Господарський суд Запорізької області

11 квітня 2023, 09:14

До відома Російську Федерацію в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) про відкриття провадження у справі № 908/796/23 та призначення підготовчого засідання на 03.05.23 об 11 год. 00 хв.

номер провадження справи 17/72/23

Господарський суд

Запорізької області

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

10.04.2023 справа № 908/796/23

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши матеріали

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “ПМК-21”, 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 17

до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, 119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1

про стягнення 104 780 338,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

13.03.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 09.03.23 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю “ПМК-21” (далі ТОВ “ПМК-21”) до Держави Російська Федерація про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 104 780 338,00 грн.

13.03.23 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 21.03.23 по справі № 908/796/23 позовну заяву за вих. 09.03.23 № 16 за позовом ТОВ “ПМК-21” залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій (до якої):

- оформити позовну заяву із вірним (чітким) визначенням відповідача у справі з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині даної ухвали;

- надати суду докази порушення (відкриття) кримінальної справи (кримінального провадження) щодо пошкодження майна або будь-яке інше документальне фіксування органами Національної Поліції України, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Служби Безпеки України або інших уповноважених державних органів стосовно того, що у період з лютого по червень 2022 року внаслідок ракетних та артилерійських обстрілів знищено обладнання та матеріали позивача, які знаходяться на будівельних майданчиках на об’єктах цивільної інфраструктури Пологівського та Василівського районів Запорізької області;

- надати належні докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на ім’я та повну (вірну) юридичну адресу відповідача.

04.04.23 до суду від представника ТОВ “ПМК-21” надійшла заява за вих. від 31.03.23 № 24 про усунення недоліки позовної заяви, якою позивачем усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 21.03.23.

Частиною 3 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом 5 днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. …

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом та перевірки судом на відповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст. 162 ГПК України, суд вважає, що підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені ГПК України, відсутні.

Відповідачем у даній справі є Російська Федерація в особі Міністерства юстиції РФ.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.22 № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Наразі відповідними указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжено до 20.05.23.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", зокрема, пред`явлення позову до іноземної держави, - може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.22 “Про заяву Верховної Ради України “Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні”, визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 14.04.22 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.

У Постановах від 18.05.22 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.22 Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.

Судом встановлено, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.22 у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом “генерального делікту”).

Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі “деліктного винятку”, відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Також суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.

Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справі № 796/165/18 від 25.01.19, № 308/9708/19 від 14.04.22 та № 760/17232/20-ц від 18.05.22.

Крім того, згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.22 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.22 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 120, ч. 3 ст. 174, ч. 1 ст. 176, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/796/23. Присвоїти справі номер провадження 17/72/23.
Розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання призначити на 03.05.23 о/об 11 год. 00 хв.

Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, корпус № 1 (про відповідний зал судового засідання буде повідомлено в кабінеті №№ 219, 214).

Контактні дані господарського суду Запорізької області:

- Веб-сайт https://zp.arbitr.gov.ua;

- E-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua;

- телефон контакт-центру: (061) 764-89-30.

Суд роз’яснює позивачу що відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Визначити відповідачу строк для подання до суду: відзиву на позов, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (якщо такі докази не надані позивачем) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали (листом з описом вкладення); заперечень на відповідь на відзив із документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив (листом з описом вкладення).

Роз’яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Визначити позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив (якщо відзив буде надано позивачу) із документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до них доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відзиву (для кожного окремо) (листом з описом вкладення).
Зобов’язати учасників справи до початку першого підготовчого судового засідання надати до суду все листування між сторонами у справі по суті спору з доказами його направлення однією стороною та отримання іншою та письмово повідомити суд про відсутність іншого листування між сторонами окрім того, що надане до відповідної заяви.
Запропонувати сторонам у справі забезпечити участь в підготовчому судовому засіданні уповноважених представників або подати суду письмову заяву про згоду на розгляд справи без участі в судових засіданнях уповноважених представників сторін та письмову згоду на закриття підготовчого провадження у справі.
Суд наголошує, що з метою максимального використання засобів електронного зв’язку для надсилання процесуальних документів сторонам у справі пропонується використовувати підсистему “Електронний суд” (для чого необхідно здійснити відповідну реєстрацію), або подати до суду заяву про надсилання процесуальних документів, судових викликів і повідомлень на електронну пошту, зазначивши при цьому актуальну адресу електронної пошти. На сайті суду в розділі “Громадянам” - вкладка “Бланки заяв” розміщено зразок відповідної заяви на отримання процесуальних документів в електронному вигляді. Заява доступна для скачування.
Попередити учасників судового процесу, що представництво в суді повинно бути належним чином підтверджено (при собі мати паспорт, оригінал та належним чином посвідчену копію документів, які підтверджують повноваження на представництво з урахування приписів ст. 60 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України, пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України з 01.01.19 у судах першої інстанції представництво в суді відповідно до ст. 131-2 Конституції, здійснюється виключно адвокатами, крім малозначних спорів.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Інформацію про дату, час та місце судового засідання до відома Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації розмістити на сторінці офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/) у розділі “Громадянам. Оголошення про виклик”.
Копію ухвали надіслати на адресу позивача.

Попередити учасників справи, що відповідно до ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 235, 255 ГПК України).

Суддя В.Л. Корсун