Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги Баталова Івана Панасовича про прийняття рішення у у справі №908/422/22 (суддя Левкут В.В.)
РІШЕННЯ
10.05.2023 справа № 908/422/22
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/422/22
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м.Дніпро, 49094)
до відповідача Баталова Івана Панасовича (вул. Олімпійська, буд. 20, кв. 19, м. Запоріжжя, 69104)
про стягнення 33986,85 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Заявлено позовні вимоги про стягнення з Баталова Івана Панасовича 33986,85 грн. за договором № б/н від 09.01.2020, які складаються з: 29406,16 грн. заборгованості за кредитом, 4226,03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 354,66 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на норми ст.ст. 16, 51, 52, 598-609, 610, 634 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 09.01.2020 ФОП Баталовим Іваном Панасовичем підписано заяву про надання кредиту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”, шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку 26001055743488 на умовах, які зазначені в заяві. Підписанням цієї заявки відповідач приєднався до Умов та Правил надання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав самостійно роздрукававши. Свої зобов’язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 30000,00 грн. З боку відповідача мало місце порушення зобов’язання. Так, станом на 23.12.2021 відповідач має заборгованість за кредитом в розмірі 29406,16 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 4226,03 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 354,66 грн. З урахуванням викладеного, позивач просив суд позов задовольнити, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 справу № 908/422/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/422/22, присвоєно справі номер провадження 18/24/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/422/22 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 16.03.2022, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента Україна та триває й на теперішній час.
Ухвалою від 12.05.2022 продовжено процесуальні строки розгляду справи №908/422/22 по суті до закінчення воєнного стану в Україні, ухвалено кінцевий строк розгляду справи по суті визначити відповідною ухвалою суду після усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.
Ухвалою від 09.02.2023 поновлено процесуальні строки розгляду справи № 908/422/22 по суті; кінцевий строк розгляду справи по суті визначено не більш шістдесяти днів з моменту винесення даної ухвали; запропонувати відповідачу надати в строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 07.03.2023, відзив на позовну заяву і докази в його обґрунтування.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку шляхом направлення на їхні адреси відповідної ухвали.
Направлені на адресу відповідача ухвали суду від 21.02.2022, від 12.05.2022, від 09.02.2023 повернулись до суду з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”.
Згідно ч. 6 ст. 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суд ухвалою від 22.02.2022, з метою встановлення місця проживання (перебування) фізичної особи Баталова Івана Панасовича, звернувся до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради для надання відповідної інформації.
Від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради інформації щодо місця проживання (перебування/реєстрації) фізичної особи – Боталова Івана Панасовича не отримано.
На повторне звернення суду ухвалою від 09.02.2023 від департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради інформації щодо місця проживання (перебування/реєстрації) фізичної особи – Боталова Івана Панасовича отримано відповідь, згідно якої за відомостями департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Боталов Іван Панасович, 03.11.1970 р.н., був зареєстрований за адресою: вул. Олімпійська, буд. 20, кв. 19, м.Запоріжжя, 69104 в період з 26.03.2013 по 27.01.2021, станом на теперішній час в місті Запоріжжі не зареєстрований.
Враховуючи відсутність у Господарського суду Запорізької області інформації щодо місця проживання Боталова Івана Панасовича, суд визнав можливим повідомити відповідача про розгляд справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/422/22 та розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 09.02.2023 у справі № 908/422/22 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи № 908/422/22 дозволяють здійснити її розгляд по суті.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом грудня 2022 року – травня 2023 року, що загрожувало життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відрядженні на навчанні з 20.02.2023 по 24.02.2023 та на лікарняному з 13.03.2023 по 27.03.2023, рішення прийнято без його проголошення – 10.05.2023.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Фізичною особою-підприємцем Баталовим Іваном Панасовичем (Клієнт, відповідач у справі) 09.01.2020 через системи інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано заявку про надання кредиту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”, шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку 26001055743488 на умовах: мета кредиту – поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта; вид кредиту – овердрафтовий кредит; мінімальний розмір ліміту: 10000 UAH; максимальний розмір ліміту: 100000 UAH; розмір відсоткової ставки: 30%; розмір щомісячної комісії (в т.ч. в пільговий період): 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць; пільговий період: 55 днів; термін користування кредитом: 12 місяців.
Із змісту даної заявки також слідує, що підписанням цієї заявки Клієнт на підставі ст.634 ЦК України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (Банк, позивач у справі) у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку, анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Як зазначено в Заявці про надання кредиту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”, відповідач погоджується, що ця заявка, заява на відкриття рахунку та анкета про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.
Таким чином, відповідачем та позивачем укладено кредитний договір № б/н від 09.01.2020.
Підписанням цієї Заявки відповідач підтвердив ознайомлення із розділом «1.1 Загальні положення», а також з підрозділом «3.2.6. Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщення на офіційному сайті Банку за адресою http://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цєї Заявки, а саме:
3.2.6.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов’язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок Клієнта (далі – Кредит) в порядку та умовах, визначених даним Умовами та Правилам (далі – Умови). Техніко-економічне обґрунтування Кредиту – фінансування поточної діяльності фізичної особи-підприємця (ФОП). Розмір Кредиту від 10000,00 грн. до 100000,00 грн.
3.2.6.1.2. Кредит надається на поповнення обігових коштів та здійснення проточних платежів Клієнта, в межах Ліміту. Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок його коштів на поточному рахунку Клієнта, за наявності вільних грошових ресурсів за рахунок кредитних коштів межах Ліміту шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов’язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та інших платежів за цим Договором.
3.2.6.1.5. Ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. У випдку зниження Банком Ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, Клієнт зобов’язується здійснювати погашення Кредиту шляхом сплати мінімального зщомісячного платежу, який розраховується як 10% від дебетового сальдо, що існувало на останнє число звітного місяця (минулого місяця), та заборгованості за комісією згідно п. 3.2.6.3.6. Погашення мінімального щомісячного платежу за звітний місяць здійснюється з першого по останнє число місяця, що слідує за звітним.
3.2.6.1.7. Ліміт може бути зменшений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6 цих Умов.
3.2.6.3.1. За користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки від розміру усієї заборгованості за Договором. Розмір відсотків визначено Тарифами Банку, що є невід’ємною частиною Договору.
3.2.6.3.2.4. Розрахунок відсотків за Кредитом проводиться за кожний календарний день окремо по кожній транзакції Клієнта, яка приводить до зміни суми заборгованості. Виставлення до сплати нарахованих відсотків у звітному періоді відбувається щомісячно 1 числа, за умови, що Клієнт не погасив заборгованість у пільговому періоді, зі строком оплати до останнього числа поточного місяця.
3.2.6.3.2.5. Розрахунок річної відсоткової ставки визначено Тарифами.
3.2.6.3.4. Відповідно до ст. 212 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов’язань, передбачених п.3.2.6.2.2.1, 3.2.6.2.2.3, 3.2.6.2.2.4, 3.2.6.2.2.5, Клієнт сплачує Банку відсотки у розмірі, зазначеному в п. 3.2.6.3.2.6 (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов, встановленого п. 3.2.6.1.8).
3.2.6.3.6. За управління фінансовим інструментом за звітний період Клієнт сплачує Банку комісію, яка розраховується в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилам надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені відсотки в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.
3.2.6.3.8. Погашення кредиту, сплата відсотків, комісії, неустойки здійснюється в гривні відповідно до цих Умов.
3.2.6.5.2. Цей Договір набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами за цим Договором.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 ГК України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 параграфу 2 глави 71 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З наданої позивачем до матеріалів справи довідки за вих. № 00109ZPХ0S0OD від 31.01.2022 про розміри встановлених кредитних лімітів ФОП Боталову І.П.. на поточному рахунку № 26001055743488 встановлено кредитний ліміт: 09.01.2020 – 30000,00 грн., 25.02.2020 – 0 грн., 01.12.2020 – 20000,00 грн., 18.12.2020 – 25000,00 грн., 18.05.2021 – 30000,00 грн., 18.08.2021 – 0 грн.
Надані виписки по рахунку № 26001055743488 за період з 10.01.2020 23.12.2021 свідчать про отримання відповідачем 30000,00 грн. кредитних коштів у межах встановленого ліміту.
Згідно з наданими позивачем виписками по рахунку відповідача № 226001055743488 та розрахунком заборгованості за договором б/н від 09.01.2020, суму 29406,16 грн. кредитного ліміту 01.09.2021 винесено на прострочення.
Також за період з 09.01.2020 по 23.12.2021 на прострочену суму заборгованості відповідачу нараховані проценти за користування кредитом в сумі 4226,03 грн. які є простроченими.
Крім того, на підставі пункту 3.2.6.3.6. умов Заявки на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” за період з 09.01.2020 по 23.12.2021 позивачем відповідачу нарахована комісія за користування кредитом в розмірі 354,66 грн., яка також є не погашеною.
Отже, станом на 23.12.2021 заборгованість за наданим Кредитом складає 29406,16 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 4226,03 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом – 354,66 грн.
Відповідачем 27.09.2021 припинена господарська діяльність, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відомості з відповідного реєстру містяться в матеріалах справи).
Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яким чинні Господарський процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.
Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у редакції вищевказаного Закону (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Зважаючи на те, що відповідачем договір № б/н від 09.01.2020 укладений як фізичною особою-підприємцем, і укладався він з метою ведення господарської діяльності, тобто, правовідносини сторін притаманні господарським правовідносинам, спір у цій справі за характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах.
Несплата відповідачем заборгованості за кредитним договором № б/н від 09.01.2020 стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Положеннями ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” передбачено, що електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).
Згідно із ст. 8 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом):
- “Заявка на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”;
- “Об’єкт перевірки: ЗАЯВКА НА ОТРИМАННЯ ПОСЛУГ “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”.pdf”, який свідчить про накладення на документ Заявка на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” ФОП Боталовим Іваном Панасовичем 09.01.2020 електронного цифрового підпису, а також ЕЦП ПАТ КБ Приватбанк. Вірність вказаних підписів підтверджено Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ “ПРИВАТБАНК”.
Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).
Відповідачем не надано заперечень щодо факту укладення сторонами кредитного договору шляхом підписання 09.01.2020 за допомогою ЕЦП заявки на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” через систему інтернет-клієнт-банкінгу позивача, а також факту встановлення позивачем на поточному рахунку відповідача № 226001055743488 кредитного ліміту в максимальному розмірі 100000,00 грн., користування коштами впродовж 2020-02021 років та наявності боргу за кредитним договором № б/н від 09.01.2020.
Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи відсутні та суду не надавались.
Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.
З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що АТ КБ “Приватбанк” та ФОП Боталов Іван Панасович шляхом накладення 09.01.2020 позивачем та відповідачем їх ЕЦП на документ “Заявка на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” уклали в письмовій формі кредитний договір.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № б/н від 09.01.2020 в повному обсязі суду не надав.
Перевіривши надані позивачем розрахунки, судом встановлено, що обчислення простроченої кредитної заборгованості, нарахування процентів за користування кредитом, комісії за користування позивачем здійснено правильно.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.01.2020 в загальному розмірі 33986,85 грн., станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 33986,85 грн. за кредитним договором № б/н від 09.01.2020 підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 15.05.2023.
Суддя В.В. Левкут
_03_03.png)
