Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
номер провадження справи 26/25/18
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
04.07.2023 Справа № 908/439/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА”, код ЄДРПОУ 41264766 (вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, офіс 111, м. Київ, 04080)
до відповідачів: 1/ Відкритого акціонерного товариства “Будівництво. Матеріали. Технології” (ВАТ “БМТ”), код ЄДРПОУ 01267573 (вул. Заводська, 4, м. Житомир, 10025)
2/ Державного реєстратора Управління соціально-економічного розвитку Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області Гомонюк Алли Віталіївни (вул. Героїв України, 6, смт. Хорошів, Хорошівський район, Житомирська область, 12101)
третя особа - Приватне підприємство “Альянс”, код ЄДРПОУ 30723124 (вул. Фортечна, 6, м. Запоріжжя, 69002)
про визнання незаконним реєстрації права власності на об’єкт іпотеки
в межах справи № 908/439/18
про банкрутство - Приватного підприємства “Альянс”, код ЄДРПОУ 30723124 (вул. Фортечна, 6, м. Запоріжжя, 69002)
Представники сторін не з’явились
УСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 02.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 908/439/18 про банкрутство Приватного підприємства “Альянс”. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 19.12.2019 о 10 год 45 хв.
Ухвалою суду від 19.12.2019 підготовче засідання відкладено на 16.01.2020.
Ухвалою від 16.01.2020 підготовче засідання відкладено на 28.01.2020.
У судовому засіданні 28.01.2020р. було встановлено, що рішенням господарського суду Житомирської області від 29.05.2014р. по справі № 906/325/14 було визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 23.12.2002р., яке належало на праві власності Приватному підприємству “Альянс”. На цей час, справа № 906/325/14 знаходиться в Північно-Західному апеляційному господарському суді.
Ухвалою господарського суду від 28.01.2020 зупинено провадження у справі № 908/439/18 в частині розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА” до Відкритого акціонерного товариства “Будівництво. Матеріали. Технології” (ВАТ “БМТ”) та державного реєстратора Управління соціально-економічного розвитку Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області Гомонюк Алли Віталіївни, про визнання незаконним реэстрації права власності на об’єкт іпотеки до розгляду по суті Північно-Західним апеляційним господарським судом справи № 906/325/14 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" до Приватного підприємства “Альянс”.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста" – задоволено. Рішення господарського суду Житомирської області від 29 травня 2014 року у справі №906/325/14 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" до Приватного підприємства "Альянс" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу №23/12-02 від 23 грудня 2002 року – відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.06.2020 касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича задоволено. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 у справі №906/325/14 скасовано. Рішення господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 по справі № 906/325/14 залишено в силі.
Ухвалою господарського суду від 24.04.2023 поновлено провадження у справі № 908/439/18; судове засідання призначено на 30.05.2023р. об 11-00; запропоновано сторонам надати суду додаткові документальні докази по справі.
Ухвалою від 30.05.2023 відкладено підготовче засідання на 04.07.2023р. об 11-00; запропоновано сторонам надати суду додаткові документальні докази по справі.
Сторони не направили своїх представників у судове засідання, про що повідомлені своєчасно та належним чином.
До суду надійшли наступні документи:
- 29.06.2023 клопотання третьої особи про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Житомирської області;
- 03.07.2023 клопотання позивача про залишення позову без розгляду.
Зазначені документи приймаються судом до розгляду.
Вивчивши матеріали справи, суд установив наступне.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.03.2023 судом ухвалено, що провадження у справі № 908/438/18 про банкрутство Приватного підприємства “АЛЬЯНС”, код ЄДРПОУ 30723124 (вул. Фортечна, 6, м. Запоріжжя, 69002) – закрити; мораторій на задоволення вимог кредиторів – скасувати; процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Мірошника І.В. - припинити.
Ухвала суду від 07.03.2023 набрала законної сили.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 14.12.2007 року у справі № 1/36"Б" Відкрите акціонерне товариство “Будівництво. Матеріали. Технології” визнане банкрутом.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року № 2597-V111 з усіма змінами та доповненнями (надалі по тексту - КУзПБ) визначено, що: “Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом”.
Банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника (Абзац третій ч. 1 ст. 1 КУзПБ).
Сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут)( Абзац двадцять другий ч. 1 ст. 1 КУзПБ).
Учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов’язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника (Абзац двадцять четвертий ч. 1 ст. 1 КУзПБ).
Відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута (ч. 1 ст. 6 КУзПБ).
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 7 КУзПБ).
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб’єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з’ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (ч. 2 ст. 7 КУзПБ).
Відповідно ч. 3 ст. 7 КУзПБ визначено, що: “Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи”.
Підставою позову в даній справі Позивач зазначив визнання незаконним реєстрації права власності на об’єкт іпотеки, а саме: комплекс загальною площею - 3 677,20 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Заводська, 4, який належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Будівництво.Матеріали.Технології” та ПП “Альянс” 23.12.2002 року, зареєстрованого в Житомирському обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації 25.02.06.2003 року за реєстраційним № 236 в книзі 155, реєстраційний номер № 152238, що підтверджується витягом про реєстрацію № 81993 від 25.02.2003 року. Предмет іпотеки включає в себе: котельню (літ. В), площею 382,0 кв.м., адмінбудівля (літ. Д) площею - 286,2 кв. м, погонажний цех (літ. В), площею 2610,6 кв.м, майстерня (літ. Е), площею 375,1 кв.м., прохідна (літ. И), площею 23,3 кв.м., технологічне накриття (літ. К).
Правовідносини, пов’язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Цивільним кодексом України з усіма змінами та доповненнями (надалі по тексту - ЦК України), Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 року № 1952-1V з усіма змінами та доповненнями (надалі по тексту - Закон № 1952-1V) та Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року з усіма змінами та доповненнями (надалі по тексту - Постанова КМУ № 1127).
Поняття нерухомих речей викладено в ч. 1 ст. 181 ЦК України “До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення”.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).
Відповідно ч. 2 ст. 182 ЦК України встановлено, що: “Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом”.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-1V).
Аналогічний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18) у пунктах 4.13, 4.14,4.15,4.16,4.18 (Інформація отримана з Єдиному Державному реєстрі судових рішень (надалі по тексту - ЄДРСР) за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80854690).
Стаття 3 Закону № 1952-IV визначала принципи державної реєстрації, відповідно до яких, зокрема речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна піддягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом; правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.
Статтею 4 Закону № 1952-1V встановлено, що обов’язковою є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема права власності на нерухоме майно.
Відповідно ч. 4 ст. 334 ЦК України зазначено, що: “Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону”.
Тобто без проведення державної реєстрації нерухомого майна відповідно Закону № 1952- IV неможливо вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, володіння та користування передбачених ч. 1. ст. 317 ЦК України.
Особа, яка зареєструвала право власності на об’єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).
Аналогічний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18) у пунктах 87, 88, 89 (Інформація отримана з ЄДРСР за nocHraHHaM:https://reyestr.court.gov.ua/Review/75296538).
Отже, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.
Наведене є втіленням запровадженого в Україні у сфері обігу нерухомості “принципу внесення”, в силу якого право, яке піддягає реєстрації, виникає в момент такої реєстрації. Відповідний правовстановлюючий документ (правочин (договір), акт тощо) є підставою для переходу до особи прав на нерухомість, тобто породжує відповідні зобов'язання з передачі майна, а безпосередньо набуття особою усіх повноважень власника (володіння, користування, розпорядження) відбувається в момент внесення до реєстру відповідного запису про державну реєстрацію отриманого речового права.
Як зазначалось вище, нерухоме майно розташоване в Житомирській області, а його власником є виключно ВАТ “Б.М.Т.”, яке з 14.12.2007 року визнане постановою Господарського суду Житомирської області банкрутом та перебуває на теперішній час в ліквідаційній процедурі.
Спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою (ч. 3 ст. 30 ГПК України).
Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України).
Згідно ч. 2 ст. 31 ГПК України чітко визначено, що: “Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок зміну складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду”.
Таким чином вказана стаття регулює дії місцевого суду у випадку зміни підсудності справи під час розгляду справи.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у своїй Постанові від 04.02.2020 року в справі № 914/240/18 (Інформація отримана з ЄДРСР за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/87516277).
Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність справ.
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної' підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.
Так, частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
При цьому, тлумачення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.
З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.
Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.
При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як зазначалось вище, предметом позову у даній справі є скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Гомонюк Алли Віталіївни, а саме: реєстрацію права власності на нерухоме майно за Відкритим акціонерним товариством “Будівництво. Матеріали.Технології” (код ЄДРПОУ: 01267573): комплекс загальною площею 3 677,20 кв.м., який знаходиться за адресою: Житомирська обл., вул. Заводська, буд. 4.
Верховний Суд у своїй постанові від 20.06.2019 у справі № 626/47/19 дійшов висновку про те, що оскільки позовні вимоги виникли з приводу нерухомого майна, то підсудність за цим позовом має визначатися відповідно до правил виключної підсудності.
У постанові від 28.08.2019 у справі № 415/4214/15-ц Верховний Суд дійшов аналогічних висновків про те, що спір виник з приводу нерухомого майна, а саме відшкодування збитків, заподіяних безоплатним користуванням земельною ділянкою, то підсудність такої справи має визначатись за правилами виключної підсудності.
З огляду на викладене, суд вважає, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв`язок із нерухомим майном, а саме комплекс загальною площею 3 677,20 кв.м., відповідно, і позов має розглядатися за правилами виключної підсудності.
Таким чином, дана вимога стосується прав на об`єкт нерухомого майна, а тому підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 Господарського процесуального кодексу України "Виключна підсудність".
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що місцезнаходження комплексу загальною площею 3 677,20 кв.м, суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Житомирської області.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у справі № 760/2648/18 від 27.06.2018.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У зв’язку з направленням матеріалів справи №908/439/18 до Господарського суду Житомирської області, клопотання позивача про залишення позову без розгляду, залишається судом без задоволення.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 20, 27, 30, 31, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Звернути увагу учасників справи, що у разі необхідності отримання копії цього процесуального документу у паперовій формі, слід звернутись з відповідною заявою у справі до канцелярії суду.
Ухвалу складено та підписано 12.07.2023.
Суддя О.О. Юлдашев
До уваги позивача, відповідачів та третіх осіб у справі № 908/439/18- передача справи за підсудністю
_03_03.png)
