До відома сторін у справі № 908/1038/23 (суддя Горохов І.С.) Фізичної особи - підприємця Чорної Лідії Миколаївни, 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 127, кв. 223

До відома сторін у справі № 908/1038/23 (суддя Горохов І.С.) Фізичної особи - підприємця Чорної Лідії Миколаївни, 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 127, кв. 223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

05.06.2023                                                                                          справа № 908/1038/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Концерну “Міські теплові мережі”, юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, буд. Гвардійський, 137

до відповідача Фізичної особи - підприємця Чорної Лідії Миколаївни, 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 127, кв. 223

про стягнення коштів

установив

30.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя до відповідача Фізичної особи-підприємця Чорної Лідії Миколаївни, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором № 102066 купівлі – продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2008 в розмірі 2260,02 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 2084,06 грн, 3% річних в розмірі 54,98 грн, інфляційні втрати в розмірі 120,98 грн.

Крім того, позивачем заявлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023, справу № 908/1038/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду 05.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/100/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно номер провадження 15/17/23. Ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Запропоновано відповідачу у строк не пізніше 05.05.2023 подати відзив на позовну заяву та всі можливі докази у підтвердження заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 19.05.2023 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 05.06.2023 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі. Заява мотивована приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Відповідач просить закрити провадження у справі, у зв’язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем повністю сплачено суму боргу, що підтверджується відповідними квитанціями про сплату боргу від 11.07.2023.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом – ГПК України) розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом установлено наступне.

01.11.2008 між Фізичною особою-підприємцем Чорною Лідією Миколаївною (споживач, відповідач у справі) та Концерном “Міські теплові мережі” (теплопостачальна організація, позивач у справі) укладено Договір №102066 купівлі-продажу енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами. Договір укладено щодо об’єкту – нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 10А, нежиле приміщення №12.

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію в період з лютого 2021 року до квітня 2021 року на загальну суму 2099,55 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлену теплову енергію.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної оплати обсягу спожитої послуги стало підставою звернення позивача до суду про стягнення боргу в розмірі 2084,06 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 120,98 грн, трьох процентів річних в розмірі 54,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст.275 Господарського кодексу України (далі за текстом – ГК України) відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач після відкриття провадження у справі № 908/1038/23 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору, у зв’язку із повним погашенням боргу відповідачем, у тому числі інфляційних втрат та трьох процентів річних.

З урахуванням наданих доказів, під час розгляду справи по суті судом установлено, що на час прийняття рішення у справі, у відповідача відсутня заборгованість, яка була заявлена позивачем до стягнення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Враховуючи надходження клопотання позивача та надання доказів сплати відповідачем коштів, заявлених до стягнення, провадження у справі необхідно закрити.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе закрити провадження у справі за відсутності предмета спору.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

Клопотання Концерну “Міські теплові мережі” про закриття провадження задовольнити.

Закрити провадження у справі № 908/1038/23 за відсутності предмета спору.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.07.2023.

Суддя                                                 І. С. Горохов