До відома Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ленком” (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська/пр. Азовський, буд. 63/4, ідентифікаційний код юридичної особи 32533565) по справі № 908/2941/23 (суддя Дроздова С.С.)

До відома Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ленком” (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська/пр. Азовський, буд. 63/4, ідентифікаційний код юридичної особи 32533565) по справі № 908/2941/23 (суддя Дроздова С.С.)

р

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

24.11.2023                                                                                   справа № 908/2941/23

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280)

до відповідача: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ленком” (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська/пр. Азовський, буд. 63/4, ідентифікаційний код юридичної особи 32533565)

            про стягнення 31 632 грн 04 коп.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “Укргазбанк”  звернулося до суду з позовом про стягнення з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ленком” 27 200 грн 00 коп. заборгованості по кредиту строкової, 1 940 грн 00 коп. заборгованості по кредиту простроченої, 501 грн 86 коп. заборгованості по процентам поточної, 1 990 грн 18 коп. заборгованості по процентам простроченої.

            Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 21.09.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2941/23 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 26.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2941/23. Присвоєно справі номер провадження 27/279/23 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

    Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

    Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.   Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 26.09.2023 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 18.10.2023.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано.

Місцезнаходженням відповідачів є Запорізька область, м. Бердянськ, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ   Укрпошта, тому відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 26.09.2023 на сайті Господарського суду Запорізької області та надсилання примірника ухвали суду, підписаного кваліфікованим електронним підписом на  електронну адресу відповідача – _zevs1964@ukr.net.

В матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача – 26.09.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України   «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»   якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу відповідача з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи.

 Відповідно до пункту 1   статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від     17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від     23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1     статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод     (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України   зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1   статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надійшло.

Наявні матеріали справи № 908/2941/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 24.11.2023.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

            20.06.2019 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком “УКРГАЗБАНК” (Банк) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Ленком” (Позичальник) укладений кредитний договір № 615/2019/ЗОД-МСБ.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, Банк відкриває Позичальнику невідновлювану відкличну кредитну лінію (надалі - кредит або кредитна лінія) з загальним лімітом в сумі: 427 040,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п.1.3 Кредитного договору.

Згідно п. 1.2 Кредитного договору цільове використання (мета) кредиту: придбання обладнання та матеріали для проведення робіт з термоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, що відповідає підпункту 20 пункту 2 додатку 2 до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2010 р. № 243 та рішенню сесії Бердянської міської ради VII скликання № 6 від 13.07.2017 «Про затвердження Програми відшкодування частини кредитів, отриманих ОСББ на впровадження заходів з енергозбереження, реконструкції і модернізації багатоквартирних будинків у м. Бердянське на 2015-2019  роки».

Відповідно до п. 1.3.1  Кредитного договору кредитна лінія відкривається з 20 червня 2019 року по 19 червня 2024 року.

За користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного в п. 1.3 Кредитного договору, з врахуванням встановленого Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим договором, (строкова заборгованість) базова процентна ставка встановлюється в розмірі 20,00% річних (п.п. 1.4.1. Кредитного договору).

Згідно п.п. 1.4.2 Кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість) відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, у тому числі у строки визначені в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення Кредиту встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором, базова процентна ставка встановлюється в розмірі визначеному в п. 1.4.1 Договору збільшеного на 5,0 процентних пункти.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються Банком Позичальнику окремими траншами, шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків визначених у п. 1.3 цього договору розрахункових документів, наданих Позичальником, безпосередньо з позичкового рахунку № 20637870217256.980, відкритого в АБ «Укргазбанк» на підставі попередньої письмової заяви Позичальника.

24.12.2019 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком “УКРГАЗБАНК” та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Ленком” у зв'язку з отриманням відшкодування частини суми кредиту з боку Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в розмірі 221 654,10 грн. та направленням Банком отриманих коштів на погашення заборгованості Позичальника за основним боргом було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 615/2019/ЗОД-МСБ (далі додатковий договір). Додатковою угодою встановлено новий графік зменшення ліміту кредитування.

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору Позичальник здійснює погашення кредиту на рахунок № 37391654478443.980 в АБ «УКРГАЗБАНК», код Банку 320478, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в Додатку 1 до цього Кредитного договору.

У разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня переносяться на рахунки з обліку простроченої заборгованості.

Згідно п. 2.3 Кредитного договору, нарахування процентів по Кредитному договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.4 договору. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання договору на рахунок № 37391654478443.980, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», код Банку 320478.

Згідно п. 5.3 Кредитного договору передбачено, що за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим Кредитним договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 4.2.2, 4.2.7 Кредитного договору, Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої договором неустойки. На вимогу Банку достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції у випадках, передбачених цим договором.

Позивачем належно виконані договірні зобов'язання. Однак, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором не виконує неналежним чином. Відповідачем порушено зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку Відповідача та розрахунком заборгованості.

Станом на 31.07.2023 заборгованість відповідача за Кредитним договором склала: 27 200 грн 00 коп. заборгованість по кредиту строкової, 1 940 грн 00 коп. заборгованість по кредиту прострочена, 501 грн 86 коп. заборгованість по процентам поточна, 1 990 грн 18 коп. заборгованість по процентам прострочена.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1050 ЦК України передбачено право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, на виконання умов Кредитного договору позивач надав кредит, що підтверджується випискою з особового рахунка відповідача та розрахунком заборгованості.

 Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

За умовами Кредитного договору з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 24.12.2019 строк погашення кредиту згідно Графіку зменшення ліміту кредитування становить 19.06.2024.

У зв’язку з тим, що Позичальник своєчасно та в повному обсязі не здійснює погашення кредиту, позивач 06.06.2023 надіслав відповідачу через електронну адресу лист-вимогу № 172/20833/2023 від 05.06.2023 про погашення існуючої заборгованості за кредитом та процентам.

Вимога позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, Банк скористався своїм правом достроково вимагати повернення кредиту, що передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, направивши відповідачу  лист-вимогу № 172/20833/2023 від 05.06.2023 про повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором станом на 02.06.2023 в строк протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати пред`явлення цієї вимоги.

Відповідач  свої зобов`язання за Кредитним договором (з урахуванням змін та доповнень) не виконав, кошти в повному обсязі не сплатив.

Водночас, строк повернення кредиту, сплати процентів, відповідно до умов Кредитного договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав.

Прострочена заборгованість по кредиту, що відображена у розрахунку заборгованості, становить 1 940 грн 00 коп., строкова заборгованість по кредиту становить 27 200 грн 00 коп., заборгованість по процентам поточна складає 501 грн 86 коп., заборгованість по процентам прострочена складає 1 900 грн 18 коп.

Перевіривши розрахунок розміру заборгованості по процентам, судом встановлено, що позивачем правомірно заявлено їх стягнення.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем не подавались докази на спростування позовних вимог.

Суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої договірні зобов'язання.

            Відповідач свої зобов'язання за договором виконував неналежним чином.

            Контррозрахунку, доказів сплати вказаної заборгованості або належних та допустимих доказів, які би її спростовували, відповідачем суду не подано.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.     

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги  підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. 

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд      

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ленком” задовольнити.

Стягнути  з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ленком” (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська/пр. Азовський, буд. 63/4, ідентифікаційний код юридичної особи 32533565) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) грн 00 коп. заборгованості по кредиту строкової, 1 940 (одна тисяча дев’ятсот сорок) грн 00 коп. заборгованості по кредиту простроченої, 501 (п’ятсот одна) грн 86 коп. заборгованості по процентам поточної, 1 990 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто) грн 18 коп. заборгованості по процентам простроченої, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано  24.11.2023.

Суддя                                                                                              С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.