Господарський суд Запорізької області

03 квітня 2023, 11:28

До уваги ТОВ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» про прийняття рішення від 31.03.2023 у справі № 908/1554/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2023 Справа № 908/1554/22

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні,

без виклику представників сторін,

справу № 908/1554/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Трейд», ідентифікаційний код юридичної особи 37412768 (вул. Саперно-Слобідський проїзд, буд. № 4, м. Київ, 03039)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», ідентифікаційний код юридичної особи 40514086 (вул. Ковальська, буд. 59, м. Токмак, Запорізька область, 71709)

про стягнення 458 739 грн 52 коп.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Трейд» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 11.08.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» про стягнення заборгованості за договором поставки № 01/07/19 від 11.01.2019, що складає 345 892 грн 03 коп. основна заборгованість 56 385 грн 14 коп. – пеня, 5 003 грн 59 коп. – 3% річних, 51 458 грн 76 коп. – інфляційні втрати та судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2022 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.09.2022 у справі № 908/1554/22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1554/22. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідача повідомлено про розгляд справи електронною поштою та оголошенням на сайті суду.

Станом на 03.10.2022 у суду були відсутні дані щодо обізнаності відповідача про подання позовної заяви та відкриття провадження у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд в ухвалі від 03.10.2022 зазначив про наступне.

24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

В Указі Президента України №64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” зазначається: “У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022).
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно з переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, Токмацька міська територіальна громада Пологівського району Запорізької області відноситься до відповідних територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

У зв’язку з наявністю вищевикладених обставин, суд ухвалив розгляд даної справи відкласти до усунення зазначених обставин.

31.01.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про продовження розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Розглянувши клопотання позивача та матеріали справи № 908/1554/22 судом ухвалено продовжити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Крім того, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 11.08.2022 у справі № 910/1493/22 дійшов до наступних висновків з аналогічного питання:

«…Відповідно до ч.3 ст.216 ГПК України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи.

Постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції, на виконання ст. 216 ГПК України не визначено наступну дату, час та місце судового засідання, що свідчить про те, що оскаржувана ухвала не є ухвалою про відкладення розгляду справи, а є фактично ухвалою про зупинення провадження у справі, оскільки відповідно статтею 225 ГПК України врегульовано випадки для зупинення провадження у справі, а саме - до настання певної події, в оскаржуваній ухвалі - до закінчення воєнного стану чи/або його скасування у встановлений законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

З огляду на наведене місцевий господарський суд фактично зупинив провадження у справі №910/1493/22 на невизначений термін, оскільки наразі неможливо спрогнозувати коли станеться закінчення воєнного стану у місті Києві чи його скасування на всій території України, що є порушенням права учасників судового процесу на судовий захист та перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану, повноваження судів не можуть бути припинені.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. (ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 підлягає скасуванню…».

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє клопотання позивача та продовжує розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд звертає увагу учасників справи, що в силу приписів ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частинами 2, 3 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, суд враховує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§66, §69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється, (ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

20) положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України;

21) особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції".

Згідно зі ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»:

Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов’язків.

Відповідач, зареєстроване місце перебування чи місцезнаходження якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному вебпорталі «Судова влада України», про що позивач просив у позовній заяві.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, 19.08.2022 набрали чинності зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо додаткових способів інформування про судові справи.

Позивачем наведені електронні адреси відповідача, які були зазначені відповідачем та були використані в приватних листуваннях менеджерів щодо поставки товару, які позивач просить використовувати для повідомлень відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.02.2023 у справі № 908/1554/22 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Трейд» про продовження розгляду справи № 908/1554/22 задоволено. Продовжено розгляд справи № 908/1554/22. Розгляд справи по суті ухвалено розпочати через тридцять днів з дня постановлення даної ухвали.

Повідомлено сторін про розгляд даної справи шляхом направлення ухвали суду на всі відомі поштові, електронні адреси сторін, зокрема, відповідача, а також опублікувано текст ухвали на сайті суду.

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення сторін, у т.ч. відповідача про відкриття провадження у даній справі. Суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Трейд» (постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» (покупцем, відповідачем у справі) укладено договір поставки № 01/07/19 від 11.01.2019 (далі – договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язався поставити та передавати у власність покупцеві металопродукцію (далі – товар), а покупець зобов'язувався прийняти й оплатити його на умовах визначених цим договором.

Згідно п. 1.2. договору ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається в Специфікаціях та рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 2.2. договору, передбачено, що товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на відповідну партію товару.

Відповідно до п. 3.1 договору, постачальник зобов'язується передати покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти в пункті поставки товару (п. 2.1. договору), погоджений для поставки товар протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури на погоджену сторонами поставку партії товару, якщо інше не зазначено у специфікації.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що покупець сплачує вартість поставленої партії повару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки відповідної партії товару, якщо інше не зазначено у Специфікації.

На виконання умов договору, за період з 13.01.2022 по 28.01.2022 року позивачем було здійснено поставку товару відповідачеві на загальну суму 2 546 130 грн 31 коп., згідно з видатковими накладними: № ДДП-0000148 від 13.01.22 на суму 623 237,26 грн; № ДДП-0000149 від 13.01.22 на суму 627 120,00 грн; № ДДП-0000220 від 17.01.22 на суму 440 627,26 грн; № ДДП-0000313 від 19.01.22 на суму 509 253,76 грн; № ДДП-0000663 від 28.01.22 на суму 103 104,00 грн; № ДДП-0000662 від 28.01.22 на суму 242 788,03 грн.

Відповідачем сплачено за поставлений товар 2 200 238,28 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Згідно з п. 4.4. договору, в разі відпуску наступної партії товару до розрахунку за передню партію (партії), кожна наступна оплата зараховується в погашення самого раннього боргу незалежно від призначення платежу, вказаного покупцем в платіжному дорученні.

Враховуючи не сплату відповідачем позивачеві залишку заборгованості за поставлений товар в сумі 345 892 грн 03 коп., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Трейд» заборгованості за договором поставки № 01/07/19 від 11.01.2019: 345 892 грн 03 коп. - основна заборгованість; 56 385 грн 14 коп. – пеня, 5 003 грн 59 коп. – 3% річних, 51 458 грн 76 коп. – інфляційні втрати, було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки № 01/07/19 від 11.01.2019.

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).

Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору поставки, згідно у т.ч. з виставленими рахунками на оплату: № ДДП-0000024 від 10.01.2022 та № ДДП-0000317 від 17.01.2022, за період з 13.01.2022 по 28.01.2022 року позивачем було здійснено поставку товару відповідачеві на загальну суму 2 546 130 грн 31 коп., згідно з видатковими накладними: № ДДП-0000148 від 13.01.22 на суму 623 237,26 грн; № ДДП-0000149 від 13.01.22 на суму 627 120,00 грн; № ДДП-0000220 від 17.01.22 на суму 440 627,26 грн; № ДДП-0000313 від 19.01.22 на суму 509 253,76 грн; № ДДП-0000663 від 28.01.22 на суму 103 104,00 грн; № ДДП-0000662 від 28.01.22 на суму 242 788,03 грн.

Відповідачем товар отримано без зауважень, що підтверджується підписом уповноваженої особи згідно з довіреністю № 3 від 05.01.2022 на кожній видатковій накладній.

Поставка товару також підтверджується товарно-транспортними накладними за № 69 від 13.01.2022 та № 136 від 19.01.2022.

Позивачем сплачено за товар частково, з порушенням строків, встановлених п. 4.3 договору, а саме –2 200 238,28 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 9996 від 11.02.2022, № 9995 від 11.02.2022, № 10014 від 15.02.2022 та № 130 від 18.02.2022.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позивачем доведено факт поставки товару відповідачеві, прийняття його останнім без зауважень та наявність простроченої заборгованості за поставлений товар згідно з договором та вищевказаними видатковими накладними у відповідача перед позивачем в сумі 345 892 грн 03 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеними та правомірно заявленими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 345 892 грн 03 коп. суми основного боргу за договором поставки № 01/07/19 від 11.01.2019.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 56 385 грн 14 коп. пені, 5 003 грн 59 коп. 3% річних, 51 458 грн 76 коп. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 договору сторони встановили, що за порушення строків оплати товару, встановлених у п. 4.3 цього договору та додатках до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання зобов’язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

А отже, враховуючи п. 4.3 договору та ч. 5 ст. 254 ЦК України, прострочення з оплати 345 892 грн 03 коп. за товар, поставлений за видатковими накладними від 28.01.2022, починається з 01.03.2022 року, що не було взято до уваги позивачем при здійсненні відповідних розрахунків пені та 3% річних.

Судом перевірено розрахунок пені за допомогою ІПС «Законодавство» та визнано правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 56 192 грн 61 коп. пені за період з 01.03.2022 по 22.08.2022. В решті вимог щодо стягнення 192 грн 53 коп. пені, суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Платежі, встановлені ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, як, наприклад, статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом перевірено розрахунок 3% річних позивача за допомогою ІПС «Законодавство» та з урахуванням дати початку прострочення – 01.03.2022, визнано обґрунтованими та правомірно заявленими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 975 грн 16 коп. 3% річних за період з 01.03.2022 по 22.08.2022. В решті вимог щодо стягнення 28 грн 43 коп. 3% річних, суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.

Інфляційні втрати позивачем правомірно заявлено до стягнення у сумі 51 458 грн 76 коп. за період: березень 2022 - липень2022.

Таким чином, судом частково задовольняються позовні вимоги у даній справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за позовом відноситься на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», ідентифікаційний код юридичної особи 40514086 (вул. Ковальська, буд. 59, м. Токмак, Запорізька область, 71709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Трейд», ідентифікаційний код юридичної особи 37412768 (вул. Саперно-Слобідський проїзд, буд. № 4, м. Київ, 03039) 345 892 (триста сорок п’ять тисяч вісімсот дев’яносто дві) грн 03 коп. суми основного боргу за договором поставки № 01/07/19 від 11.01.2019, 56 192 (п’ятдесят шість тисяч сто дев’яносто дві) грн 61 коп. пені, 4 975 (чотири тисячі дев’ятсот сімдесят п’ять) грн 16 коп. 3% річних, 51 458 (п’ятдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят вісім) грн 76 коп. інфляційних втрат та 6 877 (шість тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 79 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У позові щодо стягнення 192 грн 53 коп. пені, 28 грн 43 коп. 3% річних та 3 грн 30 коп. коп. судового збору відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 31.03.2023.

Суддя А.О. Науменко

До уваги ТОВ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» про прийняття рішення від 31.03.2023 у справі № 908/1554/22