Господарський суд Запорізької області

12 липня 2023, 15:29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.06.2023 Справа № 908/1721/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали господарської справи

кредитори – 1/ Дочірнє підприємство “Автоскладальний завод № 2” Публічного акціонерного товариства “Автомобільна Компанія “Богдан Моторс”, код з ЄДР 21751779 (49027 Дніпропетровська область, місто Дніпро, пл. Соборна, 1-Б)

2/ Головне управління ДПС у Черкаській області

3/ Черкаська міська рада

4/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільна Інжинірінгова Група”

5/ Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”

боржник – Дочірнє підприємство “Автобусний завод “Богдан”, код ЄДР 32503719 (69035 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50)

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
Арбітражний керуючий	Сердюк Марина Миколаївна (в режимі відеоконференції)
Кредитор	Ткаченко Денис Володимирович (в режимі відеоконференції) - ліквідатор кредитора 1/ Дочірнього підприємства “Автоскладальний завод № 2” Публічного акціонерного товариства “Автомобільна Компанія “Богдан Моторс”
Кредитор	Малік Т.І. (в режимі відеоконференції) - представник АТ "Укрексімбанк"

УСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021р. припинено Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.09.2021р., зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства “Автобусний завод “Богдан”, код ЄДР 32503719 (69035 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50). Припинено повноваження розпорядника майна боржника Сердюк М.М. Визнано Дочірнє підприємство “Автобусний завод “Богдан”, код ЄДР 32503719 (69035 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50) - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Дочірнього підприємства “Автобусний завод “Богдан” призначено арбітражного керуючого Сердюк Марину Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1744 від 10.11.2015; адреса: вул. Сім’ї Прахових, буд. 58/10, 2-ий поверх, м. Київ, 01033).

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 24.09.2021р. за № 67274 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

До суду надійшла скарга кредитора - Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” на дії та бездіяльність ліквідатора-арбітражного керуючого Сердюк М.М. у справі № 908/1721/21 про банкрутство Дочірнього підприємства “Автобусний завод “Богдан”.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023р. прийнято до розгляду скаргу кредитора - Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” на дії та бездіяльність ліквідатора-арбітражного керуючого Сердюк М.М. у справі № 908/1721/21 про банкрутство Дочірнього підприємства “Автобусний завод “Богдан”. Судове засідання призначено на 23.05.2023.

До суду 23.05.2023 надійшло клопотання Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” про відкладення судового засідання.

В поданому клопотанні АТ “Укрексімбанк” зазначено, що станом на травень 2022р. у розпорядженні банку перебував інший звіт суб’єкта оціночної діяльності ТДВ “НЕКОС”, відповідно до якого ринкова вартість нерухомості, що є предметом забезпечення, станом на 02.05.2022р. складає – 50 487 335,00 грн., що на 33% вище ніж у звіті наданому ліквідатором.

У судовому засіданні 23.05.2023 оголошено перерву до 06.06.2023.

Скаргу обґрунтовано наступними порушеннями в діях ліквідатора: самовільне здійснення витрат ліквідатором, без погодження з забезпеченим кредитором складу та розміру таких витрат; не подання забезпеченому кредитору звіту щодо здійснення витрат для схвалення; розголошення відомостей, що стали відомі арбітражному керуючому у зв’язку з його діяльністю; порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції”; недобросовісність дій ліквідатора під час виконання повноважень. У зв’язку з вказаними порушеннями скаржник просить, серед іншого, визнати неналежними виконанням арбітражним керуючим Сердюк М.М. та відсторонити її від подальшого виконання цих обов’язків.

Ліквідатор надав відзив на скаргу, просить відмовити в її задоволенні з підстав відсутності доказів викладеного у скарзі та вільного трактуванням скаржником на власну користь норм діючого законодавства України, що не відповідає дійсності та має на меті безпідставне відсторонення ліквідатора Банкрута від виконання власних повноважень.

Розглянувши подані суду матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що подана скарга АТ “Укрексімбанк” спростовується поданими суду матеріалами та не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Стосовно тверджень скаржника про те, що ліквідатором, без погодження з забезпеченим кредитором, самостійно прийнято рішення про укладення економічно невигідного договору збереження майна, чим порушено приписи ч. 2 ст. 12 КУзПБ, ч. 6 ст. 30 КУзПБ, ч. 3 ст. 61 КУзПБ та заподіяно суттєвої шкоди правам банку, як кредитора, суд зазначає про наступне.

01.10.2021 між ліквідатором ДП “Автобусний завод Богдан” в особі ліквідатора Сердюк М.М. (як Власником) та Компанією Sarevin в особі представництва “Саревін Інвестментс ЛТД” (як Зберігачем) укладено Договір №0110/B3-2 збереження (підтримання) у належному стані майна банкрута з визначенням строку дії до 31.12.2021р. (відповідно до п. 8.1. Договору) та з подальшим його продовженням до 31.05.2022р. згідно до Додаткової угоди №1 до Договору від 30.12.2021 та до 31.12.2022р. згідно до Додаткової угоди №2 до Договору від 31.03.2022, але в будь-якому випадку до повного надання Сторонами взятих на себе зобов’язань (надалі – Договір збереження).

Відповідно до п. 1 Договору збереження визначено, що предметом Договору є передання Власником Зберігачу основних засобів та товарно-матеріальних цінностей (далі – Майно), перелік якого зазначений в актах приймання-передачі Майна, для забезпечення (підтримання) Майна банкрута у належному стані та недопущення зменшення його вартості та економічної привабливості на період до продажу цього Майна в процедурі ліквідації Власника в справі про банкрутство ДП “Автобусний завод “Богдан” №908/1721/21, що розглядається в господарському суді Запорізької області.

Відповідно до п. 2 Договору збереження детальний опис/перелік Майна, яке надається Зберігачу, визначається в актах приймання-передачі Майна, що є невід’ємними частинами цього Договору.

Згідно акту приймання-передачі Майна від 01.10.2021р. до Договору збереження вбачається, що перелік переданого на зберігання Майна становить: адміністративно-побутовий корпус №1; адміністративно-побутовий корпус №2; виробничий корпус №1, внутрішньоплощадочні автодороги; навіс (З); навіс (М); огорожі цехів; площадка для акамуляторів та повороту; прохідна (К-1); прохідна (Л-1).

Умовами Додаткової угоди №1 від 30.12.2021р. погоджено додаткову передачу Власником Зберігачу частини нерухомого майна – виробничого корпусу №1, про що сторонами складено Акт приймання-передачі майна №2 від 01.01.2022р.

Відповідно до п. 3.1. Договору збереження визначено, що вартість збереження (підтримання) у належному стані майна за період з 01.10.2021р. по 31.12.2021р. щомісяця складає 64 082, 04 грн., в тому числі ПДВ за ставкою 20% - 10 680, 34 грн.

Додатковою угодою №1 до Договору збереження від 30.12.2021р. п. 3.1. Договору викладено в новій редакції: вартість збереження (підтримання) у належному стані майна складає за період з 01.10.2021р. по 31.12.2021р. щомісяця 64 082, 04 грн., в тому числі ПДВ за ставкою 20% - 10 680, 34 грн., за період з 01.01.2022р. по 31.05.2022р. щомісяця 224 083, 82 грн., в тому числі ПДВ за ставкою 20% - 37 347, 30 грн.

Додатковою угодою №2 до Договору збереження від 31.03.2022р. сторони прийшли до згоди внести наступні зміни в Договір: місячна вартість збереження (підтримання) у належному стані майна з 01.04.2022р. складає 112 596, 00 грн., у тому числі ПДВ за ставкою 20% - 18 766, 00 грн.

За змістом частини 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані.

Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Пунктом 2 частини 2 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено обов’язок для арбітражного керуючого (ліквідатора) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

За змістом частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед інших, такі повноваження як приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.

Відповідно до частини 3 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Таким чином, забезпечення збереження майна боржника є прямим обов’язком для ліквідатора під час виконання ним власних повноважень, визначених вказаними нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно до пункту 4 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами.

Отже, ліквідатор з метою збереження майна банкрута має право залучати на договірних засадах інших осіб.

Вказане також спростовує твердження АТ “Укрексімбанк” в частині того, що при укладенні Договору збереження ліквідатором було протиправно розголошено компанії “Саревін Інвестментс ЛТД” відомості про наявне майно боржника, відомості про його правовідносини з банком (п. 6 розділу 2 Договору), що суперечить приписам частини 6 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зі змісту п.6 розділу 2 Договору не вбачається, що ліквідатором розголошено інформацію, що становила б загрозу інтересам АТ “Укрексімбанк”, більше того по змісту даного пункту Договору зазначено лише перелік договорів згідно до яких передане на зберігання майно перебуває в іпотеці в забезпечення вимог кредитних договорів. При цьому, по змісту не розкривається інформація, яка має комерційну цінність, може бути віднесена до комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації, за винятком тих відомостей, які відповідно до вимог законодавства не можуть бути обмежені у доступі.

Відповідно до частини 2 ст. 6 Закону України “Про інформацію” право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Тож, суд погоджується з твердженням ліквідатора, що задля належного виконання обов’язків за Договором збереження необхідним є надання зберігачу відомостей про майно та інформацію про права третіх осіб на таке майно, що також є істотними умовами в розумінні частини 1 статті 638 ЦК України.

При цьому, відомості про кредитні та іпотечні договори, укладені між АТ “Укрексімбанк” та боржником, наявні також в ухвалах Господарського суду Запорізької області, що прийняті за результатами розгляду грошових вимог Банку у справі №908/1721/21. Такі ухвали розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є загальнодоступними. Інформацію про майно, що належить Банкрутові та актуальні обтяження відносно майна можливо отримати з Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Скаржником не доведено, що внаслідок надання компанії “Саревін Інвестмент ЛТД” вказаних даних про майно боржника та його обтяження, йому було чи може бути завдано шкоди.

Таким чином, оскільки Кодекс не встановлює обов’язку для ліквідатора погоджувати можливість передачі майна на зберігання та умови такого зберігання із заставними кредиторами, невірним є твердження скаржника, що під час укладення Договору збереження, визначення його істотних умов, зокрема, ціни послуг збереження, ліквідатор вийшов за межі своїх повноважень у зв’язку з невчиненням жодних дій для погодження складу та розміру майбутніх витрат за таким Договором.

Відповідно до положень абзацу 1 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Ліквідатором повідомлено, що від дати укладення Договору збереження (01.10.2021р.) по квітень 2023р. витрати на утримання та збереження майна не здійснювались, у зв’язку з чим відповідні звіти по їх затвердженню в порядку абз.1 ч. 6 ст. 30 Кодексу заставному кредитору не надавались.

Зокрема, ліквідатором повідомлено, що представництво “Саревін Інвестментс ЛТД” погодилось на умову відстрочення платежу за Договором збереження і за період з 01.10.2021 р. по квітень 2023р. ліквідатором не оплачувались послуги зі збереження. Про цю обставину ліквідатор повідомляла банк у звіті про здійснення витрат.

Твердження АТ “Укрексімбанк” стосовно недобросовісності ліквідатора у зв’язку з укладенням саме Договору збереження в противагу договору оренди спростовуються з огляду на таке.

Скаржником по змісту поданої скарги повідомлено, що станом на 04.08.2022р. на адресу АТ “Укрексімбанк” надходив лист від ліквідатора Сердюк М.М. в якому, з метою збереження нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, пропонувалося надати згоду на його передачу в оренду, а саме частини нежитлових приміщень розміром 75,5 кв.м. в межах адміністративно-побутового корпусу, проте банк відмовив у зв’язку з відсутністю пропозиції вартості та умов такого договору.

Ліквідатором також повідомлено, що в грудні 2022 за письмовою ініціативою АТ “Укрексімбанк” здійснювалася перевірка заставного майна Банкрута, за результатами якої, жодних претензій до ліквідатора щодо кількості, якості, умов збереження тощо не надходило.

Наведені скаржником комерційні пропозиції не можуть розглядатися в якості доказів, оскільки в них йдеться про оренду майна, зокрема, довготривалу. В даному випадку майно банкрута перебуває на зберіганні в силу вимог Кодексу України з процедур банкрутства, що носить тимчасовий характер, оскільки процедура банкрутства передбачає реалізацію майна банкрута.

Скаржником та ліквідатором також не надано доказів, що на адресу ліквідатора надходили інші пропозиції чи самостійні рішення комітету кредиторів щодо обрання іншого зберігача майна ДП “Автобусний завод “Богдан”. Зважаючи навіть на ймовірність існування таких рішень, рішення комітету кредиторів щодо визначення зберігача майна банкрута можуть носити для ліквідатора лише рекомендаційний характер згідно до положень Кодексу про банкрутство.

Таким чином, судом встановлено, що укладаючи Договір збереження ліквідатор діяв виключно на виконання вимог дійсного законодавства про банкрутство, а умови такого Договору жодним чином не порушують прав та інтересів кредиторів та не вказують на порушення ліквідатором приписів ч. 3 ст. 12, п. 2 ч.1 ст.61 Кодексу, як про те вказує скаржник.

Стосовно тверджень скаржника про існування потенційного конфлікту інтересів та порушення приписів статті 22 Закону України “Про запобігання корупції”, оскільки ліквідатором ДП “Автобусний завод “Богдан” при укладенні Договору збереження було використано власні повноваження саме на користь компанії “Саревін Інвестментс ЛТД”, що є кредитором в межах справи про банкрутство ДП “Автоскладальний завод №2 АТ “АК “Богдан Моторс”, який, в свою чергу, є конкурсним кредитором Боржника та виступило ініціатором призначення ліквідатором Сердюк М.М., суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України “Про запобігання корупції”, потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів.

Частиною 5 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що порушення арбітражним керуючим вимог Закону України “Про запобігання корупції”, а також виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів під час здійснення арбітражним керуючим повноважень є підставою для відсторонення його від виконання обов’язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), про що господарський суд виносить ухвалу.

Матеріали справи не містять доказів того, що ліквідатор ДП “Автобусний завод “Богдан” мала будь-який приватний інтерес, укладаючи від імені Боржника Договір збереження саме з Компанією “Саревін Інвестментс ЛТД”.

Щодо посилань АТ “Укрексімбанк” на бездіяльність ліквідатора, що полягає у невиконанні обов’язків, передбачених ст. 12, 61 Кодексу України з процедур банкрутства судом встановлено наступне.

Ліквідатором було ініційовано та проведено засідання комітету кредиторів ДП “Автобусний завод “Богдан” станом на 28.03.2023 р., про що оформлено Протокол №1/23.

На засіданні комітету кредиторів були присутні представники: ДП “Автоскладальний завод №2” АТ “Автомобільна компанія “Богдан Моторс”, ТОВ “Автомобільна Інжинірінгова група”, АТ “Укрексімбанк”.

За результатами розгляду звіту ліквідатора про виконану роботу, комітетом кредиторів було прийнято одностайне рішення про схвалення звіту ліквідатора ДП “Автобусний завод “Богдан” про проведену роботу за період з 23.09.2021 р. по 28.03.2023 р. та визнання її задовільною.

Суд критично ставиться до тверджень скаржника про те, що ліквідатором на даний час не організовано продаж майна банкрута, при тому, що з заявою про надання згоди на продаж ліквідатор звернувся до банку через 5 місяців після закінчення строків здійснення ліквідаційної процедури.

Судом встановлено, що на засіданні комітету кредиторів від 28.03.2023 було прийнято рішення про надання згоди на продаж не заставного майна ДП “Автобусний завод “Богдан” та погоджені умови його продажу. Станом на 28.04.2023р. відбувся аукціон з продажу незаставного майна та за рахунок коштів отриманих від продажу були погашені частково грошові вимоги кредиторів.

Натомість, ліквідатор банкрута двічі зверталась до АТ “Укрексімбанк” із заявами про надання згоди на продаж заставного майна.

Ліквідатором повідомлено, що листом за вих. № 01-32/4 від 19.01.2023р. було направлено звернення до заставного кредитора по справі – АТ “Укрексімбанк” про надання згоди на продаж заставного майна за ціною 53 331 730, 00 грн., що була визначена у повідомленні АТ “Укрексімбанк” № 0023606/1018-21 від 12.01.2021 про зміну заставної вартості забезпечення.

У відповідь АТ “Укрексімбанк” надіслав лист за вих.№0000608/3059-23 від 17.02.2023р., де повідомив про відмову у наданні згоди на продаж майна банкрута на запропонованих умовах, у зв’язку з ненаданням ліквідатором інформації щодо актуальної його ринкової вартості, а також через включення до складу умов продажу витрат за зберігання майна, з якими банк не погоджується. При цьому, вказаний лист не містить пропозицій АТ “Укрексімбанк” щодо умов продажу заставного майна.

Вдруге, листом за вих.№01-32/33 від 14.03.23 ліквідатор звернулась до АТ “Укрексімбанк” надати згоду на продаж заставного майна за ринковою ціною, що була визначена суб’єктом оціночної діяльності – ТОВ “Кволітас” (код ЄДРПОУ 35394124) у Звіті про незалежну оцінку комплексу будівель, споруд, загальною площею 27 259,10 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Черкаси, вул. Якубовського, 5.

Відповідь на даний лист АТ “Укрексімбанком” надано не було, що і стало підставою для звернення ліквідатором станом на 24.04.2023р. до суду із заявою про надання згоди на продаж заставного майна та визначення умов його продажу.

У судовому засіданні 06.06.2023р. представник Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” знову просивла про його відкладення. Доказів проведення актуальної, станом на дату розгляду справи про банкрутство, оцінки майна ДП “Автобусний завод “Богдан” Банком не надано.

З вказаного вбачається, що саме АТ “Укрексімбанк” майже протягом останніх півроку вчиняються дії, що не дають змоги ліквідатору розпочати продаж заставного майна товариства-банкрута, що також перешкоджає реалізації ліквідатором ДП “Автобусний завод “Богдан” обов’язку, визначеного, зокрема, ч. 1 ст. 58 КУзПБ щодо ліквідації боржника у визначений законодавством строк.

За встановлених обставин, суд не вбачає в діях або бездіяльності ліквідатора будь-яких порушень, а доводи скаржника вважає необґрунтованими.

Наразі у справі триває ліквідаційна процедура. Кредитором не доведено належними доказами достатніх правових підстав для відсторонення ліквідатора.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги АТ “Укрексімбанк” на дії та бездіяльність ліквідатора – арбітражного керуючого Сердюк М.М. у справі № 908/1721/21 про банкрутство ДП “Автобусний завод “Богдан”.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги кредитора - Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” на дії та бездіяльність ліквідатора-арбітражного керуючого Сердюк М.М. у справі № 908/1721/21 про банкрутство Дочірнього підприємства “Автобусний завод “Богдан” – відмовити.

Розмістити повний текст ухвали на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Звернути увагу учасників справи, що у разі необхідності отримання копії цього процесуального документу у паперовій формі, слід звернутись з відповідною заявою у справі до канцелярії суду.

Ухвала набирає законної сили у день її винесення та підлягає оскарженню.

У зв’язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст ухвали складено 12.07.2023.

Суддя О.О. Юлдашев

До уваги кредиторів, боржника, заявників у справі № 908/1721/21