Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги Виробничо-комерційного ТОВ агрофірми “Базіс ЛТД”, 1617729 про ухвалення 01.05.2023 рішення у справі № 908/626/23.
номер провадження справи 34/55/23
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.05.2023 Справа № 908/626/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянув у спрощеному позовному провадженні,
без виклику представників сторін,
справу № 908/626/23
за позовом: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 37573068 (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідача: Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Базіс ЛТД”, ідентифікаційний код юридичної особи 1617729 (вул. Тбіліська, буд. 27, м. Запоріжжя, 69091)
про стягнення 43707 грн 50 коп.
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд” звернувся Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з позовною заявою про стягнення з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Базіс ЛТД” 43707 грн 50 коп., з яких: 40 424 грн 99 коп. заборгованість зі сплати 70% орендної плати за період: липень 2017 - грудень 2022 за договором оренди нежитлового приміщення № 411/01 від 01.09.2001 станом на 10.02.2023, 2339 грн 77 коп. пені за період з 10.02.2022 по 13.02.2023, 942 грн 74 коп. інфляційних втрат за період: лютий 2022 – січень 2023.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 справу № 908/626/23 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про її прийняття до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, зокрема поштовим зв’язком, електронною поштою та повідомленням на сайті суду.
Ухвала суду від 01.03.2023 направлена на адресу відповідача, вказану у ЄДР, повернулась до суду з позначкою “за закінченням терміну зберігання”.
На підставі викладеного, суд вважає, що здійснив всі можливі заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відзив суду не надано.
Справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для розгляду даної справи.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
01.05.2023 судом ухвалено рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Державним комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №1” (Орендодавець, позивач у справі) та Виробничим-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю “БАЗІС ЛТД” (Орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №411/01 від 01.09.2001 (далі – Договір).
Згідно п.1.1. Договору Орендодавець на підставі рішення Запорізького міськвиконкому від 31.08.2001 р. №340/40 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 38,2 кв.м., в тому числі під офіс 14,3 кв.м., під майстерню з ремонту побутової і комп’ютерної техніки – 23,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Тбіліська, буд. 27.
Відповідно до п.2.1. Договору, вступ Орендаря у користування нежитловим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами дійсного Договору та Акту прийому- передачі вказаного приміщення, який є невід’ємною частиною цього договору.
Розмір орендної плати та порядок її перерахування визначається розділом 3 Договору, відповідно до розмір орендної плати визначається відповідно до рішення виконкому Запорізької міської ради №297 від 31.08.2000 р. з урахуванням змін та доповнень, внесених рішенням виконкому Запорізької міської ради №36 від 25.01.2001, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць та сплачується до двадцятого числа поточного місяця.
Строк дії Договору визначено п. 10.1 Договору, відповідно до якого Договір діє з 01.09.2001 р. по 01.09.2006 р. (строк дії – 5 років).
Додатковою угодою від 01.09.2001 до Договору, Орендаря було зобов’язано здійснити сплату орендну плату за договором оренди №135 від 04.04.2000 р.
Додатковою угодою від 2002 до Договору, було змінено сторону Орендодавця за договором з Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №1” на Управління житлового господарства міської ради, змінено розмір орендної плати.
Додатковою угодою від 20.12.2003 до Договору, було змінено порядок сплати орендної плати за Договором, та розрахункові рахунки для сплати орендної плати.
Додатковою угодою від 01.02.2004 до Договору, було змінено орендну ставку за Договором, та розмір орендної плати.
Додатковою угодою від 01.12.2005 до Договору, Орендарю було передано нежитлове цокольне приміщення площею 349,56 кв.м. в будинку №27 по вул. Тбіліській, строком на п’ять років під офіс, та змінено розмір орендної плати.
Додатковою угодою від 11.04.2006 до Договору, Орендарю було передано нежитлове підвальне приміщення площею 202, 76 кв.м. в будинку №27 по вул. Тбіліській на строк дії договору оренди під офіс, було змінено розмір площі частини нежитлового приміщення №164 (літера А-6) підвалу з 387,76 кв.м., на 597,72 кв.м. у складі кімнат №18-59 загальною площею 579,8 кв.м. та місця загального користування (без права приватизації) №№1-4 загальною площею 17,92 кв.м. в будинку №27 по вул. Тбіліській, яке орендує ВК ТОВ Агрофірма “Базіс ЛТД” та змінено розмір орендної плати.
Додатковою угодою від 13.06.2006 до Договору, було внесено зміни до Договору в частині використання приміщення №164, з “офіс” на “офіс площею 232,40 кв.м. та допоміжні приміщення площею 365,32 кв.м.”, та змінено розмір орендної плати.
Додатковою угодою від 01.06.2007 було змінено ставку орендної плати та розмір орендної плати.
Додатковою угодою від 05.02.2008 р. до Договору було змінено розмір орендованого приміщення з “ 597,72 кв.м.” на “ 17,92 кв.м. (без права приватизації), у складі місць загального користування №1-4”, та змінено розмір орендної плати.
Додатковою угодою від 21.01.2009 р. до Договору, було змінено порядок сплати орендної плати та розрахункові рахунки для сплати орендної плати.
Додатковою угодою від 19.02.2010 р. до Договору, було доповнено п. 10.9 в частині причин одностороннього розірвання Договору по ініціативі Орендодавця.
Додатковою угодою від 06.04.2010 р. до Договору, було змінено розмір орендної плати.
Додатковою угодою від 29.04.2011 р. до Договору, було продовжено строк дії Договору оренди на 3 роки (до 30.11.2013 р.).
Додатковою угодою від 01.06.2011 р. до Договору, було змінено сторону Орендодавця з управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
Після закінчення строку дії Договору 30.11.2013 р., строк дії Договору продовжувався на підставі ч.2. ст.17 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна” (в редакції від 26.09.2013). Таким чином строк дії договору продовжувався до 26.09.2022 р. У в’язку з втратою чинності Закону України “Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ 01.02.2020, введенням в дію Законом України “Про оренду державного та комунального майна” №157-ІХ, та виключенням норми про автоматичне продовження договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця, строк дії договору після 26.09.2022 автоматично не продовжувався.
Згідно з п. 5 Постанови Кабінету міністрів України “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану” від 27.05.2022 р. №634, договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
За даними бухгалтерського обліку позивача за період з липня 2017 по грудень 2022 за Орендарем наявна заборгованість з оплати орендної плати за Договором у розмірі 40 424,99 грн на користь місцевого бюджету.
Стягнення з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Базіс ЛТД” на користь місцевого бюджету 43707 грн 50 коп., з яких: 40 424 грн 99 коп. заборгованість зі сплати 70% орендної плати за період: липень 2017 - грудень 2022 за договором оренди нежитлового приміщення № 411/01 від 01.09.2001 станом на 10.02.2023, 2339 грн 77 коп. пені за період з 10.02.2022 по 13.02.2023, 942 грн 74 коп. інфляційних втрат за період: лютий 2022 – січень 2023 було предметом позовних вимог у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Правовідносини сторін є господарськими та виникли на підставі договору № 411/01 оренди нежитлового приміщення від 01.09.2001, який за своєю природою є договором оренди нежитлового приміщення.
20.01.2016 за Договором Господарським судом Запорізької області було винесено рішення по справі №908/5834/15, згідно резолютивної частини якого було стягнуто з комерційного товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми Базіс ЛТД (69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 27, код ЄДРПОУ 13617729) орендну плату в сумі 5407 грн 23 коп. на користь місцевого бюджету.
15.06.2017 за Договором Господарським судом Запорізької області було винесено рішення по справі №908/917/17, згідно резолютивної частини якого було стягнуто з комерційного товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМИ БАЗІС ЛТД (69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 27, код ЄДРПОУ 13617729) суму заборгованості по орендній платі у розмірі 7594 грн 34 коп. до місцевого бюджету.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1, 6 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Частиною 1 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, Орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Згідно п. 5.2. Договору, Орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.
Як свідчать матеріали справи, з липня 2017 по грудень 2022 за відповідачем рахується заборгованість з оплати орендної плати за Договором у розмірі 40 424,99 грн.
Згідно з п. 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 21.01.2009) орендна плата перераховується Орендарем щомісяця, не пізніше 10 числа наступного місяця.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості за Договором за період: липень 2017 - грудень 2022 не надано. Доказів відсутності підстав для сплати вказаної суми боргу також не надано.
Позивачем, в свою чергу, доведено належними доказами наявність у відповідача спірної заборгованості за Договором на користь місцевого бюджету та підстави для стягнення 40 424 грн 99 коп. заборгованості зі сплати 70% орендної плати за період: липень 2017 - грудень 2022 за договором оренди нежитлового приміщення № 411/01 від 01.09.2001.
Таким, чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 40 424 грн 99 коп. заборгованості підлягають задоволенню.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з п. 9.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов’язання згідно з Договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
Відповідно до п. 3.3. Договору, Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується в бюджет Орендодавцю, відповідно до діючого законодавства з урахуванням пені у розмірі 0,5% за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.
Так, за прострочення оплати орендної плати за Договором, позивач нарахував відповідачеві пеню у розмірі 2 339 грн 77 коп. за загальний період прострочення з 10.02.2022 по 13.02.2023, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.
Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем та визнано вірним.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 339 грн 77 коп. пені підлягають задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 942 грн 74 коп. інфляційних втрат за загальний період з лютого 2022 по січень 2023.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем та визнано вірним.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат також підлягають задоволенню.
Таким чином позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за позовом відноситься на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 01.05.2023.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
