Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги сторін по справі № 908/1796/23 - Товариство з обмеженою відповідальністю “АРКСЕЛ” (електрона пошта: невідома; пров. В’ятський, буд. 2-Б, м. Донецьк, Донецька область, 83017; код ЄДРПОУ 31206116), Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (електрона пошта: info_sh@zpm.zp.dvs.gov.ua; вул. Брюллова, буд. 5, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 44993352)
,
номер провадження справи 5/201/23
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
27.11.2023 Справа № 908/1796/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А. розглянув матеріали справи
За позовом: Нечепуренко Дмитра Вікторовича (електрона пошта: Kolomoets_i@ukr.net; вул. Верещагіна, буд. 26-Б, м. Запоріжжя, 69007, ідентифікаційний номер 2933510878, дата народження: 25.04.1980)
До відповідачів:
1 - Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (електрона пошта: info_sh@zpm.zp.dvs.gov.ua; вул. Брюллова, буд. 5, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 44993352)
2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “АРКСЕЛ” (електрона пошта: невідома; пров. В’ятський, буд. 2-Б, м. Донецьк, Донецька область, 83017; код ЄДРПОУ 31206116)
Про скасування арешту майна
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача-1: не з'явився;
Від відповідача-2: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ
30.05.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Нечепуренко Дмитра Вікторовича до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 справу №908/1796/23 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 05.06.2023 вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162, ст. 174 ГПК України залишено без руху
06.07.2023 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява про зняття арешту з майна датована 05.07.2023р. , яка прийнята судом до розгляду як заява про усунення недоліків.
З позовної заяви вбачається, що вимоги про скасування арешту з усього нерухомого та невизначеного майна Нечепуренко Д.В., реєстраційний номер обтяження 8552759, який накладений 17.03.2009 в межах виконавчого провадження №11867051 Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, який змінив назву на Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).з аявлені з посиланням на положення Закону України “Про виконавче провадження”. Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.12.2008 у справі №28/454/08 стягнуто з Приватного підприємця Нечепуренко Дмитра Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арксел” 23 940,00 грн. попередньої оплати, 21 067,20 грн. неустойки, 450,07 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 02.01.2009 на виконання вищевказаного господарським судом Запорізької області видано наказ № 28/454/08. 17.03.2009 постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження (ВП № 11867051) з виконання наказу № 28/454/08, виданого 02.01.2009 про стягнення з ПП Нечепуренка Д.В. (ІПН 2933510878) на користь ТОВ “Арксел” (код ЄДРПОУ 31206116) загальної суми боргу у розмірі 45 575,27 грн. Відповідно до п. 4 даної постанови, накладено арешт на все майно, що належить ПП Нечипуренку Д.В. у межах суми звернення : 45 575,27 грн. Згідно п. 5 вказаної постанови, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, лише в межах суми боргу. Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30.12.2009 наказ господарського суду Запорізької області від 02.01.2009 № 28/454/08 повернуто стягувачу на підставі п.п. 2 та 5 ст. 40 ЗУ “Про виконавче провадження”. Згідно листа Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30.09.2021 № 62123/10, вищевказаний виконавчий документ повернутий стягувачу - ТОВ “Арксел” (код ЄДРПОУ 31206116) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 ЗУ “про виконавче провадження”. Однак, повторно виконавчий лист до виконання не пред’являвся. Всупереч вищевикладеного, арешт з майна боржника - Нечепуренка Д.В. не знято. Однак повторно виконавчий лист до виконання не пред'являвся. В супереч вищевикладеного, арешт з майна боржника не знято. Дане порушення прав позивача є триваючим, з 30 грудня 2009 року, тобто з часу закриття виконавчого провадження № 11867051 по теперішній час. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності), увесь час безперервно скоює правопорушення (яке можливо припинити) у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків, які ще можливо виконати. Так як чинність оскаржуваного арешту нерухомого майна, триває в часі і досі, то порушення є триваючим. Наявність протягом 10 років не скасованого арешту майна боржника за відсутності виконавчого провадження вважає невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Вважає, що іншого шляху вирішити даний спір у позивача немає, оскільки місто Донецьк, в якому знаходиться Стягувач ВП № 11867051 - ТОВ «Арксел», знаходиться на тимчасово окупованій території. Просить суд не вдаватися до зайвого формалізму. На підставі викладеного Нечепуренко Д.В вважає, що арешт усього нерухомого та невизначеного майна Нечипуренка Дмитра Вікторовича (РНОКПП 2933510878) з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 8552759, який накладений 17.03.2009 в межах виконавчого провадження № 11867051 Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (вул. Брюллова, буд. 5, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 35037228), який змінив назву на Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), має бути скасований за рішенням суду.
Також судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.07.2023, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Нечепуренко Дмитра Вікторовича, підстава для його внесення: ДР припинення ФОП за її рішенням, 18.05.2021.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду 05.06.2018 по справі №338/180/17, з 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб’єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов’язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Разом з тим, оскільки на момент прийняття Господарським судом Запорізької області рішення від 16.12.2008 у справі №28/454/08 Нечепуренко Д.В. мав статус приватного підприємця та 18.05.2021 втратив статус суб’єкта підприємницької діяльності, та враховуючи, що вказаний спір у справі №28/454/08 був пов'язаний зі здійсненням підприємницької діяльності Нечепуренко Д.В., то суд дійшов висновку, що цей спір підвідомчий та підсудний Господарському суду Запорізької області.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.2023 (суддя Проскуряков К.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/1796/23 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.08.2023 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, явку учасників справи визнано обов’язковою. Залучено до участі у справі №908/1796/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “АРКСЕЛ” (пров. В’ятський, буд. 2-Б, м. Донецьк, Донецька область, 83017; код ЄДРПОУ 31206116), запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 15.08.2023 здійснено заміну найменування відповідача з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 04.10.2023 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов’язковою.
03.10.2023р. до суду електронною поштою з КЕП від представника позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача та уточнена позовна заява датована 03.10.2023р., які подані заявником з порушенням вимог ст. 170 ГПК України: позивачем не додано належних та допустимих доказів їх направлення на поштові або електронні адреси учасників справи.
Ухвалою господарського суду Запорізької області 04.10.2023 № 908/1796/23 (суддя Проскуряков К.В.) розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 16.10.2023 на 12 год. 00хв. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов’язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії. Клопотання Нечепуренко Д.В. про заміну неналежного відповідача від 03.10.2023 повернуто позивачу без розгляду.
12.10.2023р. до суду електронною поштою з КЕП від представника позивача повторно надійшла уточнена позовна заява від 10.10.2023р. про зняття арешту з майна з доказами її направлення на адресу органу ВДВС.
13.10.2023р. до суду електронною поштою з КЕП від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову від 13.10.2023р. та клопотання про заміну неналежного відповідача від 13.10.2023р..
У судовому засіданні 16.10.2023 від представника позивача надійшла письмова заява № б/н від 16.10.2023 (вх. № 21975/08-08/23 від 16.10.2023) про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “АРКСЕЛ” (пров. В’ятський, буд. 2-Б, м. Донецьк, Донецька область, 83017; код ЄДРПОУ 31206116), виключивши його зі складу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Крім цього, у вищевказаній заяві представник позивача просить суд залишити без розгляду уточнену позовну заяву та заяву про зміну предмету позову від 13.10.2023р.
Ухвалою суду від 16.10.2023 залучено до участі у справі в якості співвідповідача – 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “АРКСЕЛ” виключивши його зі складу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Вирішено відповідачем-1 у справі вважати Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.10.2023 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов’язковою.
Отже предметом розгляду судом є позовні вимоги в редакції первинної позовної заяви з урахуванням уточненої позовної заяви про зняття арешту з майна від 05.07.2023р.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 26.10.2023 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Акорд”.
Ухвалою від 26.10.20213р. судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 27.11.2023 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов’язковою.
27.11.2023р. на адресу суду надійшов лист електронною поштою з КЕП надійшла заява від представника позивача адвоката Коломоєць І.В., про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримані у повному обсязі та просить позов задовольнити.
Представники відповідачів у жодне з судових засідань не з’явився, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення ухвал суду на адреси електронної пошти та розміщення тексту відповідних ухвали на офіційному веб-сайті “Судова влада України” в мережі Інтернет. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача або про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило. Своїх відзивів на позовну заяву відповідачі не надіслали.
В судовому засіданні 27.11.2023р., яке проведено за відсутності представників усіх сторін, судом проголошено вступну та резолютивну частини цього рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.12.2008 у справі № 28/454/08 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арксел" задоволено. Вирішено стягнути з Приватного підприємця Нечепуренка Дмитра Вікторовича (69007, м. Запоріжжя, вул. Верещагіна, буд. 26Б, п/р 26008040039300 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 2933510878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арксел" (83017, м. Донецьк, пров. В'ятський, 2-6, п/р 26004201496300 в АКІБ "УкрСіббанк" м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31206116) 23940 (двадцять три тисячі дев'ятсот сорок) грн. 00 коп. попередньої оплати, 21067 (двадцять одна тисяча шістдесят сім) грн. 20 коп. неустойки, 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 07 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
02.01.2009 на виконання вказаного рішення Господарським судом Запорізької області видано наказ № 28/454/08.
17.03.2009 постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження (ВП № 11867051) з виконання наказу № 28/454/08, виданого 02.02.2009 про стягнення з ПП Нечепуренка Д.В. на користь ТОВ "Арксел" загальної суми боргу у розмірі 45575,27 грн.
Відповідно до п.п. 4, 5 вказаної постанови накладено арешт на все майно, що належить ПП Нечепуренку Д.В. у межах суми звернення: 45575,27 грн., а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу.
Згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка від 22.10.2021) до реєстру внесено відомості щодо арешту нерухомого майна Нечепуренка Д.В., підстава обтяження: постанова Шевченківського ВДВС від 17.03.2009 про відкриття виконавчого провадження, ВП № 11867051.
Постановою від 30.12.2009 державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП № 11867051), виконавчий документ: наказ № 28/454/08, виданий 02.02.2009 про стягнення з ПП Нечепуренка Д.В. на користь ТОВ “Арксел” загальної суми боргу у розмірі 45575,27 грн. повернуто стягувачу на підставі п.п. 2, 5 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”. Встановлено, що згідно відповідей ДАІ, БТІ за боржником рухомого та нерухомого майна не виявлено. Вжиті державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна та розшуку боржника виявились безрезультатними. Звернення стягнення на доходи боржника неможливо, так як відсутні відомості про місце роботи. Виконавчий документ може бути повторно пред’явлений до виконання в строк до 30.12.20212р.
Згідно листа від 30.09.2021 № 62123/10 Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), адресованого Нечепуренку Д.В., згідно перевірки даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у Шевченківському ВДВС перебувало виконавче провадження № 11867051 з примусового виконання наказу № 28/454/08 від 02.02.2009. 30.12.2009 вказаний виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”. Станом на 30.09.2009 вказаний виконавчий документ повторно не надходив та не перебуває на виконанні у Шевченківському ВДВС.
Нечепуренко Д.В. звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою від 14.07.2022 про скасування арешту, згідно якої просив на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” здійснити всі відповідні дії щодо зняття арешту з майна Нечепуренка Д.В., накладеного в межах виконавчого провадження № 11867051.
У відповідь на вказану заяву, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) листом від 20.07.2022 № 27259/5 повідомив про відсутність підстав для зняття арешту, оскільки 30.12.2009 виконавче провадження було повернуто стягувачу на підставі п.п. 2, 5 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”.
Вказані фактичні обставини також були встановлені Господарським судом Запорізької області (с. Ярешко О.В.) при розгляді скарги вих. б/н від 28.07.2022 Приватного підприємця Нечепуренка Д.В. на дії (бездіяльність) державного виконавця з виконання рішення у справі № 28/454/08, відповідно до якої скаржник просив визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не зняття арешту з всього майна боржника – Нечепуренка Дмитра Вікторовича при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 11867051 та зобов’язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з усього нерухомого та невизначеного майна Нечепуренка Дмитра Вікторовича .
Ухвалою від 25.08.2022р. судом відмовлено у задоволенні вказаної у зв’язку з її необґрунтованістю. Вказана ухвала набрала чинності 25.08.2022р. та в апеляційному порядку не оскаржена, а тому в силу ч . 4. ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Приймаючи рішення у цій справі суд враховує, що згідно з п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (у редакції станом на 30.12.2009), виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника.
Згідно з ч. 6 ст. 40 даного Закону, повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження” N 606-XIV (у редакції станом на 30.12.2009), у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 7 розділу ХІІІ Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції станом на час розгляду скарги Позивача у справі № 28/454/08 та цієї справи № 908/1796/23), виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Законодавство України про виконавче провадження гарантує як стягувачу так і боржнику рівність прав під час виконавчого провадження та гарантії їх захисту, що обумовлено проведенням з боку державного виконавця неупередженого та об`єктивного провадження виконавчих дій, а також вжиття всіх необхідних заходів для реалізації прав та інтересів обох сторін у виконавчому провадженні.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
Відповідно до пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Відповідно до пунктів 2, 5 частини першої цієї статті, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).
Пункти 2, 5 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII (у редакції станом на час розгляду скарги) аналогічні пунктам 2, 5 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (у редакції станом на 30.12.2009), на підставі яких виконавчий документ наказ № 28/454/08 було повернуто стягувачу.
Отже, при поверненні виконавчого документа стягувачу на підставі п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” N 606-XIV, державний виконавець правомірно не вирішував питання скасування арешту, накладеного на майно боржника, а тому суд при розгляді скарги дійшов висновку, що у Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) були відсутні підстави для зняття арешту з всього майна боржника Нечепуренка Д.В.
Посилання скаржника на лист від 30.09.2021 № 62123/10 Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо повернення наказу № 28/454/08 стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, судом до уваги не прийняті, оскільки в матеріалах справи наявна копія постанови від 30.12.2009 (ВП № 11867051), якою виконавчий документ: наказ № 28/454/08 повернуто стягувачу на підставі п.п. 2, 5 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”.
Вирішуючи справу № 908/1796/23 суд констатує, що після розгляду судом 25.08.2022р його скарги в межах справи № 28/454/08, Позивач до цього часу також не вжив жодних заходів для виконання рішення у справі № 28/454/08 та погашення суми заборгованості перед ТОВ “АРКСЕЛ”. Позивачем не надано суду доказів того, що рішення у справі № 28/454/08 виконано Нечепуренком Д.В. добровільно або у примусовому порядку, що свідчить про те, що Позивач протягом майже 15 років не виконує судове рішення, яке набрало законної сили.
Отже, підстави, за яких було накладено арешт на все нерухоме та невизначене майно Нечепуренка Дмитра Вікторовича, продовжують існувати і на час прийняття рішення у цій справі.
Разом з тим, суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Окільки Нечепуренко Д.В., під час вирішення справи № 28/454/08 мав статус приватного підприємця та арешт накладено у зв’язку з не виконанням цього рішення, суд дійшов висновку про підвідомчість справи № 908/1796/23 господарському суду Запорізької області.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року у справі №645/6694/15.
Судом встановлено, що станом на 18.07.2023р. згідно даних ЄДРПОУ, ТОВ "Арксел" (код 31206116) зареєстроване у цьому реєстрі, його державна реєстрація не скасована та місцезнаходженням є пров. В’ятський, буд. 2-Б, м. Донецьк, Донецька область, 83017.
Судом встановлено, що виданий 02.01.2009р. наказ у справі № 28/454/08, який був дійний для пред’явлення до виконання до 02.01.2012р. не визнавався судом таким, що не підлягає виконанню.
З матеріалів справи вбачається, що постановою від 30.12.2009 (ВП № 11867051) виконавчий документ: наказ № 28/454/08 повернуто стягувачу на підставі п.п. 2, 5 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, та в якій зазначено, що він може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 30.12.2012р., яка стягувачем до суду не оскаржена.
Законом України "Про виконавче провадження" визначено:
Стаття 11. Загальні строки у виконавчому провадженні
Стаття 12. Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання. Переривання строку давності пред’явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку
1) пред’явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. {Пункт 2 частини четвертої статті 12 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
Відповідно до ч. 5 ст. 37 цього Закону:
З змістом частини 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, від 02.06.2016, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З огляду на вказане судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що стягувач (ТОВ "АРКСЕЛ") повторно пред’являв наказ до примусового виконання як до 30.12.2012р. так і до цього часу, а також доказів надання розстрочки чи відстрочки виконання цього рішення суду, поновлення судом в межах справи № 28/454/08 строку пред’явлення наказу до виконання з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.
Отже, після повернення державним виконавцем наказу стягувачу 30.12.2009р. і в межах строку його повторного пред’явлення до виконання до 30.12.2012р. а в подальшому протягом майже 11 років після завершення строку пред'явлення наказу у справі № 28/454/08 до виконання, стягувач (ТОВ "АРКСЕЛ") також не вчиняв жодних дій, які б могли свідчити про його майнові претензії до боржника.
Згідно листа від 30.09.2021 № 62123/10 Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), адресованого Нечепуренку Д.В., згідно перевірки даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у Шевченківському ВДВС перебувало виконавче провадження № 11867051 з примусового виконання наказу № 28/454/08 від 02.02.2009. 30.12.2009 вказаний виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”. Станом на 30.09.2009 вказаний виконавчий документ повторно не надходив та не перебуває на виконанні у Шевченківському ВДВС.
Також з листа від 09.08.2022р. № 30678/5 Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на адресу господарського суду Запорізької області, який міститься в матеріалах справи № 28/454/08 (а.с. 82) вбачається, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки.
Отже, з наведеного можна дійти висновку, що виконавче провадження № 11867051 за наказом господарського суду Запорізької області № 28/454/08, який повернуто стягувачу на підставі п.п. 2, 5 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, та який повторно не пред'явлений для виконання в строк до 30.12.2012р. і на дату прийняття рішення у справі № 908/1796/23, відсутнє протягом 11 років.
Також матеріли справи не містять доказів наявності майнових претензій з боку стягувача ТОВ "АРКСЕЛ" до боржника - Нечепурнка Д.В., а тому суд погоджується з доводами Позивача, що за даних умов наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, а також відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
При цьому суд зауважує, що правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), щодо того, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, не може стосуватися спору у справі № 908/1796/23, оскільки здійснений за інших фактичних обставин, а саме - під час наявного та триваючого виконавчого провадження.
Також суд враховує, що відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" (Зняття арешту з майна):
В пункті 2 постанови № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) та Верховний Суд у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 721/521/21 дійшли висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, якою передбачено, що у разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Беручи до уваги, що вказаний спір про скасування арешту майна Позивача виник внаслідок його неправильних дій, а саме тривалого невиконання судового рішення у справі № 28/454/08, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору та інші судові витрати покласти на Позивача у повному обсязі
Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, п.2 ч. 1 ст. 231, 233, 236 – 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Повне рішення складено: 07.12.2023.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
_03_03.png)
