Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
номер провадження справи 5/176/23
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
01.11.2023 Справа № 908/601/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАНА” (пр.Павла Тичини, буд. 1-В, м. Київ, 02152; код ЄДРПОУ 35571472; info@porschefinance.ua)
До відповідача: Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (вул. Консульська, буд. 75-А, офіс 4, м. Бердянськ, Запорізька область, 71102; код ЄДРПОУ 30694282; адреси електронної пошти: info@azovagri.com; ok1@azovagri.com; ai@azovagri.com)
про стягнення 388 868,01 грн. та витребування майна,
За участю представників сторін:
Від позивача: не з’явився;
Від відповідача: не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 23.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 03.10.2023 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції та запропоновано сторонам виконати вимоги ухвали суду від 22.06.52023 та здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 03.10.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.11.2023 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Вирішено судове засідання, призначене на 01.11.2023 о 12 год. 00 хв. проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи “EasyCon”.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 01.11.2023 здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми "Електронний суд”.
01.11.2022 на адресу електронної пошти суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв’язку з можливою неможливістю прийняти участь у судовому засіданні призначеного на 01.11.2023 об 12 год. 00 хв., оскільки представник позивача буде приймати участь в іншій справі №720/2378/23 об 11 год. 30 хв.
Разом з тим, представник позивача вийшов на зв'язок та в режимі відеоконференції прийняв участь у судовому засіданні призначеному на 01.11.2023 об 12 год.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та заявив усне клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження для вирішення питання щодо зупинення провадження у цій справі.
Судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 01.11.2023 об 15 год. 30 хв.
У призначений час представники сторін у судове засідання не з’явилися.
01.11.2023 на адресу електронної пошти суду від позивача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та вирішення питання про зупинення провадження у справі. Також позивач повідомив суд про неможливість прийняти участь у призначеному судовому засіданні на 01.11.2023 об 15 год. 30 хв. та просить вважати його неявку поважною і провести розгляд цього клопотання без його участі.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Згідно з частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно зі статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до частин 2, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу до судового розгляду по суті, суд мотивував тим, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, строки підготовчого провадження у даній конкретній справі, у зв`язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви.
Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. Проте при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Скориставшись аналогією процесуального закону (суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, – частини 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів – частина 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України; головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи – частина 1 статті 207 Господарського процесуального кодексу України), суд приходить до висновку, що в даному випадку для можливості задовольнити клопотання позивача про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, першочергово слід з`ясувати причини невчинення ним відповідних дій у строк, встановлений для цього, та визначити їх поважність або неповажність.
Згідно ч. 3 ст. 198 Господарського процесуального кодексу України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Приймаючи рішення в цій частині суд базується на необхідності неухильного виконання судом завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, шляхом, зокрема, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення та створення належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав.
Крім того, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, відповідно до якого, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Оскільки, нормами ст. 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення доказів для правильного вирішення справи та залучення необхідних доказів до матеріалів справи лише на стадії підготовчого провадження, приймаючи до уваги доводи учасників справи, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у даній справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку щодо необхідності повернення до стадії підготовчого провадження.
Так, мотивуючи своє клопотання, представник позивача зазначив, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/14817/22 за позовом відповідача до позивача про визнання недійсною односторонньої відмови від Договору про фінансовий лізинг № 00028904 від 24.07.2019 та внесення змін до договору. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 позовну заяву відповідача задоволено частково - визнано недійсною односторонню відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна» від Договору про фінансовий лізинг № 0018904 від 24.07.2019 року, оформлену листом № 00018904 від 10.11.2022 року. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 (наскільки відомо позивачу) апеляційну скаргу позивача на рішення залишено без задоволення, рішення залишено в силі. Разом із тим, станом на день написання цього клопотання у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні як скорочений, так і повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №910/14817/22. Отже, позивач об'єктивно позбавлений можливості контраргументувати обставини, що будуть встановлені відповідною постановою, а суд об'єктивно позбавлений можливості посилатися у справі № 908/601/23 на обставини, що встановлені у справі № 910/14817/22. Разом із тим, враховуючи положення, зокрема, ч. З ст. 177 ГПК України позивач вважає, що саме на стадії підготовчого провадження здійснюється визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів, а тому, враховуючи факт відсутності тексту постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/14817/22 позивач просить суд повернутися у справі № 908/601/23 до стадії підготовчого провадження з метою визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; зупинити провадження у справі № 908/601/23 до завершення касаційного перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №910/14817/22.
Враховуючи, що позивачем не вчинено усіх процесуальних дій для правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з метою забезпечення можливості позивачу реалізувати надані йому законодавством процесуальні права, та те, що для справедливого та неупередженого вирішення даного спору необхідно встановити фактичні обставини справи з урахуванням розгляду справи №910/14817/22, та надання позивачем відповідної процесуальної заяви про зупинення провадження у справі №908/601/23 та вирішення судом вказаної заяви, оскільки згідно норм чинного ГПК України вказані процесуальні дії можливо здійснити тільки на стадії підготовчого провадження, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за можливе клопотання позивача про повернення справи на стадію підготовчого провадження задовольнити, повернутися на стадію підготовчого провадження та призначити підготовче засідання на 29.11.2023 об 14 год. 00 хв.
Питання щодо зупинення провадження у справі буде вирішуватись судом у наступному судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 177, 181-183, 185, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
Суддя К.В. Проскуряков
До відома, Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО”, м. Бердянськ, Запорізька область, у справі №908/601/23
_03_03.png)
