Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ ФГ «ШАНС» Баранова Олександра Івановича, ФГ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ», ФГ «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ-2», Генералової Ірини Олександрівни та Баранова Володимира Олександровича про ухвалення рішення у справі № 908/2007/23!!!
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2023 Справа № 908/2007/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянув у спрощеному позовному провадженні,
без виклику представників сторін,
справу № 908/2007/23
за позовом: Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», ідентифікаційний код 14352406 (вул. Жилянська, буд. 32, м. Київ, 01033)
до відповідача 1: Фермерського господарства «ШАНС» Баранова Олександра Івановича ідентифікаційний код юридичної особи 22157185 (вул. Коваля, буд. 12А, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71311)
до відповідача 2: Фермерського господарства «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ» ідентифікаційний код юридичної особи 22157179 (вул. Коваля, буд. 12А, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71311)
до відповідача 3: Фермерського господарства «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ-2» ідентифікаційний код юридичної особи 38417746 (вул. Комсомольська, буд. 50, с. Новознам’янка, Верхньорогачицький район, Херсонська область, 74442)
до відповідача 4: Генералової Ірини Олександрівни, 16.12.1975 р.н., РНОКПП 2774313386 (вул. Леніна, буд 518, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71311)
до відповідача 5: Баранова Володимира Олександровича, 08.02.1973 р.н., РНОКПП 2670204454 (вул. Коваля, буд. 12А, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71311)
про стягнення 304 535 грн 67 коп.
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулось Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» з позовною заявою до відповідачів: Фермерського господарства «ШАНС» Баранова Олександра Івановича, Фермерського господарства «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ», Фермерського господарства «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ-2», Генералової Ірини Олександрівни та Баранова Володимира Олександровича про стягнення в солідарному порядку заборгованості по несплаченим (простроченим) процентам за кредитним договором № 261121-К/2 від 26.11.2021 в загальному розмірі 304 535 грн 67 коп. та 4 568 грн 04 коп. судового збору.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 справу № 908/2007/23 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 у справі № 908/2007/23 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Як свідчать матеріали справи, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.
Ухвала суду направлена всі відомі електронні адреси сторін та за їх номерами телефонів. Повідомлення про розгляд даної справи було розміщено на сайті суду для відповідачів. З месенджеру «Телеграм» Генералова І.О. – відповідач 4, яка у т.ч. є керівником Фермерського господарства «ШАНС» Баранова Олександра Івановича, і всі відповідачі є пов’язаними між собою через керівників, повідомлена про розгляд справи та відписалась, що перебуває на окупованій території.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
До вказаного Переліку (з урахуванням наступних змін і доповнень) внесена Верхньорогачицька селищна територіальної громада Каховського району Херсонської області та
Кам'янсько-Дніпровська міська територіальна громада Запорізької області. У зв’язку із викладеним, ухвали суду направлялися судом на відомі суду адреси електронної пошти, а також шляхом відповідного повідомлення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.
За приписами Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/2007/23 та подальший розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідачами відзиві на позовну заяву не надані.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом розглянуто справу за наявними документами.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. 193 ГК України, ст., ст. 16, 526, 530, 543, 553, 554, 610, 611, 626, 1054 ЦК України. Позов пред’явлений позивачем з підстав невиконання відповідачами взятих на себе зобов’язань за Кредитним договором № 261121-К/2 від 26.11.2021, укладеним між позивачем та відповідачем 1, щодо своєчасної та повної сплати процентів за користування кредитом. В забезпечення зобов’язань за кредитним договором позивачем 26.11.2021 укладено договори поруки: № 261121-П/5 з відповідачем 2, № 261121-П/6 з відповідачем 3, № 261121-П/7 з відповідачем 4, № 261121-П/8 з відповідачем 5, за умовами якого відповідачі 2,3,4,5 зобов'язувались відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 його боргових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Станом на 01.06.2023 заборгованість за кредитним договором № 261121-К/2 від 26.11.2021 становить 1700 082 грн 41 коп., з яких 304 535 грн 67 коп. - прострочені проценти за користування кредитними коштами (залишок прострочених відсотків в сумі 52 148 грн 55 коп. та залишок нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП – 252 387 грн 12 коп.) На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по несплаченим (простроченим) процентам за кредитним договором в загальному розмірі 304 535 грн 67 коп. та покласти на відповідачів витрати зі сплати судового збору.
28.08.2023 судом ухвалено рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
26.11.2021 Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Банк, Кредитор, позивач у справі) та Фермерським господарством «ШАНС» Баранова Олександра Івановича (Позичальник, Боржник, відповідач 1 у справі) укладено Кредитний договір № 261121-К/2 (далі Договір).
Відповідно до умов Договору на умовах, викладених в Договорі, Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит (грошові кошти на умовах, зазначених в Договорі) одним або кількома траншами (сума кредиту у повному обсязі або частина суми кредиту) в національній валюті України в загальній сумі 1 750 000,00 грн. та в межах встановленого строку кредиту (до кінцевої дати погашення, визначеної в п. 2.5.2 Договору), а Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати та повернути Банку кредит та сплатити плату (проценти та комісії за Договором) за кредит у порядку та на умовах цього Договору. (п. 1.1 Договору).
Сторони домовилися, що Банк надає Позичальнику кредит у вигляді одного траншу в розмірі загальної суми кредиту. (п.2.1 Договору)
Пунктом 5.1 Договору встановлено що Позичальник зобов’язаний використовувати кредитні кошти за цільовим призначенням і повернути отриманий кредит/транш та сплатити нараховані проценти, комісії та інші платежі у терміни (строки) та в порядку, які встановлені цим Договором.
За умовами п. 2.6 Договору процентна ставка за користування кредитом/траншем у межах строку користування встановлюється фіксована в розмірі 13 % процентів річних, якщо інший розмір процентної ставки не застосований згідно умов цього Договору.
Проценти за користування кредитом/траншем, наданим за цим Договором, нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця, або у день повного погашення заборгованості за кредитом/траншем (достроково або при настанні строку погашення), за методом факт/факт відповідно до вимог чинного законодавства на строкову суму заборгованості за кредитом, тобто строки погашення якої не порушено. (п. 2.6.1 Договору)
Відповідно до п. 2.6.2 Договору проценти підлягають сплаті у валюті відповідно до наданого кредиту/траншу та сплачується Позичальником в період з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти, а в місяці повного погашення заборгованості за кредитом/траншем (достроково або при настанні строку погашення) – в день їх нарахування, але в будь-якому випадку не пізніше дати погашення кредиту/траншу, вказаної в п. 2.5.2 цього Договору.
У разі, якщо Позичальник своєчасно не поверне суму/частину кредиту/траншу в кінцеву дату погашення або у термін, встановлений Графіком погашення/зниження загальної суми кредиту/ліміту кредитної лінії або інші терміни, встановлені умовами цього Договору, або у встановлений згідно п. 2.12 цього Договору термін повернення кредиту/траншу, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов’язання (згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 23,5 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом/траншем, що надані в національній валюті України, гривні, якщо інший розмір не встановлено додатковою угодою на підставі домовленості сторін, при цьому сторони домовилися, що у разі зміни розміру в сторону зменшення така угода не укладається. (п. 2.11 Договору)
Згідно з п. 2.5.2 Договору Позичальник зобов’язаний провернути кредит/транш в терміни, встановлені в заяві на видачу траншу та в дати, встановлені Графіком погашення/зниження загальної суми кредиту, що є додатком 2 до цього Договору, але в будь-якому випадку не пізніше кінцевої дати погашення – 23 лютого 2026 року включно, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до іншого терміну відповідно до умов цього Договору. У разі надання кредиту з Графіком зниження ліміту кредиту та у разі порушення Позичальником встановлених у відповідному Графіку термінів, розмір простроченої заборгованості за кожним траншем визначається Банком самостійно.
За умовами п. 2.5.3 Договору кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок № UA77 3057 4900 0002 9098 0000 5762 3 в Банку. Повернення кредиту здійснюється в валюті, в якій було отримано кредит/транш. Сума заборгованості за кредитом/траншем, що не сплачена позичальником у визначений цим Договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою.
До Кредитного Договору сторонами підписано Додаток № 2 із затвердженим графіком платежів: до 23.02.2022 –179 000, 00 грн; до 23.12.2022 – 179 000, 00 грн; до 23.02.2023 – 179 000 та далі.
Також, сторонами Кредитного договору підписано додаткову угоду за умовами кредитування в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%».
Пунктом 2.12 Договору передбачено, що Банк має право визнати дату погашення кредиту/траншу або частину кредиту такою, що настала, направивши Позичальнику відповідну письмову вимогу про дострокове погашення кредиту/траншу у повному обсязі у порядку п. 10.14 Договору у разі настання будь-якої з умов, передбачених в цьому пункті та які на думку Банку можуть призвести до непогашення кредиту/траншу, зокрема, порушення Позичальником будь-якого із зобов’язань, в т.ч. несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами протягом 30 днів з дня настання строку (терміну) платежу, у т.ч. за іншими договорами, укладеними з Банком.
Сторони в пункті 10.14 Договору домовилися, що Позичальник вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідне повідомлення/вимогу Банку у випадках, встановлених цим Договором, у разі здійснення Банком однієї або кількох дій, а саме:
- вручення Позичальнику письмового повідомлення/вимоги особисто представникові; та/або
- направлення Позичальнику повідомлення/вимоги через систему клієнт-банку Банку; у вигляді SMS-повідомлень на номер мобільного телефону, зазначений в п. 11 цього Договору; та/або
- передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомлення про отримання або доставку кур’єрською службою на адресу, зазначену в цьому Договорі, або на ту адресу, яка буде повідомлена самим Позичальником письмово; та/або
- надіслання письмового повідомлення/вимоги на адресу електронної пошти, зазначеної в п. 11 цього Договору, та/або на ту адресу електронної пошти, які будуть повідомлені самим Позичальником письмово, та/або
- розміщення інформації на сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (виключно для загальних повідомлень).
За умовами п. 9.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються сторонами) і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов’язань за Договором.
Як свідчать матеріали справи Позичальником відповідно до умов Договору оформлювалась заява на видачу кредиту/траншу за Кредитним договором № 261121-К/2 від 26.11.2021, а саме: від 26.11.2021 на суму 1 750 000 грн. 00 коп. В свою чергу Банк виконав зобов'язання, передбачені Договором, та надав Позичальнику кредитні кошти в загальному розмірі 1 750 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 24444 від 26.11.2021 на суму 1 750 000 грн. – надання кредитних коштів згідно з Кредитним договором.
З матеріалів справи судом встановлено, що з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором № 261121-К/2 від 26.11.2021 укладено Договори поруки від 26.11.2021: № 261121-П/5 з відповідачем 2, № 261121-П/6 з відповідачем 3, № 261121-П/7 з відповідачем 4, № 261121-П/8 з відповідачем 5.
За Договорами поруки Поручитель поручається перед Банком за виконання Боржником Основного зобов’язання 1 (зобов’язання із повернення суми кредиту, наданого за Основним договором/ Кредитним договором № 251121-К/2 від 26.11.2021, а саме 1 750 000 грн) та Основного зобов’язання 2 (зобов’язання зі сплати суми процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому, в тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках Основного договору) за Основним договором, а саме за кожне з цих основних зобов’язань окремо. Порукою, що надається згідно з цим Договорами, забезпечуються усі існуючі та майбутні зобов’язання Боржника, що становлять Основні зобов’язання, термін виконання яких настав або настане у майбутньому. Згідно з цим Договором Поручитель також поручається за виконання Боржником обов’язків щодо повернення суми в розмірі Основних зобов’язань згідно з відповідним рішенням суду, якщо Основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку. (п.п. 1.1-1.3 Договору поруки).
Відповідно до п. 1.4 Договорів поруки відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання Основних зобов’язань є солідарною.
Згідно з п. 1.5 Договорів поруки Поручитель надає свою згоду та погоджується з тим, що у разі зміни розміру будь-якого Основного зобов’язання та/або строку Основного договору, в тому числі внаслідок новації зобов’язання, цей Договір та порука за цим Договором будуть діяти до повного виконання всіх Основних зобов’язань без необхідності попереднього чи наступного погодження із Поручителем зазначених змін та/або укладення додаткової угоди до цього Договору.
Банк має право у разі порушення Боржником будь-якого Основного зобов’язання за Основним договором або невиконання Боржником зобов’язання, встановленого рішенням суду щодо визнання Основного договору недійсним, звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов’язань, а Поручитель зобов’язується виконати їх за Боржника у порядку та строки, зазначені у вказаній вимозі. (п. 2.1 Договорів поруки)
Згідно з п. 2.2 Договорів поруки у випадку невиконання Поручителем вимоги Банку у вказаний строк (термін), заборгованість Поручителя за цим Договором вважається простроченою з наступного робочого дня після закінчення зазначеного строку (настання зазначеного терміну).
Умовами п. 3.1 Договорів поруки сторони домовилися, що строк дії поруки, а саме строк, протягом якого Банк має право пред’явити вимоги до Поручителя, становить 10 років з дати укладення цього Договору.
Як передбачено в п. 7.1 Договорів поруки, якщо у випадку пред’явлення Банком вимоги Поручитель не виконає будь-яке Основне зобов’язання в терміни (строки), встановлені у зазначеній вимозі, Банк має право вимагати, а Поручитель зобов’язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов’язання (як спеціальний вид відповідальності згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 18 % річних від простроченої заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості.
Пунктом 8.1 Договорів поруки встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються сторонами) і діє протягом строку дії поруки, зазначеного в п. 3.1 цього Договору, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.
Сторони в пункті 9.1 Договорів поруки домовилися, що Поручитель вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідне повідомлення та/або вимогу Банку у випадках, встановлених цим Договором, у разі здійснення Банком однієї або кількох дій, а саме:
- вручення Поручителю письмового повідомлення/вимоги особисто або його представникові;
- направлення Поручителю повідомлення/вимоги через систему клієнт-банку Банку; у вигляді SMS-повідомлень на номер мобільного телефону, вказаного в цьому Договорі;
- передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомлення про отримання або доставку кур’єрською службою на адресу, зазначену в цьому Договорі, або на ту адресу, яка буде повідомлена Поручителем письмово;
- надіслання письмового повідомлення/вимоги на адресу електронної пошти, вказаної в цьому Договорі, та/або на ту адресу електронної пошти, які будуть повідомлені Поручителем письмово,
- розміщення інформації на сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (виключно для загальних повідомлень).
Як зазначає позивач, станом на 01.06.2023 загальна заборгованість відповідача 1 перед АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за Кредитним договором № 261121-К/2 від 26.11.2021 склала 1 700 082 грн 41 коп., а також залишок прострочених відсотків в сумі 52 148 грн 55 коп. та залишок нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП – 252 387 грн 12 коп.
Вказані нарахування підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви.
У зв’язку з простроченням виконання зобов’язання за Кредитним Договором, Позичальнику та Поручителям на відому Банку адресу електронної пошти Генералової Ірини Олександрівни «generalovairina913@gmail.com» направлено повідомлення від 26.04.2023 № 17-3343 про наявну заборгованість та вимогою в строк до 28.04.2023 здійснити погашення простроченої заборгованості.
При цьому, слід також зазначити, що Генералова Ірина Олександрівна, є відповідачем 4 та керівником відповідача 1. А всі відповідачі пов’язані між собою через керівників. Матеріали справи місять саме вищевказану електронну адресу, на яку позивачем і направлялось відповідне повідомлення. В силу приписів п. 10.14 Кредитного договору, Позичальники належним чином повідомлені про заборгованість.
Вказана вимога залишена без виконання.
Враховуючи порушення відповідачами умов вищевказаних Кредитного Договору та Договорів поруки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стягнення з Фермерського господарства «ШАНС» Баранова Олександра Івановича, Фермерського господарства «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ», Фермерського господарства «ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ-2», Генералової Ірини Олександрівни та Баранова Володимира Олександровича на користь Акціонерного товариство «Банк Кредит Дніпро» в солідарному порядку заборгованості по несплаченим (простроченим) процентам за кредитним договором № 261121-К/2 від 26.11.2021 в загальному розмірі 304 535 грн 00 коп. та 4 568 грн 04 коп. судового збору було предметом позовних вимог у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором № 261121-К/2 від 26.11.2021 виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідачу 1 кредитні кошти в загальному розмірі 1 750 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 24444 від 26.11.2021 на суму 1 750 000 грн. – надання кредитних коштів згідно з Кредитним договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідач 1 був зобов'язаний повернути кредит за Кредитним договором у кінцевий строк до 23.02.2026 та здійснювати загальне погашення кредиту за Графіком, який є додатком 2 до Кредитного договору, а саме: до 23.12.2022 зменшити суму кредиту на 179 000 грн 00 коп, до 23.02.2023 зменшити суму кредиту на 179 000 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 свої зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами не виконав, внаслідок чого у відповідача 1 станом на 01.06.2023 утворилась заборгованість по тілу кредиту в розмірі 358 000 грн 00 коп.
З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості судом встановлено, що за період з 26.11.2021 по 31.05.2023 позивачем відповідачу 1 нараховано прострочених відсотків в сумі 52 148 грн 55 коп. та залишок нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП – 252 387 грн 12 коп.
Розрахунки перевірені судом, та встановлено що вони виконані правильно.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов’язався відповідати за виконання зобов’язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Отже, Договорами поруки забезпечено виконання відповідачем 1 зобов`язання за Кредитним договором № 261121-К/2 від 26.11.2021.
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Отже, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії Договорів поруки, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.
Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.
На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручителі заборгованість перед Кредитором не сплатили.
При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне врахувати, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 та Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 300/438/18.
Умовами Кредитного договору № 261121-К/1 від 26.11.2021 строк кредитування визначений до 15.02.2026 включно.
Згідно з п. 2.6.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом/траншем, наданим за цим Договором, нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця, або у день повного погашення заборгованості за кредитом/траншем (достроково або при настанні строку погашення).
Вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором № 261121-К/2 від 26.11.2021 позивач пред’явив Позичальнику і Поручителям 26.04.2023.
Враховуючи зазначене, стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача підлягає заборгованість по несплаченим (простроченим) процентам за Кредитним договором № 261121-К/2 від 26.11.2021 в загальному розмірі 304 535 грн 67 коп. (прострочених відсотків в сумі 52 148 грн 55 коп. та залишок нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП – 252 387 грн 12 коп.).
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачі 1 і 2 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2 порівну, оскільки спір доведено до суду з їх вини.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір відноситься на відповідачів і розподіляється на всіх порівну.
Таким чином, з відповідачів на користь позивача слід стягнути по 913 грн 61 коп. судового збору.
При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 28.08.2023.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
