Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги сторін по справі № 908/551/22 –
КП “Приморський районний центр первинної медико-санітарної допомоги” Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (вул. Морська, 74, м. Приморськ, Запорізька область, 72100; код ЄДРПОУ 39005755; primcpmsd@ukr.net) та ПАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж (вул. Приазовська, 149, м. Бердянськ, Запорізька область, 71101; код ЄДРПОУ 00130926; Priem_bmrrem@zoe.com.ua)
номер провадження справи 32/35/22-5/71/23
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про оголошення перерви
21.08.2023 Справа № 908/551/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж (вул. Приазовська, 149, м. Бердянськ, Запорізька область, 71101; код ЄДРПОУ 00130926; Priem_bmrrem@zoe.com.ua)
До відповідача: Комунального підприємства “Приморський районний центр первинної медико-санітарної допомоги” Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (вул. Морська, 74, м. Приморськ, Запорізька область, 72100; код ЄДРПОУ 39005755; primcpmsd@ukr.net)
про стягнення 84 161,81 грн.
Без участі представників сторін
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/551/22 за позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж до Комунального підприємства “Приморський районний центр первинної медико-санітарної допомоги” Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області про стягнення 84 161,81 грн.
24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.05.2023 № 908/551/22 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.08.2023 без виклику (повідомлення) сторін, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії. повідомлено відповідача оголошення перерви у судовому засіданні до 21.08.2023 шляхом розміщення цієї ухвали на офіційному веб-сайті судової влади України та направлення на зазначену позивачем електрону адресу відповідача (primcpmsd@ukr.net).
27.07.2023 набув чинності Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 18.08.2023 строком на 90 діб (тобто до 15.11.2023 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Станом на 21.08.2023 документи запропоновані ухвалами від 15.03.2023 та 22.05.2023 від відповідача до суду не надійшли.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
З огляду на викладене, з метою забезпечення права кожного із учасників по даній справі на належний судовий захист, суд вважає за необхідне оголосити перерву.
Також суд звертає увагу сторін на наступне.
Згідно приписами ч.ч. 5 та 7 ст. ст. 6 ГПК України:
- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему;
- особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.
Положення ч. 11 цієї статті ГПК України визначають, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Водночас, положення ч. 5 п. 2 ч. 6 та інші положення ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачають, що:
- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня;
- днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
- якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Крім цього, щодо застосування наведених норм Суд також зазначає, що:
- застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності;
- надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами;
- такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи;
- ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення;
- якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них;
- з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію;
- суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними;
- попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.
У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.
Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження;
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989);
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів;
Також Суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Суд також виходить з того, що з 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, а тому відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Крім цього Суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.
Крім цього Суд звертає увагу, що при надсиланні листів на електронну пошту у відправника є можливість запросити сповіщення про доставку (що фактично є отриманням листа) та про прочитання такого листа, складання довідки про факт надсилання, тощо.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що у випадку ненадіслання відповідачем відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті спору у визначений судом строк, справа буде розглянута за наявними матеріалами.
Керуючись ст.ст. 216, 234, 251 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
- відповідачу у строк до 01.10.2023: відповідно до ст. 165 ГПК України надіслати на адреси суду та іншим учасникам справи копію відзиву на позовну заяву та доданих до них документів, докази направлення надати суду у визначений строк.
- позивачу у строк до 31.10.2023: у випадку отримання від відповідача відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 166 ГПК України направити на адреси суду та іншим учасникам справи письмову відповідь (пояснення, заперечення) щодо відзиву на позовну заяву, докази направлення надати суду.
- відповідачу завчасно до призначеного судового засідання: направити на адреси суду та позивачу письмові заперечення щодо відповіді на відзив на позовну заяву, докази направлення надати суду у встановлений строк.
Суддя К.В. Проскуряков
_03_03.png)
