Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома ФГ “ІРІС” та Янкову Л.В. (72340, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Світлодолинське, вул. Шкільна, буд. 5) про винесення рішення у справі № 908/1792/23
номер провадження 17/117/23
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2023 Справа № 908/1792/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. при секретарі судового засідання – Станіщук Д.М. розглянувши матеріали справи № 908/1792/23
за позовною заявою: акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро”, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32
до відповідача 1: фермерського господарства “ІРІС”, 72340, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Світлодолинське, вул. Шкільна, буд. 5, електронна пошта: iris340tlamel@gmail.com
до відповідача 2: Янкової Людмили Вікторівни, 72340, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Світлодолинське, вул. Шкільна, буд. 5, електронна пошта: iris340tlamel@gmail.com
про стягнення 1 148 592,31 грн
В судовому засіданні присутні представники:
від позивача: Препелиця Ю.В., довіреність від 22.12.21 № 213
від відповідача-1: не з’явився
від відповідача-2: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
29.05.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 26.05.23 № 17-4239 з вимогами акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (далі АТ “Банк Кредит Дніпро”) до фермерського господарства “ІРІС” (далі ФГ “ІРІС”, відповідач 1) та до Янкової Людмили Вікторівни (далі Янкова Л.В., відповідач 2) про солідарне стягнення заборгованості згідно кредитного договору від 23.12.21 № 231221-КЛН у розмірі 1 148 592,31 грн, а саме: 1 000 000,00 грн залишку простроченого кредиту, 120 674,52 грн залишку нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП та 27 917,79 грн залишку прострочених відсотків.
29.05.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1792/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 05.06.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1792/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.06.23 о 10 год. 00 хв.
13.06.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника АТ “Банк Кредит Дніпро” – Борейко Н.О. за вих. від 13.06.23 про участь у судовому засіданні 27.06.23 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/1792/23.
Ухвалою від 20.06.23 судом залишено без задоволення клопотання представника АТ “Банк Кредит Дніпро” за вих. від 13.06.23 про участь у судовому засіданні 27.06.23 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/1792/23 з підстав викладених у тексті ухвали.
Ухвалою від 27.06.23 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 04.09.23 включно, відкладено підготовче засідання на 26.07.23 о 10 год. 30 хв.
Ухвалою від 26.07.23 судом відкладено підготовче судове засідання на 31.08.23 об 11 год. 20 хв.
Ухвалою від 31.08.23 відкладено підготовче засідання на 26.09.23 о 12 год. 00 хв.
19.09.23 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява за вих. від 19.09.23 щодо направлення відповідачам на електронну адресу копії позовної заяви з додатками. Заяву прийнято до розгляду в судовому засіданні 26.09.23.
Представники відповідачів в судове засідання 26.09.23 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою від 26.07.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/1792/23 на 25.10.23 о 10 год. 30 хв.
24.10.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшло клопотання за вих. від 24.10.23, в якому представник позивача повідомляє суд, що відповідач 1 та 2 не зареєстрували свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечувало б обмін документами між сторонами, як того вимагає ч. 6 ст. 6 ГПК України.
В судовому засіданні 25.10.23 представник позивача підтримала клопотання за вих. від 24.10.23.
Представники відповідачів 1 та 2 в судове засідання 25.10.23 не з’явились, про причини такої неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до законодавства.
Ухвалою від 25.10.23 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1792/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.23 об 11 год. 40 хв.
01.11.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшло клопотання за вих. від 01.11.23, в якому представник позивача просить суд забезпечити проведення судового засідання 08.11.23 об 11 год. 40 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
01.11.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшло клопотання за вих. від 01.11.23, в якому представник позивача підтримує позовні вимоги у справі № 908/1792/23 в повному обсязі.
Ухвалою від 07.11.23 судом задоволено клопотання представника АТ “Банк Кредит Дніпро” – Борейко Н.О. за вих. від 01.11.23 про участь у судовому засіданні 08.11.23 об 11 год. 40 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/1792/23.
В судовому засіданні 08.11.23 представник позивача надала пояснення суду, які виникли в суду на стадії розгляду справи по суті.
Представники відповідачів 1 та 2 в судове засідання 08.11.23 не з’явились, про причини такої неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до законодавства.
Ухвалою від 08.11.23 судом оголошено перерву в судовому засіданні в розгляді справи по суті спору на 22.11.23 о 10 год. 30 хв.
20.11.23 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих від 20.11.23, в якому представник позивача повідомляє суд, що відповідачами 1 та 2 не було змінено юридичну адресу та зазначено, що відповідач 1 та 2 не зареєстрували свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечувало б обмін документами між сторонами, як того вимагає ч. 6 ст. 6 ГПК України.
В судовому засіданні 22.11.23 представник позивача надала пояснення суду, які виникли в суду на стадії розгляду справи по суті.
Представники відповідачів 1 та 2 в судове засідання 22.11.23 не з’явились, про причини такої неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до законодавства.
В засіданні 22.11.23, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 26.05.23 № 17-4239. Просила суд стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 заборгованість згідно кредитного договору від 23.12.21 № 231221-КЛН у розмірі 1 148 592,31 грн, а саме: 1 000 000,00 грн залишку простроченого кредиту, 120 674,52 грн залишку нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП та 27 917,79 грн залишку прострочених відсотків.
Відповідачі 1 та 2 в судові засідання жодного разу не з’явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомилив.
Наявні матеріали справи за № 908/1792/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.
При цьому, судом враховано, що інформація про дату, час та місце всіх судових засідань у цій справі:
- розміщувалась судом на сторінці офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик»;
- надсилались в кабінети «Електронного суду» учасників цієї справи, а також на наявні в матеріалах цієї справи електронні адреси учасників, у т.ч. відповідачів 1 та 2 – на ел. адресу: iris340tlamel@gmail.com.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” (набрав законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. …”.
Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “…Якщо цим Кодексом передбачено обов’язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 статті 6 цього Кодексу зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …”.
Частиною 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” вищезазначеного Закону встановлено, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.
З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов’язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов’язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).
Судом враховано, що представником позивача в судовому засіданні 25.10.23 надано докази того, що відповідач 1 та 2 (місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія) не зареєстрували свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечувало б обмін документами між сторонами, як того вимагає ч. 6 ст. 6 ГПК України.
Більш того, неявка керівника чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідачів 1 та 2 в судові засідання у цій справі не позбавляє права і обов’язку суд прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі № 908/1792/23 по суті спору протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.
Слід також зазначити, що на переконання суду, в межах стадій судового процесу в цій справі, подальше відкладення судових засідань судом з причин чергової (вих) неявки (вок) керівника чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідачів 1 та 2 (місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія Мелітопольського району Запорізької області станом на час слухання цієї справи в суді) в судові засідання у справі може призвести до безпідставного затягування розгляду справи судом протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
З урахуванням дії режиму воєнного стану та повітряними тривогами в місті Запоріжжі в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
23.12.21 між акціонерним товариством “Банк Кредит Дніпро” (Банк) та фермерським господарством “ІРІС” (Позичальник) було укладено кредитний договір № 231221-КЛН (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, на умовах, викладених в Договорі, Банк зобов'язується надати Позичальнику Кредит (грошові кошти на умовах, зазначених в Договорі) одним або кількома Траншами (сума Кредиту у повному обсязі або частина суми Кредиту) в національній валюті України (UАН) в Загальній сумі 1 000 000,00 грн та в межах встановленого строку Кредиту (до Кінцевої дати погашення, визначеної п.2.5.2. Договору), а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку Кредит та сплатити Плату (проценти та комісії за Договором) за Кредит у порядку та на умовах цього Договору.
Згідно із п. 2.1. Кредитного договору, сторони домовились, що Банк на підставі відповідної Заяви Позичальника на видачу Траншу надає Позичальнику Кредит у вигляді одного Траншу або декількох Траншів, загальна сума яких не може перевищувати Загальну суму Кредиту.
Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору, надані Транші після їх повернення не поновлюють Загальну суму Кредиту (сума Кредиту зменшується кожним проведеним погашенням).
Пунктом п. 2.5.2. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредит/Транш в терміни, встановлені Графіком погашення/зниження Загальної суми Кредиту, що є Додатком 2 до цього Договору, але в будь якому випадку не пізніше Кінцевої дати погашення – 25.02.23 (включно) якщо тільки не застосовується інший термін повернення Кредиту/Траншу, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до іншого терміну відповідно до умов цього Договору. У разі надання Кредиту з Графіком погашення Кредиту та у разі порушення Позичальником встановлених у відповідному Графіку термінів, розмір простроченої заборгованості за кожним Траншем визначається Банком спмостійно.
У відповідності до п. 2.5.3. Кредитного договору, Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок UA46 3057 4900 0002 9098 0000 5856 9 в Банку. Повернення Кредиту здійснюється в валюті, в якій було отримано Кредит/Транш. Сума заборгованості за Кредитом/Траншем, що не сплачена Позичальником у визначений цим Договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою. У разі якщо термін повернення Кредиту/Траншу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, терміном повернення Кредиту/Траншувважається перший робочий день, наступний за ним.
За умовами п. 2.6. Кредитного договору, процентна ставка за користування Кредитом/Траншем у межах строку користування встановлюється фіксована в розмірі 13,0 % річних, якщо інший розмір процентної ставки не застосований згідно умов цього Договору.
Відповідно до п. 2.6.1. Кредитного договору, проценти за користування Кредитом/Траншем, наданими за цим Договором, нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця, або у день повного погашення заборгованості за Кредитом/Траншем (достроково або при настанні строку погашення), за методом факт/факт відповідно до вимог чинного законодавства на строкову суму заборгованості за Кредитом, тобто строки погашення якої не порушено. …
Згідно із п. 2.6.2. Кредитного договору, проценти підлягають сплаті у валюті відповідно до наданого Кредиту/Траншу та сплачуються Позичальником в період з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти, а в місяці повного погашення заборгованості за Кредитом/Траншем (достроково або при настанні строку погашення) - в день їх нарахування, але в будь-якому випадку не пізніше дати погашення Кредиту/Траншу, вказаної в пункті 2.5.2. цього Договору. У разі якщо день сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти сплачуються наступного робочого дня.
Відповідно до п. 2.6.4. Кредитного договору, при розрахунку процентів враховується перший день користування Кредитом/Траншем та не враховується останній день користування Кредитом/Траншем (день погашення заборгованості). При цьому, у випадку, коли день надання Кредиту/Траншу співпадає з днем його повного або часткового погашення, цей Кредит/Транш при розрахунку процентів враховується як Кредит/Транш строком на один день.
Згідно із п. 2.6.5. Кредитного договору, сторони домовились, з урахуванням статті 212 Цивільного кодексу України, що Банк має право встановити за користування одержаним Кредитом/Траншем процентну ставку збільшену на 3 % пункти до встановленої п. 2.6. Договору у випадку порушення/невиконання/часткового виконання/неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань, передбачених п. 5.5, 5.9, 5.14 цього Договору. Сторони підтверджують, що встановлення Банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього Договору. Банк застосовує підвищену процентну ставку за користування Кредитом/Траншем відповідно до цього Договору з першого числа місяця, наступного за місяцем порушення умов Договору. Зобов'язання вважаються виконаними у повному обсязі у разі виконання Позичальником усіх зобов'язань, передбачених пунктами, зазначеними у 2.6.5. Договору, та вважаються невиконаними у лазі невиконання будь-якого із зобов'язань, передбачених у цих пунктах. З першого числа місяця, наступного за місяцем виконання Позичальником умов Договору Банк встановлює процентну ставку за користування Кредитом/Траншем відповідно до п. 2.6. цього Договору.
Пунктом 2.10. Кредитного договору визначено, що при погашенні заборгованості перед Банком за Договором, кошти Позичальника спрямовуються на погашення такої заборгованості у наступній черговості:
- на оплату простроченої заборгованості за комісіями, простроченої заборгованості за нарахованими процентами простроченої суми основного боргу;
- на оплату строкових процентів, строкової суми за основним боргом, строкових комісій;
- на оплату витрат/збитків, згідно п. 3.4. цього Договору, пені, розмір якої визначається відповідно до п. 8.1. цього Договору. Банк має право змінити черговість платежів за своїм розсудом, при винесенні будь-якої з подій, зазначених п. 2.12. цього Договору. Про зміну черговості Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення, відповідно до п. 10.14. цього Договору. У випадку перерахування коштів на погашення Кредиту та/або комісій та/або інших платежів у порушення вищевказаної черговості з вини Позичальника, Банк самостійно перерозподіляє кошти Позичальника, що надійшли, у відповідності з черговістю, викладеною у цьому пункті.
Згідно із п. 2.11. Кредитного договору, у разі, якщо Позичальник своєчасно не поверне суму/частину Кредиту/Траншу в Кінцеву дату погашення або у, терміни, встановлені Графіком погашення/зниження Загальної суми Кредиту/Ліміту Кредитної лінії або інші терміни, встановлені умовами цього Договору, або у встановлений згідно п. 2.12. цього Договору термін повернення Кредиту/Траншу, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов'язання (згідно до ч. 2 ет. 625 ЦК України) в розмірі 18,0 % річних від суми простроченої заборгованості за Кредитом/Траншем, що надані в національній валюті України, гривні (UАН), якщо інший розмір не встановлений додатковою угодою на підставі домовленості Сторін, при цьому Сторони домовились, що у разі зміни розміру в сторону зменшення така угода не укладається. Позичальник сплачує проценти за порушення грошового зобов'язання за кожен день наявності простроченої заборгованості за Траншем/Кредитом, починаючи з дати її виникнення, а саме: з наступного дня після дня несплати або не повної сплати Кредиту/Траншу в Кінцеву Дату або в Дату погашення. Проценти за порушення грошового зобов'язання нараховуються Банком та сплачуються Позичальником відповідно до п. 2.6. цього Договору.
У відповідності до п. 2.12. Кредитного договору, Банк має право визнати Дату погашення Кредиту/Траншу або частину Кредиту такою, що настала, направивши Позичальнику відповідну письмову вимогу про дострокове погашення Кредиту/Траншу у повному обсязі у порядку п. 10.14. цього Договору у разі настання будь-якої з наступних умов та які на думку Банку можуть призвести до непогашення Кредиту/Траншу, зокрема, порушення Позичальником будь-якого із зобов’язань, у т.ч. несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами протягом 30 днів з дня настання строку (терміну) платежу, у т.ч. за іншими договорами, укладеними з Банком. …
Пунктом 5.1 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов’язується використовувати кредитні кошти за цільовим призначенням і повернути отриманий Кредит/Транш та сплатити нараховані проценти, комісії та інші платежі у терміни (строки) та в порядку, які встановлені цим Договором.
За умовами п. 9.1 Кредитного договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються Сторонами) і діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов’язань за Договором.
Відповідно до п. 10.14. Кредитного договору, Сторони домовились, що Позичальник вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідне повідомлення/вимогу Банку у випадках встановлених цим Договором, у разі здійснення Банком одного або кількох дій, а саме:
- вручення Позичальнику письмового повідомлення/вимоги особисто представникові; та/або
- направлення Позичальнику повідомлення/вимоги через систему клієнт-банку Банку; у вигляді SMS-повідомлень на номер мобільного телефону зазначений в п. 11 цього Договору; та/або
- передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про отримання або доставкою кур'єрською службою на адресу, зазначену в цьому Договорі, або на ту адресу, яка буде повідомлена самим Позичальником письмово; та/або
- надіслання письмового повідомлення/вимоги на адресу електронної пошти зазначеної в п. 11 цього Договору, та/або на ту адресу електронної пошти, які будуть повідомлені самим Позичальником письмово; та/або
- розміщення інформації на сайті Банку www.creditdnepr.соm.ua (виключно для загальних повідомлень). Позичальник вважається повідомленим/таким що отримав вимогу навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення/вимога, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в Договорі та/або письмово повідомлена Позичальником) не було йому доставлено (вручено) незалежно від причин.
Згідно із Додатком № 2 до Кредитного договору, Позичальник зобов’язується повернути Банку загальну суму Кредиту у терміни передбачені наступним графіком:
- строк погашення кредиту – 24.12.22 на суму 500 000,00 грн.;
- строк погашення кредиту – 25.02.23 на суму 500 000,00 грн.
23.12.21 між акціонерним товариством “Банк Кредит Дніпро” (Банк) та фермерським господарством “ІРІС” (Клієнт) укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 231221-КЛН від 23.12.21 про Умови кредитування в рамках програми “ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5-7-9%” (далі Додаткова угода).
Терміни, що вживаються в цій додатковій угоді, мають наступні значення:
Державна підтримка – фінансова державна підтримка, що надається Фондом через Банк на умовах цього Договорув рамках реалізації Програми. Фінансова підтримка надається у вигляді компенсації процентів.
Загальні умови – умови та положення, встановлені Договором без врахування умов та положень Програми, викладеної в цій Додатковій угоді.
Інвестиційний проект – проект Клієнта, пов'язаний з реалізацією повного циклу інвестицій (від моменту вкладення грошових коштів до здачі проекту в експлуатацію та одержання прибутку), який передбачає фінансування Банком витрат з реалізації ним інвестиційного проекту, шляхом надання кредитних коштів на цілі, зазначені в цій Додатковій угоді.
ММСП – Клієнт, суб’єкт мікропідприємництва, малого або середнього підприємництва.
Фонд - Фонд розвитку підприємництва.
За пунктом 2.3. Додаткової угоди, кредит надається шляхом перерахування Банком суми Кредиту на рахунок Клієнта, відкритий в Банку, що зазначений в Заяві на видачу Траншу.
Згідно із п. 2.4.1. Додаткової угоди, максимальний строк кредитування в рамках Програми становить 5 років з дати укладення Договору.
Відповідно до п. 3.1. Додаткової угоди, процентна ставка за строковою заборгованістю за Кредитом протягом встановленого строку періоду участі Клієнта в Програмі (далі — Базова процентна ставка) встановлюється у розмірі: Індекс UIRD (3 міс.) +7 %, де індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 (три) місяці. На дату укладення цієї Додаткової угоди Базова процентна ставка становить 14,07 % річних. Кожного 1-го січня, 1-го квітня, 1-го липня, 1-го жовтня (дата зміни Базової процентної ставки) Банк переглядає та встановлює новий розмір Базової процентної ставки у зв’язку із зміною індексу UIRD. Для розрахунку Базової процентної ставки використовується індекс UIRD, що діяв у останній робочий день, що передує Даті зміни Базової процентної ставки. У разі від'ємного значення Індексу UIRD для розрахунку нової базової процентної ставки приймається умовне значення індексу UIRD рівне 0 % річних. Максимальний розмір Базової процентної ставки не може бути більшим ніж 30 % річних. Зміна Базової процентної ставки в результаті зміни Індексу UIRD не потребує внесення змін до Договору.
Згідно із п. 3.2.1. Додаткової угоди, за користування Кредитом Клієнт сплачує частину процентів, що розраховуються за Компенсаційною ставкою, яка становить 3 % річних.
У випадку порушення Клієнтом зобов'язань щодо п. 5.5, 5.9, 5.14 встановлених Договором, проценти на строкову заборгованість за Кредитом нараховуються за Підвищеною (штрафною) процентною ставкою, яка дорівнює розміру Базової процентної ставки, збільшеної на 3 % пункти. Підвищена процентна ставка встановлюється на період, протягом якого клієнт порушив зазначені зобов'язання (п. 3.2.2. Додаткової угоди).
Пункт 3.3. Додаткової угоди визначає компенсацію процентів Фондом.
Так, сума компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за Кредитом із застосуванням Базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за Кредитом із застосуванням Компенсаційної процентної ставки. У разі встановлення Підвищеної процентної ставки за Кредитом, відповідно до умов цієї Додаткової угоди, компенсація частини процентів за Кредитом здійснюється Фондом без врахування такої Підвищеної процентної ставки, а саме у сумі, розрахованій відповідно до умов першого абзацу цього пункту. Частина процентів, що не підлягає компенсації Фондом, розрахованих за Підвищеною процентною ставкою, підлягає сплаті Банку Клієнтом (п. 3.3.1. Додаткової угоди).
У відповідності до п. 3.3.2. Додаткової угоди, Компенсація процентів за Кредитом призупиняється:
- якщо протягом місяця мало місце прострочення виконання Клієнтом грошових зобов’язань за Договором, а саме:
а) щодо повернення Кредиту у терміни, встановлені Договором та/або
Компенсація процентів за Кредитом надається шляхом перерахування Банком з ескроу рахунку Фонду визначеної Банком суми коштів в рахунок часткової компенсації (оплати) Базової процентної ставки за Кредитом на окремий рахунок для обліку процентів за відповідним Кредитом (п. 3.3.3. Додаткової угоди).
Пунктом 3.5. Додаткової угоди визначено, що на період дії цієї додаткової угоди до умов щодо розміру процентної ставки, її зміни та обсягу процентів, який зобов’язаний сплачувати Клієнт, застосовуються положення цієї Додаткової угоди, а Загальні умови Договору застосовуються в частині положень, що не описані в цій Додатковій угоді, зокрема щодо строків сплати процентів, рахунку для сплати, порядку нарахування тощо.
Згідно із випискою по особовому рахунку від 02.05.23, відповідно до умов кредитного договору від 23.12.21 № 231221-КЛН, Банком 23.12.21 було переведено на рахунок Позичальника кредитні кошти у розмірі 1 000 000,00 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за вказаним Кредитним договором, 23.12.21 між АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО” (Банк) та Янковою Людмилою Вікторівною (Поручитель) укладено Договір поруки № 231221-П/1 (далі - Договір поруки).
Договором поруки передбачені наступні терміни і визначення:
Боржник – фермерське господарство «ІРІС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР: 34023188.
Основний договір - Кредитний договір № 231221-КЛН від 23.12.21, який було укладено між Банком та Боржником, разом із додатками та додатковими угодами до нього, в т.ч. тими, що будуть укладені в майбутньому;
Основне зобов'язання 1 - зобов'язання із повернення суми кредиту, наданого за Основним договором, а саме 1 000 000,00 грн.
Основне зобов'язання 2 - зобов'язання із сплати суми процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому, в тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках Основного договору.
Основне зобов'язання - Основне зобов'язання 1, так і Основне зобов'язання 2 кожне окремо.
Основні зобов'язання - Основне зобов'язання 1, так і Основне зобов'язання 2 разом.
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, за цим Договором Поручитель поручається перед Банком за виконання Боржником Основного зобов'язання 1 та Основного зобов'язання 2 за Основним договором, а саме за кожне з цих Основних зобов'язань окремо.
Згідно із п. 1.2. Договору поруки, Порукою, що надається згідно з цим Договором, забезпечуються усі існуючі та майбутні грошові зобов'язання Боржника, що становлять Основні зобов'язання, термін виконання яких настав або настане у майбутньому. Зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту Договору не потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін до цього Договору.
Відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання Основних зобов'язань є солідарною (пункт 1.4. Договору поруки).
У відповідності до п. 1.5. Договору поруки, Поручитель надає свою згоду та погоджується з тим, що у разі зміни розміру будь-якого Основного зобов'язання та/або строку Основного договору, в т.ч. внаслідок новації зобов'язання, цей Договір та порука за цим Договором будуть діяти до повноти виконання всіх Основних зобов'язань без необхідності попереднього чи наступного погодження із Поручителем зазначених змін та/або укладання додаткової угоди до цього Договору.
Пунктом 1.7. Кредитного договору вказано, що Поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі змістом Основного договору, зокрема із сумою основного зобов'язання, розміром плати (процентів, комісій тощо), штрафних санкцій та інших платежів за Основним договором, із термінами та строками виконання зобов'язань та іншими умовами, і заперечень щодо умов Основного договору не має.
Достатнім і належним документом, що підтверджує наявність і розмір заборгованості Боржника перед Банком, є довідка Банка із розрахунком заборгованості за Основним договором. Причини невиконання Боржником будь-якого Основного зобов'язання ніяким чином не впливають на виконання Поручителем зобов'язань за цим Договором (п. п. 1.8. – 1.9 Договору поруки).
У відповідності до п. 2.1. Договору поруки, Банк має право у разі порушення Боржником будь-якого Основного зобов'язання за Основним договором або невиконання Боржником зобов'язання, встановленого рішенням суду щодо визнання Основного договору недійсним, звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань, а Поручитель зобов'язується виконати їх за Боржника у порядку та строки, зазначені у вказаній вимозі.
Згідно із п. 2.2. Договору поруки, у випадку не виконання Поручителем вимоги Банка у вказаний строк (термін), заборгованість Поручителя за цим Договором вважається простроченою з наступного робочого дня після закінчення зазначеного строку (настання зазначеного терміну).
Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк, протягом якого Банк має право пред'явити вимоги до Поручителя, становить 7 років з дати укладення цього Договору.
Як передбачено в п. 7.1 Договору поруки, якщо у випадку пред’явлення Банком вимоги Поручитель не виконає будь-яке Основне зобов’язання в терміни (строки), встановлені у зазначеній вимозі, Банк має право вимагати, а Поручитель зобов’язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов’язання (як спеціальний вид відповідальності згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 18,0 % річних від простроченої заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості.
Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються Сторонами) і діє протягом строку дії поруки, зазначеного в п. 3.1. цього Договору, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договорами (п. 8.1. Договору поруки).
Пунктом 9.1. Договору поруки визначено, що сторони домовились, що Поручитель вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідні повідомлення та/або вимогу Банку у випадках встановлених цим Договором, у разі здійснення Банком однієї або кількох дій, а саме:
- вручення Поручителю письмового повідомлення/вимоги особисто або його представникові;
- направлення Поручителю повідомлення/вимоги у вигляді SMS-повідомлень на номер мобільного телефону, вказаного в цьому Договорі;
- передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про отримання або доставкою кур'єрською службою на адресу, зазначену в цьому Договорі, або на ту адресу, яка буде повідомлена Поручителем письмово;
- надіслання письмового повідомлення/вимоги на адресу електронної пошти, вказаної в цьому Договорі, та/або на ту адресу електронної пошти, які будуть повідомлені Поручителем письмово;
- розміщення інформації на сайті Банку www.creditdnepr.соm.ua (виключно для загальних повідомлень);
Поручитель вважається повідомленим/таким, що отримав повідомлення/вимогу, навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення/вимога, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в Договорі та/або письмово повідомлена Поручителем) не було йому доставлено (вручено) незалежно від причин.
Фермерське господарство “ІРІС” належним чином не виконало зобов’язання перед АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО” щодо погашення поточної заборгованості та відсотків за Кредитним договором від 23.12.21 № 231221-КЛН, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1 148 592,31 грн, а сааме: 1 000 000,00 грн. залишок простроченого кредиту, 27 917,79 грн заборгованість за простроченими відсотками та 120 674,52 грн залишку нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП.
28.04.23 на електронну адресу відповідачів 1 та 2, а саме: iris340tlamel@gmail.com АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО” направило повідомлення за вих від 27.04.23 № 17-3381 про заборгованість, в якому Банк вимагав від відповідачів в строк до 02.05.23 погасити прострочену заборгованість або звернутись до Банку для вирішення питання щодо порядку подальшого врегулювання заборгованості.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази та заслухавши пояснення представника позивача судом визнаються позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 174 Господарського кодексу України (ГК України) закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За змістом ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
У відповідності до ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що згідно із випискою по особовому рахунку від 02.05.23, відповідно до умов кредитного договору від 23.12.21 № 231221-КЛН, Банком 23.12.21 було переведено на рахунок Позичальника кредитні кошти у розмірі 1 000 000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно із Додатком № 2 до Кредитного договору, Позичальник зобов’язується повернути Банку загальну суму Кредиту у терміни передбачені наступним графіком:
- строк погашення кредиту – 24.12.22 на суму 500 000,00 грн.;
- строк погашення кредиту – 25.02.23 на суму 500 000,00 грн.
Позичальник не сплатив Банку суму Кредиту/Траншу відповідно до графіку платежів, тобто, всупереч ст.ст. 525, 1049, 1054 ЦК, в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань.
Враховуючи допущення Позичальником прострочення зі сплати кредиту та відсотків, Кредитор набув безумовного права вимагати повного погашення заборгованості за Кредитним договором.
Відповідач 1 свої зобов`язання по погашенню кредиту за користування кредитними коштами не виконав, грошові кошти за кредитним договором від 23.12.21 № 231221-КЛН не повернув, внаслідок чого у відповідача 1 виникла заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 1 148 592,31 грн, яка складається з 1 000 000,00 грн. залишку простроченого кредиту, 27 917,79 грн залишку прострочених відсотків та 120 674,52 грн залишку нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов’язався відповідати за виконання зобов’язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Згідно із п. 1.2. Договору поруки, порукою, що надається згідно з цим Договором, забезпечуються усі існуючі та майбутні грошові зобов'язання Боржника, що становлять Основні зобов'язання, термін виконання яких настав або настане у майбутньому. Зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту Договору не потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін до цього Договору.
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
З огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.
На момент розгляду справи ні позичальник, ні поручитель заборгованість перед кредитором не сплатили; доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати суду не повідомили та не надали; причин, що перешкоджали такому не повідомленню суду не надали.
За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів 1 та 2 заборгованості в сумі 1 148 592,31 грн, яка складається з 1 000 000,00 грн. залишку простроченого кредиту, 27 917,79 грн залишку прострочених відсотків та 120 674,52 грн залишку нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що:
- відповідачі 1 та 2 не повідомляли суд, в розумінні п. 10.13. договору, про зміну юридичної чи фактичної адреси, номерів телефонів, форми власності;
- чинний ГПК України в редакції чинній станом на час як початку тимчасової окупації Мелітопольського району Запорізької області, так і станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору не надає Господарському суду Запорізької області (на законодавчо визначеному рівні як матеріального так і процесуального) права не розглядати цей спір через воєнний стан та тимчасову окупацію села Світлодолинське Мелітопольського району Запорізької області.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів 1 та 2.
При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
За таких обставин судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами 1 та 2.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 73-80, 86, 91, 129, 202, 236-238, 240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з фермерського господарства “ІРІС” (72340, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Світлодолинське, вул. Шкільна, буд. 5, код ЄДРПОУ 34023188) та Янкової Людмили Вікторівни (72340, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Світлодолинське, вул. Шкільна, буд. 5, 10.09.1957 року народження, ідентифікаційний номер 2107215465) на користь акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) – 1 000 000 (один мільйон) грн 00 коп. залишку простроченного кредиту, 27 917 (двадцять сім тисяч дев’ятсот сімнадцять) грн 79 коп. залишку прострочених відсотків та 120 674 (сто двадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 52 коп. залишку нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фермерського господарства “ІРІС” (72340, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Світлодолинське, вул. Шкільна, буд. 5, код ЄДРПОУ 34023188) на користь акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) – 8 614 (вісім тисяч шістсот чотирнадцять) грн 44 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Янкової Людмили Вікторівни (72340, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Світлодолинське, вул. Шкільна, буд. 5, 10.09.1957 року народження, ідентифікаційний номер 2107215465) на користь акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) – 8 614 (вісім тисяч шістсот чотирнадцять) грн 44 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
У зв’язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України, приймаючи до уваги без пекову ситуацію у м. Запоріжжі, … повний текст рішення складено 12.12.2023.
Суддя В.Л. Корсун
_03_03.png)
