Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги ФОП Багдасаряна К.В. про прийняте рішення від 23.05.2023 у справі № 908/742/23!
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2023 Справа № 908/742/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/742/23
за позовом: Концерну «Міські теплові мережі», ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Багдасаряна Карена Володимировича, 03.09.1969 р.н., РНОКПП 2544816553 (вул. Чапаєва, буд. 85-А, м. Запоріжжя, 69118)
про стягнення 401 грн 33 коп.
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн «Міські теплові мережі» з позовною заявою № 28 від 01.03.2023 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Багдасаряна Карена Володимировича 401 грн 33 коп. грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії та 2684 грн 00 коп. судового збору.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 справу № 908/742/23 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.03.2023 у справі № 908/742/23 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суд роз’яснив заявникові, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.
13.03.2023 позивачем отримано ухвалу суду.
23.03.2023 позивачем направлено до суду заяву про усунення недоліків.
Суд визнав достатніми надані позивачем документи для прийняття позовної заяви до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.03.3023 у справі № 908/742/23 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, поштовим зв’язком, у т.ч. опублікуванням на сайті повідомлення про розгляд справи, а також направленням копії ухвали на адресу реєстрації ФОП Багдасаряна Карена Володимировича.
Ухвала суду, направлена на адресу відповідача, повернута до суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, сторони належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення сторін, у т.ч. відповідача про відкриття провадження у даній справі. Суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
Концерн «Міські теплові мережі» (далі - позивач) діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут, та інше.
01.09.2006 між Концерном «Міські теплові мережі» (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Приватним підприємцем Багдасаряном Кареном Володимировичем (споживач, відповідач у справі) укладено договір № 501869 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі – Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно з позовними вимогами, відповідач не виконав свої обов'язки по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії згідно умов Договору, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з квітня 2019 по квітень 2021 в сумі 401 грн 33 коп.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Стягнення з Фізичної особи-підприємця Багдасаряна Карена Володимировича на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованості з постачання теплової енергії за період з квітня 2019 по квітень 2021 в сумі 401 грн 33 коп. було предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», «Правилами користування тепловою енергією» та іншими нормативно-правовими актами України.
У розумінні Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.
Як свідчать матеріали справи, правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору № 501869 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні приписи містить ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до договору.
Згідно з Договором та додатками до Договору, теплова енергія відпускалась споживачу в Гкал до нежилого приміщеним літ.А-9, А(1), розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Чумаченка буд. 17, що підтверджується у т.ч. рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального періоду.
Згідно п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Нежитлове приміщення відповідача знаходиться у будинку.
Відповідач має єдину з будинком систему опалення.
Згідно з інформацією з Державного реєстру, об'єкт теплопостачання належать на праві приватної власності відповідачеві.
Згідно ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги у будівлі, її частині, обладнаній окремим інженерним вводом.
Відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовід ведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі.
Нарахування за теплову енергію по нежилому приміщенню літ.А-9, А(1), розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул, Чумаченка буд. 17 у м. Запоріжжя за період з квітня 2019 року по квітень 2021 Концерном «МТМ» проводились за тарифами, визначеними Постановою НКРЕКП про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортуванні постачання для потреб інших споживачів (крім населення).
Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією визначено два способи розрахунків за спожиту теплову енергію, а саме:
- розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку;
- у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи.
Система опалення нежилого приміщення єдина з будинковою. На житловому будинку встановлений комерційний прилад обліку теплової енергії. Нарахування за теплову енергію по договору № 501869 здійснюються на підставі показань загальнобудинкового приладу обліку у відсотковому співвідношенні від теплового навантаження всіх споживачів житлового будинку.
Для забезпечення стабільної роботи внутрішньо-будинкової системи опалення загалом всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно ув'язані. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (відключення від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи в цілому, чим порушує права інших мешканців, що заборонено Цивільним кодексом України.
В зв'язку з тим, що об'єкт надання послуги споживача має спільне з будинком підключення до теплової мережі позивача, то факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювального сезону, відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.
З квітня 2019 по квітень 2021 нарахування за спожиту теплову енергію по договору № 501869 проводилися згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.3. Договору Споживач зобов'язаний до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
Згідно з п. 6.6 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації:
- рахунок;
- акт приймання-передачі теплової енергії гарячій воді (далі-Акт).
Згідно п. 6.6.1. Договору отриманий Акт Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної на протязі п'яти днів з дати отримання.
Відповідно до п. 6.6.2 Договору, у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обгрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, Акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим І є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.
Позивач надсилав на адресу відповідача (споживача) розрахункові документи, що підтверджується реєстрами відправлення кореспонденції за спірний період та рахунками, які містяться в матеріалах справи.
За поставлену теплову енергію за період: квітень 2019 по квітень 2021 на загальну суму 664 грн 12 коп. відповідач оплатив лише 262 грн 79 коп., у зв’язку з чим, за відповідачем перед позивачем рахується непогашена прострочена заборгованість в сумі 401 грн 33 коп.
Згідно з положеннями статей 73, 74, 76 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Позивачем доведено належними доказами правомірність заявлених позовних вимог та наявність у відповідача простроченої заборгованості за договором.
Враховуючи викладене, позові вимоги задоволено судом повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за позовом відноситься на відповідача.
Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу, суд
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 23.05.2023.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
