Господарський суд Запорізької області

18 серпня 2023, 10:04

До уваги Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” по справі № 908/101/23 (суддя Дроздова С.С.)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2023 Справа № 908/101/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” (02152 м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, ідентифікаційний код юридичної особи 35571472)

до відповідача: Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (71102 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75А, офіс 4, електронні адреси: okl@azovagri.com, info@azovagri.com, ai@azovagri.com, ідентифікаційний код юридичної особи 30694282)

про стягнення 316 600 грн 89 коп.

за участю

представник позивача: Головатюк В.О., ордер АІ № 1411358 від 16.06.2023, в режимі відеоконференцзв’язку

представник відповідача: не прибув

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” з позовом до відповідача Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” про: стягнення 278 323 грн. 98 коп. плати за неоплачені лізингові платежі, 12 685 грн 68 коп. інфляційних втрат у зв’язку із простроченням оплати лізингових платежів за період з 16.03.2022 по 26.12.2022, 2 677 грн 47 коп. 3 % річних у зв’язку із простроченням оплати лізингових платежів за період з 16.03.2022 по 26.12.2022, 8 924 грн 90 коп. пені за прострочення плати по лізинговим платежам за період з 16.03.2022 по 26.12.2022, 13 988 грн 86 коп. неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення об’єкта лізингу відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 22.12.2022 по 26.12.2022; зазначення в рішенні про нарахування 3% річних на розмір заборгованості Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (Ідентифікаційний код юридичної особи 30694282) до моменту повного виконання рішення суду; витребування у Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (Ідентифікаційний код юридичної особи 30694282) транспортний засіб - автомобіль марки МАN TGS 18.440 4x2 ВLS, шасі № WMA06SZZ1КР132094, двигун № 50554202175424, реєстраційний номер АА1384ЕК, рік випуску 2019, та передати транспортний засіб, представникам Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА”.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023, справу № 908/101/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/101/23 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 27/36/23, зазначено, що початок розгляду справи № 908/101/23 визначено відповідною ухвалою після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації/завершення бойових дій, оточення (блокування) Бердянської міської територіальної громади, на території якої знаходиться відповідач.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023 у справі № 908/101/23 скасовано.

Враховуючи викладене, суд ухвалив призначити підготовче судове засідання у справі № 908/101/23 на 04.05.2023.

Ухвалою суду від 04.05.2023 відкладено підготовче провадження на 05.06.2023.

Ухвалою суду від 05.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.06.2023.

26.06.2023 судом розпочато розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 26.06.2023 відкладено розгляд справи по суті в порядку статті 216 ГПК України, судове засідання призначено на 13.07.2023.

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференцзв’язку, з використанням власних технічних засобів позивача.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Надіслав на адресу суду оригінали документів для огляду.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні позивач та відповідач не скористалися, письмового відзиву не надав.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з’явився, про причини неявки суд не повідомляв. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, письмового відзиву не надано. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на електронну адресу відповідача okl@azovagri.com, info@azovagri.com, ai@azovagri.com.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Ухвали суду були розміщені на офіційному веб-порталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Місцезнаходженням відповідача є: Запорізька область, м. Бердянськ, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ Укрпошта, тому відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи через сайт Господарського суду Запорізької області та електронну адресу.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу відповідача з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надійшло.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, вислухавши представника позивача, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 20 ГПК України, якою визначено категорії справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

24.07.2019 між Приватним підприємством “ВОИНІКОВ І КО” (Лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” (Лізингодавець) укладено Договір про фінансовий лізинг № 00018896.

Відповідно до договору об'єктом лізингу є транспортний засіб МАN ТGX 18.440 4X2 ВLS, шасі № WМА06SZZ1КР132094 двигун № 50554202175424 (Об'єкт лізингу).

Вартість об'єкта лізингу - еквівалент 86 978,93 доларів США - 2 225 790,77 грн.

Авансовий платіж - еквівалент 17 395,79 доларів США.

Обсяг фінансування - еквівалент 69 583,14 доларів США.

Кількість лізингових платежів – 60.

Строк лізингу - 60 місяців.

Розмір лізингового платежу - еквівалент 1 563,29 доларів США зі строком оплати до 15 числа відповідно до Графіка, якщо інший розмір не передбачено графіком.

Процентна ставка - 8,90 % змінювана (змінювана відповідно до пункту 6.4.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу).

Сторони Договору лізингу погодили між собою Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), який є додатком до Договору лізингу (Графік відшкодування) погашення кредиту, що є додатком до Кредитного договору.

Сторони також підписали між собою Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, який є додатком до Договору лізингу (далі - “Загальні умови”). У розділі 1 Загальних умов Сторони погодили, що ці Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі разом із Договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як “Контракт” та/або “Договір лізингу”), а також Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) як додаток до Контракту, що є невід'ємною його частиною, та інші додатки, що є невід'ємними його частинами, являють собою угоду між Сторонами щодо придбання Об'єкта Лізингу ТОВ “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” та його передання Лізингоодержувачу відповідно до Закону України “Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997 (далі у позовній заяві матиметься на увазі саме Закон, прийнятий 16.12.1997 із змінами та доповненнями в редакції чинній на дату укладення Договору лізингу), іншими положеннями законодавства, Внутрішніми правилами надання послуг з фінансового лізингу Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА”.

Відповідно до п. 3.2 Загальних умов, Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна” придбаває об`єкт лізингу (отримує право власності на об`єкт лізингу) та передає лізингоодержувачу об`єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосованого українського законодавства та цього контракту.

За умовами договору купівлі-продажу № 1900146від 24.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОФОРУМ” зобов'язується передати Товариству з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” в строк та на умовах, визначених в договорі, а Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” зобов'язується оплатити і прийняти у власність поставлений автомобіль за ціною 2 225 790 грн 77 коп.

На виконання умов договору та Загальних умов Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна”, на підставі договору купівлі-продажу/поставки автомобіля № 1900146 від 24.07.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОФОРУМ”, придбано та зареєстровано транспортний засіб МАN ТGX 18.440 4X2 ВLS, шасі № WМА06SZZ1КР132094 двигун № 50554202175424.

10.08.2019 територіальним сервісним центром МВС Автомобіль зареєстровано на товариство з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” про що видано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХН № 870259.

13.08.2019 автомобіль як об'єкт лізингу переданий Лізингоодержувачу для користування, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі від 13.08.2019 до Договору про фінансовий лізинг № 0018896 від 24.07.2019.

01.04.2020 між Лізингоодержувачем та Лізингодавецем укладено додаткову угоду до Договору про фінансовий лізинг № 00018896, відповідно до умов якої сторони
домовились змінити строк дії лізингу та внести відповідні зміни до граф Контракту та
викласти їх у новій редакції: кількість лізингових платежів - 63, строк лізингу (місяців) - 63, лізинговий платіж сплатити до 15 числа відповідно до графіка якщо інше не передбачено графіком “еквівалент 539,68 доларів США”.

У зв'язку із змінами внесеними додатковою угодою від 01.04.2020, сторони погодили новий графік покриття витрат та виплат у редакції від 01.04.2020.

28.12.2020 між лізингоодержувачем та лізингодавцем укладено додаткову угоду до договору про фінансовий лізинг № 00018896, відповідно до умов якої сторони домовились змінити строк дії лізингу та внести відповідні зміни до граф Контракту та викласти ії у новій редакції: кількість лізингових платежів - 84, строк лізингу (місяців) - 84, лізинговий платіж сплатити до 15 числа відповідно до графіка якщо інше не передбачено графіком “еквівалент 1 129,13 доларів США”.

У зв’язку із змінами внесеними додатковою угодою від 28.12.2020, сторони погодили новий графік покриття витрат та виплат у редакції від 28.12.2020.

Відповідно до п. 6.1 Загальних умов сторони погодили, що для експлуатації Об'єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь ТОВ “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” Лізингові платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього Контракту, та інших положень Контракту. Кожний Лізинговий платіж включає:

частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості Об'єкту лізингу);

проценти (винагорода Лізингодавця за отримання та використання Об'єкту лізингу Лізингоодержувачем);

комісії;

покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодування, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених Контрактом.

Згідно п. 6.4 Загальних умов у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) відображаються Лізингові платежі з урахуванням процентів/процентної ставки за отримання та використання Об'єкта лізингу, розмір яких(якої) узгоджений Сторонами в Контракті. Процентна ставка за Контрактом може бути фіксованою чи змінюваною відповідно до умов Контракту.

Сторони погоджуються, що Лізингові платежі та інші Платежі, що підлягають виплаті за цим Контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість Об'єкта лізингу та забезпечують отримання Порше Лізинг Україна суми, очікуваної станом на дату виконання Контракту відповідно до чинного курсу обміну євро/долара США (як обумовлено Сторонами в Контракті) за безготівковими операціями, встановленого українським комерційним банком (ПАТ “Креді Агріколь Банк” або іншим банком) або Національним банком України, (надалі - “обмінний курс”), як погоджено Сторонами у Договорі про фінансовий лізинг. При цьому інформація про курс обміну валют, що буде використовуватись для розрахунку Лізингових платежів та інших Платежів буде розміщена Лізингодавцем та доступна Лізингоотримувачу на офіційній веб-сторінці Лізингодавця утлу.рогзспегїпапсе.иа (п. 6.3 Загальних умов).

Згідно п. 6.5 Загальних умов лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Лізингові платежі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за винятком випадків, визначених контрактом.

Згідно з п. 8.3.2, п. 12.6.1 Загальних умов якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому, якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг"), ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" має право припинити контракт/відмовитися від контракту та контракт буде вважатись припиненим у строк, передбачений пунктом 12.13 цього контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим

Відповідно до п. 12.3 Загальних умов контракт набирає чинності з моменту підписання сторонами, а у випадку нотаріального посвідчення – з моменту такого посвідчення, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 12.8 Загальних умов передбачено, що Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку припинити цей контракт/відмовитися від контракту, та також, серед іншого, право на повернення об`єкта лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково і строк виконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.

Протягом 2019, 2020, 2021 та частини 2022 років відповідач, сплачував лізингові платежі, а з березня 2022 року відповідач взагалі перестав сплачувати лізингові платежі, чим порушив свої зобов'язання за договором лізингу.

У зв'язку із несплатою Лізингоодержувачем у встановлений строк рахунку № 00594506 від 01.03.2022, № 00602862 від 01.04.2022, № 00602986 від 02.05.2022, № 00606941від 01.06.2022, №00611302 від 01.07.2022, №00616229 від 01.08.2022, №00620389 від 01.09.2022, №00624237 від 03.10.2022, позивач 10.11.2022 сформував та підписав відповідну Вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення Об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору вих. № 00018896 від 10.11.2022.

Місцезнаходження відповідача зареєстроване у м. Бердянськ Запорізької обл., яке згідно з Наказом Мінреінтеграції від 17.11.2022 № 273 включено до переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або тих, які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

У поштових відділеннях АТ “УКРПОШТА” не приймають до відправлення поштову кореспонденцію, адресати якої розташовані на тимчасово окупованій території.

Відділення АТ УКРПОШТА, розташовані на тимчасово окупованій території, зокрема і м. Бердянськ, тимчасово не працюють, що підтверджується інформацією з офіційного вебсайту АТ УРКПОШТА.

З метою реалізації свого права на дострокове припинення Договору лізингу з підстав невиконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань та з метою недопущення накопичення збитків, діючи розумно та добросовісно, Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” 07.12.2022 надіслало вимогу про сплату заборгованості та повернення автомобіля (об'єкту лізингу) з доданими рахунками на оплату засобами електронного зв'язку.

Вимога з додатками підписана кваліфікованим електронним підписом та кваліфікованою електронною печаткою.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України “Про електронні довірчі послуги” кваліфікований електронний підпис (КЕП) має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Вимоги підписані КЕП, надіслано на адреси електронної пошти відповідача, зазначені у договору лізингу та повідомленому відповідачем при його укладанні в анкету (Опитувальнику) ПП “ВОЙНІКОВ і Ко”: okl@azovagri.com, info@azovagri.com, ai@azovagri.com

Згідно з ст. 8 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

У вимозі Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” вимагало протягом 10 (десяти) робочих днів погасити поточну заборгованість Лізингоодержувача за несплаченими тлізинговими платежами в розмірі 205 605 грн 36 коп. грн.

У вимозі Лізингодавець також повідомив Лізингоодержувача про відмову від Договору лізингу та вимагав повернути Автомобіль протягом 10 робочих днів з дати припинення контракту.

Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу (ч. 1 ст. 11 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).

Після надсилання електронних листів із вимогами на електронні адреси відповідача, позивач отримав повідомлення поштового сервера про доставку цих листів на відповідні електронні адреси адресата 07.12.2022

Таким чином, датою отримання Відповідачем як Лізингоодержувачем Вимоги є 07.12.2022.

Відповідно до п. 12.13 Загальних умов, у випадку одностороннього розірвання/відмови від Контракту з ініціативи Лізингодавця на підставі п. 12.6, такий Контракт вважається припинений на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення Стороною на адресу іншої Сторони.

Зважаючи, що вимогу відповідач отримав 07.12.2022, то останнім днем дії договору лізингу є 21 грудня 2022 року (10-й робочий день з дати надсилання вимоги згідно п. 12.13 Загальних умов).

Також, Лізингодавець надав Лізингоодержувачу пільговий період з квітня 2022 року по червень 2022 року, протягом якого розмір щомісячних лізингових платежів був зменшений.

Заборгованість відповідача зі сплати чергових лізингових платежів згідно Графіку склала 278 323 грн 98 коп. за період з 01.03.2022 до 21.12.2022.

Внаслідок порушення відповідачем умов договору про фінансовий лізинг № 00018896 від 24.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" звернулося із даним позовом до суду про стягнення 278 323 грн. 98 коп. плати за неоплачені лізингові платежі, 12 685 грн 68 коп. інфляційних втрат у зв’язку із простроченням оплати лізингових платежів за період з 16.03.2022 по 26.12.2022, 2 677 грн 47 коп. 3 % річних у зв’язку із простроченням оплати лізингових платежів за період з 16.03.2022 по 26.12.2022, 8 924 грн 90 коп. пені за прострочення плати по лізинговим платежам за період з 16.03.2022 по 26.12.2022, 13 988 грн 86 коп. неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення об’єкта лізингу відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 22.12.2022 по 26.12.2022; зазначення в рішенні про нарахування 3% річних на розмір заборгованості Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (Ідентифікаційний код юридичної особи 30694282) до моменту повного виконання рішення суду; витребування у Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (Ідентифікаційний код юридичної особи 30694282) транспортний засіб - автомобіль марки МАN TGS 18.440 4x2 ВLS, шасі № WMA06SZZ1КР132094, двигун № 50554202175424, реєстраційний номер АА1384ЕК, рік випуску 2019, та передати транспортний засіб, представникам Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА”.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (далі - в редакції, чинній на дату укладання договору лізингу) передбачено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" зазначено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

У п. 6.1 Загальних умов сторони погодили, що для експлуатації об'єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” Лізингові платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього Контракту, та інших положень Контракту. Кожний Лізинговий платіж включає: частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості Об'єкту лізингу); проценти (винагорода Лізингодавця за отримання та використання Об'єкту лізингу Лізингоодержувачем); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодування, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених Контрактом.

У Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) відображаються Лізингові платежі з урахуванням процентів/процентної ставки за отримання та використання Об'єкта лізингу, розмір яких(якої) узгоджений Сторонами в Контракті. Процентна ставка за Контрактом може бути фіксованою чи змінюваною відповідно до умов Контракту (п. 6.4. Загальних умов).

Лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок, зазначений ТОВ “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Лізингові платежі не підлягають поверненню Лізингоодержувачу, за винятком випадків, визначених Контрактом (п. 6.5 Загальних умов).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Частина 2 ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачає право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодєржувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Крім того, згідно п. 8.3.2, п. 12.6.1 Загальних умов якщо Лізингоодєржувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) Лізингового платежу, при цьому якщо прострочення Лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (відповідно до Закону України “Про фінансовий лізинг”), Товариство з обмеженою відповіджальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” має право припинити Контракт/відмовитися від Контракту і витребувати Об'єкт лізингу від Лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч. 1 ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”).

Обов`язок своєчасної сплати лізингових платежів лізингоодержувачем передбачено умовами укладеного договору.

Так, відповідно до п. 6.5 Загальних умов лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, визначений ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) строком сплати кожного чергового лізингового платежу є 15 число відповідного місяця.

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача зі сплати чергових лізингових платежів згідно Графіку становить 278 323 грн 98 коп. за період з 01.03.2022 до 21.12.2022.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати лізингових платежів у спірний період в розмірі 278 323 грн 98 коп., наявність вказаної заборгованості відповідачем не спростовано.

Таким чином, оскільки відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату лізингових платежів в розмірі 278 323 грн 98 коп. за період з 01.03.2022 по 21.12.2022 не здійснив, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

За порушення відповідачем грошового зобов`язання зі сплати лізингових платежів позивач нарахував та заявив до стягнення 3 % річних у зв’язку із простроченням оплати лізингових платежів за період з 16.03.2022 по 26.12.2022 у сумі 2 677 грн 47 коп., 12 685 грн 68 коп. інфляційних втрат у зв’язку із простроченням оплати лізингових платежів за період з 16.03.2022 по 26.12.2022, 8 924 грн 90 коп. пені за прострочення плати по лізинговим платежам за період з 16.03.2022 по 26.12.2022, 13 988 грн 86 коп. неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення об’єкта лізингу відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 22.12.2022 по 26.12.2022

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов’язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов’язання.

Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки заборгованість за договором боржником у повному обсязі не сплачено, тому нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним, в межах заявлених позовних вимог.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат суд визнав вірним. Позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 2 677 грн 47 коп. та інфляційних втрат в сумі 12 685 грн 68 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені встановлена сторонами в п. 8.2.1 Загальних умов, відповідно до якого у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що розмір пені становить 8 924 грн 90 коп. та підлягає задоволенню. При цьому розмір пені, визначений п. 8.2.1 Загальних умов, не перевищує подвійну облікову ставку НБУ.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” встановлює обов'язок лізингоодержувача повернути предмет лізингу у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу.

Згідно п. 13.1 Загальних умов лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені лізингодавцем повернути Об'єкт лізингу в усіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення Контракту крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на Об'єкт лізингу відповідно до умов Контракту.

Відповідний обов'язок позивача повернути автомобіль у разі розірвання договору лізингу з ініціативи лізингодавця передбачений і у п. 12.9 Загальних умов, який встановлює обов'язок повернути автомобіль протягом 10 робочих днів з дати отримання відповідної вимоги.

У вимозі лізингодавець також вимагав у лізингоодержувача повернути автомобіль протягом 10 робочих днів.

Відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений на 10-й робочий день з дати надсилання вимоги і останнім днем строку виконання відповідачем обов'язку повернути автомобіль є 21.12.2022.

Відповідач автомобіль у визначений договором лізингу строк позивачеві не повернув.

Тобто з 22.12.2022 відповідач без належних для цього підстав продовжував володіти та користуватися автомобілем, що є об'єктом лізингу та власністю лізингодавця, порушуючи свій обов'язок повернути автомобіль позивачу як лізингодавцю у зв'язку з припиненням Договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг”, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Частина 2 ст. 806 ЦК України, передбачає, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).

У п. 6.18 Загальних умов Сторони погодились, що у випадку припинення Контракту/відмови від Контракту за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” відповідно до пункту 12 Контракту, Лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.

Отже, розмір лізингового платежу є основою для розрахунку неустойки за невиконання обов'язку повернути автомобіль у зв'язку із достроковим припиненням договору лізингу.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Зважаючи на той факт, що відповідач об'єкт лізингу у встановлений позивачем строк не повернув, позивач на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України з урахуванням ч. 2 ст. 806 ЦК України має право на стягнення із відповідача неустойки у розмірі подвійної суми лізингового платежу за грудень 2022, який відповідно до п. 6.18 Загальних умов визначений сторонами платою за користування Об'єктом лізингу, за увесь час прострочення.

Станом на дату розрахунку (26.12.2022) неустойка за порушення обов'язку з повернення об'єкту лізингу складає 13 988 грн 86 коп. та розрахована виходячи із розміру плати за фактичне користування об'єктом лізингу після припинення договору, яка визначається відповідно до п. 6.18 Загальних умов.

Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про витребування об`єкта лізингу, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, відповідач в порушення умов договору про фінансовий лізинг припинив сплачувати лізингові платежі, вимогу позивача про їх сплату залишив без задоволення, у зв`язку з чим позивач скористався своїм правом, передбаченим п. п. 8.3.2., 12.6.1 договору про фінансовий лізинг, на відмову від договору в односторонньому порядку.

Пунктом 12.13 Загальних умов встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, контракт вважається припиненим на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Оскільки повідомлення про відмову від договору отримано відповідачем 07.12.2022, то відповідно договір припинив свою дію 21.12.2022.

Відповідно до п. 13.1 договору лізингодавець зобов`язаний у строки, встановлені Порше Лізинг україна повернути об`єкт лізингу лізингодавцю в усіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу відповідно до умов контракту.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачає право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний, серед іншого, своєчасно сплачувати лізингові платежі, у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені лізингодавцем повернути об'єкт лізингу в усіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення Контракту крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до умов Контракту. Якщо Лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення Об'єкта лізингу, ТОВ “ПОРІПЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” має право вилучити (повернути) Об'єкт без попередньої згоди Лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку (п. 13.1. Загальних умов).

Станом на дату звернення із позовною заявою відповідач як лізингоодержувач об’єкт лізингу (автомобіль) не повернув.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, а неправомірно.

Однак, станом на час розгляду справи в суді матеріали справи не містять доказів повернення об`єкту лізингу.

Отже, з 22.12.2022 відповідач є таким, що прострочив повернення об`єкта лізингу.

З урахування викладеного вище, оскільки договір про фінансовий лізинг № 00018896 від 24.07.2019 припинив свою дію, а відповідач, у строки, встановлені в вимозі об`єкт лізингу позивачу не повернув, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині витребування у Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (Ідентифікаційний код юридичної особи 30694282) транспортний засіб - автомобіль марки МАN TGS 18.440 4x2 ВLS, шасі № WMA06SZZ1КР132094, двигун № 50554202175424, реєстраційний номер АА1384ЕК, рік випуску 2019, та передати транспортний засіб, представникам Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА”.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд зазначити у рішенні про нарахування 3% річних на розмір заборгованості до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на залишок основного боргу (за неоплачені лізингові платежі) до моменту повної оплати боргу за неоплачені лізингові платежі, з урахуванням приписів законодавства України.

Нарахування 3% річних має здійснюватися за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду – 278 323 грн 98 коп.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу за несплаченими лізинговими платежами, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві, що вимагає від держави його втілення в правотворчу та правозастосовчу діяльність, зокрема в закони, зміст яких має відповідати критеріям соціальної справедливості, рівності тощо.

Справедливість - одна з основних засад права - є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальних вимірів права.

Верховний Суд у справі № 521/17654/15-ц (постанова від 16 січня 2019 року) при вирішенні спору застосував загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керувався однією з аксіом цивільного судочинства: “Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem”, що означає: “У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права”.

При цьому Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.

Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” до Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” задовольнити.

Витребувати у Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (Ідентифікаційний код юридичної особи 30694282) транспортний засіб - автомобіль марки МАN TGS 18.440 4x2 ВLS, шасі № WMA06SZZ1КР132094, двигун № 50554202175424, реєстраційний номер АА1384ЕК, рік випуску 2019, та передати транспортний засіб, представникам Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА”

Стягнути з Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (71102 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75А, офіс 4, електронні адреси: okl@azovagri.com, info@azovagri.com, ai@azovagri.com, ідентифікаційний код юридичної особи 30694282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” (02152 м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, ідентифікаційний код юридичної особи 35571472) 278 323 (двісті сімдесят вісім тисяч триста двадцять три) грн. 98 коп. плати за неоплачені лізингові платежі, 12 685 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят п’ять) грн 68 коп. інфляційних втрат у зв’язку із простроченням оплати лізингових платежів за період з 16.03.2022 по 26.12.2022, 2 677 (дві тисячі шістсот сімдесят сім) грн 47 коп. 3 % річних у зв’язку із простроченням оплати лізингових платежів за період з 16.03.2022 по 26.12.2022, 8 924 (вісім тисяч дев’ятсот двадцять чотири) грн 90 коп. пені за прострочення плати по лізинговим платежам за період з 16.03.2022 по 26.12.2022, 13 988 (тринадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят вісім) грн 86 коп. неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення об’єкта лізингу відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 22.12.2022 по 26.12.2022”, 7 231 (сім тисяч двісті тридцять одна) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 908/101/23, здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу 278 323 грн 98 коп., до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду – 278 323 грн 98 коп.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Рішення оформлено і підписано 14.07.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua

До уваги Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” по справі № 908/101/23 (суддя Дроздова С.С.)