Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
омер провадження справи 26/24/22
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2023 Справа № 908/1148/22(908/2494/22)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Траст.Компані”, код ЄДР 43858598 (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 261-А, офіс 76)
до відповідачів 1/ PAVAXPAVTA Sp. z o.o. (77/222 ul. SZLAK, 31-153 Krakow, Poland, NIP: PL6772391558, REGON: 362211311, KRS: 0000569668, Numer EORI: PL677239155800000, ING BANK SLASKI S.A., ul. Sokolska 34, 40-086 Katowice, SWIFT: INGBPLPW, USD: PL33 1050 1445 1000 0090 8055 9488 Адреса для листування:
49000, м. Дніпро, а/с 53)
2/ Підприємства об’єднання громадян “Пілатус”, код ЄДРПОУ 43224353 (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2)
про стягнення 297 536 028,22 грн в межах справи № 908/1148/22
про банкрутство - Підприємство об’єднання громадян “Пілатус”, код ЄДРПОУ 43224353 (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2)
кредитор - Фізична особа-підприємець Вальчук Євгеній Віталійович, ідент.номер 3206518955 (23000, Вінницька область, Барський район, м. Бар, вул. Соборна, 1, кв. 46)
У судовому засіданні присутній представник позивача – Верещагін М.В. (в режимі відеоконференції)
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРАСТ.КОМПАНІ” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до PAVAXPAVTA Sp. z o.o. та Підприємства об’єднання громадян “ПІЛАТУС” про стягнення заборгованості за Договором №3105ТК від 31.05.2022 року у загальному розмірі - 8 136 380,07 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подання позову склало – 297 536 028,22 грн., для розгляду в межах справи №908/1148/22 про банкрутство Підприємства об’єднання громадян “ПІЛАТУС”.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.12.2022 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Траст.Компані” до PAVAXPAVTA Sp. z o.o. та Підприємства об’єднання громадян “Пілатус” про стягнення 297 536 028,22 грн, до розгляду в межах справи №908/1148/22 про банкрутство відповідача-2, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання призначено на 29.12.2022р. о 10-00.
Ухвалою від 29.12.2022 відкладено підготовче засідання на 31.01.2023р. о 09-45. Зобов’язано сторін виконати вимоги, викладені в ухвалі суду від 07.12.2022.
Ухвалою від 31.01.2023 підготовче засідання відкладено на 16.03.2023 о 10-30. Зобов’язано сторін виконати вимоги, викладені в ухвалі суду від 07.12.2022.
Ухвалою суду від 16.03.2023, зокрема, закрито підготовче провадження у справі №908/1148/22(908/2494/22) з розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАСТ.КОМПАНІ” до PAVAXPAVTA Sp. z o.o. та Підприємства об’єднання громадян “Пілатус” про стягнення 297 536 028,22 грн, та призначено справу до розгляду по суті на 11.04.2023 о 10-20 год.
11.04.2023 у судовому засіданні присутній представник Позивача в режимі відеоконференції.
Відповідачі не направили своїх представників у судове засідання 11.04.2023, про що повідомлені своєчасно та належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність належно повідомлених про розгляд справи відповідачів за наявними матеріалами справи та ухвалити рішення з метою дотримання розумного строку розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов та просить його задовольнити.
У судовому засіданні 11.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вислухавши доводи представника позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви, у зв`язку з наступним.
За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
31.05.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТРАСТ.КОМПАНІ” (Покупець) та компанією PAVAXPAVTA Sp. z o.o. (Продавець) було укладено Договір №3105ТК, відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купляє Товар згідно інвойсів до Контракту на кожну поставку.
Відповідно до п. 1.3. Договору зі змінами та доповненнями згідно до Додаткової угоди від 20.06.2022 року найменування, комплектність, кількість, загальна ціна та ціна за одиницю Товару визначається в інвойсах, які слугують специфікаціями до Договору і які повинні бути направлені від Продавця Покупцю. У випадку неможливості з будь-яких причин поставити інший за номенклатурою (найменуванням, кількістю, комплектністю, якістю) товар, який було попередньо узгоджено з Покупцем, Продавець має право поставити за цим договором наявний у нього товар.
Відповідно до п. 3.2 Договору поставка Товару здійснюється на умовах, згідно ІНКОТЕРМС 2010, що передбачаються в інвойсах до даного Договору.
Відповідно до п. 3.6 Договору зі змінами та доповненнями згідно до Додаткової угоди від 20.06.2022 року Покупець має право прийняти проданий (поставлений) Продавцем товар, який відрізняється від попередньо визначеного Сторонами товару, чи або попередньо зазначеного у інвойсах передбачених п. 1.3. Договору. Якщо протягом 5 днів, з моменту отримання товару, Покупець не заявив претензії Продавцю, такий товар вважається прийнятим, а зобов’язання Продавця виконаними.
Згідно з п. 4.1 Договору Продавець зобов'язується поставити продукцію в строки, що визначаються в Iнвойсах на партії товарів, що поставляються за цим Договором.
Відповідно до п.5.1 та п.5.2 Договору ціна на Товар встановлюється в Доларах США і визначається для кожної поставки окремо та зазначається в інвойсах. Ціна Товару включає вартість упаковки, маркування, всі ліцензійні платежі за використання торгових марок. Загальна сума Контракту складається із загальної суми інвойсів.
Відповідно до п.6.1 Договору, Договором передбачено валюту платежів – долар США.
Відповідно до п. 6.2 Договору оплата за Товар здійснюється на умовах 70%-100% оплати вартості товару, який сплачує Покупець за попередньою оплатою, на підставі виставлених продавцем інвойсів.
Пунктом 11.1 Договору встановлено його строк – до 31.12.2022 р. При цьому, якщо жодна із Сторін не заявить за 1 місяць до закінчення зазначеного терміну про своє бажання розірвати Договір або змінити його умови, Договір автоматично продовжується на 1 рік, про що зазначено у п. 11.2 Договору.
Відповідачем-1 було виставлено Позивачу наступні інвойси (рахунки-фактури) на загальну суму 8 176 167,95 доларів США, а саме: №3105TK-10 від 06.06.2022р. на загальну суму 84 416,90 доларів США; №3105TK-11 від 07.06.2022р. на загальну суму 112 472,40 доларів США; №3105TK-12 від 07.06.2022р. на загальну суму 107 218,70 доларів США; №3105TK-13 від 08.06.2022р. на загальну суму 128 273,00 доларів США; №3105TK-14 від 08.06.2022р. на загальну суму 81 175,50 доларів США; №3105TK-15 від 09.06.2022р. на загальну суму 104 884,00 доларів США; №3105TK-16 від 09.06.2022р. на загальну суму 89 344,00 доларів США; №3105TK-17 від 10.06.2022р. на загальну суму 182 197,60 доларів США; №3105TK-18 від 10.06.2022р. на загальну суму 133 512,10 доларів США; №3105TK-19 від 14.06.2022р. на загальну суму 127 673,30 доларів США; №3105TK-20 від 15.06.2022р. на загальну суму 111 419,50 доларів США; №3105TK-21 від 16.06.2022р. на загальну суму 125 017,00 доларів США; №3105TK-22 від 17.06.2022р. на загальну суму 97 168,70 доларів США; №3105TK-23 від 20.06.2022р. на загальну суму 112 427,00 доларів США; №3105TK-24 від 21.06.2022р. на загальну суму 195 740,00 доларів США; №3105TK-25 від 22.06.2022р. на загальну суму 303 185,00 доларів США; №3105TK-26 від 23.06.2022р. на загальну суму 115 086,00 доларів США; №3105TK-27 від 24.06.2022р. на загальну суму 158 072,00 доларів США; №3105TK-28 від 27.06.2022р. на загальну суму 176 455,00 доларів США; №3105TK-29 від 27.06.2022р. на загальну суму 147 064,00 доларів США; №3105TK-30 від 28.06.2022р. на загальну суму 224 363,20 доларів США; №3105TK-31 від 28.06.2022р. на загальну суму 151 899,00 доларів США; №3105TK-32 від 29.06.2022р. на загальну суму 117 063,00 доларів США; №3105TK-33 від 30.06.2022р. на загальну суму 171 340,80 доларів США; №3105TK-34 від 30.06.2022р. на загальну суму 128 977,50 доларів США; №3105TK-35 від 30.06.2022р. на загальну суму 268 665,00 доларів США; №3105TK-36 від 01.07.2022р. на загальну суму 174 268,00 доларів США; №3105TK-37 від 01.07.2022р. на загальну суму 133 411,50 доларів США; №3105TK-38 від 01.07.2022р. на загальну суму 118 458,00 доларів США; №3105TK-39 від 04.07.2022р. на загальну суму 143 778,00 доларів США; №3105TK-40 від 05.07.2022р. на загальну суму 168 480,00 доларів США; №3105TK-41 від 05.07.2022р. на загальну суму 167 259,30 доларів США; №3105TK-42 від 05.07.2022р. на загальну суму 129 778,60 доларів США; №3105TK-43 від 06.07.2022р. на загальну суму 139 946,60доларів США; №3105TK-44 від 07.07.2022р. на загальну суму 193 296,00 доларів США; №3105TK-45 від 08.07.2022р. на загальну суму 209 922,50 доларів США; №3105TK-46 від 07.07.2022р. на загальну суму 201 750,00 доларів США; №3105TK-47 від 07.07.2022р. на загальну суму 219 810,80 доларів США; №3105TK-48 від 08.07.2022р. на загальну суму 194 454,60 доларів США; №3105TK-49 від 14.07.2022р. на загальну суму 214 150,00 доларів США; №3105TK-50 від 18.07.2022р. на загальну суму 202 331,90 доларів США; №3105TK-51 від 18.07.2022р. на загальну суму 131 234,00 доларів США; №3105TK-52 від 25.07.2022р. на загальну суму 301 546,40 доларів США; №3105TK-53 від 25.07.2022р. на загальну суму 318 888,00 доларів США; №3105TK-54 від 26.07.2022р. на загальну суму 310 144,00 доларів США; №3105TK-55 від 29.07.2022р. на загальну суму 206 785,80 доларів США; №3105TK-56 від 01.08.2022р. на загальну суму 224 347,00 доларів США; №3105TK-57 від 03.08.2022р. на загальну суму 197 122,75 доларів США; №3105TK-58 від 03.08.2022р. на загальну суму 119 894,00 доларів США.
Позивач оплатив виставлені відповідачем-1 інвойси (рахунки-фактури) на загальну суму 8 176 167,95 доларів США, що підтверджується наступними банківськими виписками: за 08.06.2022 року на загальну суму - 242 095,00 (84 416,90) доларів США; за 09.06.2022 року на загальну суму - 219 691,10 доларів США; за 10.06.2022 року на загальну суму - 209 448,50 доларів США; за 14.06.2022 року на загальну суму - 194 228,00 доларів США; за 17.06.2022 року на загальну суму - 315 709,70 доларів США; за 21.06.2022 року на загальну суму - 364 109,80 доларів США; за 22.06.2022 року на загальну суму - 97 168,70доларів США; за 23.06.2022 року на загальну суму - 308 167,00 доларів США; за 24.06.2022 року на загальну суму - 303 185,00 доларів США; за 27.06.2022 року на загальну суму - 273 158,00 доларів США; за 28.06.2022 року на загальну суму - 323 519,00 доларів США; за 29.06.2022 року на загальну суму - 224 363,20 доларів США; за 30.06.2022 року на загальну суму - 268 962,00 доларів США; за 01.07.2022 року на загальну суму - 248 670,00 доларів США; за 04.07.2022 року на загальну суму - 277 328,30 доларів США; за 05.07.2022 року на загальну суму - 217 253,00 доларів США; за 06.07.2022 року на загальну суму - 251 869,50 доларів США; за 07.07.2022 року на загальну суму - 209 298,00 доларів США; за 08.07.2022 року на загальну суму - 197 550,00 доларів США; за 11.07.2022 року на загальну суму - 202 447,90 доларів США; за 12.07.2022 року на загальну суму - 199 596,60 доларів США; за 13.07.2022 року на загальну суму - 242 476,00 доларів США; за 14.07.2022 року на загальну суму - 302 842,50 доларів США; за 15.07.2022 року на загальну суму - 219 810,80 доларів США; за 18.07.2022 року на загальну суму - 194 454,60 доларів США; за 19.07.2022 року на загальну суму - 214 150,00 доларів США; за 20.07.2022 року на загальну суму - 333 565,90 доларів США; за 27.07.2022 року на загальну суму - 301 546,40 доларів США; за 28.07.2022 року на загальну суму - 318 888,00 доларів США; за 29.07.2022 року на загальну суму - 310 144,00 доларів США; за 02.08.2022 року на загальну суму - 206 785,80 доларів США; за 04.08.2022 року на загальну суму - 321 520,00 доларів США; за 09.08.2022 року на загальну суму - 219 843,75 доларів США.
В інвойсах визначено перелік Товарів, які Продавець зобов’язується поставити Покупцю, а також строк поставки – до 90 днів.
У вказані строки Товар відповідачем-1 поставлений в повному обсязі позивачу не був, у зв’язку з чим утворилась заборгованість відповідача-1 перед позивачем у розмірі -8 136 380,07 доларів США, яка також підтверджена актом звірки взаємних розрахунків укладеним між позивачем та відповідачем-30.08.2022.
31.05.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТРАСТ.КОМПАНІ” (Кредитор) та Підприємством об’єднання громадян “ПІЛАТУС” (Поручитель) було укладено Договір поруки, відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов’язків компанії PAVAXPAVTA Sp. z o.o. (77/222 ul. SZLAK, 31-153 Krakow, Poland, NIP: PL6772391558, REGON: 362211311, KRS: 0000569668, Numer EORI: PL677239155800000, ING BANK ЊLҐSKI S.A., ul. Sokolska 34, 40-086 Katowice, SWIFT: INGBPLPW, USD: PL33 1050 1445 1000 0090 8055 9488, надалі іменується - Боржник) що виникають з Договору №3105ТК від 31.05.2022 року який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТРАСТ.КОМПАНІ” як Покупцем, та компанією PAVAXPAVTA Sp. z o.o., як Продавцем.
Згідно до п. 1.2. Договору поруки загальний розмір грошових вимог, за виконання яких поручається Поручитель, становить 11 000 000,00 доларів США (одинадцять мільйонів доларів США 00 центів), що станом на 31.05.2022 р. за курсом НБУ (29,2549 грн. за 1 долар США) еквівалентно становить 321 803 900,00 грн. (триста двадцять один мільйон вісімсот три тисячі дев’ятсот гривень, 00 коп.) грн.
Відповідно до п. 2.1. Договору поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов’язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов’язання, зазначеного в п. 1.2. цього Договору.
Відповідно до п.1.3 та п.2.1 Договору поруки відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем, як солідарні боржники.
Пунктом 3.1.1 Договору поруки на відповідача-2 покладено обов’язок виконати за Боржника зобов’язання у 10-денний строк з дня отримання письмової вимоги від Кредитора шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора у випадку порушення Боржником зобов’язання перед Кредитором за Договором №3105ТК від 31.05.2022 року.
При цьому, розмір грошового зобов’язання буде визначатись в розмірі вартості товару, непоставленого Боржником за Договором №3105ТК від 31.05.2022 року.
Відповідно до п. 3.4.1 Договору позивач має право у разі невиконання Боржником своїх зобов’язань за Договором №3105ТК від 31.05.2022 року звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов’язань протягом строку дії Договору поруки.
15.11.2022 року позивач вручив відповідачу-2 вимогу вих. №01-В/31-05-2022/П про оплату заборгованості відповідача-1 в розмірі вартості непоставленого товару, яку відповідачем-2 не було задоволено.
Таким чином, відповідач-2 несе солідарну відповідальність перед позивачем за виконання відповідачем-1 свого обов’язку за Договором №3105ТК від 31.05.2022 року у розмірі 8 136 380,07 доларів США.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.
Згідно з п.1 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, які кореспондуються з вимогами ч.1 ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та ч.1 ст. 10 Цивільного Кодексу України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.1 ст.1 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р. (дата приєднання Україною - 23.08.1989р., дата набуття чинності для України - 01.02.1991р.) ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах: коли ці держави є Договірними державами або коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.
Положеннями п.10.5 Договору№3105ТК від 31.05.2022 року передбачено, що по всім питанням, не передбаченим Договором, сторони керуються законодавством України.
Відповідачами у справі є компанія PAVAXPAVTA Sp. z o.o. зареєстрована у Польщі та Підприємство об`єднання громадян “Пілатус” зареєстроване в Україні.
Отже, виходячи з того, що в силу вимог Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони - учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин, приймаючи до уваги, що сторони, користуючись таким правом, визначили в договорі законодавство України як таке, що має застосовуватись до спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку мають застосовуватись саме норми законодавства України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного Кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.257 Митного Кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Статтею 33 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів передбачено, що продавець повинен поставити товар: a) якщо договір встановлює чи дає можливість визначити дату поставки - в цю дату; b) якщо договір визначає чи дає можливість визначити період часу для поставки - в будь-який момент у межах цього періоду, оскільки з обставин не випливає, що дата поставки призначається покупцем; або c) в будь-якому іншому разі - в розумний строк після укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив бо виконання зобов`язання або не виконав його у строк, вставлений договором або законом.
Станом на даний час, відповідач-1 не виконав своїх зобов`язань перед позивачем за Договором №3105ТК від 31.05.2022 року, а відповідач-2 не виконав своїх зобов`язань перед позивачем за договором поруки.
Відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем, як солідарні боржники за заборгованість за Договором№3105ТК від 31.05.2022 року у розмірі8 136 380,07 доларів США.
Суд прийшов до висновку, що позовна вимога щодо солідарного стягнення з відповідача-2 заборгованості за вказаними вище договором у розмірі8 136 380,07 доларів США підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно з ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У відповідності до положень п.1.3 та п.2.1 Договору поруки, у випадку порушення Боржником обов'язку за основним договором, Боржник і Поручитель, тобто відповідач-1 і відповідач-2 відповідають перед Кредитором, як солідарні боржники.
Ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України - у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.1.1 Договору поруки на відповідача-2 покладено обов’язок виконати за Боржника зобов’язання у 10-денний строк з дня отримання письмової вимоги від Кредитора шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора у випадку порушення Боржником зобов’язання перед Кредитором. Матеріали справи містять вимогу позивача з доказами її вручення відповідачу-2, яка не була задоволена.
Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Такі випадки передбачені в ст. 193, ч.4 ст. 524 ЦК України, Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Законом України “Про валюту і валютні операції”.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 23.10.2019 року у справі № 723/304/16-ц зробила наступний правовий висновок щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті: “Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.
Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні”.
Також, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Таким чином, якщо заборгованість виникла за контрактами (договорами), виконання за якими здійснюється в іноземній валюті та кредитор просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.
Аналогічні правові висновки містяться і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 373/2054/16-ц.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати за позовом покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У зв’язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 19.05.2023.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До уваги позивача, відповідачів у справі № 908/1148/22(908/2494/22), рішення – суддя Юлдашев О.О.
_03_03.png)
