очікуваної вартості та пропозицій інших учасників та, невдовзі після укладення договору, неодноразове підвищення ціки за одиницю товару не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників та свідчить про штучне заниження цін при поданні пропозиції. Укладення виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради додаткових угод № № 1, 2, 3 зі збільшенням ціни за товар жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЦК України не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Згідно з приписами частинами 1, 2 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Стаття 670 ЦК України передбачає, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно доч. 1, 3 ст. 12 Закону “Про ринок природного газу” (в редакції на час укладання договору) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Таким чином, недійсність додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються умовами Договору.

Загальна кількість отриманого виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради газу за договором № 101/юр від 15.03.2021, згідно з актами прийому передачі, за період березень - квітень 2021 року включно, становить 15,36608 тис. куб. м. (з 15.03.2021 по 31.03.2021 : 14,17339 тис.м³*6929,38 грн = 98 212,76 грн; з 01.04.2021 по 30.04.2021 : 1,19269 тис. м³*7469,87 грн = 8909,23 грн) на загальну суму 107 121,99 грн.

За первісною ціною по 6000 грн за 1000 куб. м сума перерахованих коштів постачальнику за поставлений газ мала б становити 92 196,48 грн. Однак, з урахуванням укладених додаткових угод, якими збільшено ціну, за поставлений газ перераховано кошти у сумі більшій на 14 925,51 грн.

Таким чином, на підставі додаткових угод № № 1-3 зайво сплачено бюджетних коштів на загальну суму 14 925,51 грн.

Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UА-2021-02-05-002902-с джерелами фінансування закупівлі є загальний фонд місцевого бюджету.

У розрахункових документах за природний газ за березень - квітень 2021 року платником вказано саме виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Отже, Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, оскільки додаткові угоди № 1 від 31.03.2021, № 2 від 31.03.2021, № 3 від 27.04.2021 до договору № 101/юр на постачання природного газу від 15.03.2021 підлягають визнанню недійсними, то безпідставно та незаконно витрачені бюджетні кошти підлягають поверненню на користь виконавчого комітету.

За результатами укладання додаткової угоди № 3 від 27.04.2021 до договору сторонами, в порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону збільшено суму, визначену в договорі про закупівлю.

Загальна сума, визначена сторонами у договорі склала 180 000,00 грн за 30 тис. м³ газу (6000,00 грн за 1000 м³).

За результатами укладання додаткової угоди № 3 від 27.04.2021 загальну суму по договору збільшено на 7650,6 грн (зменшено кількість газу до 25,121 тис. м³ по 7469,87 грн/1000 м³; (25,121 тис. м³ * 7469,87 грн = 187 650,6 грн) -180 000 грн. = 7 650,6 грн).

Таким чином, внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод сторонами збільшено загальну суму, визначену в договорі про закупівлю на 7650,6 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем доказів в обґрунтування спростування заявлених позовних вимог не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 31.03.2021 до договору № 101/юр від 15.03.2021 на постачання природного газу, укладеного між Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області (вул. Михайла Грушевського, 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, ідентифікаційний код юридичної особи 02140811) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кастум” (просп. Чорновола, 63, м. Львів, Львівська область, 79019, ідентифікаційний код юридичної особи 41087491).

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 31.03.2021 до договору № 101/юр від 15.03.2021 на постачання природного газу, укладеного між виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області (вул. Михайла Грушевського, 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, ідентифікаційний код юридичної особи 02140811) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кастум” (просп. Чорновола, 63, м. Львів, Львівська область, 79019, ідентифікаційний код юридичної особи 41087491).

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 27.04.2021 до договору № 101/юр від 15.03.2021 на постачання природного газу, укладеного між виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області (вул. Михайла Грушевського, 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, ідентифікаційний код юридичної особи 02140811) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кастум” (ЄДРПОУ 41087491, просп. Чорновола, 63, м. Львів, Львівська область, 79019, ідентифікаційний код юридичної особи 41087491).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кастум” (просп. Чорновола, 63, м. Львів, Львівська область, 79019, ідентифікаційний код юридичної особи 41087491) на користь виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (вул. Михайла Грушевського, 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, ідентифікаційний код юридичної особи 02140811) кошти в сумі 14 925,51 грн (чотирнадцять тисяч дев’ятсот двадцять п’ять гривень 51 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кастум” (просп. Чорновола, 63, м. Львів, Львівська область, 79019, ідентифікаційний код юридичної особи 41087491) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури (вул. Байбулатова, 22, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) витрати зі сплати судового збору в розмірі 9080,00 грн (девять тисяч вісімдесят гривень 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 березня 2023 року.

Суддя І. С. Горохов

Електронна копія рішення Господарського суду Запорізької області № 908/115/22 від 06.03.2023 міститься в мережі Інтернет за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Дата розміщення інформації на сторінці Господарського суду Запорізької області на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет 23.03.2023.