Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ!!! Відповідачів по справі № 908/2334/23, РІШЕННЯ ГСЗО (суддя Науменко)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023 Справа № 908/2334/23
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві судового засідання Концур Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2334/23
за позовом: Акціонерного товариства “Райффайзен Банк”, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909 (вул. Генерала Алмазова, 4а, м. Київ, 01011)
до відповідача-1: Приватного підприємства “Сократ”, ідентифікаційний код юридичної особи 31322171 (вул. Дімітрова, 17, с. Гюнівка, Приморський район, Запорізька область, 72110)
до відповідача-2: Параскєвова Сократа Сергійовича, 01.11.1963 р.н., ІПН 2331509519 (вул. Леніна, 71, с. Гюнівка, Приморський район, Запорізька область, 72110)
про стягнення суми
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: Хільчук О.П. адвокат, довіреність № 355/21 від 02.07.2021; свідоцтво КС № 6869/10 від 05.09.2018 (в режимі відеоконференції);
від відповідача-1: не з’явився;
від відповідача-2: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Райффайзен Банк” № 188/2/486 від 11.07.2023 про солідарне стягнення з відповідачів: Приватного підприємства “Сократ” та Параскєвова Сократа Сергійовича заборгованості за Кредитним договором № 011/10892/00936395 від 23.11.2020 у сумі 4 060 942 грн 13 коп., з яких: 3 659 709 грн 24 коп. – заборгованість за кредитом, 401 232 грн 89 коп. – заборгованість за відсотками станом на 06.07.2023.
Позов поданий на підставі ст.ст. 525, 526, 536, 549, 553, 554, 610-612, 625, 1049 Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору № 011/10892/00936395 від 23.11.2020 та Договору поруки № 12/Д4-1-РБ/22/290 від 23.11.2020.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 справу № 908/2334/23 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд вважає за необхідне повідомити сторони про час та місце судового засідання.
При цьому, суд враховує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§66, §69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” у період дії воєнного стану, повноваження судів не можуть бути припинені.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється, (ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”).
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
20) положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України;
21) особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції".
Згідно зі ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”:
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Відповідач, зареєстроване місце перебування чи місцезнаходження якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному вебпорталі “Судова влада України”.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Крім того, 19.08.2022 набрали чинності зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо додаткових способів інформування про судові справи.
Як свідчать матеріали справи відповідачі зареєстровані за адресою, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Укрпошта на вказаний індекс пошту не відправляє.
На підставі вищевикладеного, з метою судового розгляду справи, дотримання прав та законних інтересів сторін, строку розгляду справи, суд постановляє дану ухвалу та розміщує її в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на веб-сайті Судової влади України, на якому розміщує у т.ч. відповідне оголошення з метою доведення до відповідачів змісту даної ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 по справі №908/2334/23 суд призначив підготовче судове засідання на 02.08.2023 о 10 год. 40 хв.
Відповідачі в судове засідання не з’явились. Сторони належним чином повідомлені про дату, місце та час проведення судового засідання.
Документів від відповідачів на адресу суду не надходило.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що документів від відповідачів на адресу позивача не надходило, інші адреси відповідачів не відомі.
За наслідками судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 06.09.2023 о 11 год. 00 хв.
Судом відкладено підготовче засідання на 27.09.2023 о 11 год. 00 хв.
Враховуючи вищевикладене, за наслідками судового засідання, строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів згідно з ч. 3 ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 16.10.2023 о 11 год. 40 хв.
За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 15.11.2023 о 12 год. 00 хв.
Матеріали справи містять електронні адреси відповідачів. Про судові засідання, в тому числі 15.11.23, повідомлено відповідачів шляхом направлення даної ухвали суду на відомі електронні адреси сторін, і шляхом розміщення її в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на веб-сайті Судової влади України, на якому розміщено у т.ч. відповідне оголошення з метою доведення до сторін змісту ухвали суду про призначення засідання на 15.11.23.
Відповідачі своїм правом на надання відзиву не скористалися, відзиву суду не надали.
Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
В судовому засіданні 15.11.2023 здійснювалась відеоконференція.
Представник позивача поданий позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
15.11.2023 судом прийнято рішення, оголошено вступну та резолютивну частини рішення в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
ВСТАНОВИВ:
23.11.2020 Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (Банк, Кредитор) та Приватним підприємством “Сократ” (Позичальник) був укладений Кредитний договір № 011/10892/00936395 (далі Кредитний договір).
За умовами Кредитного договору Кредитор зобов'язувався надати Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) у формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 4 500 000 (чотири мільйони п'ятсот тисяч) гривень (надалі - Ліміт), а Позичальник зобов'язувався використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором (п. 1.1. Кредитного договору).
Згідно з п.5.2. Кредитного договору погашення частини Кредиту здійснюється у розмірах та строки, які визначаються Графіком (Додаток 1 до Договору), що підписується Сторонами в момент укладання Договору.
Додатком 1 до Кредитного договору встановлено, що погашення здійснюється згідно з Графіком.
Позичальником порушено строки сплати Кредиту, передбачені Додатком 1 до Кредитного договору.
Відповідно до п.2.3. Кредитного договору, нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за Кредитом/простроченої заборгованості за Договором протягом всього строку користування Кредитом/наявності простроченої заборгованості. При розрахунку Процентів враховується день надання Кредиту (траншу) та не враховується день погашення Кредиту/простроченої заборгованості у повному обсязі.
За умовами п. 5.3. Кредитного договору Проценти Позичальник сплачує кожного місяця, кожного 23 числа (надалі Дата платежу) та остаточно при погашенні Кредиту за наступні періоди:
Прострочена заборгованість Відповідача 1 за Кредитним договором станом на 10.05.2023 року за тілом кредиту складала 847 209,24 грн., прострочена заборгованість зі сплати відсотків 315 906,52 грн.
За п. 1.3. Кредитного договору кінцевий термін погашення Кредиту - 23.11.2025, або інша дата, визначена п. 5.4. або ст. 8 Кредитного договору.
Згідно із п.п. 8.1.3., 8.2. Кредитного договору у разі настання обставини Дефолту (невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором та/або Договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку Кредитора, свідчать про те, що зобов'язання Позичальника за Договором не будуть виконані), Кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/ договорів про зміни вимагати дострокового повного/ часткового Погашення заборгованості. Кредитор має право скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1 Договору та пред'явити Позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин Дефолту, зокрема у випадку порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором.
У відповідності до п. 8.3. Кредитного договору, якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1 - 8.1.3 пункту 8.1 Договору, він повідомляє про це Позичальника, шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов'язання Кредитора, щодо надання Кредиту, є припиненими, з дати направлення Кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної Кредитором самостійно. Позичальник зобов'язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора, і здійснити Погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 календарного дня з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк).
Враховуючи допущення Позичальником прострочення зі сплати кредиту та відсотків, Кредитор набув безумовного права вимагати повного погашення заборгованості за Кредитним договором.
Позивачем 20.06.2023 року було направлено вимогу на електрону пошту відповідача 1 svetlana.zlatieva@gmail.com, goonovka@rambler.ru про погашення заборгованості за кредитним договором № 011/10892/00936395 від 23.11.2020 року вих. № 188/2/426, згідно з якою позивач вимагав достроково погасити заборгованість за договором.
23.11.2020 з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором № 011/10892/00936395 від 23.11.2020 року Банком укладено договір поруки № 12/Д4-РБ/22/290 від 23.11.2020 (далі Договір поруки) з громадянином України Параскєвовим Сократом Сергійовичем (Поручитель).
Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконанням ним як солідарним боржником Забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов'язаннями, а Поручитель - зобов'язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання Забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов'язаннями.
Відповідач-1 порушив умови Договору в частині своєчасного погашення заборгованості, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, в зв'язку з чим Позивач має право вимагати виконання Позичальником та Поручителями своїх зобов'язань за укладеним договором.
26.06.2023 року на електрону пошту svetlana.zlatieva@gmail.com, goonovka@rambler.ru, sokratparaskevov@yandex.ua поручителю направлено вимогу вих. № 188/2/453 від 26.06.2023 про погашення заборгованості за Кредитним договором, яка залишена без відповіді відповідача 2.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Протягом строку фактичного користування Кредитом до Кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного п. 1.3 Договору включно Позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати Кредитору Проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 11,5% річних (пункт 2.1. Кредитного договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що Банк належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором в сумі 4 500 000 грн та у строки, передбачені кредитним договором відповідно до Платіжної інструкції № bn від 25.11.20.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Прострочена заборгованість Відповідача 1 за Кредитним договором станом на 10.05.2023 року за тілом кредиту складала 847 209,24 грн. прострочена заборгованість зі сплати відсотків 315 906,52 грн, тобто, всупереч ст.ст. 525, 1049, 1054 ЦК, в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань.
Відповідач 1 свої зобов`язання по погашенню кредиту, процентів за користування кредитними коштами, не виконав, грошові кошти за кредитним договором не повернув, внаслідок чого у відповідача 1 станом на 06.07.2023 наявна заборгованість в сумі 4 060 942 грн 13 коп., з яких: 3 659 709 грн 24 коп. – заборгованість за кредитом, 401 232 грн 89 коп. – заборгованість за відсотками
Частиною 1статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов’язався відповідати за виконання зобов’язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
За п. 1.1 Договору поруки Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за Договором поруки забезпечується виконання Забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
З огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.
На момент розгляду справи ні позичальник, ні поручитель заборгованість перед кредитором не сплатили.
За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 4 060 942 грн 13 коп., з яких: 3 659 709 грн 24 коп. – заборгованість за кредитом, 401 232 грн 89 коп. – заборгованість за відсотками, у зв’язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачі 1, 2 проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.
При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
За таких обставин судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами 1, 2.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 17.11.2023.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
