Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги учасників справи № 908/4828/15 (908/911/20) про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування записів про право власності, яка розглядається в межах справи № 908/4828/15
номер провадження справи 25/52/15-29/78/16-21/14/23
а
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2023 Справа № 908/4828/15 (908/911/20)
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/4828/15 (908/911/20)
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Полонія” (вул. Омельченка, 9/33, м. Запоріжжя, 69068, код в ЄДР 22143875, в особі ліквідатора Комаренко Т.О., адреса ліквідатора для листування: а/с-145, Київ, 02154)
Відповідач 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” (вул. Омельченка, 9, кв. 33, м. Запоріжжя, 69068, код в ЄДР 34948214, e-mail: _motorsich-oil@ukr.net)
Відповідач 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР V” (вул. Чарівна, буд. 109, кв. 187, м. Запоріжжя, 69071, код в ЄДР 37300876, представник - адвокат Ковальська Я.М., kovalskaya.yana1983@gmail.com)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Жуковського, 36, м. Запоріжжя, 69063, код в ЄДР 40302133, e-mail: reception.drp@zp.gov.ua)
про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування записів про право власності
в межах справи № 908/4828/15
Кредитор - Головне управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “Полонія” (вул. Омельченка, 9, кв. 33, м. Запоріжжя, 69068, код в ЄДР 22143875)
Ліквідатор - Комаренко Т.А. (а/с 145, Київ, 02154)
Учасники у справі про банкрутство:
про банкрутство
Суддя Черкаський В.І.
За участю представників сторін:
Представник відповідача-1- від ТОВ “Мотор Січ-Ойл” - адвокат Суліма С.Л. (123) - ордер ЗП № 63971 від 08.12.2021;
Представник відповідача-2- від ТОВ “МАСТЕР V” - адвокат Ковальська Я.М. (123) - довіреність від 18.05.2023;
Позивач Комаренко Тетяна Олексіївна (в режимі відеоконференції) - в особі ліквідатора у справі про банкрутство;
Присутній - Уповноважена особа засновників (учасників) боржника - Гурильов С.Ю.
СУТЬ СПОРУ:
07.04.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія” (далі-ТОВ “Полонія”) в особі ліквідатора Комаренко Т.А. до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” (далі-ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”) про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, якою заявлені наступні вимоги:
Ухвалою суду від 09.04.2020 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія” без руху, позивачу надано строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків, зокрема, запропоновано надати суду докази сплати судового збору у розмірі - 8 408 грн. та зарахування його до державного бюджету, відповідні письмові пояснення щодо суб’єктного складу позову за вимогами про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, укладених між ТОВ “МАСТЕР-V” та ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”, конкретизувати вимоги щодо скасування записів про право власності: саме до кого спрямовані вказані вимоги та визначити коло процесуальних осіб у даній справі відповідно до приписів ГПК України (параграф 1 глава 4 ГПК України “Учасники судового процесу”), навести нормативне обґрунтування.
Позивачем усунуто недоліки позовної заяви, 23.04.2020 надані суду докази сплати судового збору в розмірі - 8 408 грн., суб’єктний склад позову за вимогами про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, укладених між ТОВ “МАСТЕР-V” та ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” позивачем залишено без змін, щодо вимог про скасування записів про право власності позивачем заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент реєстраційних послуг міської ради.
Відповідно до ухвали суду від 27.04.2020 позовну заяву ТОВ “Полонія” до ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування записів про право власності прийнято до розгляду суддею Кричмаржевським В.А., відкрито провадження в межах справи про банкрутство № 908/4828/15 за правилами загального позовного провадження; залучено Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради (код в ЄДР-40302133, 69063 м. Запоріжжя вул. Жуковського, 36) до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Також ухвалою суду від 27.04.2020 зупинено провадження з розгляду позову ТОВ “Полонія” до ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування записів про право власності до поновлення провадження у справі № 908/4828/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія”.
Ухвалою суду від 12.11.2021 поновлено провадження у справі №908/4828/15 про банкрутство ТОВ “Полонія”.
Відповідно до ухвали суду від 16.11.2021 поновлено провадження з розгляду позовної заяви ТОП “Полонія” до ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування записів про право власності, підготовче засідання суду призначено на 08 грудня 2021 р. о 10 - 00 год.
Від арбітражного керуючого Комаренко Т.О. 22.11.2021 електронною поштою до суду надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 23.11.2021 розгляд справи № 908/4828/15 (908/911/20) в судовому засіданні 08.12.2021, 10 - 00 постановлено здійснювати з використанням системи відеоконференцзв’язку “EASYCON” за клопотанням позивача - ліквідатора Комаренко Т.О.
Від позивача 23.11.2021 надійшла заява про уточнення позовних вимог в частині попереднього розрахунку суми судових витрат - позивачем визначена сума - 17 867 грн., а також в частині вимог про скасування записів в реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на автозаправну станцію та земельну ділянку.
Уточнення надіслані та отримані відповідачем, про що представник відповідача повідомив в судовому засіданні 08.12.2021.
06.12.2021 відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, докази надсилання відзиву іншим учасникам справи додано до відзиву.
Відповідно до ухвали суду від 08.12.2021 підготовче засідання відкладено на 17.01.2022, 10 - 00.
Ухвалою суду від 17.01.2023 зупинено провадження з розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія” до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” про визнання недійсним договору купівлі-продажу АЗС до набрання законної сили постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 908/4828/15.
Судом установлено, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 908/4828/15 набрала законної сили 10.12.2018.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.03.2023 у зв’язку із закінченням терміну повноважень судді Кричмаржевського В.А. справу № 908/4828/15 (908/911/20) та заяву позивача вих. № 3/12 від 14.12.2021 (вх. № 1230/08-08/22 від 18.01.2022) про залучення відповідача 2 передано на розгляд судді Черкаського В.І.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.03.2023 (суддя Черкаський В.І.) справу № 908/4828/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія” прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 (суддя Черкаський В.І.) поновлено провадження у справі № 908/4882/15 (908/911/20) з 04.05.2023. Прийнято справу № 908/4882/15 (908/911/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія” в особі ліквідатора Комаренко Т.А. до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” та заяву позивача вих. № 3/12 від 14.12.2021 (вх. № 1230/08-08/22 від 18.01.2022) вих. № 3/12 від 14.12.2021 (вх. № 1230/08-08/22 від 18.01.2022) про залучення відповідача 2 до розгляду. Присвоїти справі номер провадження 25/52/15-29/78/16-21/14/23. Суд ухвалив розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання призначене на 04.05.2023, 10 - 30.
Ухвалою суду від 04.05.2023 суд заяву позивача (вх. № 1230/08-08/22 від 18.01.2022) задовольнив. Залучив в якості відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР V” (вул. Чарівна, буд. 109, кв. 187, м. Запоріжжя, 69071, код в ЄДР 37300876). Відклав підготовче засідання на 22.05.2023, 11 - 00.
19.05.2023 до суду надійшов відзив відповідача 2 (вх. № 10862/08-08/23 від 19.05.2023), просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 22.05.2023 суд відклав підготовче засідання призначити на 06.06.2023, 11 - 00, запропонував позивачу надати відповідь на відзив відповідача 2 у відповідності до вимог ст. 166 ГПК України у строк до 02.06.2023.
05.06.2023 до суду надійшло повідомлення про безпідставність банкрутства ТОВ “Полонія” від уповноваженої особи засновників (учасників) боржника Гурильова С.Ю. У засіданні воно прийняте до відома.
Ухвалою від 06.06.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Відклав підготовче засідання на 05.07.2023, 12 - 00.
У судовому засіданні 05.07.2023 судом відмовлено в задоволенні усного клопотання позивача про витребування документів, враховуючи безпідставність заявленого клопотання, розгляд справи з 24.07.2020, обізнаність позивача з ухвалою суду від 24.07.2020, якою суд відмовив у витребуванні доказів, закінчення строку підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 05.07.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 908/4828/15 (908/911/20) до судового розгляду по суті на 01.08.2023, 12 - 00.
Ухвалою від 01.08.2023 відкладене розгляд справи по суті на 07.08.2023, 10 - 20.
Судове засідання 07.08.2023 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІТС.
У судовому засіданні 07.08.2023 винесено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач позовні вимоги підтримав.
Представники відповідачів 1, 2 проти позову заперечили з підстав, які вказані в наданих суду відзивах.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача представників у засідання не направила, відзиву не надала.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд
УСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.09.2015 порушено провадження у справі № 908/4828/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у Запорізькій області у розмірі 21 543 185, 00 грн., з яких: 10 769 533, 00 грн. - сума основного боргу, 10 773 652, 00 грн. - штрафні санкції. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Комаренко Тетяну Олексіївну.
23.09.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено відповідне оголошення.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 затверджений реєстр вимог конкурсних кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія”.
Постановою господарського суду Запорізької області від 16.12.2015. Товариство з обмеженою відповідальністю “Полонія” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Комаренко Т.О.
21.12.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено відповідне повідомлення.
Ухвалою від 04.05.2023 суд зобов’язав ліквідатора вжити заходи із завершення ліквідаційної процедури, надати звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури у строк до 01.12.2023.
Тобто, на теперішній час продовжується процедура ліквідації.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі за текстом - КзПБ) , який набрав чинності 21.10.2019, встановлено, що cпори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Позивач просить суд:
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
12.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Полонія” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мастер V” був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 920 щодо продажу позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю “Мастер V” нерухомого майна: автозаправну станцію (операторна-магазин літ. А загальною площею 45,5 кв.м; вбиральня літ. Б; навіс літ. В; бензинорозбірна колонка № 1; бензинорозбірна колонка № 2; пожежна водойма V-100 м3 № 3; каналізаційний колодязь № 4; каналізаційний колодязь № 5; колодязь № 6; резервуар № 7; резервуар № 8; резервуар № 9; резервуар № 10; бензомастилоуловлювач № 11; бензомастилоуловлювач № 12; бензомастилоуловлювач № 13; бензомастилоуловлювач № 14; бензомастилоуловлювач № 15; бензомастилоуловлювач № 16; трансформатор літ. Тр; вимощення № І) та земельну ділянку для розташування автозаправної станції (кадастровий номер 2323955400:07:001:0067, загальною площею 0, 36 га).
Згідно пункту 3 вказаного договору (в редакції згідно договору від 25.10.2010 про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. за реєстровим № 987), продаж здійснено за 670 060, 40 грн., з яких вартість автозаправної станції складає 515 060, 06 грн., в тому числі ПДВ 85 843, 34 грн., вартість земельної ділянки 155 000, 34 грн. Зазначену в цьому договорі вартість майна відповідач ТОВ “МАСТЕР V” зобов’язався сплатити до 12 жовтня 2015 року. При цьому сторони узгодили, що сплата має проводитись щомісячно на рахунок ТОВ “ПОЛОНІЯ”. Зазначене майно ТОВ “Полонія” продало з відстроченням платежу. Але, оплату не отримало.
В грудні 2016 ліквідатором ТОВ “Полонія” було подано позовну заяву до Господарського суду Запорізької області до відповідача - ТОВ “МАСТЕР V”, із вимогою розірвання вищевказаного договору купівлі - продажу від 12.10.2010 р. із змінами від 25.10.2010р. та повернення майна із підстав відсутності оплати. Ухвалою суду від 10.02.2017 в задоволенні позову відмовлено.
Ліквідатором подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 10.02.2017, 03.03.2017 р. Донецьким апеляційним господарським судом було прийнято апеляційну скаргу арбітражного керуючого та порушено апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги тривав до 24.05.2017 року, на зазначену дату ДАГС було винесено кінцевий судовий акт, постанову.
В час тривав судовий спір 07.04.2017 між ТОВ “МАСТЕР V” (Продавець) та ТОВ “Мотор-СІЧ-ОІЛ” (Покупець) було укладено договори купівлі - продажу спірного майна, реєстровий № 29200080, - договір купівлі - продажу від 07.04.2017 р. реєстровий номер 740, за яким ТОВ “Мастер V” - продавець, а ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” - покупець, уклали договір про таке: п. 1 - ТОВ “Мастер V” - продавець продав та зобов’язується передати у власність, а ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” - покупець купив та приймає у власність таке нерухоме майно. Тип об’єкта: автозаправочна станція. Адреса об’єкта: Запорізька область, Оріхівський район, сщ/рада Комишуваська, Запоріжжя- Маріуполь 38 км (тридцять восьмий км). Опис об’єкта: автозаправочна станція з господарськими спорудами, одночасно з земельною ділянкою, на якій вона розташована. Земельна ділянка місця розташування площею 0, 36га, кадастровий номер 2323955400:07:001:0067. Пункт 2- Відчужуване майно належить Продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Чепковою О.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 12 жовтня 2010р. за реєстровим № 920. Пункт 3 - Продаж здійснено за 347 665, 81 грн. без врахування НДС. Зазначену в цьому договорі вартість майна Покупець зобов’язується сплатити на підставі виставлених Продавцем рахунків не пізніше тридцять першого квітня дві тисячі двадцять сьомого року, або, за письмовою згодою сторін, векселями, або у будь - який інший не заборонений законом спосіб. Пункт 4 - Продавець свідчить, що згадане в договорі нерухоме майно до цього часу нікому іншому не продане, не подароване, не здане в оренду, в спорі та у податковій заставі не перебуває, не внесено як внесок до статутного капіталу юридичних осіб, не є предметом судового спору і предметом претензій з боку третіх осіб. Продавець свідчить, що відчужуване нерухоме майно є предметом договору іпотеки та перебуває під забороною відчуження за договором іпотеки з ТОВ “Мотор-Авто” посвідченим Чепковою О.В. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 23 листопада 2016 р. за реєстровим номером № 1745. Відчуження нерухомого майна відбувається за письмовою згодою Іпотекодержателя, згідно з п. 12 вказаного іпотечного договору.
Також, цими сторонами укладено договір купівлі - продажу від 07.04.2017 реєстровий номер 741. ТОВ “Мастер V” - продавець, а ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” - покупець уклали договір про таке: п. 1 ТОВ “Мастер V” - продавець продав та зобов’язується передати у власність, а ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” - покупець купив та приймає у власність таке нерухоме майно: Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 21248823239. Тип об’єкта: земельна ділянка. Адреса об’єкта: Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха, вулиця Хмельницького Богдана, земельна ділянка б/н. Опис об’єкта: земельна ділянка. Земельна ділянка площею 0,36 га, кадастровий номер 2323955400:07:001:0067. Цільове призначення (використання) відчужуваної земельної ділянки: для розташування автозаправочної станції. п. 2 Відчужуване майно належить Продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Чепковою О.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 12 жовтня 2010, реєстровим № 920. п. 3 Продаж здійснено за 155 000, 34 грн. без врахування НДС. Зазначену в цьому договорі вартість майна Покупець зобов’язується сплатити на підставі виставлених Продавцем рахунків не пізніше тридцять першого квітня дві тисячі двадцять сьомого року, або, за письмовою згодою сторін, векселями, або у будь- який інший не заборонений законом спосіб. Балансова вартість вказаного нерухомого майна складає 155 000, 34 без врахування НДС. п. 4 Продавець свідчить, що згадане в договорі нерухоме майно до цього часу нікому іншому не продане, не подароване, не здане в оренду, в спорі та у податковій заставі не перебуває, не внесено як внесок до статутного капіталу юридичних осіб, не є предметом судового спору і предметом претензій з боку третіх осіб. Продавець свідчить, що відчужуване нерухоме майно є предметам договору іпотеки та перебуває під забороною відчуження за договором іпотеки з ТОВ “Мотор-Авто” посвідченим Чепковою О.В. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 23 листопада 2016р. за реєстровим номером № 1745. Відчуження нерухомого майна відбувається за письмовою згодою Іпотекодержателя, згідно з п. 12 вказаного іпотечного договору.
10.12.2018 року Центральним апеляційним судом було прийняте нове рішення про задоволення позову ТОВ “Полонія”, розірвано договір купівлі - продажу від 12.10.2010 укладений з ТОВ “МАСТЕР V”, повернуто майно, та зазначено наступне. Відповідно до п. 3 Договору вартість майна покупцю необхідно було сплатити до 12.10.2015 року. Як передбачено зазначеним пунктом Договору, у випадку несплати, неповної оплати або прострочення платежу продавець має право надати цей договір до стягнення. З огляду на викладене, та враховуючи положення ст. 694 ЦК України, майно за Договором купівлі-продажу від 12.10.2010р. продане в кредит. З моменту передавання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар. Але, ТОВ “МАСТЕР V” унеможливило повернення майна, оскільки уклало договори купівлі-продажу під час розгляду апеляційної скарги (судового спору відносно автозаправочної станції) з ТОВ “Мотор-СІЧ-ОІЛ”, відповідно майно стало власністю іншої особи а саме ТОВ “МОТОР СІЧ-ОІЛ” за договорами купівлі - продажу від 07.04.2017 р. реєстрові номери 740 та 741.
Позивач вважає, що укладені договори купівлі - продажу майна укладені між ТОВ “МАСТЕР V” та ТОВ “МОТОР СІЧ-ОІЛ” від 07.04.2017р. реєстрові номери 740 та 741, не направлені на реальне настання подій, а направлені на унеможливлення ТОВ “Полонія” повернути майно (фраудаторні правочини - правочини, що вчинений боржником на шкоду кредитору).
Позивач звертає увагу суду на те, що власники (засновники) підприємств ТОВ “Полонія”, ТОВ “МАСТЕР V” та ТОВ “Мотор-СІЧ-ОІЛ” імовірно знаходяться в родинних відносинах, адреси підприємств та засновників співпадають, як і збігаються прізвища та по батькові. Зокрема: ТОВ “Полонія” (код ЄДРПОУ 22143875, вул. Омельченка. 9/33, м. Запоріжжя. 690681 керівник та засновник - Гурильов Сергій Юрійович, ТОВ “Мастер V”, ідент. № 37300876, 69071, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Чарівна, б. 109. кв. 187, керівник - Заболотна (Алтухова) Ірина Юріївна засновник: Гурильова Марія Сергіївна, адреса засновника: 69068. Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Омельченка. буд. 9. кв. 33, ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”, ідент. № 34948214, 69068, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Омельченка, буд.9, кв. 33, керівник - Гурильова Марина Іванівна, Засновник: Гурильова Марія Сергіївна, адреса засновника: 69068. Запорізька обл., місто Запоріжжя. Шевченківський район, вул. Омельченка. буд. 9. кв. 33. Засновник: Гурильова Марина Іванівна, 69068. Запорізька обл., місто Запоріжжя. Шевченківський район, вул. Омельченка. буд. 9. кв. 33.
Відповідно до зазначеного, керівник - Заболотна (Алтухова) Ірина Юріївна та засновник - Гурильова Марія Сергіївна ТОВ “Мастер V” знаючи про судовий спір, між ТОВ “Полонія” та ТОВ “Мастер V” та наслідки передбачені законом та вимоги ліквідатора ТОВ “Полонія” до підприємства, уклали договори купівлі - продажу від 07.04.2017 р. із підприємством ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”. Де засновником, також є засновниця продавця - ТОВ ”Мастер V” Гурильова Марія Сергіївна (донька засновників ТОВ “Полонія” та ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”), інший засновник Гурильова Марина Іванівна є дружиною засновника ТОВ “Полонія” та колишньою засновницею ТОВ “Полонія”, відповідно з метою ускладнити або унеможливити повернення майна ТОВ “Полонія” в ліквідаційну масу банкрута ТОВ “Полонія”.
В п. 4 Договорів купівлі - продажу від 07.04.2017, укладених між ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” та ТОВ “Мастер V ” зазначено, про відсутність судових спорів відносно майна та претензій з боку третіх осіб.
Відповідно, доказами того що договори купівлі - продажу від 07.04.2017 р. реєстрові № 740, 741, є такими що не направлені на реальне настання правових наслідків (фраудаторними правочинами), є наступне:
По перше - зазначені договори були укладені під час апеляційного розгляду (судового спору) у справі № 908/4828/15 про розірвання договору купівлі - продажу та повернення майна, яке було продано за ними.
По друге - засновниця підприємства ТОВ “Мастер V” (продавця) Гурильова Марія Сергіївна є засновницею ТОВ ”МОТОР СІЧ-ОЙЛ” (покупця) та донькою засновника ТОВ “Полонія”.
По трете - ТОВ ”Полонія”, ТОВ “Мастер V” та ТОВ ”МОТОР СІЧ-ОЙЛ” за своїми засновниками є пов’язаними та зацікавленими особами.
По четверте - в п. 4 договорів не зазначено про те, що майно продане за договорами перебувало в судовому спорі.
По п’яте - Гурильова Марина Іванівна була засновницею ТОВ “Полонія”, та є дружиною засновника ТОВ “Полонія”.
Відповідно посадові особи та засновники ТОВ “МАСТЕР V”, передбачаючи настання негативного наслідку за результатами розгляду позовної заяви ліквідатора ТОВ “Полонія” та можливості розірвання договору купівлі - продажу та повернення автозаправочної станції та земельної ділянки позивачу ТОВ “Полонія” уклали з ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” договори купівлі - продажу від 07.04.2017р. реєстрові номери 740 та 741, автозаправочної станції та земельної ділянки що були предметом судового спору.
Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Разом з тим, частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Також, згідно ст. 210 Земельного кодексу України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.
Вважає, що спірні договори були укладені між ТОВ “МАСТЕР V” та ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” під час розгляду апеляційної скарги у справі № 908/4828/15, є фраудаторними договорами, що були укладені на шкоду кредиторам, та повинні бути визнанні судом недійсними.
Відповідач 1 позов не визнає, вважає його безпідставним та необгрунтованим з огляду на наступне. В своєму позові Позивач наполягає, що спірні договори купівлі-продажу майна (АЗС та земелної ділянки) не направлені на реальне настання подій, а направлені на унеможливлення повернення майна ТОВ “ПОЛОНІЯ” (фраудаторні правочини - правочини, що вчинені боржником на шкоду кредитору).
Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.
Спірні договори купівлі-продажу майна (АЗС та земельної ділянки) вчинені між самостійними юридичними особами, укладені у письмовій формі, з додержанням вимог законодавства щодо нотаріального посвідчення, сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, договори підписані уповноваженими представниками обох сторін, що підтверджує відповідність договорів внутрішній волі сторін та вимогам законодавства, що звичайно ставляться до них.
Право власності на нерухоме майно (АЗС та земельну ділянку) було зареєстровано у встановленому законом порядку за покупцем - ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”. Спірні договори купівлі-продажу майна (АЗС та земельної ділянки) не є безвідплатними. Відповідач здійснив повний розрахунок за спірними договорами (копії платіжних доручень наявні в матеріалах справи). Майно було передано від Продавця - ТОВ “МАСТЕР V” Покупцю - ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”, що підтверджується актами приймання передачі від 07.04.2017 року (копії актів наявні в матеріалах справи). Відповідач використовує придбані за спірними договорами об’єкти в своїй господарській діяльності, сплачує за них податки.
По суті єдиним критерієм, який наводить Позивач у підтвердження фіктивності спірних правочинів, є пов’язаність осіб (родинні відносини) власників (засновників) юридичних осіб, що є сторонами спірних договорів. Позивач вважає, що відповідна обставина є достатньою для того, щоб визнати доведеним факт відсутності у сторін договорів купівлі-продажу майна (АЗС та земельної ділянки) реального наміру настання правових наслідків - здійснення відчуження майна. Тож, позиція Позивача у даній справі, що власники (засновники) юридичних осіб - сторін спірних договорів купівлі-продажу майна (АЗС та земельної ділянки) перебувають у родинних відносинах, також не свідчить про фіктивність правочину в розумінні статті 234 ЦК України.
Позивач стверджує, що відбувся продаж майна, що знаходилось під заставою. Такий висновок зроблений Позивачем на підставі ч. 6 ст.694 Цивільного кодексу України з посиланням на висновки, зроблені в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 року у справі 908/4828/15 (спір про розірвання договору, укладеного між ТОВ “ПОЛОНІЯ” та ТОВ “МАСТЕР V” та поверненння майна). Висновок суду про наявність у ТОВ “ПОЛОНІЯ” права застави на майно, що є предметом спірних договорів, зроблений у зв’язку з відмовою у долученні доказів оплати та, як наслідок, не дослідженні цих доказів судом.
Натомість, ТОВ “МАСТЕР V”, оплативши придбане у ТОВ “ПОЛОНІЯ” майно, не мав жодних обмежень у реалізації свого права власності. Тому, посилання Позивача на недотримання сторонами спірних правочинів загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті З ЦК України) та зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) не відповідає дійсності.
В зв’язку з тим, що Позивачем не було в установленому законом порядку зареєстровано право застави та обмежень речових прав ТОВ “МАСТЕР V”, Позивач не наділений правами заставодержателя, а отже, не має законних підстав для звернення з відповідними позовними вимогами. Тож, жодних обмежень чи обтяжень щодо майна на момент його відчуження не існувало. Аналіз зазначених положень в сукупності з обставинами відсутності обмежень щодо відчуження майна за спірними договорами свідчить про те, що ТОВ “МАСТЕР V” як суб’єкт господарювання був власником відчужуваного майна та мав право на власний розсуд ним розпоряджатись, а тому укладення спірних договорів купівлі-продажу є реалізацією ТОВ “МАСТЕР V” свого права власності відносно проданого ним майна. Позовні вимоги є посяганням на власність Відповідача. Як зазначалось, на виконання спірних договорів, вартість майна була оплачена, право власності перейшло до Відповідача та було зареєстровано за ним в установленому законом порядку. Враховуючи вищевикладене, вважає, що Позивач не наводить будь-яких інших обставин (крім пов’язаності осіб), які б у сукупності давали підстави для висновку про фіктивність спірних договорів. Тобто, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами стверджувану ним в заявленому позові обставину про фіктивність спірних правочинів. Вважає позовні вимоги про визнання правочинів недійсними безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач 2 позов не визнає в повному обсязі та заявив, що всі доводи позивача не відповідають дійсним обставинам. Майно на момент відчуження не перебувало під заставою. Відповідач 2 реалізував своє право власності шляхом продажу майна. Аргументи Позивача щодо наявності судового спору щодо майна за оспорюваними правочинами спростовується обставинами справи. Твердження Позивача про пов’язаність осіб - сторін оспорюваних правочинів не відповідає дійсності. Позивач намагається ввести суд в оману, стверджуючи, що сторони правочину мають родинні зв’язки. Позивач умисно підміняє визначене чинним законодавством поняття “пов’язаних осіб (для юридичних осіб)” поняттям “пов’язаних осіб (для фізичних осіб)”. В даному випадку сторонами оспорюваних правочинів є юридичні особи: ТОВ “МАСТЕР V” та ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”. Тож, сторони оспорюваних правочинів - юридичні особи мають різних кінцевих бенефіціарних власників та різних директорів. Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позову відмовити.
На підставі Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2018 судом установлено, що 12.10.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Полонія” (надалі - продавець, ТОВ “Полонія”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мастер V” (надалі - покупець, ТОВ “Мастер V”) укладено договір купівлі-продажу, який 12.10.2010 було посвідчено Чепковою О.В. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №920 (надалі - Договір). Відповідно до пункту 1 Договору ТОВ “Полонія” продало та зобов’язалося передати у власність, а ТОВ “Мастер V” придбало та прийняло у власність нерухоме майно, реєстраційний номер 29200080, тип об’єкта - автозаправна станція, адреса об'єкта: Запорізька область, Оріхівський район, сщ/рада Комишуваська, Запоріжжя-Маріуполь 38-й км.
Згідно з пунктом 3 Договору (в редакції договору про внесення змін від 25.10.2010), продаж майна здійснено за 670 060, 40 грн., з яких вартість автозаправної станції складає 515 060, 06 грн., у тому числі ПДВ 85 843, 34 грн. Вартість земельної ділянки - 155 000, 34 грн. Зазначену в цьому договорі вартість майна Покупець зобов’язався сплатити до 12.10.2015 року. Сплата проводиться щомісячно на рахунок продавця - ТОВ “Полонія”. У випадку несплати, неповної оплати або прострочення платежу Продавець має право надати цей договір до стягнення.
Право власності на відчужувану автозаправну станцію переходить від Продавця до Покупця відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України з моменту державної реєстрації цього договору (пункт 11 Договору). Право власності на відчужувану земельну ділянку переходить від Продавця до Покупця відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України з моменту державної реєстрації цього права (пункт 12 договору).
16.12.2015 постановою Господарського суду Запорізької області у справі №908/4828/15 ТОВ “Полонія” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Комаренко Т.О.
23.12.2016 ліквідатор ТОВ “Полонія” Комаренко Т.О. звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ “Мастер V” про розірвання Договору купівлі-продажу від 12.10.2010 та зобов’язання відповідача повернути позивачу нерухоме майно, яке є предметом вищевказаного договору. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на частину другу статті 651, статтю 1212 Цивільного кодексу України та зазначав про істотне порушення відповідачем умов договору - невиконання зобов'язання з оплати придбаного майна, що є підставою для розірвання договору купівлі-продажу та повернення проданого майна позивачу.
24.05.2017 постановою Донецького апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 у справі № 908/4828/15 залишено без змін. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порушення порядку сплати вартості переданого товару за спірним договором купівлі-продажу не може бути підставою для розірвання останнього, визначальною обставиною в даній ситуації є факт виконання умов договору купівлі-продажу від 12.10.2010 щодо повної сплати вартості придбаного товару.
30.10.2017 постановою Вищого господарського суду України постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017 скасовано. Справу передано на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду з підстав порушення апеляційним господарським судом процесуального права.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2018 апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ “Полонія” арбітражного керуючого Комаренко Тетяни Олексіївни на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 у справі № 908/4828/15 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 у справі № 908/4828/15 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2018 касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю ”Полонія” Комаренко Т.О. задоволено частково; постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2018 у справі № 908/4828/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018, зокрема, апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія”, арбітражного керуючого Комаренко Тетяни Олексіївни на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 у справі № 908/4828/15 задоволено; ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 у справі № 908/4828/15 скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позову; розірвано договір купівлі-продажу від 12.10.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Полонія” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мастер V”, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 920; зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Мастер V” (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 109, кв. 187; ідентифікаційний код 37300876) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Полонія” нерухоме майно: автозаправну станцію (операторна-магазин літ. А загальною площею 45,5 кв.м; вбиральня літ. Б; навіс літ. В; бензинорозбірна колонка № 1; бензинорозбірна колонка № 2; пожежна водойма V-100 м3 № 3; каналізаційний колодязь № 4; каналізаційний колодязь № 5; колодязь № 6; резервуар № 7; резервуар № 8; резервуар № 9; резервуар № 10; бензомастилоуловлювач № 11; бензомастилоуловлювач № 12; бензомастилоуловлювач № 13; бензомастилоуловлювач № 14; бензомастилоуловлювач № 15; бензомастилоуловлювач № 16; трансформатор літ. Тр; вимощення №І) та земельну ділянку для розташування автозаправної станції (кадастровий номер 2323955400:07:001:0067, загальною площею 0, 36 га).
Судом на підставі Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 908/4828/15 установлено, що відповідно до інформаційних довідок № 79191891 від 31.01.2017, № 84530663 від 07.04.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303026232017 від 07.04.2017 за Товариством з обмеженою відповідальністю “Мастер V” зареєстроване право власності на автозаправну станцію та земельну ділянку, які є предметом договору купівлі-продажу від 12.10.2010.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2023 № 908/4828/15 (908/911/20) установлено, що під час судового розгляду 07.04.2017 між ТОВ “МАСТЕР-V” та ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”, укладено договір купівлі-продажу від 07.04.2017, посвідчений приватним нотаріусом Чепковою О.В., реєстровий номер № 740, відповідно до якого, ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” було продано автозаправну станцію (операторна-магазин літ. А загальною площею 45,5 кв.м; вбиральня літ. Б; навіс літ. В; бензинорозбірна колонка № 1; бензинорозбірна колонка № 2; пожежна водойма V-100 м3 № 3; каналізаційний колодязь № 4; каналізаційний колодязь № 5; колодязь № 6; резервуар № 7; резервуар № 8; резервуар № 9; резервуар № 10; бензомастилоуловлювач № 11; бензомастилоуловлювач № 12; бензомастилоуловлювач № 13; бензомастилоуловлювач № 14; бензомастилоуловлювач № 15; бензомастилоуловлювач № 16; трансформатор літ. Тр; вимощення № І) та земельну ділянку для розташування автозаправної станції (кадастровий номер 2323955400:07:001:0067, загальною площею 0, 36 га).
Частиною першою статті 15 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України. Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Приписи ст. 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ”), стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна.
Законні очікування розглядаються як елемент правової визначеності, в тому числі і тоді, коли йдеться про захист законних очікувань щодо здійснення права власності. Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного особі суб’єктивного права, а також їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.
Стаття 3 ЦК України закріплює такі загальні засади цивільного законодавства, як принципи справедливості, добросовісності та розумності.
Укладаючи угоду, сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента, та виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності, тобто кожна сторона повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов’язків, яка б виключала необ’єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін.
Відповідно до частин другої-четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Разом з тим, суд дійшов до висновку, що оспорювані договори не направлені на реальне настання правових наслідків, а спрямовані на встановлення позивачу перешкод у розпорядженні спірним майном. Дії відповідачів свідчать про недобросовісну поведінку, спрямовану на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.
Згідно ст. 46-1 Закону України “Про нотаріат” (станом на момент посвідчення спірних правочинів від 07.04.2017) нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов’язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов’язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва обов’язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру. Інформація з єдиних та державних реєстрів, отримана нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, залишається у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса. Користування єдиними та державними реєстрами здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.
Зокрема, судом установлено, що Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2017 № 908/4828/15 відновлено арбітражному керуючому Комаренко Т. пропущений процесуальний строк для подачі апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 року у справі № 908/4828/15. Прийнято апеляційну скаргу арбітражного керуючого Комаренко Т. на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 року у справі № 908/4828/15 до провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.03.2017 о 14:40. При винесені ухвали апеляційною інстанцією установлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 року у справі № 908/4828/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер V” про розірвання договору купівлі-продажу від 12.10.2010 р. залишено без задоволення. Не погодившись з ухвалою прийнятою судом першої інстанції, ліквідатор боржника (позивача) Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія” арбітражний керуючий Комаренко Т. звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд відновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали від 10.02.2017 року, скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 року у справі № 908/4828/15 про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія” та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія” задовольнити.
Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2017 № 908/4828/15 надіслана судом 07.03.2017, зареєстрована 08.03.2017, оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.03.2017.
Незважаючи на наявність спору про розірвання договору купівлі-продажу від 12.10.2010, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Полонія” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мастер V” та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В., відповідачами укладені спірні договори купівлі-продажу від 07.04.2017. Вони у порушення положень ст. 46-1 Закону України “Про нотаріат” посвідчені приватним нотаріусом Чепковою О.В., реєстровий номер № 740 та реєстровий номер № 741.
Враховуюче зазначене, не заслуговують на увагу доводи відповідачів 1 та 2 про те, що відповідач 1 правомірно набув у власність об’єкт нерухомості із земельною ділянкою.
Приписами ст. 2 КзПБ, якими визначено законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство, не встановлено обмежень для застосування норм ЦК України під час розгляду справ про банкрутство.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.
Чинним законодавством не забороняється в межах справи про банкрутство обґрунтовувати недійсність правочину як спеціальними нормами, зокрема, підставами, передбаченими законодавством про банкрутство, так і загальними нормами законодавства зокрема, підставами, передбаченими ЦК чи Господарського Кодексу України. Не містить чинне законодавство і заборони об`єднувати, як спеціальні, так і загальні підстави в одному процесуальному документі (в одній позовній заяві). Більш того, в багатьох випадках відповідні підстави неможливо та недоцільно роз`єднувати через їх взаємопов`язаність, спільну аргументацію та доказову базу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 08.09.2020 року у справі № 923/1297/14 зазначив, що з огляду на сферу регулювання Кодексу з процедур банкрутства загалом і за змістом означеної норми ст. 42, є спеціальною по відношенню до загальних, установлених ЦК підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.
З огляду на те, що в своїй позовній заяві позивач обґрунтовував підстави недійсності Договорів від 07.04.2017 спеціальними нормами ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, і загальними нормами ст. 234 ЦК України, то, відповідно, суд розглядає ці підстави комплексно.
При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи необхідність застосування до спірних правовідносин законодавства, що діяло на момент вчинення спірних правочинів, суд дійшов до висновку про застосування при судовому розгляді положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції станом на 07.04.2017).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов’язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов’язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов’язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Таким чином, ст. 20 Закону про банкрутство регулює відносини, що виникли між боржником, кредитором та іншими особами з приводу дій боржника щодо розпорядження своїм майном, вчинені в період до порушення справи про банкрутство або після порушення справи про банкрутство. Вказана стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси.
Під майновими діями боржника, в контексті положень ст. 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, слід розуміти юридичні дії, які є підставою для виникнення, зміни, припинення правовідносин, зокрема, виконання боржником зобов’язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів, виконання зобов’язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна, тощо.
Спростування майнових дій виступає як заперечення, відхилення, оспорення фактичних даних чи обставин, що визначають правомірність майнових дій боржника, та може мати форму визнання недійсними (незаконними, нечинними) дій боржника, які вчинені щодо розпорядження його майном на підставі рішень власника або його органів управління (керівника боржника, власника боржника, загальних зборів боржника тощо).
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011.
Таким чином, враховуючи дії саме відповідачів 1 та 2, направлені на укладення Договорів від 07.04.2017, а не позивача (боржника у справі про банкрутство), у суду відсутні підстави для застосування спеціальних норм ст. 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” для визнання правочинів недійсними.
Як встановлено ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи надані позивачем докази, а також відсутність їх спростування відповідачем під час розгляду позову, суд дійшов висновку про доведеність порушення позивачем порядку укладення правочинів.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволенню їх у повному обсязі. Слід визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.04.2017, укладений між ТОВ “МАСТЕР-V” та ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”, посвідчений приватним нотаріусом Чепковою О.В., реєстровий номер № 740, визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.04.2017, укладений між ТОВ “МАСТЕР-V” та ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”, посвідчений приватним нотаріусом Чепковою О.В., реєстровий номер № 741, скасувати запис про право власності № 19911348 від 07.04.2017 на автозаправочну станцію, адреса: Запорізька область, Оріхівський район, сщ/рада Комишуваська, Запоріжжя-Маріуполь 38 км за ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”, скасувати запис про право власності № 19914869 від 11.04.2017 на земельну ділянку, адреса: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вул. Хмельницького Богдана, земельна ділянка б/н за ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі за текстом - “Закон України № 1952”) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі за текстом - “державна реєстрація прав”) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України № 1952 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом “а” пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом “а” пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Враховуючи вимоги Закону, слід скасувати запис про право власності № 19911348 від 07.04.2017 на автозаправочну станцію, адреса: Запорізька область, Оріхівський район, сщ/рада Комишуваська, Запоріжжя-Маріуполь 38 км за ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” та запис про право власності № 19914869 від 11.04.2017 на земельну ділянку, адреса: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вул. Хмельницького Богдана, земельна ділянка б/н за ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1, 2.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.04.2017, укладений між ТОВ “МАСТЕР-V” та ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”, посвідчений приватним нотаріусом Чепковою О.В., реєстровий номер № 740.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.04.2017, укладений між ТОВ “МАСТЕР-V” та ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”, посвідчений приватним нотаріусом Чепковою О.В., реєстровий номер №741.
Скасувати запис про право власності № 19911348 від 07.04.2017 на автозаправочну станцію, адреса: Запорізька область, Оріхівський район, сщ/рада Комишуваська, Запоріжжя-Маріуполь 38 км за ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”.
Скасувати запис про право власності № 19914869 від 11.04.2017 на земельну ділянку, адреса: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вул. Хмельницького Богдана, земельна ділянка б/н за ТОВ “МОТОР СІЧ-ОЙЛ”.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОР СІЧ-ОЙЛ” (вул. Омельченка, 9, кв. 33, м. Запоріжжя, 69068, код в ЄДР 34948214, e-mail: _motorsich-oil@ukr.net) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія” (вул. Омельченка, 9/33, м. Запоріжжя, 69068, код в ЄДР 22143875, в особі ліквідатора Комаренко Т.О., адреса ліквідатора для листування: а/с-145, м. Київ, 02154) суму 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР V” (вул. Чарівна, буд. 109, кв. 187, м. Запоріжжя, 69071, код в ЄДР 37300876, представник - адвокат Ковальська Я.М., kovalskaya.yana1983@gmail.com) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Полонія” (вул. Омельченка, 9/ 33, м. Запоріжжя, 69068, код в ЄДР 22143875, в особі ліквідатора Комаренко Т.О., адреса ліквідатора для листування: а/с-145, м. Київ, 02154) суму 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Розмістити повний текст рішення на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Копію рішення направити сторонам у справі, третій особі, уповноваженій особі засновників (учасників) боржника (усім - електронною поштою).
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 21.08.2023.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
_03_03.png)
