Господарський суд Запорізької області

12 грудня 2023, 15:25

До відома відповідача-2 у справі № 908/2529/23 (суддя Боєва О.С.) - ФГ “СХІД-Л” (код ЄДРПОУ 40534830)

номер провадження справи 9/176/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.12.2023 Справа № 908/2529/23

м.Запоріжжя

За позовом: Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК”, код ЄДРПОУ 14282829 (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСТОК-Л”, код ЄДРПОУ 37153788 (71725, Запорізька область, Пологівський (раніше – Токмацький) район, с.Чистопілля, вул. Нова, буд. 33)

відповідача-2: Фермерського господарства “СХІД-Л”, код ЄДРПОУ 40534830 (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Нансена, буд.29)

відповідача-3: Селянського (фермерського) господарства “ВАСИЛЬКО”, код ЄДРПОУ 22121626 (71725, Запорізька область, Пологівський (раніше – Токмацький) район, с.Чистопілля)

відповідача-4: Матвієнка Олега Олексійовича, РНОКПП 2598409859 (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Нансена, буд.29)

про стягнення суми 3 000 000,00 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Брижань Ю.В.;

від відповідача-1: Паскал П.М.;

від відповідача-2: не з’явився;

від відповідача-3: Євдоченко Н.Д.;

від відповідача-4: Самборський Є.О.

ВСТАНОВЛЕНО:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/2529/23 за позовом Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” про солідарне стягнення з відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСТОК-Л”, 2. Фермерського господарства “СХІД-Л”, 3. Селянського (фермерського) господарства “Василько”, 4. Матвієнка Олега Олексійовича частини заборгованості за основною сумою кредиту за Договором про надання банківської послуги – кредитної лінії № МБ-ГЛ-ZАР-2046/КЛ5 від 25.06.2021, укладеного в рамках Генерального договору про надання банківських послуг №МБ-ГЛ-ZАР-2046 від 24.01.2019, у розмірі 3000000,00 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2529/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2023.

У судове засіданні 05.12.2023 відповідач-2 не з’явився, про причини неявки суду не повідомив; будь-яких заяв/клопотань від відповідача-2 до суду не надходило.

09.11.2023 до суду через підсистему ЄСІТС “Електронний суд” від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-3, яка прийнята судом до розгляду.

09.11.2023 до суду через підсистему ЄСІТС “Електронний суд” від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-4, яка прийнята судом до розгляду.

17.11.2023 до суду через підсистему ЄСІТС “Електронний суд” (сформовано в системі “Електронний суд” 16.11.2023) від відповідача-3 надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке прийнято судом до розгляду.

20.11.2023 до суду через підсистему ЄСІТС “Електронний суд” ” (сформовано в системі “Електронний суд” 18.11.2023) від відповідача-4 надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке прийнято судом до розгляду.

03.11.2023 до суду через підсистему ЄСІТС “Електронний суд” від відповідача-4 надійшла заява про закриття провадження у справі, відповідно до якої відповідач-4 керуючись ст.ст. 4, 20, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України просив закрити провадження у справі № 908/2529/23 в частині вимог до Матвієнко Олега Олексійовича.

Вказана заява підтримана представником відповідача та мотивована, зокрема, наступним. Предметом спору у даній справі є стягнення суми заборгованості з основного боржника та фінансових поручителів, з якими позивачем укладено окремі договори поруки. Відповідач-4 – фізична особа - громадянин Матвієнко Олег Олексійович уклав договір поруки МБ-П-ZAP-2046/2 від 24.01.2019, тобто окремо поручився за виконання основним боржником (відповідачем-1) зобов’язань за Генеральним договором. Отже Матвієнко О.О. має солідарне зобов’язання окремо з відповідачем-1. З позиції, викладеної позивачем у позовній заяві вбачається, що за конкретним договором поруки МБ-П-ZAP-2046/2 від 24.01.2019, укладеним між позивачем та Матвієнко О.О., виникають зобов’язання суто цивільно-правового характеру. Договір поруки МБ-П-ZAP-2046/2 від 24.01.2019 є самостійним правочином і породжує самостійні зобов’язання, отже спір щодо стягнення з фізичної особи суми боргу саме за кредитним договором має характер цивільно-правового спору між банком та фізичною особою. Також відповідачем-4 зазначено про те, що солідарна відповідальність юридичних осіб-поручителів і фізичної особи-поручителя за різними договорами поруки не допускається, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні. В обґрунтування своєї позиції вдповідач-4 посилається, в т.ч., на висновки, викладені в постановах Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України (справа №201/14097/14-ц) від 01.03.2017 року, Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року (справа № 6-1348цс15), п.п. 54-58 постанови Великої палати Верховного суду від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц.

Представник позивача заперечив проти заяви відповідача-4 з підстав викладених у запереченні на клопотання (заяву) представника відповідача про закриття провадження у справі, поданому до суду 09.11.2023 (через підсистему ЄСІТС “Електронний суд”).

Представник відповідача-1, який був відсутній в підготовчому засіданні 09.11.2023, у судовому засіданні 05.12.2023 в усній формі, зазначив, що не заперечує проти вказаної заяви відповідча-4. Представник відповідача-3 в усній формі також зазначив, що не заперечує проти заяви відповідача-4.

Розглянувши вказану заяву відповідача-4, заслухавши інших присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, суд відмовив у задоволенні заяви відповідача-4 у зв’язку з її необґрунтованістю.

Так, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Таким критерієм може бути й пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

З положень ст.ст. 2, 4 ГПК України, зокрема, слідує, що завданням господарського судочинства є розгляд справ, віднесених до юрисдикції господарського суду. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, незнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу.

Тобто сторонами в судовому процесі можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори стороною в яких є фізична особа, що не є підприємцем, визначені положеннями статті 20 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Виходячи з предмету та підстав позову у справі № 908/2529/23, позовні вимоги АТ “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” заявлені, в т.ч. до віповідача-4 – Матвієнка Олега Олексійовича, як до поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором (основне зобов’язання), стороною якого є ТОВ “ВОСТОК-Л” (відповідач-1). Тобто, між позивачем та відповідчем-4 наявний спір щодо правочину, укладеного на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, стороною якого є юридична особа, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами Господарського процесуального кодексу України.

З положень ст.ст. 553, 554 ЦК України слідує, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов’язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц, зазначено, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відтак, з 15.12.2017 року у випадку об'єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов'язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов'язання.

Таким чином Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок, що судові провадження, які відкриті після 15.12.2017 року повинні розглядатись за процесуальними правилами в залежності від сторін основного зобов’язання. Тобто, у випадку, якщо банк звернувся з позовними вимогами до боржника за основним зобов’язанням – юридичної особи та поручителів – фізичних осіб, то справа повинна розглядатись у господарському суді, а у випадку якщо основний боржник – фізична особа, то справа повинна розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/1733/18, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 21 лютого 2018 року у справі № 910/1733/18 про відмову у відкритті провадження у справі з тих підстав, що за змістом пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України справа не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Щодо посилання відповідача-4 на відсутність солідарної відповідальності поручителів та відсутність правових підстав для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів за окремим договорами поруки, суд зазначає, що відповідні обставини є предметом дослідження та оцінки під час вирішення справи по суті.

На підставі викладеного у задоволенні заяви відповідача-4 про закриття провадження у справі № 908/2529/23 в частині вимог до Матвієнко Олега Олексійовича судом відмовлено.

У судовому засіданні 05.12.2023 судом розпочато розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 05.12.2023 представником відповідача-4 в усній формі заявлено клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача в усній формі заперечив проти вказаного усного клопотання відповідача-4; представники відповідача-1 та відповідача-3 не заперечили проти відкладення розгляду справи.

Розглянувши усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, вислухавши думку інших присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд дійшов до висновку про можливість його задоволення.

З положень ч.ч. 3, 5, 6 ст. 216 ГПК України слідує, що про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами. Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку. Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.

Керуючись ст.ст. 216, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відкласти розгляд справи № 908/2529/23 на 18.12.2023 о/об 11 год. 30 хв.

Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Гетьманська, 4 (корпус 1), ІІІ поверх. Номер зали судового засідання буде повідомлено додатково в каб. № 318. “Гаряча” телефонна лінія суду функціонує за номером (061) 764-89-30.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.С. Боєва