Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” по справі № 908/100/23 (суддя Дроздова С.С.)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2023 Справа № 908/100/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/100/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” (02152 м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, ідентифікаційний код юридичної особи 35571472)
до відповідача: Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (71102 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75А, офіс 4, електронні адреси: okl@azovagri.com, info@azovagri.com, ai@azovagri.com, ідентифікаційний код юридичної особи 30694282)
про стягнення 316 600 грн 89 коп.
без виклику учасників справи
УСТАНОВИВ:
27.06.2023 позивач сформував в системі “Електронний суд” заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/100/23, згідно якого позивач просить стягнути з відповідача 23 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.06.2023, заяву визначено для розгляду судді Дроздовій С.С.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
В Указі Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” зазначається: “У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:
Згідно з переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, Бердянська міська територіальна громада відносяться до відповідних територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Місцезнаходженням відповідача є: Запорізька область, м. Бердянськ, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ Укрпошта, тому суд позбавлений можливості надіслати відповідачу поштову кореспонденцію.
При розгляді справи № 908/100/23 ухвали суду направлялися на електронні адреси відповідачів okl@azovagri.com, info@azovagri.com, ai@azovagri.com, були розміщені на офіційному веб-порталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.
Відповідач жодного разу у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомляв. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, письмового відзиву не надано.
Враховуючи викладене, наявні матеріали справи, воєнний стан, задля запобігання загрози життю, суд ухвалив розглядати заяву про стягнення судових витрат без участі представників сторін.
Розглянувши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА”, суд
УСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі № 908/100/23 позовні вимоги овариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” до Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” задоволено у повному обсязі.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У позовній заяві представник позивача зазначав про попередній розрахунок судових витрат, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтований) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 23 500 грн 00 коп.
У заяві від 26.06.2023 позивач просить суд стягнути з відповідача 23 5000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідачем до матеріалів справи надано завірені належним чином копії:
- договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 24.05.2021;
- заявки на надання професійної правничої допомоги № 18 від 23.12.2022;
- рахунку на оплату № 18-1 від 23.12.2022;
- акт про надання послуг № 18-1 від 23.12.2022;
- платіжне доручення № 0051012764 від 28.12.2022;
- ордеру серії АР № 1409134 від 13.06.2023 на надання правової допомоги;
- платіжної інструкції № 0051013938 від 22.06.2023.
Судом встановлено, що 24.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” (замовник) та Адвокатським об’єднанням “ЕСКВАЙРС” (Виконавець) укладений договір про надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до. п. 1.1 договору Сторони укладають наступний договір про надання професійної правничої допомоги Виконавцем (далі текстом - “Послуги”) стосовно питань, пов'язаних із поточною господарською діяльністю Замовника, в тому числі, щодо представництва інтересів Замовника у всіх судах України. Види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних Послуг визначаються умовами Договору та погоджуються Сторонами в кожному падку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід'ємну частину цього Договору. Підписання сторонами заявки є підтвердженням замовлення визначеної в такій угоді послуги Замовником.
гідно з п. 1.2. договору у разі необхідності та у випадках, визначених законодавством, Виконавець надає Послуги на підставі довіреності, виданої Замовником на ім`я Виконавця та працівників Виконавця. Представництво інтересів Замовника в судах по справам де однією із сторін є Замовник, може здійснюватися Виконавцем та його працівниками (адвокатами) або залученими Виконавцем адвокатами на підставі цього Договору, заявки відповідно до справи та ордеру (за необхідності).
Відповідно до п. 2.2 договору за представництво інтересів Замовника в судах першої інстанції винагорода становить 23500,00 грн (двадцять три тисячі п`ятсот гривень).
Згідно з п. 3.1 договору оплата винагороди здійснюється в два етапи рівними частинами по 50% кожна.
Відповідно до п. 3.2 договору перша частина винагороди за супроводження справи в суді першої інстанції оплачується після підписання Сторонами заявки щодо надання послуг по визначеній справі, прийняття рішення про подання апеляційної/касаційної скарги, або відкриття апеляційного, касаційного провадження по такій справі. Оплата послуг здійснюється Замовником на підставі рахунку та акту приймання-передачі наданих послуг Виконавця протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання.
Згідно з п. 3.3 договору друга частина винагороди оплачується після отримання Замовником належної копії повного тексту ухвали/рішення/постанови суду відповідної інстанції, винесенням яких завершено розгляд справи у відповідній судовій інстанції. Оплата здійснюється на підставі рахунку Виконавця до акту приймання-передачі, підписаного Сторонами відповідно до п. 3.4 Договору. Зазначений рахунок надається Виконавцем протягом 5 робочих днів з дня отримання Замовником відповідної належної копії ухвали/ рішення/ постанови суду, та підлягає оплаті Замовником протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку.
Відповідно до п. 3.4. договору акт надання Виконавцем послуг з супроводження розгляду справи у відповідній інстанції суду засвідчується підписанням між Сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг наступного робочого дня після завершення розгляду справи або отримання інформації про результати розгляду справи. При цьому, оплата другої частини винагороди за такі послуги здійснюється відповідно до п.3.3. Договору.
Згідно з п. 3.5 договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду шляхом безготівкового перерахування відповідної суми у гривнях на поточний банківський рахунок Виконавця на підставі рахунка, оформленого та наданого Виконавцем.
Відповідно до п. 5.1 договору виконавець зобов`язується підготувати проект позовної заяви протягом п`яти або двадцяти робочих днів, після підписання заявки з наступного робочого дня після отримання всіх необхідних документів від Замовника. Замовник передає заявку і документи шляхом направлення їх на електронну адресу визначених Виконавцем працівників, або шляхом надання доступу до таких документів через відповідне програмне забезпечення, онлайн-доступ до місця збереження документів. Строк підготовки позову визначатиметься у заявці по кожній справі окремо.
В силу п. 9.1 договору договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до повного виконання Сторонами договірних зобов`язань.
На виконання п. 1.1 договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" (Замовник) та Адвокатським об`єднанням "ЕСКВАЙРС" підписано Заявку на надання професійної правничої допомоги № 18 від 23.12.2022.
Відповідно до п. 1 Заявки Замовник передає, а Виконавець приймає на супроводження справу щодо стягнення заборгованості з Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” за договором про фінансовий лізинг № 00018901 від 24.07.2019 та повернення автомобіля.
Згідно з п. 2 Заявки Виконавець зобов`язується надати Замовнику професійну правничу (правову) допомогу щодо представництва та захисту інтересів Замовника у Господарському суді Запорізької області під час розгляду справи, визначеної в п.1. цієї Заявки.
Згідно з п. 4 Заявки розмір винагороди, порядок, строки та умови надання послуг за цією Заявкою визначаються договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021.
23.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" (Замовник) та Адвокатським об`єднанням "ЕСКВАЙРС" (Виконавець) підписано Акт № 18-1 про надані послуги за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021 на загальну суму 11 750 грн 00 коп.
23.12.2022 Адвокатське об`єднання "ЕСКВАЙРС" виставило позивачу рахунок на оплату № 18-1 за юридичні послуги згідно з Заявкою на суму 11 750 грн 00 коп., який оплачено позивачем платіжним дорученням № 0051012764 від 28.12.2022. на суму 11 750 грн 00 коп.
19.06.2023 Адвокатське об`єднання "ЕСКВАЙРС" виставило позивачу рахунок на оплату № 18-2 за юридичні послуги згідно з Заявкою на надання професійної правничої допомоги № 18 від 23.12.2022 на суму 11 750 грн 00 коп., який оплачено позивачем платіжною інструкцією № 0051013938 від 22.06.2023 на суму 11 750 грн 00 коп.
З огляду на викладене, позивач виконав свої зобов`язання за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021 повністю, сплатив на рахунок Адвокатського об`єднання "ЕСКВАЙРС" обумовлену у договорі суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23 500 грн 00 коп.
Дослідивши та проаналізувавши зазначені умови укладеного договору про надання правової допомоги, суд встановив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у цьому договорі у вигляді фіксованої суми.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.
Подібні висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21, від 02 лютого 2023 року у справі № 915/606/21.
Отож, у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між позивачем і його адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений адвокатом позивача час на надання послуг правничої допомоги та зазначення кількості витрат такого часу.
Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Подібний висновок містить у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, процесуальних документів, надання консультацій тощо).
Слід зазначити, що витрати за надану правничу допомогу в разі підтвердження обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справ незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст.1):
адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4).
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, відповідач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.
Суд вважає встановленим, що відповідачем дотримані вимоги частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України в частині надання детального опису наданих послуг із визначенням їх вартості.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим, що позивачем дотримано порядок подання доказів на підтвердження заявленого до стягнення розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/20, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Так, предметом спору у цій справі є стягнення 316 600 грн 89 коп.
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною третьою ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи вищевикладене, підготовка детального опису робіт (наданих послуг) у даному випадку відповідає критеріям неминучості та необхідності, оскільки подання такого документу прямо передбачене положенням процесуального законодавства та вимагає певного часу для його підготовки.
За вказаних обставин та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, розмір заявленого до стягнення із відповідача у даній справі гонорару відповідає критерію розумності та співмірності.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За вказаних обставин, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правову допомогу слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/100/23 задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (71102 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75А, офіс 4, електронні адреси: okl@azovagri.com, info@azovagri.com, ai@azovagri.com, ідентифікаційний код юридичної особи 30694282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” (02152 м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, ідентифікаційний код юридичної особи 35571472) 23 500 (двадцять три тисячі пятсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлене і підписане 06.07.2023.
Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова
_03_03.png)
