До УВАГИ КП “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради по справі №908/3433/21 (суддя Боєва О.С.)

До УВАГИ КП “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради по справі №908/3433/21 (суддя Боєва О.С.)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.05.2023                                                                            Справа № 908/3433/21

 м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Приватного акціонерного товариства “Енергетична компанія “Барвінок”, код ЄДРПОУ 33675278 (69039, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд.18)

до відповідача: Комунального підприємства “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради, код ЄДРПОУ 42346158 (71052, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд.1, приміщення 8)

про стягнення суми 2525637,03 грн.

Суддя  Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВЛЕНО:

За наслідками розгляду справи № 908/3433/21 Господарським судом Запорізької області 15.03.2023 ухвалено рішення відповідної до якого прийнято відмову ПрАТ “ЕК “Барвінок” від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми 2363892,26 грн основного боргу, закрито провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Позов задоволено, стягнуто з КП “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради на користь ПрАТ “Енергетична компанія “Барвінок” суму 16903 грн 45 коп. – 3% річних, суму 94944 грн 28 коп. пені, суму 49897 грн 04 коп. інфляційних втрат.

В позовній заяві, в тому числі було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових втрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається з судового збору за подання позову в розмірі 37884,56 грн та витрат на професійну правничу допомогу: 10000,00 грн. (підготовка позовної заяви та пакету документів для пред`явлення позову до суду), 1500,00 грн. (участь адвоката в одному судовому засіданні, з урахуванням часу витраченого на дорогу, приїзд адвоката до суду).

03.08.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява №16 від 02.08.2022, в якій останній просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 37884,56 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 14500,00 грн. До вказаної заяви було додано, зокрема, копію Акту приймання-передачі надання послуг № 2 від 02.08.2022, підписаного між ПрАТ “ЕК “Барвінок” та адвокатом Гончаренко Н.А. на загальну суму 14500,00 грн відповідно до умов Договору про надання правової допомоги № 16 від 03.05.2021 з додатковою угодою № 2 від 23.11.2021.   

При ухваленні рішення у справі № 908/3433/21 питання щодо розподілу судових в частині судового збору та витрат пов’язаних із розглядом справи судом не вирішено.   

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою суду 27.04.2023 (з власної ініціативи) для вирішення питання про судові витрати у справі № 908/3433/21 призначено судове засідання з викликом учасників справи на 11.05.2023. Відповідачу запропоновано надати суду письмове пояснення (заперечення) з викладенням своєї позиції щодо розподілу судових витрат у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України    “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території” учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених     Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Відповідача про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати у справі № 908/3433/21 повідомлено, шляхом розміщення тексту ухвали суду від 27.04.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України.

Представники сторін в судове засідання не з’явились.

Частиною 4 статті 244 ГПК України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов’язані з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи. Попередній орієнтовний розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи № 908/3433/21 слідує, що позивач у позовній заяві просив покласти судові витрати у справі на відповідача.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат (викладеним у позові) розмір витрат на професійну правову допомогу становив: 10 000,00 грн – підготовка проекту позовної заяви, підготовка пакету документів для пред’явлення позову до суду, 1500,00 грн – участь адвоката в 1-му судовому засіданні (з урахуванням часу, витраченого на дорогу, приїзд адвоката до суду). В заяві №16 від 02.08.2022, яка отримана судом 03.08.2022, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 14500,00 грн. До вказаної заяви було додано копію Акту приймання-передачі надання послуг № 2 від 02.08.2022, підписаного між ПрАТ “ЕК “Барвінок” та адвокатом Гончаренко Н.А. на загальну суму 14500,00 грн відповідно до умов Договору про надання правової допомоги № 16 від 03.05.2021 з додатковою угодою № 2 від 23.11.2021.   

В ухвалі суду від 27.04.2023 відповідачу було запропоновано надати суду письмове пояснення (заперечення) з викладенням своєї позиції щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідач письмове пояснення (заперечення) з викладенням своєї позиції щодо розподілу судових витрат у справі, на виконання вказаної ухвали суду, не надав.

У відзиві на позовну заяву, що міститься в матеріалах справи, в тому числі було викладено заперечення щодо заявленого позивачем розміру судових витрат у зв’язку із відсутністю в матеріалах справи детального опису наданої адвокатом правової допомоги.

Інших або додаткових заперечень із зазначенням правових підстав для часткового задоволення або відмови у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14500,00 грн з боку відповідача до суду не надходило.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Матеріали справи № 908/3433/21 свідчать, що представництво інтересів Приватного акціонерного товариства “Енергетична компанія “Барвінок” здійснювалось адвокатом Гончаренко Н.А. (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП №001391 від 30.08.2017), яка діяла на підставі ордеру серія ЗП № 042545, виданого 25.11.2021 на підставі Договору про надання правової допомоги № 16 від 03.05.2021, укладеного між Адвокатом Гончаренко Н.А. та ПрАТ “Енергетична компанія “Барвінок” та додаткових угод до нього (копії  містяться в матеріалах справи).

За змістом п. 1.1. Договору про надання правової допомоги № 16 від 03.05.2021 його предметом є надання Адвокатом Клієнту правової допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Додатковою угодою №2 від 23.11.2021 до договору про надання правової допомоги №16 від 03.05.2021 сторонами узгоджено, що Клієнт доручає Адвокатові надати правову (правничу) допомогу стосовно судового вирішення Клієнтом в господарському суді питання стягнення заборгованості з Комунального підприємства “ТЕПЛОВОДОКАНАЛ” Енергодарської міської ради у розмірі 2   363   892,26 грн з ПДВ (з урахуванням санкцій (штрафів, пені та ін.), передбачених Законом і умовами Договору) за Договором про постачання електричної енергії №12-20 від 28.01.2020, а саме:

- аналіз документів, що стосується спору, аналіз судової практики по аналогічним справах та збір доказів для формування правової позиції;

-           підготовка та складання позовної заяви про стягнення з КП “ТЕПЛОВОДОКАНАЛ” Енергодарської міської ради суми боргу та відповідних санкцій;

-           підготовка повного пакету документів, необхідних для звернення з позовом до господарського суду, розрахунок судового збору та формування квитанції для його оплати;

-           за необхідності: ознайомлення з матеріалами справи; складання та подання адвокатських; підготовка та складання інших процесуальних документів (заяв, клопотання, заперечень, доповнень тощо), визначених Адвокатом на певному етапі;

-           представництво інтересів Клієнта в господарських судах всіх інстанції (подання та отримання будь-яких процесуальних документів та судових рішень, участь у судових засіданнях) під час розгляду господарської справи;

-           у разі необхідності: представництво інтересів Клієнта в органах державної виконавчої служби (державних виконавців) та/або у приватних виконавців на стадії примусового виконання судових рішень, з усіма правами наданими стороні виконавчого провадження.

В пункті 2 Додаткової угоди №2 від 23.11.2021 до договору про надання правової допомоги №16 від 03.05.2021, зокрема, зазначено, що розмір гонорару Адвоката за надання правової (правничої допомоги), зазначеної в п. 1 додаткової угоди становить: 10   000,00 грн – підготовка проекту позовної заяви, підготовка пакету документів для пред’явлення позову до суду, 1   500,00 грн – участь адвоката в 1 (одному) судовому засіданні (з урахуванням часу, витраченого на дорогу, приїзд адвоката до суду) в господарському суді Запорізької області, Центральному апеляційному господарському суді, Верховному Суді.

До заяви вих. №16 від 02.08.2022 позивачем додано копію Акту приймання-передачі наданих послуг №2 від 02.08.2022, підписаного між позивачем та Адвокатом на загальну суму вартості виконаних робіт 14   500,00 грн. В зазначеному Акті наведені дати надання послуг, найменування послуги та їх вартість.

Як слідує з матеріалів справи, окрім позову, що в т.ч. включає вивчення документів та аналіз правовідносин, що склались між сторонами, здійснення розрахунків заявлених до стягнення сум, адвокатом, в т.ч., були складені відповідь на відзив, заява вих. № 16 від 02.08.2022, клопотання вих. №128 від 17.02.2023 із уточненням позовних вимог. Також адвокат Гончаренко Н.А. приймала участь у судових засіданнях.

Розглянувши заяву ПрАТ “Енерготична компанія “БАРВИНОК” про стягнення з відповідача суми 14   500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов’язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Велика Палата вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited проти України, заява N 19336/04, § 268) )).У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов’язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верхового Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну “фактично понесені” витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром “фактично понесеними”. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах “Тогджу проти Туреччини”, заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; “Начова та інші проти Болгарії”, заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; “Імакаєва проти Росії”, заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; “Карабуля проти Румунії”, заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; “Бєлоусов проти України”, заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19.

Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Господарський суд враховує, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 908/3433/21, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження, витраченого адвокатом позивача часу на надання послуг у даній справі, в тому числі на участь в судових засіданнях.

Розмір судових витрат у даній справі, який складається з суми 37884,56 грн сплаченого позивачем судового збору та суми 14500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відповідно до положень статті 74 ГПК України доведений та документально підтверджений.  Необхідність понесення таких витрат стало наслідком звернення позивача до суду з метою захисту своїх законних прав та охоронюваних майнових інтересів, внаслідок їх порушення з боку відповідача.

За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається  у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Слід зазначити, що закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу було обумовлене відмовою позивача від позову у зв’язку з  оплатою відповідачем основного боргу після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

На підставі усього вищевикладеного, витрати зі сплати судового збору у розмірі  37884,56 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14500,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Комунального підприємства   “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради, код ЄДРПОУ 42346158 (71052, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд.1, приміщення 8) на користь Приватного акціонерного товариства “Енергетична компанія “Барвінок”, код ЄДРПОУ 33675278 (69039, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд.18) суму 37 884 (тридцять сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 56 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 14   500 (чотирнадцять тисяч п’ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 19.05.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                             О.С. Боєва