Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
номер провадження справи 26/24/22
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
18.05.2023 Справа № 908/1148/22(908/1628/23)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Підприємства об’єднання громадян “ПІЛАТУС”, код ЄДРПОУ 43224353 (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 60А)
до відповідача – Головного управління Державної податкової служби у Київській області, код ЄДРПОУ ВП 44096797 (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а)
про визнання протиправними та скасування податкових рішень і зобов’язання вчинити дії
про банкрутство - Підприємство об’єднання громадян “ПІЛАТУС”,
кредитор - Фізична особа-підприємець Вальчук Євгеній Віталійович
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду Запорізької області 16.05.2023 надійшла позовна заява Підприємства об’єднання громадян “ПІЛАТУС” до відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Київській області, про визнання протиправними та скасування податкових рішень і зобов’язання вчинити дії, для розгляду в межах справи № 908/1148/22 про банкрутство позивача.
За положеннями ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява позивача про поновлення строку на звернення до суду.
Свою заяву позивач обґрунтовує наступним. Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення- рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Статтею 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України.
При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд також зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Таким чином, Верховний Суд в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 підтверджує “сталість” судової практики щодо застосування строку в 1095 днів для оскарження платником податків податкового рішення, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження.
Позивач - ПОГ “Пілатус” просить врахувати Суд, що під час підготовки первісного позову в 2021 році підприємство керувалось такою сталою судовою практикою і не знало про таку суттєву зміну в бік скорочення строків, оскільки не було учасником справи №500/2486/19 і про оприлюднення постанови дізналось випадково з інтернет-ресурсів.
Позивач зазначає, що до моменту ознайомлення із вказаним судовим рішенням він вважав, що строки звернення до суду не закінчилися та тривають, та не міг передбачити, що строки звернення до суду, за умови використання досудового порядку врегулювання спору, можуть настільки змінитися.
Крім того, на момент отримання рішень ДПС України про результати розгляду скарги від 01,12.2020 та 03.12,2020 ще була чинною позиція Верховного Суду у справах №640/46/19, №813/4921/17, №2540/2576/18, якою й керувався Позивач, згідно з якою строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового рішення.
ДПС України в рішеннях про результати розгляду скарг від 01.12.2020 за №33932/6/99-00-06-02-01-06 та від 03.12.2020 за №34160/6/99-00-06-02-01-06 зазначає: “Відповідно до пункту 56.10, підпункту 56.17.3 і пункту 56.18 ПК України, рішення ДПС України, прийняте за розглядом скарги, та податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному чинним законодавством України”.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України, на який ДПС України посилається у вказаних рішеннях за результатами розгляду скарг, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При цьому варто звернути увагу, що положеннями податкового законодавства закріплено правило вирішення сумнівів на користь платника податків (тобто принцип in dubio pro tributario), яке покликано забезпечувати реалізацію однієї з ознак верховенства права - правової визначеності, а саме: можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій яке має фундаментальне значення для правильності його застосування.
Отже, вищезазначені рішення ДПС України не містять посилання на п.56.19 ст.56 ПК України, більше того, орієнтують Позивача, як платника податків, на оскарження податкових рішень протягом строків давності, які регулюються ст.102 ПК України.
Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Позивач просить Суд застосувати в даному випадку презумпцію правомірності дій платника податків, яка застосовується, коли норми податкового права прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності не є однозначними та допускають множинне трактування повноважень на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що Позивачем пропущено встановлений законом місячний строк для звернення до суду з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень з поважних причин.
З 06.05.2021 р. по 03,04.2023 р. позовні вимоги про скасування вищевказаних податкових рішень були предметом розгляду адміністративної справи №640/12898/21. Як зазначено вище, результатом розгляду стало залишення позовних вимог без розгляду в частині скасування податкових повідомлень-рішень.
Статтю 102 ПК України доповнено новим пунктом 102.9 згідно Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до ПК України" наступного змісту:
“На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом”.
Також, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану” № 2118-ІХ від 03.03.2022, який набрав чинності 07.03.2022 р., було доповнено підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктом 69.
Відповідно до пп. 69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
- строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;
- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;
- строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;
- строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.
Таким чином, починаючи з 24.02.2022 р. (початок введения воєнного стану на території України) строк, визначений п.56.19 ст.56 ПК України, зупинився.
Крім того, під час вирішення питання про поновлення строків звернення з даним позовом, Позивач просить Суд врахувати і судову практику, яка сформувалась після винесення Верховним Судом постанови від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.
Зокрема, питання наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які пов'язані зі зміною правової позиції Верховного Суду з цього питання було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено постанову від 23 вересня 2021 року. У цій постанові суд касаційної інстанції зазначив, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто, новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, іцо позивачем було допущено необгрунтовані зволікання.
Аналогічний підхід було продемонстровано Верховним Судом при розгляді справи № 580/3400/20 (постанова від 27 липня 2021 року).
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
З рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" вбачається, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Згідно правових висновків Європейського суду з прав людини у рішенні по справі Мельник проти України від 28.03.2006, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v.the United Kingdom від 21.02.1975), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення Guerin v. France від 29.07.1998) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення Perez de Rada Cavanilles у. Spain від 28.10.1998).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, у зв'язку з тим, що національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вивчивши подану заяву, суд визнає поважними причини, втраченого зв’язку з пропуском установленого законом строку, права на вчинення процесуальної дії.
Також до суду 16.05.2023 надійшло клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору у розмірі 141 256,61 грн до розгляду позову по суті.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов.
Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Тобто з метою дотримання принципу доступу до правосуддя, - законодавство передбачає підстави для звільнення від сплати судового збору.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18, юридична особа має право звернутися з клопотанням, а суд не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або звільнити від сплати. Крім того, із наведеного вбачається, що прийняття рішення про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про розстрочення сплати судового збору.
Позивач зазначає, що перебуває у тяжкому фінансовому становищі, у зв’язку з чим, відкрито провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи надану законодавством можливість застосування правового інституту розстрочення, відстрочення, звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру до юридичної особи за майновим критерієм, суд вважає, що Позивач має підстави отримати відстрочення сплати судового збору з огляду на незадовільний стан платоспроможності.
Аналогічний підхід про можливість застосування майнового критерію на підставі статті 8 Закону України “Про судовий збір” до юридичної особи приватного права або суб'єкта владних повноважень, але за обов'язкової умови перевірки її майнового стану в залежності від оцінки доказів, якими обґрунтовується її рівень, викладений у таких судових рішеннях: постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 904/9117/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 905/974/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 910/17456/17.
У зв’язку з викладеним, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору підлягає задоволенню судом.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В матеріалах позовної заяви відсутнє клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 176, 232-235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом надсилання копії даної ухвали в порядку, передбаченому ст. 242 ГПК України.
При направленні в судове засідання уповноважених представників учасників справи, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують їх повноваження (правовстановлюючі документи, довіреність, ордер тощо); прокурору – посвідчення; документи, що посвідчують особу.
Одночасно з надісланням (надання) відзиву до суду – направити його копію та додані до нього документи іншим учасникам справи, докази направлення/вручення надати суду (додати до відзиву).
В разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст.178 ГПК України).
Документи надаються завчасно до засідання (із супровідним листом) через службу діловодства суду. При поданні копій документів необхідно додержуватись вимог ч.ч. 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України, пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ4163-2003), затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, згідно з яким відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України, документи, в тому числі заяви з процесуальних питань, які подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, скріплюються електронним цифровим підписом (ЕЦП) учасника справи (його представника). Документи не скріплені ЕЦП судом не реєструються, відповідні заяви та клопотання залишаються без розгляду.
Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492.
“Гаряча” телефонна лінія суду функціонує за номером (061) 764-89-30, прес-секретар господарського суду Запорізької області - Клімова Наталія Миколаївна.
Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/. Ознайомитись з процесуальними документами у справі – в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
Згідно з ч.2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею – 18.05.23.
Суддя О.О. Юлдашев
До уваги позивача, відповідача у справі № 908/1148/22(908/1628/23)
_03_03.png)
