Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги ТОВ «ВРОЖАЙНИЙ» (37419606) та Гришиної Ірини Анатоліївни, РНОКПП 2833119443 про ухвалення 01.05.2023 рішення у справі № 908/1747/22
номер провадження справи 28/83/22-34/64/23
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.05.2023 Справа № 908/1747/22
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянув у спрощеному позовному провадженні,
без виклику представників сторін,
справу № 908/1747/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕКТР-АГРО” (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, ідентифікаційний код 36348550; адреса представника (адвокат Бохан С.О.): 08700, Київська область, Обухів, мкрн. Обухівський, Ключ, буд. 4, кв. 25)
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “ВРОЖАЙНИЙ”, ідентифікаційний код 37419606 (72382, Запорізька область, Мелітопольський район, селище, Садове, вул. Центральна, буд. 12)
до відповідача-2 Гришиної Ірини Анатоліївни, РНОКПП 2833119443 (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Констянтинівка, вул. Степова, буд. 105)
про стягнення грошових коштів.
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “СПЕКТР-АГРО” з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “ВРОЖАЙНИЙ” та Гришиної Ірини Анатоліївни про стягнення 713 851,72 грн, з яких: 666 636,04 грн основний борг, 47 215,68 грн відсотки за користування кредитом.
Підставою для звернення з позовом зазначено невиконання покупцем (відповідачем -1) зобов’язань щодо своєчасної оплати продукції за договором поставки №47/21-3 від 01.03.2021, а також порушення зобов’язань поручителем (відповідачем-2) за договором поруки №П/47/21-3 від 01.03.2021.
Просив справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження.
В позові навів орієнтовний (попередній) розрахунок витрат на правничу допомогу, які він очікує понести у зв’язку з розглядом справи у розмірі 61096,29 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.09.2022 позовну заяву ТОВ “СПЕКТР-АГРО” залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення виявлених недоліків.
30.09.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з відповідними доказами.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 28/83/22, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 справу № 908/1747/22, у зв’язку із звільненням судді Федорової О.В., передано на розгляд судді Науменку А.О.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про визначення справи як малозначної та її прийняття до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Суд звернув увагу учасників справи, що в силу приписів ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частинами 2, 3 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, суд врахував, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§66, §69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” у період дії воєнного стану, повноваження судів не можуть бути припинені.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється, (ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”).
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
20) положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України;
21) особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції".
Згідно зі ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”:
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Відповідач, зареєстроване місце перебування чи місцезнаходження якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному вебпорталі “Судова влада України”, про що позивач просив у позовній заяві.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Крім того, 19.08.2022 набрали чинності зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо додаткових способів інформування про судові справи.
Як свідчать матеріали справи відповідачі зареєстровані у Мелітопольському районі Запорізької області.
Згідно з переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 травня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (з подальшими змінами), Мелітопольська міська територіальна громада відноситься до відповідних територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
На підставі викладеного, суд постановив дану ухвалу від 02.03.2023 та розмістив її в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на веб-сайті Судової влади України, на якому розмістив у т.ч. відповідне оголошення з метою доведення до відповідачів змісту даної ухвали суду.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, зокрема електронною поштою та повідомленням на сайті суду.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відзив суду не надано.
Справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для розгляду даної справи.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
01.05.2023 судом ухвалено рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “СПЕКТР-АГРО (постачальником, позивчаем у справі) в особі Карбана Максима Євгеновича, який діяв на підставі довіреності та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВРОЖАЙНИЙ” (покупцем, відповдічем1 у справі), в особі директора з комерційних питань Руїна Олексія Олександровича, який діяв на підставі довіреності № 1 від 15.02.2021 укладено договір поставки № 47/21-З (далі – Договір).
Згідно з предметом Договору, постачальник зобов’язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець – прийняти і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену Договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору.
На виконання умов п.п. 1.1., 1.2 Договору та додатків до Договору, позивачем відповідачеві 1 був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними:
- № 10000 від 07.04.2021 на суму 94 281,41 грн;
- № 17798 від 29.04.2021 на суму 105 447,12 грн;
- № 19087 від 05.05.2021 на суму 86 351,62 грн;
- № 26826 від 28.05.2021 на суму 381,10 грн;
- № 40797 від 16.08.2021 на суму 111 775,83 грн;
- № 43993 від 31.08.2021 на суму 103 170,00 грн;
- № 46831 від 15.09.2021 на суму 13 427,28 грн;
- № 48959 від 29.09.2021 на суму 151 801,68 грн,
а всього на суму 666 636,04 грн в строки, вказані в додатках до Договору.
Відповідно до умов Договору поставки відповідач 1 зобов’язувався здійснити оплату за поставлений товар в строк, вказаний в додатковій угоді від 04 січня 2022 – до 20 лютого 2022, проте, в порушення умов Договору, не оплатив вартість поставленого товару.
Умовами п.п. 2.6, 2.7 та 2.11 Договору, а також п. 2 додаткової угоди від 04 січня 2022 передбачено, що за користування товарним кредитом позивач щомісячно нараховує, а відповідач зобов’язаний сплачувати, відсотки в розмірі та в строк, які передбачені Додатком до Договору.
Всього, згідно актів нарахування відсотків за користування товарним кредитом нараховані відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 47 215,68 грн., які відповідачем 1 не були оплачені.
В якості забезпечення виконання зобов’язань за Договором поставки був укладений договір поруки № П/47/21-З від 01 березня 2021, за яким гр. Гришина Ірина Анатоліївна (далі – відповідач-2) виступила поручителем за виконання всіх грошових зобов’язань за Договором поставки і взяла на себе обов’язок, у випадку не сплати боргу за Договором поставки Відповідачем-1, самостійно сплатити заборгованість за Договором поставки.
Кошти відповідачем-2 також не були оплачені.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВРОЖАЙНИЙ” та Гришиної Ірини Анатоліївни 713 851,72 грн, з яких: 666 636,04 грн основний борг та 47 215,68 грн відсотки за користування кредитом було предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки № 47/21-З від 01.03.2021 та договором поруки № П/47/21-3 від 01.03.2021
Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаних видів договорів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору поставки та додатків до Договору, позивачем відповідачеві 1 був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними: № 10000 від 07.04.2021 на суму 94 281,41 грн; № 17798 від 29.04.2021 на суму 105 447,12 грн; № 19087 від 05.05.2021 на суму 86 351,62 грн; № 26826 від 28.05.2021 на суму 381,10 грн; № 40797 від 16.08.2021 на суму 111 775,83 грн; № 43993 від 31.08.2021 на суму 103 170,00 грн; № 46831 від 15.09.2021 на суму 13 427,28 грн; № 48959 від 29.09.2021 на суму 151 801,68 грн, всього на суму 666 636,04 грн в строки, вказані в додатках до Договору.
Видаткові накладні підписані з боку обох сторін без зауважень, зокрема, з боку відповідача на підставі довіреностей.
Видаткові накладні містять посилання на договір поставки та додатки до нього, а також підписи та печатки сторін.
У договорі поставки передбачено обов’язок покупця сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 2.6 Договору за користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника відсотки, розмір яких передбачений Додатком до Договору.
В додатках до договору, в яких передбачена оплата після поставки товару – “відстрочений платіж”, вказаний розмір відсотків за користування товарним кредитом – 0,10 % річних.
Пунктом 2 додаткової угоди від 04 січня 2022 з 02 грудня 2021 року розмір відсотків за користування товарним кредитом було збільшено до 10 % річних.
Пунктом 2.7 Договору поставки передбачено, що строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого Додатком до Договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем, та закінчується в день повного розрахунку покупцем за поставлений товар.
Згідно з актами нарахування відсотків за користування товарним кредитом були нараховані відсотки за період, починаючи з наступного дня після поставки товару.
Пунктом 2.11 Договору поставки передбачено, що відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються Постачальником відповідно до п. 2.6 та 2.7 Договору. Постачальник складає акт нарахування відсотків за користування товарним кредитом та надсилає його в двох примірниках на адресу місцезнаходження покупця, що вказана в тексті цього Договору. Покупець зобов’язується підписати акт та повернути один примірник підписаного акта постачальнику протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі, якщо підписаний примірник акта не повертається постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним покупцем. Нараховані відсотки за користування товарним кредитом покупець зобов’язується сплатити у строки, визначені в Додатках до Договору для оплати вартості (ціни) товару.
Всього, згідно з актами нарахування відсотків за користування товарним кредитом були нараховані відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 47 215,68 грн, які відповідачем 1 не були оплачені. Розрахунок відсотків за користування товарним кредитом наведені у додатку до позову, а акти нарахованих відсотків за користування товарним кредитом містяться в матеріалах справи.
Як зазначає позивач, що оскільки, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення указом президента № 64 воєнного стану з 5:30 ранку 24 лютого 2022 року на термін 30 діб або до його офіційного завершення, відділення ПАТ “Укрпошта” за поштовим індексом 72382 (місцезнаходження відповідача-1) не функціонує, то акти нарахованих відсотків за користування товарним кредитом № 4571 від 30.11.2021 р. та № 29826 від 29.07.2022 р., підписані кваліфікованим електронним підписом фінансового директора позивача, були відправлені лектронним листом з описом вкладення на електронну адресу Відповідача-1: ukragromlin@gmail.com.
Докази не функціонування відповідного відділення ПАТ “Укрпошта” та докази відправки актів нарахованих відсотків за користування товарним кредитом на електронну адресу Відповідача-1 листом з описом вкладення додаються.
Інші акти додані до матеріалів справи підписані з боку обох сторін.
Заборгованість відповідача -1 перед позивачем по відсоткам за користування товарним кредитом склала 47 215,68 грн.
Доказів оплати відповідачем й позивачеві 666 636 грн 04 коп. основного боргу та 47 215 грн 68 коп. відсотків за користування товарним кредитом за Договором поставки не надано.
В якості забезпечення виконання зобов’язань за Договором поставки був укладений договір поруки № П/47/21-З від 01 березня 2021 (далі – Договір поруки), за яким гр. Гришина Ірина Анатоліївна (далі – відповідач-2) виступила поручителем за виконання всіх грошових зобов’язань за Договором поставки і взяла на себе обов’язок, у випадку не сплати боргу за Договором поставки відповідачем-1, самостійно сплатити заборгованість за Договором поставки.
Борг та відсотки за Договором поставки відповідачем-2 також не сплачені.
Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного бов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них окремо.
Пунктом 1.2 Договору поруки передбачено, що у разі порушення Божником (відповідач-1) зобов’язання, забезпеченого порукою, Поручитель (відповідач-2) та Боржник (відповідач-1) відповідають як солідарні боржники, що означає, що Кредитор (позивач) може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до Боржника, так і до Поручителя окремо, чи до обох одночасно.
Відповідно до п. 3.3 Договору поруки Поручитель несе відповідальність за сплату Боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат Кредитора, пов'язаних з одержанням виконання грошового зобов'язання за Основним договором.
Отже, на Поручителя поширюється також обов’язок сплачувати нараховані за Договором відсотки за користування товарним кредитом.
Пунктом 4.1 Договору поруки передбачено, що “Поручитель зобов'язаний у разі порушення Боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок Боржника перед Кредитором в строк 3-х банківських днів після настання строку оплати за Основним договором, шляхом оплати грошових коштів на поточний рахунок Кредитора, вказаний в даному Договорі.
Пунктом 7.3 Договору поруки (перше речення другого абзацу) передбачено, що Поручитель підтверджує свою повну обізнаність з умовами Основного договору, тому мав самостійно оплатити заборгованість за Договором поставки.
Отже, оскільки відповідач-1 зобов’язання, забезпеченого порукою, не виконав, відповідач-2 відповідає разом з відповідачем-1 як солідарні боржники перед позивачем.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.
Таким чином, у зв’язку з порушенням відповідачами вимог вищевказаних норм закону та умов Договору поставки, з відповідачів солідарно підлягає стягненню 666 636 грн 04 коп. боргу та 47 215 грн 68 коп. відсотків за користування товарним кредитом за Договором поставки.
Позов підлягає задоволенню.
Пунктом 3.4 Договору поруки сторони договору поруки домовились, що Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність по всім зобов’язанням Боржника, вказаним вище, в тому числі по сплаті судових витрат та інших витрат Кредитора, пов'язаних з одержанням виконання грошового зобов'язання за Основним договором.
При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за позовом в сумі 10 707 грн 78 коп. відноситься на відповідачів, порівну, по 5 353 грн 89 коп. на кожного.
Також, у позові позивач вказав на орієнтовний розмір інших судових витрат та їх заявлення відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 01.05.2023.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
