Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
номер провадження справи 26/23/22
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2023 Справа № 908/1242/22(908/262/23)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Зоря”, код ЄДРПОУ 36999957 (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, офіс 209а)
до відповідача “UG'IT SAV'D О PLYUS” LTD адреса Республіка Узбекистан, м. Ташкент Мирзо Улугбецький р-н, м-в Феруза 2 ЄДРПОУ 302053415
про стягнення 206 197,20 дол. США в межах справи № 908/1242/22
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Зоря”, код ЄДРПОУ 36999957 (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, офіс 209а)
кредитори - 1/ Адвокатське об’єднання “Аюрлекс”, код ЄДРПОУ 43370841 (51931, Дніпропетровська область, м. Кам’янське, вул. Ковалевича, 3, офіс 2)
2/ Приватне акціонерне товариство “Шахтоуправління “Покровське”
3/ Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНАНС ТРЕЙД КЕПІТАЛ”, код ЄДРПОУ 45149158 (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-г, офіс 7/3)
4/ Публічне акціонерне товариство “МТБ Банк”
5/ Державне підприємство “Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу “Управління “Західвуглепостач”
|
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі): |
|
|
Позивач |
Сидорчук Іван Сергійович (в режимі відеоконференції) |
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області 26.01.2023 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Зоря” до відповідача “UG'IT SAV'D О PLYUS” LTD адреса Республіка Узбекистан, м. Ташкент, в якій позивач просить стягнути з відповідача 206 197,20 доларів США.
Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.01.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/262/23 та визначено до розгляду судді Юлдашеву О.О.
Ухвалою суду від 30.01.2023, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1242/22(908/262/23); ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25.07.2023 р. о 10 год. 00 хв.; зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Зоря” в строк до 02.03.2023 надати суду: офіційний (нотаріально посвідчений) переклад на узбецьку мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) наступних документів (у двох примірниках): позовної заяви ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Зоря” вх. №287/08-07/23 від 26.01.2023; ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.01.2023 у справі № 908/1242/22(908/262/23); доручення про вручення документів та підтвердження про вручення документів в двох примірниках; зупинено провадження у справі № 908/1242/22(908/262/23) до 25.07.2023 у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.
Ухвалою від 25.07.2023 поновлено провадження у справі № 908/1242/22(908/262/23); відкладено підготовче засідання на 26.10.2023 р. о/об 10 год. 00 хв.; постановлено звернутися до Міністерства юстиції України через Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, для подальшої передачі до компетентної установи юстиції Республіки Узбекистан із дорученням про надання правої допомоги шляхом вручення відповідачу – “UG'IT SAV'D О PLYUS” LTD адреса Республіка Узбекистан, м. Ташкент Мирзо Улугбецький р-н, м-в Феруза 2 ЄДРПОУ 302053415 документів: даної ухвали Господарського суду Запорізької суду від 30.01.2023 у справі № 908/1242/22(908/262/23) та копії позовної заяви ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Зоря” вх. №287/08-07/23 від 26.01.2023; зобов’язано повторно Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Зоря” в строк до 01.09.2023 надати суду: офіційний (нотаріально посвідчений) переклад на узбецьку мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) наступних документів (у двох примірниках): - позовної заяви ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Зоря” вх. №287/08-07/23 від 26.01.2023; - ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.01.2023 у справі № 908/1242/22(908/262/23); - доручення про вручення документів та підтвердження про вручення документів; зупинено провадження у справі № 908/1242/22(908/262/23) до 26.10.2023 у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.
Ухвалою від 26.10.2023 поновлено провадження у справі № 908/1242/22(908/262/23). Закрито підготовче провадження у справі №908/1242/22(908/262/23) з розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Зоря” до “UG'IT SAV'D О PLYUS” LTD, та призначено справу до розгляду по суті на 05.12.2023 о 12-00 год.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Сторони про час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
До суду 29.08.2023 надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву в якому останній не заперечує проти існуючої заборгованості.
Вищевикладене свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.
У зв’язку зі стислими процесуальними строками, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представника віповідача, відповідно до ст. 202 ГПК України.
Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.
За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Судом установлено, що 01.08.2019р. між ТОВ “НАУКОВЕ-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗОРЯ” (Покупець) та “UG'IT SAVDO PLYUS” LTD (Продавець) укладено контракт N°UK-2 (далі за текстом - контракт). Відповідно до розділу 1 вищевказаного контракту Продавець продає, а Покупець купує товар відповідно нижче вказаним умовам цього Контракту.
Відповідно до розділу 5 Контракту Товар: Сірка технічна газова. Кількість, марка товару і період поставки узгоджується сторонами шляхом підписання Додатків (Специфікацій), які є невід'ємною частиною Контракту.
Загальна кількість: 10000 (десять тисяч) метричних тонн (розділ 6 Контракту).
Відповідно розділу 12 контракту ціна за одну метричну тонну 120 доларів США.
Загальна вартість контракту 1200000 (один мільйон двісті тисяч) доларів США.
Покупець протягом 3-х банківських днів з дати штемпеля на залізничну накладну СМГС, що підтверджується наданою електронною поштою копією залізничних накладних, здійснює оплату у розмірі 100% від загальної вартості інвойсу, на відвантажену партію Товару (розділ 13 Контракту).
Строк дії контракту: до 31 грудня 2020р.
Додатковою угодою №5 від 12.04.2021р. до контракту №UK-2 від 01.08.2019р. сторони домовились внести зміни в контракт в розділ 13 і читати його наступним чином - “Умови оплати за Товар узгоджуються Сторонами шляхом підписання Специфікацій на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Контракту. Дозволяється оплата товару частинами.
Додатковою угодою №6 від 02.09.2021р. до контракту №UK-2 від 01.08.2019р.сторони домовились:
“ 12. Ціна та сума контракту: Ціна узгоджується Сторонами в окремих Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту, на кожну партію Товару. Загальна вартість контракту 5000000 (п'ять мільйонів) доларів США”.
Так протягом січня - лютого 2022 року ТОВ “НАУКОВЕ-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЗОРЯ” в ході господарської діяльності з “UG'IT SAVDO PLYUS” LTD здійснило передоплату у розмірі 206197,20 USD (платіжне доручення №19 від 31.01.2022р. на сумму 135788,40 USD, платіжне доручення №28 від 02.02.2022р. на сумму 75438,00 USD, платіжне доручення №50 від 23.02.2022р. на сумму 11480,80 USD).
Натомість 21.02.2022р. Позивач отримав товар лише суму 16510,00 USD (Декларація ІМ 40 АА), внаслідок чого залишок передоплати за контрактом №UK-2 від 01.08.2019р. склав 206197,20 USD. Проте в подальшому згідно контракту №UK-2 від 01.08.2019р. “UG'IT SAVDO PLYUS” LTD не поставило продукцію на залишок суми передплати.
Отже, на даний час у “UG'IT SAVDO PLYUS” LTD наявна заборгованість у розмірі 206197,20 USD перед ТОВ “НВП “ЗОРЯ” згідно вищевказаного контракту.
ТОВ “НВП “ЗОРЯ” неодноразово зверталось до “UG'IT SAVDO PLYUS” LTD про повернення сплачених коштів, шляхом направлення листів від 31.05.2022р., №08к від 25.07.2022р.; №13К від 02.08.2022р. проте відповідач відмовив в поверненні коштів, що підтверджується листами №107 від 24.06.2022р. та №110 від 01.08.2022р., проте визнав суму переплати у повному розмірі.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
Відповідно до ч. 2. ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Однак Відповідач станом на дату подання позовної заяви не допоставив товар за контрактами №UK-2 від 01.08.2019р. та не повернув передплату, у зв'язку з чим кошти у розмірі 206197,20 USD підлягають стягненню з “UG'IT SAVDO PLYUS” LTD.
Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Такі випадки передбачені в ст. 193, ч.4 ст. 524 ЦК України, Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Законом України “Про валюту і валютні операції”.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 23.10.2019 року у справі № 723/304/16-ц зробила наступний правовий висновок щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті: “Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.
Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні”.
Також, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Таким чином, якщо заборгованість виникла за контрактами (договорами), виконання за якими здійснюється в іноземній валюті та кредитор просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.
Аналогічні правові висновки містяться і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 373/2054/16-ц.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати за позовом покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Повний текст судового рішення складено та підписано-15.12.23.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До уваги відповідача - “UG'IT SAV'D О PLYUS” LTD адреса Республіка Узбекистан, м. Ташкент Мирзо Улугбецький р-н, м-в Феруза 2 ЄДРПОУ 302053415, у справі № 908/1242/22(908/262/23) – рішення, позов задоволено
_03_03.png)
