До уваги кредиторів, боржника, заявників у справі № 908/3106/20

номер провадження справи  26/46/20

     р

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 11.07.2023                                                                             Справа № 908/3106/20

 м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді – Юлдашева О.О., розглянувши матеріали господарської справи  

Кредитори: 1/ Адвокатське об’єднання “Адвокатська компанія “Альфа-Лігал” 

2/ Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГУМ”

3/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” 

4/  Enerdgy Strategy Kft. (Енерджі Стретеджі Кфт.) 

5/ Головне управління ДПС у Запорізькій області

Боржник –  Товариство з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ” (69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, 9; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, а/с 1374, код в ЄДР 41931010)

УСТАНОВИВ:

          Постановою суду від 20.09.2022 року, у справі № 908/3106/20, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю  “Тех Пром Газ” (69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, 9; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, а/с 1374, код в ЄДР 41931010). Припинено повноваження розпорядника майна боржника Бурлакова В.В. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ” (69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, 9; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, а/с 1374, код в ЄДР 41931010)  - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ” призначено арбітражного керуючого  Макового Олександра Віталійовича (свідоцтво №1358 від 22.07.2013; адреса: 36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 52).

           На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 21.09.2022р. за № 69281 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. 

         До Господарського суду Запорізької області 26.04.2023р. надійшла заява від Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання грошових  вимог до боржника в розмірі  540         807        418, 75 грн. та окремо судового збору в розмірі 5          368, 00 грн.

         Згідно з ухвалою від 27.04.2023р., у справі 908/3106/20, зобов’язано Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) у строк до 16.05.2023р. усунути зазначені недоліки та представити суду належні докази сплати судового збору у розмірі 5          368, 00 грн.

          Згідно з Законом України № 2719-ІХ від 03.11.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу", частину першу статті 5 Закону України "Про судовий збір  збір", якою встановлено пільги щодо сплати судового збору, доповнено пунктом 27, відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

            Враховуючи зазначене, за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, на ГУ ДПС у Запорізькій області поширюються пільги по звільненню від сплати судового збору, передбачені пунктом 27 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

         У зв’язку з викладеним, ухвалою від 10.05.2023 прийнято заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до розгляду у судовому засіданні  13.06.2023 року о 12-00 год.

         До суду 13.06.2023 перед початком судового засідання надійшла уточнююча заява Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника. У поданій заяві заявник просить суд визнати його кредитором на суму у розмірі 545      486      210,89 грн, з яких: 432      584      967,00 грн – зобов’язання, 108      222      451,75 грн – штрафні санкції, 4      678      792,14 грн – пеня.          

          Розглянувши у судовому засіданні 11.07.23р. матеріали заяви, з урахуванням уточнень, Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника, господарським судом установлено наступне.

          В обґрунтування поданої заяви з грошовими вимогами до боржника представник ГУ ДПС у Запорізькій області зазначив, що на даний час за боржником ТОВ “Тех Пром Газ”  рахується податковий борг у сумі 545    486    210,89 грн. а саме:  податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі донарахування податкового зобов’язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми “Р”) №2837/13-01-07-04 від 14.02.2023 року на суму 290 821 775, 00 грн. з яких грошове зобов’язання становить 232 657 420, 00 грн. та 58 164 355, 00 грн. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 року № 39/08-01 -07-01/41931010; ддонарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми “ПС”) №2841/13-01-07-04 від 14.02.2023 року у розмірі 1 360, 00 грн. ІІПР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 року № 39/08-01-07-01/41931010.

          Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виник на підставі донарахування податкового зобов’язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми “Р”) №2839/13-01-07-04 від 14.02.2023 року на суму 249 909 433, 75 грн. з яких грошове зобов’язання становить 199 927 547, 00 грн. та 49 981 886, 75 грн. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.02.2023 року № 39/08-01 -07-01/41931010; донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми “ПН”) №2840/13-01-07-04 від 14.02.2023 року у розмірі 74 850, 00 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 року № 39/08-01-07-01/41931010.

         Станом на день подання уточнюючої заяви про грошові вимоги боржнику нарахована пеня у розмірі 4 678 792,14 грн.

         Порядок нарахування пені визначено статтею 129 Податкового кодексу України. Так, відповідно до п. 129.1.1 п. 129.1.2 ст. 129 Кодексу, нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлений ним Кодексом випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - па суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

          Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована па суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у всі оновлені законодавством строки, а також нарахована в інших вішалках та порядку, передбачених ним Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

          Згідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

           За п.п. 14.1.137 ст. 14 Податкового Кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

          Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

          Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума непогашеної пені, нарахованої у порядку, позначеному цим Кодексом є складовою податкового боргу, поряд із сумою узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

          Пеня є способом забезпечення погашення податкового зобов'язання та визначається у статті 1 ПК України, як сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

         Так, згідно з пунктом 31.1 статті 31 ГІК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

           З урахуванням викладеного до податкового боргу, окрім власне суми грошового зобов'язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності (близький за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19).

          За змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

        Передумовою нарахування пені з підстав, визначених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

          Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

          За п.п. 14.1.137 ст. 14 Податкового Кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

          На даний час за даними ГУ ДПС у Запорізькій області податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ”  перед ГУ ДПС у Запорізькій області становить 545      486      210,89 грн, з яких: 432      584      967,00 грн – зобов’язання, 108      222      451,75 грн – штрафні санкції, 4      678      792,14 грн – пеня, а тому представник ГУ ДПС у Запорізькій області просить суд визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 545      486      210,89 грн, з яких: 432      584      967,00 грн – зобов’язання, 108      222      451,75 грн – штрафні санкції, 4      678      792,14 грн – пеня.            

           Представник ліквідатор у судовому засіданні заперечувала проти визнання заявлених ГУ ДПС у Запорізькій області кредиторських вимог та просить суд грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ” - відхилити. Представнитки кредиторів -1, 3, 4 підтримали висновки представника ліквідатора.

          Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

         Згідно наданих ГУ ДПС у Запорізькій області до матеріалів заяви з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ” довідки про заборгованість, розрахунку пені з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ” перед ГУ ДПС у Запорізькій області у розмірі 545      486      210,89 грн. виник на підставі Акту від 20.01.2023 року.

          Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.09.2022р. визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ” банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який набрав чинності з 21.10.2019р.

          Відповідно до ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

           Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

          Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

         Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

        Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

        Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Податкового кодексу України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

            Згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; 54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

          Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

          В п. 5.1 ст. 5 Податкового кодексу України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 цього Кодексу.

          Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

            Як визначено в п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.

           Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

         Процедура набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 встановлена статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

          Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

        Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.

        Згідно із статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

       У статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства наведено наслідки визнання боржника банкрутом, згідно із частиною першою якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

           З урахування вищевикладеного, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. При цьому в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов`язання зі сплати обов`язкових платежів, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

          Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового органу.

          Відповідно до ч. 3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

         Отже, господарський суд зазначає, що після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги можуть заявляти виключно поточні кредитори із поточними вимогами, на які не поширюються обмеження, встановлені ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

    12.01.2021 року Господарським судом Запорізької області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

      20.09.2022 року Господарським судом Запорізької області визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ” банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

          Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ”  могло відповідати виключно за зобов`язаннями, що виникли в періоді з 12.01.2021 року до 20.09.2022 року.

          При цьому, господарським судом установлено, що нараховані ГУ ДПС у Запорізькій області грошові зобов`язання у розмірі 545      486      210,89 грн відповідно до поданих документів не відносяться ні до зобов`язань, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, ні до зобов`язань, що є поточними до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, ні до тих, що виникли після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та на які не поширюються обмеження, встановлені ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

          Положення ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, свідчать про послідовність та незмінність позиції законодавця в регулюванні питання щодо виникнення зобов`язань у боржника, який перебуває в судовій процедурі ліквідації.         

          Так, правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, а саме: Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.10.2020 року у справі №15/293-б, в якій зазначено: “У ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у КУзПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури. Подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. В цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду – над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду – над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду. 

            Отже, наслідки відкриття ліквідаційної процедури стосуються всіх вимог кредиторів, включно з поточими. Зокрема, з дня ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

      Донарахування грошових зобов`язань, які відповідають поняттю “додаткові зобов`язання” в розумінні ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, після визнання  Товариства з обмеженою відповідальністю  “Тех Пром Газ”  банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є неправомірним.

          А тому, заявлені ГУ ДПС у Запорізькій області кредиторські вимоги до банкрута на суму 545      486      210,89 грн, з яких: 432      584      967,00 грн – зобов’язання, 108      222      451,75 грн – штрафні санкції, 4      678      792,14 грн – пеня, які нараховані після визнання боржника банкрутом, суперечать ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, тому дані вимоги підлягають відхиленню повністю.

         Враховуючи вищезазначене, господарський суд вирішив грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ” у розмірі 545    486    210,89 грн  – відхилити. 

          Керуючись ст. ст. 45, 46, 59, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

      Грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех Пром Газ” (69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, 9; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, а/с 1374, код в ЄДР 41931010) у розмірі  545      486      210,89 грн, з яких: 432      584      967,00 грн – основного боргу, 108      222      451,75 грн – штрафні санкції, 4      678      792,14 грн – пеня   – відхилити.           

          Розмістити повний текст ухвали на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Звернути увагу учасників справи, що у разі необхідності отримання копії цього процесуального документу у паперовій формі, слід звернутись з відповідною заявою у справі до канцелярії суду.

         Ухвала набирає законної сили у день її винесення – 11.07.2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 256-259 ГПК України.

          Ухвалу складено та підписано-17.07.23.

      Суддя                                                                                                          О.О. Юлдашев

До уваги кредиторів, боржника, заявників у справі № 908/3106/20