Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома!!! ТОВ “Керуюча компанія “ГЛАСІС ФОРТЕ”, 36141347 (69123, м. Запоріжжя, вул. Стуса Василя, буд. 8) – Рішення по справі 908/1480/23. С. Науменко
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2023 Справа № 908/1480/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Концур Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1480/23
позивач 1: Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
позивач 2: Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 7”, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717 (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, 69032)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “ГЛАСІС ФОРТЕ”, ідентифікаційний код юридичної особи 36141347 (69123, м. Запоріжжя, вул. Стуса Василя, буд. 8)
про стягнення суми, розірвання договору оренди нежитлового приміщення та зобов’язання повернути нежитлове приміщення шляхом виселення
За участю уповноважених представників сторін:
від позивача 1: Ковальчук К.С., посвідчення № 987 від 26.08.2022, довіреність № 02/03-20/01771 від 05.09.2022;
від позивача 2: Приходько С.С., довіреність № 35 від 04.07.23; наказ № 55-к/тр від 26.09.22;
від відповідача: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулись Запорізька міська рада та Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 7” з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “ГЛАСІС ФОРТЕ” про стягнення суми, розірвання договору оренди нежитлового приміщення та зобов’язання повернути нежитлове приміщення. У позові вказано його ціну – 317 152 грн 97 коп.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023 справу № 908/1480/23 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Розглянувши матеріали вищезазначеної позовної заяви, господарський суд ухвалою від 08.05.2023 позовну заяву залишив без руху. Надав заявникові строк для усунення вищевказаних недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали, надавши суду: уточнення найменування та адреси відповідача; докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі; докази надсилання відповідачеві листом з описом вкладення на належну адресу позову з додатками та документів на виконання зазначеної ухвали суду.
18.05.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків у справі № 908/1480/23, якою усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.05.2023 по справі № 908/1480/23 суд призначив підготовче судове засідання на 14.06.2023 о 10 год. 00 хв.
В судовому засіданні 14.06.2023 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.
Позивач- 2, відповідач в судове засідання не з’явились. Сторони належним чином повідомлені про дату, місце, час судового засідання.
Від відповідача відзив не надходив.
В судовому засіданні представник позивача-1 підтримав позовні вимоги, зазначив, що відзиву від позивача не отримував.
За наслідками судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 05.07.2023 о 10 год. 40 хв.
В судовому засіданні 05.07.2023 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.
05.07.2023 від представника позивача - 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке прийнято судом до розгляду та задоволено.
Представник позивача - 2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, зазначив, що не отримував відзиву від відповідача, поштова кореспонденція до відповідача не доходить.
Судом зазначено, що кореспонденція від Товариства з обмеженою відповідальністю “
На підставі ч.2 ст. 183 ГПК України суд відклав підготовче засідання на 26.07.2023 о 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 26.07.2023 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.
Документів від відповідача на адресу суду не надходило.
24.07.2023 від позивача – 1 надійшла заява про заміну позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача – 1 підтримала заяву про заміну позовних вимог.
Представник позивача – 2 не заперечував проти заяви позивача – 1 про заміну позовних вимог.
Судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову. Статтею 46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви та збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Тобто, обставини, на яких ґрунтувались первісні вимоги позивача не змінювались, змінилась виключно вимога, з якою позивач звернувся до відповідача.
Таким чином, розглядаються вимоги в тому числі про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “ГЛАСІС-ФОРТЕ” повернути нежитлові приміщення першого поверху (літ. А-5) загальною площею 802,50 кв.м. у складі приміщень №№ 551-559, 561-575 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 40, Запорізькій міській раді шляхом складання акту прийому-передачі на зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “ГЛАСІС-ФОРТЕ” повернути нежитлові приміщення першого поверху (літ. А-5) загальною площею 802,50 кв.м. у складі приміщень №№ 551- 559, 561-575 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 40, Запорізькій міській раді шляхом виселення.
За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку представників сторін на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 28.08.2023 о 10 год.40 хв.
Позовна заява мотивована тими обставинами, що відповідачем порушено умови договору оренди нежитлового приміщення від 11.07.2019 в частині внесення орендної плати в період з 01.03.2020 по 20.09.2022. З порушення грошового зобов’язання ТОВ “Керуюча компанія “ГЛАСІС ФОРТЕ” нараховано штраф згідно п. 3.7. договору. Також через істотне порушення умов договору позивачі просять розірвати договір на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з місцезнаходженням відповідача.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/1480/23.
В судовому засіданні 28.08.2023 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.
Представники позивачів в судовому засіданні підтримали вимоги позовної заяви, просили її задовольнити.
В судовому засіданні 28.08.2023 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
11.07.2019 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавець), Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7 (балансоутримувач) та ТОВ «Керуюча компанія «ГЛАСІС ФОРТЕ» (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення по вул. Патріотичній, 40 № 423/1, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 40 (далі договір № 423/1).
Згідно із п. 1.1. договору № 423/1 орендарю передано в строкове платне користування комунальне майно - нежитлові приміщення першого поверху (літ. А-5) загальною площею 802,50 кв.м. у складі приміщень №№ 551-559, 561-575 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 40, яке перебуває на балансі балансоутримувача, про що складено акт прийому-передачі від 11.07.2019.
Відповідно до п. 1.2 договору № 423/1, майно використовується орендарем для надання послуг споживачам.
Згідно з п. 3.1. договору № 423/1 орендна плата визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна» та рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» і складає 309360,00 грн. на рік згідно з розрахунком.
Пунктом 11.1 договору № 423/1 визначено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, з 11 липня 2019 року до 11 червня 2022 року.
15.07.2020 за вказаним Договором оренди Господарським судом Запорізької області винесено судовий наказ по справі № 908/1772/20 про стягнення з орендаря заборгованості за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року в частині 70% орендної плати на рахунок місцевого бюджету в розмірі 33363,55 грн. (штраф 1000,91 грн.) та за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року в частині 30% орендної плати на рахунок балансоутримувача в розмірі 22593,68 грн. (штраф 677,81 грн.), також судовий збір 210,20 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.03.2023 № 324606093 власником об'єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 40 є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором оренди комунального майна.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 03.10.2019 договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Однією з істотних умов договору оренди є в тому числі сума орендної плати з урахуванням її індексації (ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992, чинна на час укладення договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 цього ж Закону орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об’єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.
В Законі України від 03.10.2019 “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (ч. 4 ст. 17 Закону).
Частиною 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Пунктом 3.3. договору № 423/1 визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 3.4. договору № 423/1, орендна плата перераховується орендарем наступним чином:
- 70 відсотків розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць - до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 33218871008007 УК у Вознесенівському районі м. Запоріжжя, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025409, код платежу 22080401, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
- 30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць - Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок № 26008300506229 в філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957, код ЄДРПОУ 05478717.
Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками у тому числі врахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Додатковою угодою до договору № 423/1 від 18.09.2019 було змінено цільове призначення орендованих приміщень з «надання послуг споживачам» на «надання побутових послуг населенню», змінено п. 3.1. в частині розміру орендної плати за рік на 103120,00 (сто три тисячі сто двадцять гривень 00 коп.) визначено розмір орендної плати за вересень відповідно до п. 3.2. договору у розмірі 8695,77 (вісім тисяч шістсот дев'яносто п'ять гривень 77 коп.), додаток 1 до Договору вважається таким, що втратив чинність.
Додатковою угодою до договору № 423/1 від 18.09.2019 було змінено п. 3.4. Договору у частині початку самостійного розрахунку та спрямування орендарем орендної плати, а саме такий порядок розрахунків починається з 01.10.2019, також були змінені розрахункові рахунки та реквізити для сплати орендної плати.
В період з 01.03.2020 по 20.09.2022 у орендаря виникла заборгованість з орендних платежів в сумі 208959,01 грн, що підлягає сплаті на користь місцевого бюджету, та 106012,99 грн на користь Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 7”.
Відповідно до п. 3.7. договору № 423/1, у випадку порушення строків оплати Орендар зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 3% від розміру орендного платежу, щодо якого було допущено відповідне порушення.
За порушення відповідачем строків оплати орендних платежів позивачі, враховуючи положення п. 3.7 договору № 423/1, просили стягнути суму штрафу до місцевого бюджету у розмірі 1469,02 грн, на користь КП “ВРЕЖО №7” в розмірі 711,95 грн. за період прострочення з 20.03.2022 по 20.09.2022.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафу за таке порушення є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч.1). У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч.2).
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною 2 ст. 24 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1). Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3). У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4). Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5).
Порушення строків внесення орендної плати з боку відповідача носить системний та довготривалий характер, що є істотним порушенням договору в розумінні ст. 651 ЦК України.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору № 423/1 підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі припинення договору оренди орендар зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 2.4, 2.5 договору 423/1, у разі закінчення строку дії цього договору, або його дострокового розірвання, орендар передає комунальне майно орендодавцю, балансоутримувачу одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного манйа в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими актами здати балансоутримувачу приміщення за актом прийому-передачі. Обов’язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за договором.
На підставі викладеного, позовна вимога про зобов'язання ТОВ «Керуюча компанія «ГЛАСІС ФОРТЕ» повернути нежитлові приміщення першого поверху (літ. А-5) загальною площею 802,50 кв.м. у складі приміщень №№ 551-559, 561-575 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 40 Запорізькій міській раді, шляхом виселення підлягає задоволенню.
В порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 30.08.2023.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
