Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома сторін у справі № 908/478/23 (суддя Горохов І.С.) Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК “Техноальянс”, вул. Велика Васильківська, будинок 72А, офіс 12, м. Київ, 03150
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2023 Справа № 908/478/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Артемій Плюс”, вул. Київська, буд. 237-В, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК “Техноальянс”, вул. Велика Васильківська, будинок 72А, офіс 12, м. Київ, 03150
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
15.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Артемій Плюс”, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК “Техноальянс”, Запорізька область, м. Оріхів про стягнення заборгованості в розмірі 58 344,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2023, справу № 908/478/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 17.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/478/22, присвоєно справі номер провадження 15/30/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано надати відзив у строк до 20.03.2023.
Запропоновано позивачу у строк до 03.04.2023 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 18.04.2023, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем.
Ухвала суду 17.02.2023 про відкриття провадження у справі № 908/478/22 надіслана на електронну адресу відповідача зазначену у позові, а саме: vk.tehnoalyans@gmail.com.
Під час дослідження матеріалів справи судом установлено, що відповідно до відповіді № 36434 від 18.04.2023 на запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю “ВК “Техноальянс”, ідентифікаційний код юридичної особи: 44292213, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 72А, офіс 12.
На час звернення позивача до суду згідно із інформацією наведеною в сервісі моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів “Опендатабот” місцезнаходженням відповідача – ТОВ “ВК “Техноальянс” (ідентифікаційний код юридичної особи 44292213) було зазначено: Україна, 70501, Запорізька область, Оріхівський район, місто Оріхів, пров. Сагайдачного Гетьмана, будинок 242.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
У даному випадку спір стосується стягнення заборгованості з відповідача та розглядається за місцезнаходженням відповідача.
Приписами частини 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням наведеного, ухвалою суду від 20.04.2023 відкладено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, запропоновано відповідачу надати у строк до 18.05.2023 відзив на позов, запропоновано позивачу надати відповідь на відзив до 01.06.2023.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині поставки товару, через що позивач вимагає повернути йому суму попередньої оплати у розмірі 58 344,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Артемій Плюс” (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВК “Техноальянс” (відповідач у справі) укладений договір поставки у спрощеній формі.
Відповідач направив на електронну адресу позивача рахунок на оплату № 000255 від 05.10.2022, в якому було визначено найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість:
Усього товару 48 620,00 грн, сума ПДВ 9724,00 грн.
Позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача – ТОВ “ВК “Техноальянс” попередню оплату за товар у сумі 58 344,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8277 від 06.10.2022. У графі призначення платежу зазначено: згідно рах. № 000255 від 05.10.2022 р. у т.ч. ПДВ 20% - 9724,00 грн.
Не отримавши товар, позивач направив на електронну адресу відповідача вимогу №21/1 від 21.11.2022 про поставлення товару або повернення коштів; 22.11.2022 – акт звірки взаємних розрахунків; 06.01.2023 на поштову адресу (згідно з описом вкладення у цінний лист) і 13.01.2023 на електронну адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків та вимогу про повернення попередньої оплати у розмірі 58 344,00 грн.
Відповідач на вимогу повернути суму попередньої оплати у розмірі 58 344,00 грн не відреагував, товар не поставив, грошові кошти позивачу не повернув.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару стало підставою звернення позивача до суду про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 58 344,00 грн.
Дослідивши обставини справи та надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення з огляду на таке.
Правовідносини сторін є господарськими, що склались між сторонами з приводу поставки товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі – ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Пунктами 2, 3 статті 180 ГК України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася
Відповідно до ч. 1 статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
У частині першій статті 207 ЦК України закріплено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 цієї ж норми ЦК України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що у даній справі наявні ознаки правовідносин сторін, які виникли на підставі договору поставки, укладеного у спрощений спосіб шляхом обміну електронними листами, що підтверджено копією рахунку відповідача № 000255 від 05.10.2022, в якому було визначено найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість, а також платіжним дорученнями № 8277 від 06.10.2022 про сплату позивачем на користь відповідача коштів у сумі 58 344,00 грн, зазначеній в рахунку.
Пунктом 2 частини першої статті 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Докази поставки відповідачем товару в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати або передання оплаченого товару.
Сторонами в письмовому вигляді строки поставки не обумовлені.
У зв’язку з цим слід застосувати приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, виходячи з вимоги позивача №21/1 від 21.11.2022 про поставлення товару або повернення коштів.
Однак, позивач товар не отримав у зв’язку із чим звернувся до відповідача шляхом надсилання електронного листа з вимогою № 21/1 від 21.11.2022 про поставлення товару або повернення коштів.
Товар не був поставлений і після надсилання позивачем вимоги відповідачу про поставлення товару.
06.01.2023 на поштову відповідача адресу (згідно з описом вкладення у цінний лист) відповідач надіслав вимогу про повернення попередньої оплати у розмірі 58 344,00 грн та акт звірки взаємних розрахунків.
На час розгляду справи в суді кошти не повернуті позивачеві.
Оскільки товар не поставлений у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати, перерахованої позивачем платіжним дорученням № 8277 від 06.10.2022 в розмірі 58 344,00 грн в силу частини 2 статті 693 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу попередню оплату в розмірі 53 225,00 грн, сплачених платіжним за товар, який фактично не поставлено, тому вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позов обґрунтованим, доводи наведені в позовній заяві доведеними та такими, що відповідають чинному законодавству, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК “Техноальянс” (вул. Велика Васильківська, будинок 72А, офіс 12, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 44292213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Артемій Плюс” (вул. Київська, буд. 237-В, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701; ідентифікаційний код юридичної особи 33672591) попередню оплату за товар у розмірі 58 344,00 грн (п’ятдесят вісім тисяч триста сорок чотири гривні 00 коп.). Видати наказ.
Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК “Техноальянс” (вул. Велика Васильківська, будинок 72А, офіс 12, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 44292213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Артемій Плюс” (вул. Київська, буд. 237-В, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701; ідентифікаційний код юридичної особи 33672591) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн (три тисячі двісті тридцять вісім гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.07.2023.
Суддя І. С. Горохов
_03_03.png)
