До ВІДОМА ФГ “АГРОСТАР – 2010” код ЄДРПОУ 37370697 по справі №908/3003/23 (суддя Боєва О.С.)

До ВІДОМА ФГ “АГРОСТАР – 2010” код ЄДРПОУ 37370697 по справі №908/3003/23 (суддя Боєва О.С.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.12.2023                                                                                            Справа №  908/3003/23

 м.Запоріжжя Запорізької області  

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ” (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд.16)

до відповідача: Фермерського господарства “АГРОСТАР – 2010” (72453, Запорізька область, Приазовський район, с. Чкалове, вул. Вишнева (Леніна), буд. 87)

про стягнення суми 41733,43 грн.

                                                                                                                           Суддя Боєва О.С.

            Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ” бпро стягнення з відповідача: Фермерського господарства “АГРОСТАР – 2010” суми 41733,43 грн, з яких: 30682,32 грн – сума заборгованості за виконані роботи, 1679,54 грн – 3% річних, 9371,57 грн – інфляційні втрати.  

Позов обґрунтовано ст.ст. 625, 901, 903 ЦК України, умовами договору про технічне обслуговування і ремонт № 406/21 від 18.08.2021. Підставою для звернення з позовом зазначено невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг  згідно з підписаним сторонами Актом виконаних робіт № Н3200007230 від 23.11.2021.

Ухвалою суду від 12.10.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3003/23, присвоєний номер провадження 9/232/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу відповідно до ст. 165, ст. 251 ГПК України запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом п’ятнадцяти днів з дня опублікування тексту даної ухвали на офіційному веб-порталі судової влади України, але не пізніше ніж у строк до 03.11.2023.

Відповідач про розгляд даної справи повідомлений належним чином відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України    “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, шляхом розміщення судом 12.10.2023 тексту ухвали про відкриття провадження у справі № 908/3003/23 від 12.10.2023 на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Разом з тим, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.  

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.  

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство “АГРОСТАР – 2010” (замовник, відповідач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю “АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ” (виконавець, позивач у справі) 18.08.2021 уклали договір про технічне обслуговування і ремонт №406/21 (надалі – договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що замовник доручає, а виконавець зобов’язується виконувати роботи, надавати послуги з технічного обслуговування, встановлення додаткового обладнання та ремонту (надалі – Роботи) автомобіля (автобуса).

Робота, передбачена п. 1.1 цього договору, здійснюється виконавцем на своїй території (спеціально для цього призначеної), своїми силами та засобами. Конкретний вид і перелік робіт, що виконується за цим договором погоджується сторонами в наряд-замовленнях, які є невід’ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт за цим договором включає вартість робіт, матеріалів і запасних частин, які будуть використанні виконавцем, при виконані робіт. Вартість робіт, а також вартість матеріалів і запасних частин, які будуть використані при виконання робіт, погоджується сторонами в наряд-замовленні на виконання конкретного виду робіт. Розрахунки за використанні виконавцем матеріали, запасні частини й виконану роботу, здійснюються замовником на підставі рахунку виконавця.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що розрахунки здійснюються замовником шляхом зарахування на рахунок виконавця грошових коштів на протязі п’яти календарних днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2022, а в частині невиконаних зобов’язань сторін, що виникли в період дії договору, до повного виконання їх сторонами (п. 5.1).

Як свідчать матеріали справи, 23.11.2021 між сторонами було погоджено та підписано наряд-замовлення № Н3200015638 на загальну суму 30   682,32 грн щодо ремонтних робіт автомобіля марки “Renault Duster 1.5 DCI” (2015 рік випуску), д.р.н. АР9177ВС.

За результатами виконаних позивачем зобов’язань за договором між сторонами 23.11.2021 був підписаний Акт виконаних робіт № Н3200007230 на суму 30682,32 грн.

Разом з тим, як вбачається з позову, відповідач зобов’язання щодо оплати наданих послуг в установлений договором строк не здійснив, у зв’язку з чим заборгованість за виконанні позивачем ремонтні роботи склала 30682,32 грн.

Невиконання відповідачем зобов’язання щодо оплати отриманих послуг стало підставою для звернення позивача до суду із позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.     

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як встановлено судом вище, позивачем були надані послуги з ремонту автомобіля марки “Renault Duster 1.5 DCI” (2015 рік випуску), д.р.н. АР9177ВС на суму 30682,32 грн, що підтверджується Акт виконаних робіт № Н3200007230 від 23.11.2021 (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до   ст. 612 ЦК України   боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов’язань щодо своєчасної та повної оплати наданих йому позивачем послуг не надав та позовні вимоги  не спростував, суд дійшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 30682,32 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов’язання позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1679,54 грн за період прострочення з 29.11.2021 по 25.09.2023 та інфляційні втрати у розмірі 9371,57 грн за період прострочення з грудня 2021 по серпень 2023 включно.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов’язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Факт порушення виконання відповідачем грошового зобов’язання підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем правильно, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 9371,57 грн підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за загальний період прострочення з 29.11.2021 по 25.09.2023, суд зазначає про неправильність визначення позивачем періоду прострочення, виходячи з наступного.

Умовами п. 3.2 договору сторонами був погоджений строк оплати наданих послуг, а саме протягом п’яти календарних днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.

Акт виконаних робіт № Н3200007230 підписано сторонами 23 листопада 2021 року. Таким чином, з урахуванням п. 3.2 договору, строк оплати припадає на 28.11.2021 – неділя.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Виходячи з наведеної норми права та наявних документів, останнім днем для вчинення відповідачем дії щодо оплати наданих йому послуг спливає 29.11.2021 (понеділок), прострочення виконання починається з наступного дня, тобто з 30.11.2021.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що сума 3% річних за період прострочення (з 30.11.2021 по 25.09.2023 (665 днів)) складає 1677,02 грн.

З огляду на зазначене, судом задовольняються вимоги позивача в цій частині на суму 1677,02 грн., в решті вимог про стягнення 3% річних судом відмовляється у зв’язку з необґрунтованістю.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства “АГРОСТАР – 2010”, код ЄДРПОУ 37370697 (72453, Запорізька область, Приазовський район, с. Чкалове, вул. Вишнева (Леніна), буд. 87) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ”, код ЄДРПОУ 42801907 (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд.16) суму 30682 (тридцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 32 коп. основного боргу, суму 1677 (одну тисячу шістсот сімдесят сім) грн 02 коп. 3% річних та суму 9371 (дев’ять тисяч триста сімдесят одну) грн 57 коп. інфляційних втрат.

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства “АГРОСТАР – 2010”, код ЄДРПОУ 37370697 (72453, Запорізька область, Приазовський район, с. Чкалове, вул. Вишнева (Леніна), буд. 87) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ”, код ЄДРПОУ 42801907 (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд.16) суму 2683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 84 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення  складено та підписано 04.12.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

               Суддя                                                                                           О.С. Боєва