Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ!!! Учасників справи Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623, Е-mail: autodor@autodor.com.ua) по справі № 908/2351/23. Суддя по справі Черкаський В.І.
номер провадження справи 21/28/23
а
УХВАЛА
15.11.2023 Справа № 908/2351/23
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2351/23
Заявники:
Кредитор - Дочірнє підприємство “Житомирський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Перемоги, буд. 75, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 32008278, Е-mail: zt_oblavtodor@ukr.net, представник - адвокат Чайківська Наталія Миколаївна, вул. Замкова, буд. 24, кв. 1, смт. Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, Е-mail: chaikivska.n.07.01@gmail.com)
Боржник - Дочірнє підприємство “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623, Е-mail: autodor@autodor.com.ua)
Банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника:
4.АТ “Банк Альянс”
Розпорядник майна - Бохан О.С. (юридична адреса: вул. Новосільна, 5А, кв. 6, м. Дніпро, 49069, E-mail: bohan61@ukr.net)
про банкрутство
Суддя Черкаський В.І.
За участю представників сторін:
Заявник - представник ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” - адвокат Неудачін Р.В. (зал 123) - довіреність № 23 від 25.05.2023;
Заявник - представник ПАТ “Запоріжжяобленерго” - адвокат Краснокутська Д.О. (зал 123) - довіреність № 188 від 15.12.2022;
Заявник - представник ГУ ДПС у Запорізькій області - Скитиба Н.І. (зал 123) - Витяг;
Заявник - представник КП “Водоканал” - Руденко Д.В. (зал 123);
Заявник - Панов Володимир Степанович (в режимі відеоконференції) - представник - ТОВ “Барт” - ордер ВН № 1291665 від 11.10.2023;
Заявник - представник ТОВ “ДБК “Валемира” - адвокат Сердюченко В.В. (зал 123) - ордер АР № 1127970 від 08.06.2023;
Заявник - Фрейдун Ольга Михайлівна (в режимі відеоконференції) - представник АТ “ДАК “Автомобільні дороги України”;
Заявник - Пилип Володимир Маркович (в режимі відеоконференції) - представник ПАТ “Українська інвестиційна компанія” адвокат, ордер АА № 1357716 від 27.09.2023;
Заявник - Захаров Олександр Сергійович (в режимі відеоконференції) - представник - ДП “Донецький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, ордер АН № 1219008 від 27.07.2023;
Боржник - представник ДП “Запорізький облавтодор” - Суниця А.А. (зал 123) - довіреність № 13/01-04/01/23-ю від 04.01.2023; Бітяков Д.М., адвокат, ордер АР № 1149247 від 15.11.2023 (зал 123);
Арбітражний керуючий - Бохан О.С., розпорядник майна, посвідчення № 1428 від 15.07.2013 (зал 123);
Учасник справи - Смирнова Карина Миколаївна (в режимі відеоконференції) - представник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
УСТАНОВИВ:
Ухвалою від 30.10.2023 відкладене попереднє засідання суду на 15.11.2023, 11 - 30.
До суду надійшли
- заява Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (вих. б/ від 03.10.2023) про залучення Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України в якості учасника у справі про банкрутство - органу, уповноваженого управляти державним майном;
- від КП “Водоканал” пояснення (вих. від 08.11.2023, 14.11.2023) щодо зменшення боргу боржника до суми 13367.53 грн. в результаті сплати боргу поручителем;
- від розпорядника майна відзиви на заяви заявників ТОВ “ДБК “Валемира”, КП “Водоканал”, Усачова О.М., Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, ДП “Донецький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, клопотання (вх. № 24470/08-08/23 від 15.11.2023) про відкладення розгляду заяви ТОВ “Запоріжжяелектропостачання”;
- від ДП “Харківський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” заява (вх. № 24456/08-08/23 від 15.11.2023) розгляд справи без участі представника заявника.
У засіданні заяви та клопотання прийняті до розгляду, додаткові докази приєднано до матеріалів справи.
У засіданні розпорядник майна пояснив, що відзиви на заяви заявників ТОВ “ДБК “Валемира”, КП “Водоканал”, Усачова О.М., Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, ДП “Донецький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” підготовлені ним самостійно без врахування позиції боржника.
Станом на 15.11.2023 вимоги Кодексу боржником не виконані - письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог не надано.
У засіданні представники боржника пояснили, що боржник не розглянув вимог заявників, продовжується робота з їх опрацювання.
Судове засідання 15.11.2023 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІТС.
У судовому засіданні 15.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали та повідомлено про те, що повний текст ухвали буде виготовлено протягом 5-ти днів.
Розглянувши у засіданні матеріали справи, заяви Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (вх. № 21050/08-08/23 від 04.10.2023, вих. б/ від 03.10.2023) заслухавши представників учасників у справі, суд установив.
Відповідно до частин першої, третьої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною сьомою статті 96 Кодексу визначено, що у разі якщо боржник є державним підприємством або підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства.
ДП “Запорізький облавтодор” є підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, а Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (далі - Агентство відновлення), щодо зазначеного підприємства є органом, уповноваженим управляти державним майном, з огляду на таке.
Підпунктом 1 пункту 1 Положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 439 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 р. № 193) (далі - Положення), визначено, що Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який, зокрема, реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.
Крім того, відповідно пункту 3 цього Положення, основним завданням Агентства відновлення є, зокрема, здійснення функцій з управління об’єктами державної власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 № 29 “Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади” перейменовано Державне агентство автомобільних доріг України на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Указом Президента України від 08.11.2001 № 1056 “Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України” (далі - Указ Президента) утворено Державну службу автомобільних доріг України (на сьогодні - Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України) як центральний орган виконавчої влади, ліквідувавши Українську державну корпорацію по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг.
Указом Президента постановлено Кабінету Міністрів України в установленому порядку, зокрема, утворити Державну акціонерну компанію “Автомобільні дороги України”, передавши до її статутного фонду майно держаних підприємств, що входили до складу Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг. У свою чергу, Кабінетом Міністрів України винесено постанову від 28.02.2002 № 221 “Про утворення відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (далі - Постанова КМУ), якою прийнято пропозицію Державної служби автомобільних доріг України, погоджену з Міністерством транспорту, Міністерством фінансів, Фондом державного майна та Антимонопольним комітетом, щодо утворення відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (на сьогодні - акціонерне товариство “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, далі - Компанія).
Водночас, Постановою КМУ установлено, що засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг. Повноваження вищого органу управління покладено на засновника Компанії. У державній власності закріплено 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб’єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії.
Разом з цим, Державній службі автомобільних доріг України доручено передати до статутного фонду відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, майно державних підприємств, які належать до сфери управління Державної служби автомобільних доріг України, з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства.
Наказом Державної служби автомобільних доріг України від 05.03.2002 № 93 “Про зміни у структурі управління державними дорожніми підприємствами в Автономній Республіці Крим, областях і м. Севастополі”, на виконання зазначених вище Указу Президента та Постанови КМУ було утворено Компанію, реорганізовано дорожні державні підприємства шляхом їх злиття у дочірні підприємства Компанії. Разом з цим, дорожнім державним підприємствам доручено у встановленому порядку передати з балансу, а Компанії прийняти на баланс майно і фінансові ресурси, згідно з результатами інвентаризації станом на 31.03.2002. Визначено Компанію правонаступником майна, інших активів та пасивів балансів, майнових прав і зобов’язань ліквідованих дорожніх державних підприємств. Наказом Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156 «Про створення дочірніх підприємств ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” утворено дочірні підприємства Компанії та їх філії на базі реорганізованих державних дорожніх підприємств та передано частину майна і коштів Компанії дочірнім підприємствам. Разом з цим, з метою забезпечення діяльності дочірніх підприємств, доручено здійснити передачу частини майна і коштів Компанії дочірнім підприємствам на праві оперативного управління станом на 31.03.2002. Водночас, визначено дочірні підприємства правонаступниками зобов’язань та договорів реорганізованих дорожніх державних підприємств.
Відповідно до пункту 10.1 Статуту АТ “ДАК “Автомобільні дороги України” (Нова редакція), затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 11.08.2022 № Н-178 (далі - Статут Компанії), визначено, що Вищим органом компанії є Загальні збори. До прийняття рішення щодо приватизації Компанії, функції з управління корпоративними правами держави виконуються безпосередньо Державним агентством автомобільних доріг України (на теперішній час Агентство відновлення) одноосібно, без скликання зборів акціонерів. Після приватизації Компанії управління нею будуть здійснювати Загальні збори акціонерів у порядку, визначеному законодавством. Державне агентство автомобільних доріг України (на теперішній час Агентство відновлення) здійснює управління Компанією шляхом прийняття рішень у формі відповідних письмових документів з питань, які віднесені до компетенції Вищого органу. Вищий орган може вирішувати будь-які питання діяльності Компанії, крім тих, що віднесені до виключної компетенції Наглядової ради законом або цим Статутом.
Підпунктами 2, 12, 36 пункту 10.2 Статуту Компанії визначено, що до виключної компетенції Вищого органу належить, зокрема: затвердження статуту Компанії та внесення змін до нього; розподіл консолідованого прибутку Компанії і прийняття рішень щодо покриття збитків дочірніх підприємств Компанії з урахуванням вимог, передбачених законодавством; погодження продажу, обміну та відчуження у інший спосіб нерухомого майна Компанії та її дочірніх підприємств за поданням Наглядової ради Компанії.
Разом з цим, пунктом 10.3 Статуту Компанії передбачено, що повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів (Вищого органу) не можуть бути передані іншим органам Компанії.
Відповідно до положень пунктів 4.4, 4.5 Статуту ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 02.08.2019 № 268 (далі - Статут Боржника), Підприємство має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном в порядку та з обмеженнями, установленими законодавством, Статутом Засновника, цим Статутом та внутрішніми (локальними) документами, затвердженими Засновником. У випадках, передбачених Статутом Засновника та внутрішніми (локальними) документами Засновника, Підприємство має право здійснювати операції з майном за обов’язкового погодження (з дозволу) Засновника та погодження Вищого органу Засновника.
Згідно з пунктом 12.1 Статуту Боржника, Підприємство припиняється за рішенням Вищого органу Засновника або суду згідно із законодавством шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або шляхом ліквідації. Таким чином, відповідно до положень Статуту Компанії та Статуту Боржника, Агентство відновлення здійснює вирішальний вплив на діяльність ДП “Запорізький облавтодор”.
Учасники справи проти заяв агентства не заперечили.
Враховуючи зазначене, заяви Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (вх. № 21050/08-08/23 від 04.10.2023, вих. б/ від 03.10.2023) слід задовольнити та залучити Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (вул. Фізкультури, 9, Київ, 03150, код ЄДРПОУ 37641918, ел. пошта: info@restoration.gov.ua) в якості учасника у справі про банкрутство - органу, уповноваженого управляти державним майном.
Розглянувши у засіданні матеріали справи, заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (вх. № 21761/08-08/23 від 12.10.2023), заслухавши представників учасників у справі, суд установив.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
На сайті ГГСУ 13.09.2023 оприлюднено повідомлення № 71388 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Судом установлено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області перебуває Дочірнє підприємство “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”.
Працівникам боржника, які були зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочого місця, в різні роки були призначені пенсії на пільгових умовах.
Згідно з положеннями пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 (надалі за текстом - “Закон № 1058”), усі підприємства незалежно від форм власності та господарювання, галузевої належності та виду діяльності повинні відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 Закону № 1058 до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058.
Згідно з п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду Укрс чи № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.04.2004 Да № 64/8663 (надалі за текстом - “Інструкція 21-1”) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-УІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-”з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного рокуч протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п. 6.7 Інструкції 21-1 підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (п. 6.8 Інструкції 21-1).
За період з 01.04.2022 по 12.09.2023 заборгованість з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 складає 117 549, 78 грн., що підтверджується листами-розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій і карткою особового рахунку боржника.
Розпорядник майна, заявники у засіданні проти заяви не заперечили.
За таких обставин, заяву Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (вх. № 21761/08-08/23 від 12.10.2023) слід задовольнити та визнати вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області до боржника у розмірі 117 549 грн. 78 коп. основного боргу. Зобов’язати розпорядника майна включити вимоги заявника до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Розглянувши у засіданні матеріали справи, заяву арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича (вх. № 21707/08-08/23 від 11.10.2023), заслухавши представників учасників у справі, суд установив.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
На сайті ГГСУ 13.09.2023 оприлюднено повідомлення № 71388 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Судом установлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.06.2018 було відкрито провадження у справі № 908/671/18 про банкрутство Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21 січня 2021 року у справі № 908/671/18 припинені повноваження розпорядника майна Зайцева Д.С., розпорядником майна у справі про банкрутство Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” призначено арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.01.2022 закрито провадження у справі про банкрутство, припинено повноваження арбітражного керуючого Усачова О.М., який виконував обов’язки розпорядника майна.
Ухвалою від 26.01.2023 задоволено заяву Усачова О.М. про стягнення з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” на користь Усачова Олега Миколайовича суми основного боргу у розмірі 196 064,52 грн., про що 26.01.2023 видано наказ.
З метою виконання наказу по справі № 908/671/18, виданого Господарським судом Запорізької області, наказ був поданий на примусове виконання Приватному виконавцю Сколібог О.С., але протягом здійснення дій з примусового виконання не виконаний.
У засіданні заявники, розпорядник майна проти заяви не заперечили.
За таких обставин, заяву арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича (вх. № 21707/08-08/23 від 11.10.2023) слід задовольнити та визнати вимоги Усачова Олега Миколайовича до боржника у розмірі 196 064 грн. 52 коп. основного боргу. Зобов’язати розпорядника майна включити вимоги заявника до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Розглянувши у засіданні матеріали справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорожньо-будівельна компанія “ВАЛЕМИРА” (вх. № 20989/08-08/23 від 03.10.2023), заслухавши представників учасників у справі, суд установив.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
На сайті ГГСУ 13.09.2023 оприлюднено повідомлення № 71388 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Судом установлено, що 01.09.2021 року між ДП “ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” ВАТ “ДАК “АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ” (надалі за текстом - боржник/ Замовник) та “ДБК “ВАЛЕМИРА” (надалі за текстом - заявник/Виконавець) укладено Договір № 8/01.09 (надалі за текстом - Договір).
Пунктами 1.1. - 1.3. Договору передбачено, що відповідно до Договору Виконавець зобов’язується надати послуги, а Замовник прийняти надані послуги та оплатити. Найменування послуги: Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Запорізькій області та штучних споруд на них. Послуги, відповідно до предмету договору, виконуються на основі кошторисної документації та відомості обсягів робіт.
У відповідності до п.п. 3.1. - 3.2. ціна Договору становить 3 000 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 500 000 грн. Ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою Сторін.
Згідно до п.п. 4.1., 4.2 Договору розрахунки за надані послуги провадяться протягом 90 банківських днів з дати підписання акту надання послуг уповноваженими представниками обох сторін, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений у Договорі, на підставі оформленого належним чином рахунку- фактури. Виконані послуги оплачуються Замовником за мінусом 6 % від їх вартості. Дана сума коштів залишається у Замовника, як компенсація витрат, пов’язана з виконанням умов цього Договору (адміністративно-господарські витрати, організацією та координацією надання послуг, здійснення технічного нагляду, приймання і здачею наданих Виконавцем послуг Замовнику).
Термін надання послуг: з моменту підписання Договору до 31.12.2021 року. Місце надання послуг: Автомобільна дорога державного значення Т-08-12, км 21+261 - км 36 + 709 (п. 5.1. Договору).
02 листопада 2021 року між Сторонами по справі було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 8/01.09 від 01 вересня 2021 року, якою Пункт 3.1. Договору викладено у наступній редакції, а саме: “Ціна цього Договору становить 3 100 000 грн., в тому числі ПДВ 516 666, 67 грн.”.
Пунктами 2, 3 Додаткової угоди передбачено, що інші умови Договору, не порушені даною угодою, залишаються незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов’язання. Дана додаткова угода є невід’ємною частиною Договору № 8/01.09 від 01 вересня 2021 року і набирає чинності з дня підписання її Сторонами.
На виконання умов укладеного сторонами Договору заявником було надано боржнику послуги на загальну суму 3 068 721, 58 грн.
Результати наданих послуг оформлені актами виконаних робіт, а саме: Акт наданих послуг № 1ВМ від 22.10.2021 року на суму 328 558, 80 грн.; Акт наданих послуг № 4ВМ від 27.10.2021 року на суму 341 240, 38 грн.; Акт наданих послуг № 3ВМ від 01.11.2021 року на суму 499 921, 20 грн.; Акт наданих послуг № 2ВМ від 01.11.2021 року на суму 444 621, 60 грн.; Акт наданих послуг № 5ВМ від 13.12.2021 року на суму 477 819, 60 грн.; Акт наданих послуг № 6ВМ від 13.12.2021 року на суму 976 560, 00 грн.
Найменування робіт, витрати, одиниця їх виміру, кількість та ціна наведені у розрахунках до актів наданих послуг, виконаних за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.6.1.) укр.
За результатами виконаних заявником робіт було складено наступні акти, а саме: Розрахунок до акту № 1ВМ, Розрахунок до акту № 4ВМ, Розрахунок до акту № 3ВМ, Розрахунок до акту № 2ВМ, Розрахунок до акту № 6ВМ.
У відповідності до п. 4.2 Договору Виконані послуги оплачуються Замовником за мінусом 6 % від їх вартості. Дана сума коштів залишається у Замовника, як компенсація витрат, пов’язана з виконанням умов цього Договору (адміністративно-господарські витрати, організацією та координацією надання послуг, здійснення технічного нагляду, приймання і здачею наданих Виконавцем послуг Замовнику).
На виконання вказаного пункту Договору боржником було складено наступні акти, а саме: Акт виконаних робіт № 66 від 22.10.2021 року на суму 19 713, 53 грн.; Акт виконаних робіт № 67 від 27.10.2021 року на суму 20 474, 42 грн.; Акт виконаних робіт № 74 від 01.11.2021 року на суму 26 677, 30 грн.; Акт виконаних робіт № 75 від 01.11.2021 року на суму 29 995, 27 грн.; Акт виконаних робіт № 87 від 13.12.2021 року на суму 28 669, 18 грн.; Акт виконаних робіт № 86 від 13.12.2021 року на суму 58 593, 60 грн.
У відповідності до п.п. 6.1.2., 6.1.3., 6.1.5. Замовник зобов’язаний приймати надані послуги згідно акту наданих послуг, підписаного уповноваженими представниками обох сторін, і у випадку наявності зауважень терміново повідомити Виконавця; перевіряти та підписувати подані Виконавцем акти наданих послуг, або обґрунтовувати причини відмови від їх підписання протягом п'яти робочих днів з дня одержання; оглянути Послуги, виконані Виконавцем та в разі виявлення недоліків або відступів від умов Договору негайно заявити про це Виконавцю.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що протягом трьох днів з моменту фактичного надання Послуг Сторони підписують Акт передачі-приймання наданих послуг., Замовник має право відмовити в прийнятті наданих Послуг у разі виявлення суттєвих недоліків щодо якості та обсягу наданих Послуг. В даному випадку, Сторони складають дефектний акт із зауваженнями щодо якості та строками усунення недоліків.
З урахуванням наведеного боржником прийняті надані заявником послуги у встановленому Договором порядку шляхом підписання актів наданих послуг та розрахунків до них. Жодних зауважень щодо наданих заявником послуг боржник не висловлював.
Як вже вказувалось раніше, у відповідності до п. 4.1 Договору розрахунки за надані послуги провадяться протягом 90 банківських днів з дати підписання акту надання послуг уповноваженими представниками обох сторін, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений у Договорі, на підставі оформленого належним чином рахунку-фактури.
Заявником були оформлені належним чином рахунки на оплату та передані боржнику.
Станом на 07.06.2023 року боржник у повному обсязі не виконав прийняті на себе за Договором зобов’язання щодо своєчасної оплати виконаних заявником робіт здійснивши лише часткову їх оплату.
Боржником було сплачено на користь заявника наступні суми, а саме: 320 765, 96 грн. (платіжна інструкція від 05 листопада 2021 р. № 2144); 308 845, 27 грн. (платіжна інструкція від 05 листопада 2021 р. № 2143); 469 925, 93 грн. (платіжна інструкція від 09 грудня 2021 р. № 2416).
Таким чином, станом на 07.06.2023 заборгованість боржника перед заявником становить 1 785 061, 12 грн.
Розмір вказаної заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ “ДБК “ВАЛЕМИРА” та ДП “ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” ВАТ “ДАК “АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ” від 20.04.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору (зобов’язання) не допускаються.
За приписом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 610 ЦК України статті порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у разі прострочення виконання грошового зобов’язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов’язання.
У зв’язку із тим, що боржник прострочив виконання прийнятого на себе зобов’язання в частині проведення оплати за надані заявником послуги, він зобов’язаний в силу вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На підставі 625 ЦК України заявником нараховані втрати від інфляції за період 01.02.2022- 30.04.2023 у розмірі 490 258, 61 грн. та 3 % річних за період 31.01.2022 - 07.06.2023 у розмірі 67 612, 29 грн.
У засіданні заявники проти заяви не заперечили. Розпорядник майна та боржник проти вимоги заявника в частині сум втрат від інфляції у розмірі 490 258, 61 грн. заперечили з підстав наявності форс-мажорних обставин, які звільняють боржника від відповідальності за невиконання зобов’язань, вважають, що заявником невірно розрахований період за який нараховуються інфляційні втрати. Також заперечили в частині нарахованих 3 % річних у розмірі 67 612, 29 грн. з підстав наявності форс-мажорних обставин, які звільняють боржника від відповідальності за невиконання зобов’язань.
Щодо посилань розпорядника майна наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.
Згідно до статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 повідомила, що на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.
В подальшому Указом Президента України неодноразово було продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Судова практика Верхового Суду вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов’язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов’язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов’язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Верховний Суд у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 по справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Воєнний стан на території України не означає, що боржник не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати дохід.
Суд приймає до уваги, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах ВС від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 21.09.2022 у справі № 911/589/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати безперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереробної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Однак, наявність форс-мажорних обставин це не амністія, а лише відстрочка від виконання зобов`язання без штрафних санкцій і у разі фактичного доведення цих обставин.
Слід зазначити, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є однією з функцій ТПП, затверджених Статутом ТПП України та Законом України “Про торгово-промислові палати України”.
Засвідчення форс-мажорних обставин є послугою в розумінні Цивільного кодексу України, яку ТПП надає для фізичних та юридичних осіб.
Звернення суб`єктів господарської діяльності до ТПП України за отриманням сертифіката для засвідчення форс-мажорних обставин є належним доказом їх засвідчення відповідно до законодавства України.
Проте сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків сторін. У разі судового процесу сертифікат ТПП є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами, і лише в їх сукупності на підставі наданих доказів суд приймає рішення.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин встановлюється регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин.
Відповідно до регламенту форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, зобов`язання, контракту, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тягар доказування форс-мажорних обставин покладено на заявника, а посилання на лист не буде визнано таким.
Тож сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, повинна надати докази за чотирма складовими події “форс-мажору”: подія (форс-мажорна обставина); непередбачуваність обставин; причинно-наслідковий зв’язок між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов`язань; неможливість виконання і альтернативного виконання.
Суд при цьому зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що боржник не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Боржник не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв’язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов’язки у зв’язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб’єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану, у зв`язку з чим відповідні посилання боржника відхиляються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація), які підтверджені сторонами є підставою лише для не застосування до нього заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов’язання.
Вимоги щодо стягнення неустойки: пені та штрафів відсутні у заяві з конкурсними вимогами.
Форс-мажорні сертифікати повинні мати індивідуальний характер під кожен окремий договір, тобто видані для кожного окремого суб’єкта господарської діяльності згідно ст. 14 прим. 1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”.
Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, де Верховний Суд констатує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановлений) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
За таких обставин, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорожньо-будівельна компанія “ВАЛЕМИРА” (вх. № 20989/08-08/23 від 03.10.2023) слід задовольнити та визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорожньо-будівельна компанія “ВАЛЕМИРА” до боржника у розмірі 2342931 грн. 92 коп. основного боргу. Зобов’язати розпорядника майна включити вимоги заявника до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи необхідність виконання вимог чинного законодавства, усні клопотання боржника та розпорядника майна про відкладення попереднього засідання слід задовольнити, на підставі ст. 216 ГПК України попереднє засідання у справі - відкласти.
Судом установлено, що 30.09.2023 між ТОВ “ДБК “Валемира” (клієнт) і адвокатом Сердюченко В.В. укладений договір про надання правничої допомоги, за умовами якого адвокатом здійснюється представництво інтересів Товариства, зокрема, по господарській справі № 908/2351/23 про банкрутство ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”.
Згідно акту від 02.10.2023р. приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правничої допомоги, оплата за правничу допомогу в межах справи № 908/2351/23 про банкрутство ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, що розглядається в Господарському суді Запорізької області, є фіксованою та становить - 80 000, 00 (вісімдесят тисяч) грн.
У засіданні розпорядник майна заперечив щодо компенсації витрат Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорожньо-будівельна компанія “ВАЛЕМИРА” на правову допомогу в розмірі 80 000, 00 грн., ним визнаються витрати частково в сумі 5 368, 00 грн., що є еквівалентною сумі судового збору, який сплачується кредитором за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” та відповідно до ст. 64 Кодексу підлягають включенню до 1 черги задоволення без права вирішального голосу з наступних підстав. “Відповідно до вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Системний аналіз норм статті 123 Господарського процесуального кодексу України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів (наведена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19). Заявлені витрати на правничу допомогу у сумі 80 000 грн більш як у три рази перевищують мінімальну основну винагороду арбітражного керуючого за один місяць виконання повноважень відповідно до ч. 2 ст. 30 КУзПБ та підлягають зменшенню”.
Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Станом на 15.11.2023 заявником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Дорожньо-будівельна компанія “ВАЛЕМИРА” надана копія договору про надання правничої допомоги від 30.09.2023, укладеного між ТОВ “ДБК “Валемира” (клієнт) і адвокатом Сердюченко В.В., яка погано читається. Докази в обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідно ст. 126 ГПК України не надані.
За таких обставин, слід відкласти рогляд питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорожньо-будівельна компанія “ВАЛЕМИРА”.
Проведення судового засідання 29.11.2023, 12 - 00 у справі в режимі відеоконференції слід здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІТС.
Технічна фіксація здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку: vkz.court.gov.ua.
Керуючись ст. ст. 2, 40, 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 197, 216, 232-235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяви Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (вх. № 21050/08-08/23 від 04.10.2023, вих. б/ від 03.10.2023) задовольнити. Залучити Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (вул. Фізкультури, 9, Київ, 03150, код ЄДРПОУ 37641918, ел. пошта: info@restoration.gov.ua) в якості учасника у справі про банкрутство - органу, уповноваженого управляти державним майном.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорожньо-будівельна компанія “ВАЛЕМИРА” (вх. № 20989/08-08/23 від 03.10.2023) задовольнити. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорожньо-будівельна компанія “ВАЛЕМИРА” до боржника у розмірі 2342931 грн. 92 коп. основного боргу. Зобов’язати розпорядника майна включити вимоги заявника до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Заяву арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича (вх. № 21707/08-08/23 від 11.10.2023) задовольнити. Визнати вимоги Усачова Олега Миколайовича до боржника у розмірі196064 грн. 52 коп. основного боргу. Зобов’язати розпорядника майна включити вимоги заявника до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Заяву Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (вх. № 21761/08-08/23 від 12.10.2023) задовольнити. Визнати вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області до боржника у розмірі 117549 грн. 78 коп. основного боргу. Зобов’язати розпорядника майна включити вимоги заявника до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов’язати розпорядника майна внести витрати заявників 2, 5, 7 по сплаті судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог до боржника кожного у розмірі 5 368 грн. 00 коп. до 1-ої черги задоволення вимог відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відкласти попереднє засідання суду, яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: вул. Гетьманська, 4, корпус № 2, зал 100, м. Запоріжжя, 69001 на 29.11.2023, 12 - 00.
Зобов’язати:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Дорожньо-будівельна компанія “ВАЛЕМИРА” - надати докази понесених витрат згідно договору про надання правничої допомоги від 30.09.2023, укладеного між ТОВ “ДБК “Валемира” (клієнт) і адвокатом Сердюченко В.В. відповідно до вимог ст. 126 ГПК України, оригінали договору, докази його виконання - для огляду;
боржника, розпорядника майна - виконати вимоги ухвал суду від 12.09.2023, 24.10.2023, 27.10.2023.
Проведення судового засідання 29.11.2023, 12 - 00 у справі № 908/2351/23 в режимі відеоконференції здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІТС.
Копію ухвали надіслати заявникам, боржнику, розпоряднику майна (електронною поштою/до електронного кабінету).
Розмістити повний текст ухвали на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.
Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 20.11.2023.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
ДО УВАГИ!!! Учасників справи Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623, Е-mail: autodor@autodor.com.ua) по справі № 908/2351/23.
_03_03.png)
