До уваги товариства з обмеженою відповідальністю “Слов’янський Пух Україна” та Данилевського Володимира Анатолійовича про прийняття рішення у справі №908/625/23 (суддя Левкут В.В.)

До уваги товариства з обмеженою відповідальністю “Слов’янський Пух Україна” та Данилевського Володимира Анатолійовича про прийняття рішення у справі №908/625/23 (суддя Левкут В.В.)

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2023 справа № 908/625/23

м.Запоріжжя Запорізької області

 

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/625/23

за позовом акціонерного товариства “Райффазен Банк” (вул. Генерала Алмазова, буд. 4-а, м. Київ, 01011)

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю “Слов’янський Пух Україна” (вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600)

до відповідача-2 Данилевського Володимира Анатолійовича (пров. Шкільний, буд. 2, кв. 8, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600)

про стягнення солідарно 333936,40 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

 

Заявлено позовні вимоги про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Слов’янський Пух Україна” та Данилевського Володимира Анатолійовича 333936,40 грн., які складаються з: 305810,13 грн. заборгованості за тілом кредиту та 28126,27 грн. заборгованості за відсотками за договором про надання овердрафту №015/10892/753209 від 10.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем-1 - позичальником умов договору про надання овердрафту № 015/10892/753209 від 10.01.2020 щодо повернення кредитних коштів. Враховуючи, що виконання зобов’язань за зазначеним договором забезпечено договором поруки № №015/10892/753209/П від 10.01.2020 позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором. Позовні вимоги обґрунтовуються ст.ст. 525-526, 530, 553, 554, 611, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 справу № 908/625/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/625/23, присвоєно справі номер провадження 18/21/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що початок розгляду справи №908/625/23 буде визначено відповідною ухвалою після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації/завершення бойових дій, оточення (блокування) м. Василівка Василівського району Запорізької області, на території якої знаходяться відповідачі у справі. Також, запропоновано відповідачам направити засобами поштового зв’язку або на електронні адреси суду та позивача письмовий відзив на позовну заяву.

Згідно відповіді № 76716 від 17.05.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду відповідач-2 Данилевський Володимир Анатолійович зареєстрований за адресою: пров. Шкільний, буд. 2, кв. 8, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область.

Ухвалою від 17.05.2023 поновлено процесуальні строки розгляду справи № 908/625/23 по суті; кінцевий строк розгляду справи по суті визначено не більш шістдесяти днів з моменту винесення даної ухвали; запропоновано відповідачам (кожному окремо) надати в строк, що не перевищує 15 днів з дня опублікування тексту даної ухвали на офіційному веб-порталі судової влади України, але не пізніше 12.06.2023, відзив на позовну заяву і докази в його обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 12¹ Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Оскільки місцезнаходженням відповідача-1 у справі ТОВ “Слов’янський Пух Україна” є: вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600, а відповідача-2 Данилевського Володимира Анатолійовича - пров. Шкільний, буд. 2, кв. 8, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600, що відноситься до Василівської міської територіальної громади, тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, повідомлення судом відповідачів про розгляд справи здійснено шляхом розміщення оголошення 18.05.2023 на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/625/23 та розгляд справи.

Від представника відповідача-1 адвоката Божко Андрія Володимировича 05.07.2023 через систему “Електронний суд” надійшла заява про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу.

Повідомленням № 19841, сформованим 05.07.2023 в підсистемі ЄСІТС “Електронний суд”, адвокату Божко Андрію Володимировичу надано доступ до справи № 908/625/23.

Від представника відповідача-1 на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, в якому відповідач-1 просив поновити строк на подання цього клопотання у зв’язку з його пропуском з поважних причин.

Також від відповідача-1 21.07.2023 через систему “Електронний суд” 20.07.2023 надійшов відзив на позов, в якому відповідачем заявлено клопотання про продовження строку на подання відзиву та поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів у зв’язку з поважністю причин їх пропуску.

Поважність пропуску процесуальних строків на подання відзиву та відповідних клопотань відповідач-1 пояснює тим, що довідався про оголошення суду від 18.05.2023 щодо ухвали суду на офіційному веб-сайті суду випадково через свого представника адвоката Божко А.В. лише 04.07.2023 і 07.07.2023 через свого адвоката отримав доступ до матеріалів справи та отримав копію позовної заяви.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, держава, яка створює суди першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах.

Одною з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист. Це право випливає з ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 55 Конституції України.

Відповідно до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Принцип рівності сторін вимагає “справедливого балансу між сторонами”, і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (рішення від 26 травня 2009 року у справі “Бацаніна проти Росії” (Ваізашпа V. Киззіа), заява № 3932/02, її. 22).

З огляду на приписи ст. 119 ГПК України, зважаючи на введення воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України, з метою дотримання принципу господарського судочинства щодо рівності та змагальності сторін, строк на подання клопотань з процесуальних питань та строк на подання відзиву на позов судом поновлений.

У відзиві на позов відповідач-1 проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що позивачем, на його думку, не надано доказів, які б підтверджували існування на поточному рахунку відповідача-1 №UA913808050000000026005538263 заборгованості за овердрафтним кредитом у розмірі 714166,12 грн., яка перенесена позивачем 16.05.2022 в односторонньому порядку на рахунок №UA383808050000000002063634982, та яка є базою для подальшого розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Посилаючись на знищення, внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, серверу відповідача-1, на якому зберігались дані бухгалтерського обліку, зокрема, ті, що стосуються предмета спору у справі №908/625/23, та на відсутність доступу до клієнт-банкінгу позивача через знаходження керівництва підприємства на тимчасово окупованій території України (м. Василівки, Запорізької області), через що відповідач-1 не може самостійно ні підтвердити, ні спростувати розмір залишку його заборгованості за офердрафтним кредитом, відповідач-1 заявив клопотання про витребування від позивача належним чином завіреної копії Виписки по поточному рахунку №UA913808050000000026005538263 за період із 10 січня 2020 року по 16 травня 2022 року за здійсненими операціями (платежами).

Від позивача на електронну адресу суду 12.09.2023 надійшли заперечення на відзив, в яких позивач вказав на те, що у зв’язку із тим, що відповідач-1 перестав обслуговувати кредит, перенесення заборгованості за овердрафтом на рахунки простроченої заборгованості згідно Договору про надання овердрафту №015/10892/753209 від 10.01.2020 на рахунок №UA383808050000000002063634982 відбулося на підставі п. 8.6 Договору. В свою чергу, нараховані відсотки відображаються на рахунках №UA213808050000000002068310591 та №UA063808050000000002068929139. Вказує, що Банком надані правильні відповідні виписки по рахункам, що підтверджують заборгованість за кредитом на момент звернення з позовом до суду, тому позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про витребування виписки по поточному рахунку Позичальника №UA913808050000000026005538263. На посилання відповідача-1 про неможливість перевірити правильність заявлених Банком сум кредитної заборгованості позивач зауважив, що відповідачі до Банку не звертались, на зв'язок не виходили та не просили надати додатковий час для виконання кредитних зобов’язань. На думку позивача, наявність зв’язку у відповідачів з представником, який представляє їх інтереси у даній справі, надає підстави для сумніву, що відповідачі навмисно ухиляються від кредитних зобов’язань та маніпулюють знаходженням на окупованій території. У своїх запереченнях позивач просить поновити строк на подання заперечень на відзив посилаючись на те, що викладені у відзиві факти потребували додаткової перевірки і були із запізненням передані до відповідального представника.

З огляду наведені вище норми ст. 119 ГПК України, зважаючи на введення воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України, з метою дотримання принципу господарського судочинства щодо рівності та змагальності сторін, клопотання позивача про поновлення строку на подання заперечень на відзив судом задоволено.

Від відповідач-1 19.09.2023 через систему “Електронний суд” надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповіда-1 підтримав висловлені у відзиві на позов доводи та просив відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на надання його відповіді на відзив.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи №908/625/23 в судовому засідання з повідомленням сторін, суд відмовив у його задоволенні.

При вирішенні даного клопотання суд врахував надані сторонами пояснення та докази, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. В обґрунтування клопотання відповідачем-1 не наведено жодного доказу існування обставин, які вимагають здійснення розгляду справи № 908/625/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Також без задоволення суд залишив клопотання відповідача-1 про витребування від позивача належним чином завіреної копії Виписки по поточному рахунку №UA913808050000000026005538263 за період із 10 січня 2020 року по 16 травня 2022 року за здійсненими операціями (платежами), оскільки матеріали справи містять виписки по рахунках відповідача-1, на яких обліковувалися кредитні кошти, що відповідає умовам укладеного сторонами Договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/625/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом січня-жовтня 2023 року, що загрожувало життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відпустці з 28.08.2023 по 22.09.2023 рішення прийнято без його проголошення – 19.10.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

Акціонерним товариством “Райффайзен Банк” (Кредитор, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Слов’янський Пух Україна” (Позичальник, відповідач-1) 10.01.2020 укладений договір про надання овердрафту № 015/10892/753209 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Кредитор на умовах договору надає Позичальнику протягом строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах поточного ліміту.

Згідно із п. 1.2 Договору Позичальник зобов’язується використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в п. 1.9 договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити Орвердрафт/Кредитну заборгованість, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов’язання, визначені договором, у строки, передбачені договором, але не пізніше дати закінчення строку Овердрафту.

Максимальний ліміт за договором складає 2325000,00 грн., у межах якого встановлюється Поточний ліміт (п. 1.3 Договору).

На дату укладання договору Поточний ліміт складає 775000,00 грн. Поточний ліміт за договором не може перевищувати 70% від середньомісячних надходжень за останні три календарних місяці на всі поточні рахунки Позичальника, відкриті у Кредитора. При цьому розрахунок середньомісячних надходжень здійснюється відповідно до п. 2.4 договору. В подальшому Поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до ст. 2 договору (пункт 1.4 Договору).

За визначенням п. 1.7 Договору, строк Овердрафту: з дати виконання Позичальником умов, передбачених пунктом 2.1 договору, по дату закінчення строку Овердрафту (включно).

Строк доступності Овердрафту: з дати початку строку Овердрафту, визначеного згідно пункту 1.6 договору, по дату закінчення строку доступності Овердафту (включно) (п. 1.8 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що проценти за користування Овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 20% річних.

З дати скасування Максимального ліміту та Поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених в пунктах 8.2 та 8.3 (крім підпункту 8.3.4) договору, проценти за користування Кредитною заборгованістю розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40% річних (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору нарахування процентів за користування Овердрафтом/Кредитною заборгованістю здійснюється виходячи з зазначених у Договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за Овердрафтом/Кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності Безперервного дебетового сальдо/Кредитної заборгованості.

Пунктом 8.1 Договору визначено, що, у разі настання обставин дефолту Кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів вжити один або декілька таких заходів:

8.1.1. скасувати Максимальний та Поточний ліміт або встановити розміри всіх або окремих лімітів в розмірі фактичної заборгованості Позичальника;

8.1.2. вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості;

8.1.3. вимагати надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов’язань Позичальника за договором.

Відповідно до п. 12.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов’язань за договором.

З метою забезпечення належного виконання зобов’язань за кредитним договором про надання овердрафту № 015/10892/753209 АТ “Райффайзен Банк” (Кредитор) та громадянином України Данилевським Володимиром Анатолійовичем (Поручитель, відповідач-2) 10.01.2020 укладений договір поруки № 015/10892/753209/П (надалі – Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору, за умовами якого Позичальник зобов’язаний:

1.1.1. повернути кредит в розмірі 2325000,00 грн. (далі – Кредит), в порядку, передбаченому Кредитним договором, не пізніше 10.01.2023, або іншої дати, визначеної відповідно до умов Кредитного договору;

1.1.2. сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов Кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором;

1.1.3. сплатити комісії в розмірах, передбачений Кредитним договором;

1.1.4. сплатити пені, штрафи, передбачені Кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки Кредитора, пов’язані з неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов’язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов’язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними Забезпеченими зобов’язаннями.

За даними позивача, станом на 10.01.2023 заборгованість останнього перед АТ “Райфайзен Банк” за Договором овердрафту становить 333936,40 грн., які складаються з: 305810,13 грн. заборгованості за тілом кредиту та 28126,27 грн. заборгованості за відсотками.

Невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за договором в частині погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитними коштами стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання договору відповідачу-1 надано можливість використання овердрафту в межах поточного ліміту 77500,00 грн.

В свою чергу, відповідач-1 допустив прострочення виконання зобов’язання щодо повернення кредитних коштів, у зв’язку з чим заборгованість за тілом кредиту становить 305810,13 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018.

За умовами Кредитного договору, датою закінчення строку овердрафту є 10.01.2023.

Отже, позивач, цілком правомірно заявив вимогу про повне погашення заборгованості за кредитом та сплату відсотків за користування кредитом.

Доказів повернення кредиту відповідачем-1 суду не надано.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов Кредитного договору позивачем відповідачу-1 нараховувалися відсотки на прострочену заборгованість. Загалом за відповідачем-1 обліковується 305810,13 грн. заборгованості за кредитом, та 28126,27 грн. заборгованості за відсотками. Розрахунки здійснені по 10.01.2023.

Розрахунки позивача перевірено судом та визнано правильними.

Заперечення відповідача-1 щодо недоведеності позивачем існування на поточному рахунку відповідача-1 №UA913808050000000026005538263 заборгованості за кредитом у розмірі 714166,12 грн., яка перенесена позивачем в односторонньому порядку на рахунок №UA383808050000000002063634982, суд відхиляє як необґрунтовані.

Овердрафт – це кредитний ліміт, який встановлюється банком до поточного рахунку клієнта на підставі суми середньомісячних надходжень на рахунок. Кредитування банком розрахункового рахунку клієнта здійснюється для оплати ним розрахункових документів при недостачі або відсутності на розрахунковому рахунку клієнта (позичальника) коштів. В такому випадку банк списує кошти з рахунку клієнта в повному обсязі, тобто автоматично надає клієнту кредит на суму, що перевищує залишок коштів.

За умовами Договору овердрафту, поточний рахунок Позичальника №26005538263. Це рахунок який відкривається клієнту для обслуговування та використання поточного ліміту овердрафту.

Разом з тим, пункт 8.6 Договору про надання овердрафту №015/10892/753209 від 10.01.2020 передбачає, що з дати скасування Максимального ліміту та Поточного ліміту, Позичальник втрачає право на користування овердрафтом, заборгованість за овердрафтом у разі наявності Дебетового сальдо, є кредитною заборгованістю та переноситься для обліку на рахунок для обліку кредитів, а нараховані проценти, за користування Овердрафтом переносяться на відповідні рахунки нарахованих доходів.

Таким чином, з огляду на нездійснення відповідачем-1 погашення кредитування, є правомірним перенесення позивачем 27.05.2022 (згідно розрахунку) на підставі п. 8.6 Договору суму 714156,12 грн. заборгованості за Овердрафтом на рахунки простроченої заборгованості: №UA383808050000000002063634982 (заборгованість за тілом кредиту) та №UA213808050000000002068310591, №UA063808050000000002068929139 (заборгованість за процентами). При цьому, факт отримання від позивача кредитних коштів в межах поточного ліміту 775000,00 грн. відповідачем-1 не заперечується.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт наявності заборгованості відповідача-1 за кредитом в сумі 305810,13 грн. та 28126,27 грн. заборгованості за відсотками, нарахованим на прострочену заборгованість за період з 04.04.2022 по 10.01.2023, підтверджується матеріалами справи. Відтак, позовні вимоги про стягнення неповернутої суми кредиту та прострочених відсотків є обґрунтованими та задовольняються судом.

Також судом встановлено, що позивачем в забезпечення виконання відповідачем-1 зобов’язань за договором овердрафту укладений договір поруки з громадянином України Данилевським Володимиром Анатолійовичем (Поручитель, відповідач-2).

За умовами Договору поруки Поручитель зобов’язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору (повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, сплата комісії, пені, штрафів тощо).

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов’язання, яке може виникнути в майбутньому.

З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов’язок перед кредитором боржника за основним зобов’язанням і поручителем, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов’язаними з обов’язком належного виконання основного зобов’язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз’єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов’язання залежно від суб’єктного складу останнього.

Господарський процесуальний кодекс України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці (п. 1 частини першої статті 20 ГПК України).

З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, якщо сторонами цього основного зобов’язання є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці. У цьому випадку суб’єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб’єктний склад основного зобов’язання.

Основне зобов’язання в даній справі з надання можливості використання овердрафту в межах поточного ліміту виникло між юридичними особами, наявність фізичної особи поручителя в даному випадку не є вирішальною для визначення суб’єктної юрисдикції справи у спорі.

Даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Щодо підстав припинення поруки необхідно зазначити, що відповідно до статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договорів поруки, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Разом з цим, в процесі розгляду справи судом встановлено, що зобов’язання за Договором овердрафту відповідачем-1 не виконані, у зв’язку з чим станом на день винесення рішення позичальник має заборгованість 305810,13 грн. неповернутої суми кредитних коштів та 28126,27 грн. заборгованості за відсотками. Отже, зобов’язання по Договором овердрафту (Основного договору) не припинилися, а оскільки договір поруки укладений сторонами для забезпечення виконання зобов’язань за Основним договором, то не припинилася і дія договору поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач-1 визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання зобов’язання за Договором овердрафту щодо повернення кредитних коштів у визначений договором строк суду не надав.

Відповідач-2 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення порівну з відповідачів 1, 2 на користь позивача.

Згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судовий збір складає 5009,05 грн. та підлягає розподіленню порівну між відповідачем-1 та відповідачем-2 (2504,53 грн. та 2504,52 грн. відповідно).

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Слов’янський Пух Україна” (вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600; ідентифікаційний код 31964537) солідарно з фізичною особою Данилевським Володимиром Анатолійовичем (пров. Шкільний, буд. 2, кв. 8, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600; РНОКПП 2787218033; 23.04.1976 р.н.) на користь акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (вул. Генерала Алмазова, буд. 4-а, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 14305909) 305810,13 грн. (триста п’ять тисяч вісімсот десять грн. 13 коп.) заборгованості за кредитом та 28126,27 грн. (двадцять вісім тисяч сто двадцять шість грн. 27 коп.) заборгованості за відсотками. Видати наказ.

3. Стягнути з фізичної особи Данилевського Володимира Анатолійовича (пров. Шкільний, буд. 2, кв. 8, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600; РНОКПП 2787218033; 23.04.1976 р.н.) солідарно з товариством з обмеженою відповідальністю “Слов’янський Пух Україна” (вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600; ідентифікаційний код 31964537) на користь акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (вул. Генерала Алмазова, буд. 4-а, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 14305909) 305810,13 грн. (триста п’ять тисяч вісімсот десять грн. 13 коп.) заборгованості за кредитом та 28126,27 грн. (двадцять вісім тисяч сто двадцять шість грн. 27 коп.) заборгованості за відсотками. Видати наказ.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Слов’янський Пух Україна” (вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600; ідентифікаційний код 31964537) на користь акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (вул. Генерала Алмазова, буд. 4-а, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 14305909) 2504,53 грн. (дві тисячі п’ятсот чотири грн. 53 коп.) судового збору. Видати наказ.

5. Стягнути з фізичної особи Данилевського Володимира Анатолійовича (пров. Шкільний, буд. 2, кв. 8, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600; РНОКПП 2787218033; 23.04.1976 р.н.) на користь акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (вул. Генерала Алмазова, буд. 4-а, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 14305909) 2504,52 грн. (дві тисячі п’ятсот чотири грн. 52 коп.) судового збору. Видати наказ.

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 24.10.2023.

 

Суддя В.В. Левкут