Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2023 Справа № 908/2828/19(905/867/22)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева О.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” в особі відокремленого підрозділу “Курахівська теплова електрична станція” (85612, м. Курахове Донецької області, вул. Енергетиків, 34; код в ЄДР 26160824) до Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” (69600, м. Запоріжжя, Дніпровське Шосе, 3, код в ЄДР 00213428) про стягнення 54 000,00 грн.
в межах розгляду справи про банкрутство №908/2828/19
Боржник – Приватне акціонерне товариство “Запоріжтрансформатор”, 69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 3, код ЄДРПОУ 00213428
Кредитори – 1. Акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання”, 40004, м. Суми, вул. Горького, 58
Без виклику сторін
СУТЬ СПОРУ:
В провадженні судді Сушко Л.М. перебуває справа №908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор”, 69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 3, код ЄДРПОУ 00213428.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” в особі відокремленого підрозділу “Курахівська теплова електрична станція” звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” про стягнення 54 000,00 гривень.
Ухвалою суду від 07.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/867/22, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.11.2022. матеріали справи №905/867/22 передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи №908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” (код ЄДРПОУ 00213428).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.12.2022. справу №905/867/22 передано на розгляд судді Сушко Л.М.
У зв'язку перебуванням судді Сушко Л.М. з 22.12.2022. по 23.01.2023р. у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №905/867/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” в особі відокремленого підрозділу “Курахівська теплова електрична станція” до Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” про стягнення 54 000,00 гривень.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Юлдашеву О.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області 04.01.2023 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” в особі відокремленого підрозділу “Курахівська теплова електрична станція” до Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” про стягнення 54 000,00 гривень в межах розгляду справи №908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор”, 69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 3, код ЄДРПОУ 00213428. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В обгрунтуваня позовних вимог позивача зазначає, між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” в особі директора ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ “КУРАХІВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” (далі - Позивач) та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР” (далі - Відповідач) був укладений договір про надання послуг №PDR004997/6294-BЭ-KyTЭC від 25.06.2019р. Згідно п.1.1., п. 2.1. Договору Виконавець (Відповідач) зобов'язується за завданням Замовника (Позивач) надати інженерні послуги консультаційного характеру спеціалістом Виконавця при заміні вводу 330кВ типу ЕТА 362/1000/1300/950/570 на новий ввод типу ETFt 1175-362-В Е6 на трансформаторі типу ТДЦ-265000/330, зав.№160897, що встановлений у ВІДОКРЕМЛЕНОМУ ПІДРОЗДІЛІ “КУРАХІВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО”. Згідно п. 3.2. Договору Виконавець направляє спеціаліста на об’єкт протягом 5 (п'яти) календарних днів після письмового підтвердження Замовника про повну готовність до надання послуг, за умови виконання Замовником п. 5.3. Відповідно до п.5.3. Договору Замовник оплачує надані послуги в наступному порядку: 100% плата за надані послуги, що складає 54 000,00 грн. (п’ятдесят чотири тисячі гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 9000,00 (дев'ять тисяч гривень, 00 коп.) - протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту укладання договору, на підставі виставленого Виконавцем рахунку. 22.08.2019р. Позивачем була здійснена передплата послуг у сумі 54 000,00 грн. (п’ятдесят чотири тисячі гривень 00 коп.), що підтверджується Платіжним дорученням №156569 від 22.08.2019р. 23.08.2019р. листом Замовника №02-3414 від 23.08.2019 р. був викликаний представник Відповідача для надання інженерних послуг з 24.08.2019 р. по 29.08.2019 р. Відповідач не виконав належним чином прийняті на себе зобов’язання за договором: представник з’явився пізніше обумовленого строку і тим самим не був присутнім при заміні вводу 330 кВ трансформатора 6Т.
У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує проти позову та вказує, що у випадку задоволення позовної заяви просить суд розстрочити виконання рішення на шість місяців.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.
Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.
За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Судом установлено, що 25.06.2019р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” в особі директора ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ “КУРАХІВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” (далі - Позивач) та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР” (далі - Відповідач) було укладено договір про надання послуг №PDR004997/6294-BЭ-KyTЭC від 25.06.2019р.
Згідно з п.1.1., п. 2.1. Договору Виконавець (Відповідач) зобов'язується за завданням Замовника (Позивач) надати інженерні послуги консультаційного характеру спеціалістом Виконавця при заміні вводу 330кВ типу ЕТА 362/1000/1300/950/570 на новий ввод типу ETFt 1175-362-В Е6 на трансформаторі типу ТДЦ-265000/330, зав.№160897, що встановлений у ВІДОКРЕМЛЕНОМУ ПІДРОЗДІЛІ “КУРАХІВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ” ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО”.
Відповідно п. 3.2. Договору Виконавець направляє спеціаліста на об’єкт протягом 5 (п'яти) календарних днів після письмового підтвердження Замовника про повну готовність до надання послуг, за умови виконання Замовником п. 5.3.
Відповідно до п.5.3. Договору Замовник оплачує надані послуги в наступному порядку: 100% плата за надані послуги, що складає 54 000,00 грн. (п’ятдесят чотири тисячі гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 9000,00 (дев'ять тисяч гривень, 00 коп.) - протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту укладання договору, на підставі виставленого Виконавцем рахунку.
22.08.2019р. Позивачем була здійснена передплата послуг у сумі 54 000,00 грн.
Факт передплата підтверджується платіжним дорученням №156569 від 22.08.2019р.
23.08.2019р. листом Замовника №02-3414 від 23.08.2019 р. було викликано представника Відповідача для надання інженерних послуг з 24.08.2019 р. по 29.08.2019 р.
Відповідач не виконав належним чином прийняті на себе зобов’язання за договором, а саме: представник з’явився пізніше обумовленого строку і тим самим не був присутнім при заміні вводу 330 кВ трансформатора 6Т.
Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №10/4-3745 від 13.09.2019 р. з проханням здійснити повернення авансового платежу.
21.10.2019 р. між Позивачем та Відповідачем була укладена додаткова угода №1, відповідно до якої Відповідач зобов'язувався повернути передплату у розмірі 54 000,00 грн.
26.12.2019р. Замовник отримав на електронну адресу від Відповідача лист №1/20-04-830, в якому гарантувалось повернення авансового платежу за Договором №PDR004997/6294-BЭ-KyTЭC від 25.06.2019р. у строк до 24.01.2020 р. Станом на жовтень 2022 р. аванс повернутий не був.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, викопати роботу, надати послугу - сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання маг виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду, ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України.
З урахуванням наведеного відповідачем були порушені вимоги ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 54 000,00 грн.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відзиві на позовну заяву Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на шість місяців та вказує, що у зв'язку із введенням з 24.02.2022 на території України воєнного стану, Приватне акціонерне товариство “Запоріжтрансформатор”, на виконання Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, призупинило всі трудові договори, укладені з працівниками підприємства.
За цей час у Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” відсутні грошові надходження, достатні для одночасного погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” за додатковою угодою № 1 від 21.10.2019 до договору про надання послуг № PDR004997 від 25.09.2019 у розмірі 54 000,00 гривень, в тому числі ПДВ, оскільки внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України підприємство майже не отримує нові замовлення та майже не виробляє продукцію.
За приписом ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Частинами 1-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Тобто, в розумінні наведеної норми, розстрочка це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.
Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі N 3910/1180/19 та 03.09.2020 у справі N 3905/30/16.
Суд зауважує, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Заявник зазначає, що утворення та накопичення збитків обумовлюється воєнним станом, який вплинув на фінансові можливості Приватного акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор”.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно із ст. 141 Закону України “Про Торгово-промислові палати в Україні” Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони с форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Водночас, суд звертає увагу, що зобов`язання боржника по укладеному між сторонами договору, виникло задовго до настання форс-мажорних обставин, підтверджених листом Торгово-промислова палата України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Введення воєнного стану на території України не свідчить про те, що боржник не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти. Боржник не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
Суд звертає увагу, що стягувач у справі не перебуває в кращому становищі порівняно з боржником, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі обставини, стосуються обох сторін договору.
Таким чином, наявність форс-мажору не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань боржником та має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому доводи Відповідача щодо настання надзвичайних подій для боржника, які можуть ускладнити виконання рішення суду, є безпідставними та необгрунтованими.
Скрутне фінансове становище відповідача, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом господарської діяльності відповідача, як самостійного суб`єкта господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.
Крім того, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, при вирішенні питання щодо розстрочення виконання рішення, суд враховує принципи співмірності і пропорційності.
Суд зазначає, що заявник, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження існування виняткових обставин, які є підставами для розстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається боржник у відзиві не є тими виключними обставинами (в розумінні статті 331 ГПК України) для надання розстрочення виконання судового рішення.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Розмістити повний текст рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Звернути увагу учасників справи, що у разі необхідності отримання копії цього процесуального документу у паперовій формі, слід звернутись з відповідною заявою у справі до канцелярії суду.
Рішення складено та підписано-30.06.2023.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До уваги позивача, відповідача у справі № 908/2828/19(905/867/22) – рішення суду, позов задоволено
_03_03.png)
