До відома КП “Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області”, код ЄДРПОУ 37830847 по справі №908/3041/23 (суддя Боєва О.С.)

До відома КП “Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області”, код ЄДРПОУ 37830847 по справі №908/3041/23 (суддя Боєва О.С.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.12.2023                                                                                            Справа №  908/3041/23

 м.Запоріжжя Запорізької області  

За позовом: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), код ЄДРПОУ 43877338 (69035 м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд. 72-А)

до відповідача: Комунального підприємства “Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області”, код ЄДРПОУ 37830847 (72002, Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, буд. 187)

про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому середовищу в сумі 423750,00 грн.

Суддя  Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про стягнення з відповідача: Комунального підприємства “Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області” суми 423750,00 грн збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Підставою для звернення з позовом зазначено несанкціоноване розміщення відповідачем твердих комунальних (побутових) відходів на відкритому ґрунті, що є порушенням статей 35, 46 Закону України “Про охорону земель”, статті 96 Земельного кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29.09.2023 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3041/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2023 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 19.10.2023 включно.

12.10.2023 від позивача до господарського суду надійшла позовна заява (уточнена) вих. №3896/10-06/06/2-34 від 09.10.2023 з усунутими недоліками та доказами направлення її копії відповідачу на електронну адресу.

Ухвалою суду від 19.10.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3041/23, присвоєний номер провадження 9/235/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом   15 днів з дня опублікування тексту даної ухвали на офіційному веб-порталі судової влади України, але не пізніше ніж 13.11.2023.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про розгляд даної справи відповідач повідомлений належним чином відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України    “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, шляхом розміщення судом 19.10.2023 тексту ухвали про відкриття провадження у справі від 19.10.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України та додатково, шляхом направлення ухвали на повідомлену позивачем адресу електронної пошти відповідача: MGKX@ukr.net.

Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. 

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.  

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) у період з 21.07.2021 по 27.07.2021 на підставі ст. 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. ст. 5, 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Положення про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 256, наказу Державної екологічної інспекції України від 23.12.2020 №506 “Про реалізацію заходів державного нагляду (контролю) Держекоінспекції на 2021 рік”, наказу Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 19 липня 2021 року №882-06/2-22 проведено планову перевірку щодо дотримання КП “Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Михайлівського району (на сьогодні – Василівського району) Запорізької області” вимог природоохоронного законодавства.

Предметом перевірки визначено питання щодо проведення нагляду (контролю) дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідно до уніфікованої форми Акту (затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2016 №450).

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог природоохоронного законодавства складено Акт №06/1-14/541/21 від 27.07.2021.

Перевіркою встановлено, що на території земельної ділянки для очисних спору (пруд-накопичувач №1) за межами смт. Михайлівка, яку Комунальне підприємство “Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області” використовує для розміщення твердих побутових відходів, відбувається псування земель шляхом їх засмічення, а саме - відповідачем здійснено несанкціоноване розміщення твердих комунальних (побутових) відходів на відкритому ґрунті, що є порушенням статей 35, 46 Закону України “Про охорону земель”, ст. 96 Земельного кодексу України.

Інспекцією проведено обстеження та зроблено заміри засмічень та забруднень території, встановлено морфологічний склад відходів на чотирьох засмічених ділянках з наступними площами: 1365 кв.м., 2420 кв.м., 880 кв.м., 1440 кв.м., середня висота розміщених на ній твердих комунальних (побутових) відходів становить 0,5 м. Заміри проводились держповіреною рулеткою у світлий час доби.

В Акті від 27.07.2021 №06/1-14/541/21 встановлено, що рішенням 28 сесії 6 скликання Михайлівської селищної ради №8 від 23.05.2013 підприємству КП “Михайлівський комунгосп” надано дозвіл на тимчасове розміщення твердих побутових відходів (ТПВ) на території очисних споруд (пруд-накопичувач №1), що розташовані за межами смт. Михайлівка та знаходяться на балансі даного підприємства і є комунальною власністю територіальної громади Михайлівської селищної ради. Під час перевірки надані рішення Михайлівської селищної ради від 29.03.2018 року №37, від 28.03.2019 №44, від 28.04.2019 №56 щодо надання дозволу на тимчасове розміщення твердого побутового сміття на території очисних споруд (пруд-накопичувач №1) за межами смт. Михайлівка.

Вищезазначене сміттєзвалище експлуатується без відповідної технічної документації, паспорт місця видалення відходів не розроблений (довгострокове зберігання відходів понад 2 роки, що прирівнюються до місця видалення відходів). На зазначену територію підприємством КП “Михайлівський комунгосп” здійснюється вивіз та розміщення твердих побутових відходів від населення та інших установ, територія не огороджена, відходи розміщуються безсистемно, роздільне збирання (сортування), оброблення відходів не здійснюється. Під час візуального обстеження території зазначеної земельної ділянки виявлено локальні місця спалювання відходів.

Документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою, на якій розташовано сміттєзвалище (територія очисних споруд (пруд-накопичувач №1), відсутні.

Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами у КП “Михайлівський комунгосп” відсутній. Отримання зазначеного дозволу передбачено статтею 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, пунктом “а” частини першої статті 32, абзацом 7 статті 33, пунктом “с” статті 17 Закону України “Про відходи”. Нормативно-правові акти у відповідність із зазначеними Законами не приведені. Порядок надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на час перевірки не затверджено.

Позивач у позові зазначив, що Відділом інструментально-лабораторного контролю проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів на території проведення перевірки, про що складено акт відбору проб № 9-21/3 від 22 липня 2021.

Територія, що підлягала дослідженню, становить 1365 кв.м.

Відповідно акту відбору проб ґрунтів №9-21/3 від 22 липня 2021 було взято наступні проби ґрунту:

- Проба №1. Земельна ділянка з ознаками забруднення побутовими відходами з однорідним ґрунтовим та рослинним покриттям, яка знаходиться праворуч від дороги. Площа ділянки становить 1365 кв.м., площа пробної площадки 35x39 кв.м. Вид проби - об'єднана. Кількість точкових проб -5, глибина відбору – 0,2 м, маса проби - 1,0 кг.

- Проба №2 фонова. Відібрана на земельній ділянці праворуч від дороги, в 10 метрах від проби №1. Земельна ділянка з однорідним ґрунтовим та рослинним покриттям. Вид проби - точкова. Кількість проб - 1. Глибина відбору – 0,2 м., маса проби – 1,0 кг.

Показники, що підлягали вимірюванню наступні: водневий показник рН (вод.витяжка), алюміній обмінний у перерахунку на азот амонійний, нітрати у перерахунку на нітрати, сульфати у перерахунку на сульфати хлориди.

Як зазначено в акті, при візуальному огляді територія повністю вкрита бур'янами висотою 1,5-2 метри. Частина побутових відходів розташована на ґрунтовому покритті, вкритим густим бур'яном. Можливість відбору проб ґрунту була лише в одному місці, де трава висотою до 50 см.

Відбір проб проводився в присутності т.в.о. директора відповідача - Трусова Олега Юрійовича.

Згідно протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 09.08.2021 за №35-21/3 на обстежуваній земельній ділянці встановлено забруднення внаслідок несанкціонованого розміщення твердих побутових відходів.

КП “Михайлівський комунгосп” видано припис № 06/1-14/541/21 від 30.07.2021 для усунення порушень у строк до 30.11.2021.

На підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 №171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 №149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 25.04.2007 за №422/13689) (далі - Методика), Інспекцією було проведено відповідні розрахунки розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а саме:

- Розмір шкоди на земельній ділянці площею 1360 кв.м. складає 8957,81 грн;

- Розмір шкоди відповідно розрахунку №316-06/1-20 від 20.12.2021 (земельна ділянка площею 1365 кв.м.) становить 68250,00грн;

- Розмір шкоди відповідно розрахунку № 01-06/1-12 від 04.01.2022 (земельна ділянка площею 2420 кв.м.) становить 181500,00грн;

-  Відповідно розрахунку №02-06/1-12 від 04.11.2022 розмір шкоди (земельна ділянка 880,00 кв.м.) складає 66000,00грн;

-  Розмір шкоди відповідно розрахунку №03-06/1-12 від 04.01.2022 (земельна ділянка 1440,00 кв.м.) становить 108000,00 грн.

Розрахунок був здійснений за формулою Ршз=АхБхГозхПдзхКззхКег, де: Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0.5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 15, а небезпечними (токсичними) відходами - 300; Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м.; Пдз - площа засміченої земельної ділянки, кв.м.; К₃₃ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами; Кег- коефіцієнт еколого-господарського значення земель.

За результатами перевірки, отриманих від відповідача документів та розрахованих збитків, завданих навколишньому природному середовищу, з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача були направлені претензії: №6231/06/2-34/06/2-34 від 03.12.2021, №6545/06/2-34/06/2-34 від 21.12.2021, №125/10-14/06/2-34 від 11.01.2022, №126/10-14/06/2-34 від 11.01.2022,127/10-14/06/2-34 від 11.01.2022 з вимогою про сплату завданої шкоди.

Як зазначив позивач у позові, відповідачем 05.01.2022 в добровільному порядку сплачена шкода в розмірі 8957,81 грн. Решта вимог, що викладені в претензіях залишені відповідачем без реагування, сума шкоди не оплачена.

Крім того, позивач зазначив, що за результатами перевірки у відношенні головного інженера, т.в.о. директора КП “Михайлівський комунгосп” Трусова Олега Юрійовича складено та передано до суду адмінматеріал за ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідно протоколу №002368 про адміністративне правопорушення від 27.07.2021.

Михайлівським районним судом Запорізької області в справі №321/1170/21 (провадження №3/321/506/2021) під час розгляду адміністративного матеріалу, який надійшов від Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська область) у Запорізькій області, встановлено, що 27.07.2021 року о 14 год. 00 хв. в ході планової перевірки КП “Михалівський комунгосп” (смт.Михайлівка, вул.Пушкіна, буд. 187) підприємство, т.в.о. директора якого є Трусов О.Ю., при провадженні господарської діяльності здійснює видалення побутових відходів на земельній ділянці (територія очисних споруд (пруд -накопичувач №1), яка розташована за межами смт. Михайлівка, без позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням частини 3 статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, п.4 Переліку дозвільних документів у сфері господарської діяльності від 19.05.2011 року № 3392 - VI.

Як вказано в рішенні суду, “згідно акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 27.07.2021 року за № 06/1-14/541/21 встановлено, що на земельну ділянку (територія очисних споруд (пруд-накопичувач №1), яка розташована за межами смт. Михайлівка, КП “Михалівський комунгосп” здійснює вивіз та розміщення твердих побутових відходів від населення та інших установ. Встановлено факт довгострокового зберігання відходів понад 2 роки, що прирівнюється до місця видалення відходів”.

Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 06.09.2021 у справі №321/1170/21 (провадження №3/321/506/2021) вирішено звільнити Трусова О.Ю. від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням на підставі ст. 22 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, загальний розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу засміченням земельних ресурсів Комунальним підприємством “Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського (Михайлівського - на час виникнення спірних правовідносин) району Запорізької області” складає 423   750,00 грн.

Невиконання відповідачем зобов’язання з відшкодування заподіяної шкоди стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, за якою відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Постановою Кабінету Міністрів України №802 від 09.09.2020 було створено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції в тому числі Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) є виконавчим органом Державної влади, повноваження якого територіально поширюється на дві області.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 1 Положення Інспекції, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20 лютого 2023 № 31, Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції України та їй підпорядковується.

У своїй діяльності Інспекція керується Конституцією України, Законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-Міністра України, наказами Міндовкілля, дорученнями Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, його заступників, наказами Держекоінспекції, дорученнями Голови Держекоінспекції, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, актами Запорізької та Херсонської обласних державних адміністрацій, обласних рад, іншими актами законодавства України.

Відповідно до Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр щодо здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.

Також Інспекція наділена повноваженнями щодо звернення до суду з відповідними позовами про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

З положень Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” слідує, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Статтею 2 цього Закону визначено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель.

Таким чином позивач в силу закону наділений повноваженнями на проведення перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та визначення розміру збитків належних до відшкодування у разі виявлення порушень.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 1 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що   завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Положеннями   ст. 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”   встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.

Відповідно до   ст. 34 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”   завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 96 Земельного кодексу України   встановлено, що на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

За   змістом ст. 35 Закону України “Про охорону земель”   власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі від засмічення.

Згідно зі   ст. 1 Закону України “Про відходи”   будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення, є відходами.

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів встановлені   ст. 33 Закону України “Про відходи”, який був чинним станом на час проведення перевірки. Так, згідно із приписами ч. 4, ч. 7   ст. 33 Закону України   “Про відходи”   зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Відповідно до   ст. 43 Закону України “Про відходи”, яка кореспондується зі   ст. 56 Закону України “Про охорону земель”, підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Приписами   ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”   унормовано, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”   передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст. 41 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”).

Згідно зі   ст. 211 Земельного кодексу України   громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Як зазначалося вище, підставою для звернення позивача з позовом стало вчинення відповідачем правопорушення - засмічення земельних ділянок твердими побутовими відходами, зафіксованих в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.07.2021 №06/1-14/541/21.

Розрахунок шкоди було здійснено Інспекцією відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 №171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 №149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 25.04.2007 за №422/13689)

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 6 ч. 2   ст. 16 ЦК України).

Стаття 22 ЦК України   визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлені   ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність   поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок   такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумції вини правопорушника (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 912/823/18, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі № 922/3414/19, від 02.06.2022 у справі № 920/821/18).

Отже, для відшкодування шкоди за правилами   ст. 1166 ЦК України   необхідно довести:   неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності;   причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

При цьому суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 у справі                        № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Матеріалами справи підтверджені неправомірність поведінки відповідача (тобто такої, яка не відповідає вимогам закону), наявність шкоди (як міри відповідальності за вчинене правопорушення) та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Відповідачем не доведено відсутність своєї вини у допущеному порушені, факт розміщення ним твердих побутових відходів без відповідної технічної документації підтверджується Актом перевірки та постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 06.09.2021 у справі №321/1170/21.

Доказів відшкодування шкоди в сумі 423750,00 грн. відповідачем суду не надано.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області”, код ЄДРПОУ 37830847 (72002, Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, буд. 187) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (ідентифікаційний номер юридичної особи: 43877338, вул. Незалежної України, 72А, м. Запоріжжя, 69035) суму 423 750 (чотириста двадцять три тисячі сімсот п’ятдесят) грн 00 коп. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ смт. Михайлівка; рахунок (ІВАN)   № UА 05899998033312933100000437; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; код бюджетної класифікації 24062100.

Стягнути з Комунального підприємства “Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області”, код ЄДРПОУ 37830847 (72002, Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, буд. 187) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (ідентифікаційний номер юридичної особи: 43877338, вул. Незалежної України, 72А, м. Запоріжжя, 69035) суму 6356 (шість тисяч триста п’ятдесят шість) грн 25 коп. витрат зі сплати судового збору, за наступними реквізитами: одержувач Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області), рахунок: ІВАN UА 898201720343190003000104314, код ЄДРПОУ 43877338. Казначейство України (ел. адм. подат.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 11.12.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. 

                        Суддя                                                                          О.С. Боєва