Господарський суд Запорізької області

19 липня 2023, 09:05

До відома сторін у справі № 908/469/23 (суддя Горохов І.С.) Фізичної особи-підприємця Артюшенка Михайла Олександровича, вул. Гагаріна, буд. 21, с. Зелене, Вільнянський район, Запорізька область, 70056

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2023 Справа № 908/469/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВА ПОШТА”, Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026; ідентифікаційний код юридичної особи 31316718

до відповідача Фізичної особи-підприємця Артюшенка Михайла Олександровича, вул. Гагаріна, буд. 21, с. Зелене, Вільнянський район, Запорізька область, 70056; реєстраційний номер облікової картки платника податків 3137818292

про стягнення коштів

без виклику (повідомлення) сторін

установив

14.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВА ПОШТА”, м. Київ до відповідача Фізичної особи-підприємця Артюшенка Михайла Олександровича, Запорізька область, м. Вільнянськ про стягнення 87 417,22 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2023, справу № 908/469/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 16.02.2023 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

23.02.2023 на адресу Господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВА ПОШТА”, м. Київ про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/469/23. Присвоєно справі номер провадження № 15/40/23. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/469/23.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 30.03.2023, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 15.04.2023 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно із вимогами ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 01.05.2023, відповідно до ст. 167 ГПК України заперечення із викладенням своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Ухвалою суду від 04.04.2023 виправлено допущену описку в ухвалі Господарського суду Запорізької області суду від 28.02.2023, визначено вважати правильними найменуванням відповідача: “Фізична особа - підприємець Артюшенко Михайло Олександрович”.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень № 134571 від 23.03.2017. На виконання п. 5.3.2 договору № 134571 від 23.03.2017 про надання послуг з організації перевезень відправлень, позивач надіслав акти здачі-прийняття робіт відповідачу на електронну пошту, які були прийняті та підписані відповідачем за допомогою системи “Вчасно”. Таким чином, відповідно п. 5.4 договору, вказані акти вважаються погодженими. Заборгованість склала 30 893,31 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути пеню в розмірі 5472,77 грн, 30% річних в розмірі 35954,73 грн та інфляційні збитки у розмірі 15 096,41 грн.

Поштові відправлення з ухвалами суду від 28.02.2023, від 04.04.2023, що були надіслані відповідачу, повернуті до суду без вручення, з відміткою у довідці Укрпошти: “неправильно зазначена (відсутня) адреса”.

Разом з тим, адреса відповідача зазначена згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь за запит №37045 від 19.04.2023), а саме місцезнаходження ФОП Артюшенка Михайла Олександровича – Запорізька область, Вільнянський район, село Зелене, вулиця Гагаріна, буд. 21.

Інша адреса місцезнаходження чи тимчасового перебування ФОП Артюшенка М.О. суду не відома.

Ухвалою суду від 01.05.2023 продовжено розгляд справи №908/469/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, запропоновано відповідачу надати у строк до 17.07.2023, відповідно до ст. 167 ГПК України, заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем.

Копія ухвали суду надіслана на електронну адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, а також опубліковано повідомлення про розгляд справи на офіційному вебсайті Господарського суду Запорізької області.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Справа розглядається за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

23.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “НОВА ПОШТА” (експедитор, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Артюшенком Михайлом Олександровичем (замовник, відповідач у справі) укладено договір № 134571 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п.2.1) експедитор зобов’язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов’язаних із організацією перевезення відправлення (надалі за текстом – послуги) ,а замовник зобов’язується їх прийняти й оплатити на умовах ,визначених договором.

За надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua (п. 2.3 Договору). Тарифи можуть змінюватися експедитором в односторонньому порядку шляхом розміщення змінених тарифів на офіційному сайті (п. 2.4).

Замовник, згідно п. п. 3.3.7, 3.3.8 зобов'язався, зокрема, своєчасно підписати надані експедитором акти наданих послуг для засвідчення факту належного надання послуг експедитором за договором; здійснити оплату послуг експедитора за надані послуги згідно з чинними тарифами експедитора своєчасно та в повному обсязі.

У розділі 5 договору врегульовано вартість послуг та порядок розрахунків.

Згідно з п. 5.1 договору загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку-фактури.

Експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником (п. 5.2).

Відповідно до п. 5.3 договору замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі за текстом – акт) та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 (одного) року з дати підписання, але в будь-яком випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань згідно з цим договором. У разі, якщо ні одна із сторін договору письмово за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, строк дії договору пролонгується (продовжується) на один рік на тих самих умовах (п. 8.1).

На виконання умов договору позивачем надано послуги, відображені в актах здачі-приймання робіт (наданих послу), та виставлені відповідні рахунки на оплату:

№ НП-000452311 від 31.07.2018; рахунок-фактура №НП-000452311 від 31.07.2018 на суму 2069,51 грн;

№ НП-000478963 від 10.08.2018; рахунок-фактура №НП-000478963 від 10.08.2018 на суму 2069,96 грн;

№ НП-000532148 від 20.08.2018; рахунок-фактура №НП-000532148 від 20.08.2018 на суму 979,29 грн;

№ НП-000579721 від 31.08.2018; рахунок-фактура №НП-000579721 від 31.08.2018 на суму 1633,02 грн;

№ НП-000646706 від 10.09.2018; рахунок-фактура №НП-000646706 від 10.09.2018 на суму 1242,98 грн;

№ НП-000880515 від 20.09.2018; рахунок-фактура №НП-000880515 від 20.09.2018 на суму 923,92 грн;

№ НП-000949846 від 30.09.2018; рахунок-фактура №НП-000949846 від 30.09.2018 на суму 1897,48 грн;

№ НП-001025794 від 10.10.2018; рахунок-фактура №НП-001025794 від 10.10.2018 на суму 1512,37 грн;

№ НП-001099108 від 20.10.2018; рахунок-фактура №НП-001099108 від 20.10.2018 на суму 3421,16 грн;

№ НП-001196391 від 31.10.2018; рахунок-фактура №НП-001196391 від 31.10.2018 на суму 1611,25 грн;

№ НП-001270398 від 10.11.2018; рахунок-фактура №НП-001270398 від 10.11.2018 на суму 1917,88 грн;

№ НП-001270398 від 10.11.2018; рахунок-фактура №НП-001270398 від 10.11.2018 на суму 1080,04 грн;

№ НП-001449994 від 30.11.2018; рахунок-фактура №НП-001449994 від 30.11.2018 на суму 1820,47 грн;

№ НП-001545252 від 10.12.2018; рахунок-фактура №НП-001545252 від 10.12.2018 на суму 1741,30 грн;

№ НП-001646885 від 20.12.2018; рахунок-фактура №НП-001646885 від 20.12.2018 на суму 1178,90 грн;

№ НП-001762090 від 31.12.2018; рахунок-фактура №НП-001762090 від 31.12.2018 на суму 1454,86 грн;

№ НП-001829208 від 10.01.2019; рахунок-фактура №НП-001829208 від 10.01.2019 на суму 1225,71 грн;

№ НП-001881216 від 20.01.2019; рахунок-фактура №НП-001881216 від 20.01.2019 на суму 605,46 грн;

№ НП-001900956 від 31.01.2019; рахунок-фактура №НП-001900956 від 31.01.2019 на суму 826,82 грн;

№ НП-001945369 від 10.02.2019; рахунок-фактура №НП-001945369 від 10.02.2019 на суму 1396,04 грн;

№ НП-001982411 від 20.02.2019; рахунок-фактура №НП-001982411 від 20.02.2019 на суму 284,89 грн.

Усього на загальну суму 30 893,31 грн.

Перелічені акти надіслані позивачем відповідачу на електронну пошту, які було прийнято та підписано відповідачем за допомогою системи “ВЧАСНО”.

Акти відповідачем підписано без зауважень, отже вони вважаються погодженими.

Відповідач надані послуги не оплатив, в результаті чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30 893,31 грн.

Докази сплати боргу в матеріалах справи відсутні.

Стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 87 417,22 грн, з яких: основний борг за надані послуги 30 893,31 грн, пеня в розмірі 5472,77 грн, 30% річних в розмірі 35954,73 грн та інфляційні збитки у розмірі 15 096,41 грн стало предметом розгляду даної справи.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору про надання послуг.

Статтею 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктами 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі – ГК України) визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно із ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Сторони уклали договір про надання послуг з організації перевезення відправлень.

Відповідач взяв на себе зобов’язання оплатити надані позивачем послуги у повному обсязі за договором № 134571, що передбачено в п. п. 2.1, 3.3.8 цього договору.

На виконання умов договору позивачем надано послуги, відображені у вище перелічених актах здачі-приймання робіт (наданих послуг), та виставлені відповідні рахунки на оплату послуг всього на суму 30 893,31 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Умовами укладеного між сторонами договору визначені документи, що підтверджують надання послуг з організації перевезення відправлень і які експедитор (позивач) після надання надає замовнику.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження належного виконання позивачем зобов`язань за договором, перелічені вище акти здачі-приймання робіт (надання послуг) приєднано до матеріалів справи.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу не оплати відповідачем вартості виконаних робіт в розмірі 30 893,31 грн.

Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 30 893,31 грн заборгованості за надані послуги з організації перевезення відправлень, які підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь за прострочення виконання основного зобов’язання пеню за період з 09.03.2019 до 09.09.2019 в розмірі 5472,77 грн, 30% річних за період з 09.03.2019 до 23.01.2023 в розмірі 35 954,73 грн та інфляційні втрати з 09.03.2019 до 23.01.2023 в розмірі 15 096,41 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п. 5.1 договору оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку-фактури.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору у визначені строки не оплатив надані послуги.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення з оплати послуг позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 09.03.2019 до 09.09.2019 в розмірі 5472,77 грн.

Пунктом 1 ст. 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3.1 договору передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань є більшим, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, і становить 1 рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки пені, 30% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем правильно здійснено розрахунки, а заявлені суми обґрунтовані.

Оскільки мало місце неналежного виконання зобов`язань відповідачем щодо оплати наданих послуг, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 5472,77 грн, 30% річних в розмірі 35 954,73 грн, інфляції в розмірі 15 096,41 грн.

Відповідачем не спростовано встановлені судом обставини щодо невиконання обов’язку щодо оплати наданих позивачем послуг.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позов обґрунтованим, доводи наведені в позовній заяві доведеними та такими, що відповідають чинному законодавству, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Артюшенка Михайла Олександровича (вул. Гагаріна, буд. 21, с. Зелене, Вільнянський район, Запорізька область, 70056; реєстраційний номер облікової картки платника податків 3137818292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВА ПОШТА” (Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026; ідентифікаційний код юридичної особи 31316718) заборгованість за надані послуги в розмірі 30 893,31 грн (тридцять тисяч вісімсот дев’яносто три гривні 31 коп.), пеню в розмірі 5472,77 грн (п'ять тисяч чотириста сімдесят дві гривні 77 коп.), 30% річних в розмірі 35 954,73 грн (тридцять п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят чотири гривні 73 коп.), інфляційні втрати в розмірі 15 096,41 (п'ятнадцять тисяч дев’яносто шість гривень 41 коп.) Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.07.2023.

Суддя І. С. Горохов