Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги фізичної особи-підприємця Голуб Надії Василівни про прийняття рішення у справі №908/3294/21 (суддя Левкут В.В.)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2022 справа № 908/3294/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/3294/21
за позовом Запорізького обласного центру зайнятості (вул. Незалежної України, буд. 56-А, м. Запоріжжя, 69001)
до відповідача фізичної особи-підприємця Голуб Надії Василівни (вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, буд. 8, кв. 83, м. Енергодар, Запорізька область, 71504)
про стягнення 21786,83 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Заявлено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця Голуб Надії Василівни 21786,83 грн. допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем вимог статті 471 Закону України “Про зайнятість населення”. При перевірці додержання ФОП Голуб Надії Василівни гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалась допомога по частковому безробіттю встановлено, що Юрченко Альона Юріївна, бухгалтер, звільнена 27.11.2020 за п. 1 ст. 36 КЗпПУ (угода сторін), в порушення вимог п. 20 Порядку. На пропозицію Запорізького обласного центру зайнятості повернути безпідставно отриману допомогу відповідач не відповів, вимоги щодо добровільного повернення коштів не виконав. Посилаючись на приписи ст. 47 Закону України “Про зайнятість населення”, постанову КМУ від 22.04.2020 № 306 “Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, позивач просив позов задовольнити.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2021 справу № 908/3294/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 16.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3294/21, присвоєно справі номер провадження 18/195/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/3294/21 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 10.12.2021, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк – протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштової кореспонденції копія ухвала суду про відкриття провадження у справі вручена повноважному представнику позивача 23.11.2021 та повноважному представнику відповідача 17.11.2021.
Від відповідача 30.11.2021 (в межах встановленого судом процесуального строку) надійшов відзив на позовну заяву, в якому він з позовними вимогами не погоджується в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач заперечив та не погоджується в повному обсязі з позицією позивача, що звільнення працівника Юрченко А.Ю. за п. 1 ст. 36 КЗпП України є порушенням вимог Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року за № 306. На акт перевірки від 30.06.2021 щодо цільового використання коштів допомоги по частковому безробіттю на період карантину відповідачем надані заперечення та пояснення Юрченко А.Ю. щодо звільнення, зокрема, вона вказала, що їй було потрібно звільнитися в зв'язку із хворобою дитини без відпрацювання 2 тижнів. Отже, звільнення відбулося не з ініціативи відповідача, а за власним бажанням Юрченко А.Ю. За доводами відповідача, неможливо примушувати Юрченко А.Ю. не звільнятися та продовжувати працювати поза її волею до закінчення встановленого граничного терміну, тому не було порушено гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину, які передбачені пунктом 6 Договору. Відповідач відзначив, що головною умовою виплати працівникам допомоги по безробіттю на період карантину, в разі втрати ними частини заробітної плати, є наявність трудових відносин між роботодавцем та працівником. Відповідно, наявність або відсутність гарантованих державою виплат залежить виключно від наявності або відсутності трудових відносин у звітному періоді, у даному випадку з квітня 2020 року по жовтень 2020 року. Позивачем не заперечується наявність трудових відносин між відповідачем та Юрченко А.Ю. за звітній період з квітня 2020 року по жовтень 2020 року, за який виплачено допомогу по часткову безробіттю. Жодного доказу про наявності порушень відповідачем вимог закону або умов укладеного договору, що зумовили безпідставну виплату коштів застрахованій особі позивачем не надано. Усі виплати Юрченко А.Ю. здійснені в період її перебування в трудових відносинах з відповідачем, отже, кошти відповідачем використані за цільовим призначенням. Відповідач просив в позові відмовити.
Від позивача 08.12.2021 (конверт 06.12.2021, в межах визначеного судом строку). Згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошти поштове відправлення з відзивом отримане позивачем 30.11.2021, отже, останній день подання відповіді на відзив – 06.12.2021 (з урахуванням того, що останній день процесуального строку припадає на вихідний день). Позивач доводи відповідача заперечив та зазначив, що кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю не надаються роботодавцям, якими не дотримано вимоги статті 471 Закону України “Про зайнятість населення”. Відносно доводів відповідача, що він не міг примусити працівника Юрченко А.Ю. не звільнятися та продовжувати працювати поза її волею до закінчення встановленого граничного терміну позивач вказав наступне. Працівником Юрченко А.Ю. на ім'я фізичної особи-підприємця Голуб Н.В. написано заяву про звільнення з посади за згодою сторін з 27.11.2020 за сімейними обставинами. За наданими поясненнями щодо звільнення Юрченко А.Ю. зазначено, що вона звільнилась за власним бажанням, оскільки не було можливості відпрацювати два тижні з моменту написання заяви у зв'язку з хворобою дитини. Стаття 38 КЗпП передбачає звільнення за ініціативою працівника, яке може бути як безпричинним, так і за наявності поважних причини (переїзд в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, необхідність догляду за хворим членом. сім'ї тощо), у цьому разі звільнення відбувається на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП. Гарантії зайнятості працівника, якому виплачується допомога по частковому безробіттю на період карантину прямо передбачена в пункті 6 Договору № 805/18 від 14.05.2020, і саме роботодавець гарантує, що не розриватиме трудовий договір з працівником, якому виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину, протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 частини першої статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України.
Відповідач заперечень на відповідь на відзив не надав.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/3294/21 дозволяють здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 16.02.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб та відповідно до Закону України “Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності” є роботодавцем.
Користуючись наданим правом, ФОП Голуб Н.В. 06.05.2020 звернулась до Енергодарської міської філії ЗОЦЗ із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину для виплати її працівникам, до якої додано: копію наказу із зазначенням дати початку зупинення діяльності; відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю; довідку, видану ДСП, про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні 6 місяців; копії податкової декларації платника податку ФОП за 2019 рік. За поданою заявою, Юрченко А.Ю. належала до працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю.
Відповідно до п. 10 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 (надалі – Порядок), рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається обласним центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем документів, передбачених пунктом 9 Порядку. Рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину оформлюється наказом обласного центру зайнятості.
Наказом Запорізького обласного центру зайнятості від 12.05.2020 № 211-О фізичній особі-підприємцю Голуб Н.В. надано допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину для виплати допомоги працівникам у зв'язку з втратою ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного зупинення діяльності.
Відповідно до п. 12 Порядку, у разі прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину між центром зайнятості та роботодавцем протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення укладається договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Запорізьким обласним центром зайнятості в особі Енергодарської міської філії ЗОЦЗ (центр зайнятості, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем Голуб Надією Василівною (роботодавець, відповідачем у справі) 14.05.2020 укладений договір № 805/18 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2 (надалі – Договір).
Згідно з п. 5 Договору роботодавець зобов’язався:
1) забезпечувати цільове використання коштів Фонду, наданих як допомога по частковому безробіттю на період карантину;
2) подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про осіб відповідно до пункту 15 Порядку, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період дії карантину, а також повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом п`яти календарних днів;
3) виплачувати працівникам допомогу по частковому безробіттю на період карантину протягом трьох робочих днів після їх надходження на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей);
4) подавати щомісяця не пізніше ніж протягом п`яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину центру зайнятості копії платіжних відомостей для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину з підтвердженням перерахування коштів на рахунки працівників;
5) протягом 3 робочих днів письмово інформувати центр зайнятості про звільнення працівника (працівників) протягом шести місяців або протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (якщо допомога по частковому безробітті на період карантину виплачувалася менше ніж 180 календарних днів) з підстав, зазначених у пункті 6 цього договору;
6) повернути центру зайнятості за наявності підстав, передбачених пунктом 20 Порядку та пунктом 6 цього договору, кошти в повному обсязі, надані роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину;
7) допускати представників центру зайнятості до проведення перевірок даних, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину;
8) протягом 3 робочих днів письмово інформувати центр зайнятості про скасування наказу щодо скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку зіз зупиненням (скороченням) діяльності на період карантину.
Пунктом 7 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором, за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Згідно з п. 8 Договору роботодавець в установленому законодавством порядку відповідає за достовірність документів і відомостей, що є підставою для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням установленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати Фонду заподіяну шкоду.
Пунктом 9 Договору визначено, що за порушення роботодавцем порядку використання коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням, відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Відповідно до п. 15 Порядку, на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч. 3 ст. 471 Закону України “Про зайнятість населення”, наданих роботодавцем за квітень 2020 року (вих. №05-05 від 14.05.2020), за травень 2020 року (вих. №06-06 від 01.06.2020), за червень 2020 року (вих. №01-07 від 03.07.2020), за липень 2020 року (вих. №03-07 від 31.07.2020), за серпень 2020 року (вих. 01-08 від 31.08.2020), за вересень 2020 року (вих. № 02-09 від 30.09.2020), за жовтень 2020 року (вих. 02-10 від 30.10.2020), Запорізьким обласним центром зайнятості згідно платіжних доручень від 26.05.2020 № 3343 на суму 10347,32 грн., від 16.06.2020 № 4035 на суму 12800,00 грн., від 17.07.2020 № 5184 на суму 9600,00 грн., від 10.08.2020 № 7628 на суму 9600,00 грн., від 10.09.2020 № 2892 на суму 9600,00 грн., від 13.10.2020 № 8688 на суму 9600,00 грн. перераховані кошти на рахунок фізичної особи-підприємця Голуб Надії Василівни для виплати допомоги по частковому безробіттю працівникам.
Дотримуючись п. 23 Порядку, Запорізьким обласним центром зайнятості проведено перевірку цільового використання коштів допомоги по частковому безробіттю на період карантину, якою встановлено, що бухгалтер Юрченко Альона Юріївна звільнена 27.11.2020 відповідно до наказу від 27.11.2020 № 9-К згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, що є порушенням гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалась допомога по частковому безробіттю на період карантину.
Результати перевірки оформлені актом № 3 перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства, зокрема гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалась допомога по частковому безробіттю на період карантину від 30.06.2020.
ФОП Голуб Н.В. надане заперечення до акту перевірки, де зазначено, що працівник Юрченко Альона Юріївна сама виявила бажання звільнитись за власним бажанням на написала заяву про звільнення. Не знайшовши іншої підстави щоб розірвати договір в той же день, як то потрібно було працівнику, її звільнили згідно п. 1 ст. 36 КЗпПУ. До заперечень надано пояснення працівника Юрченко А.Ю., згідно з якими у неї не було можливості відпрацьовувати два тижні з моменту написання заяви про звільнення у зв’язку з хворобою дитини.
На адресу відповідача позивачем 25.08.2021 направлено претензію № 2716/01-22 з пропозицією добровільного повернення отриманої допомоги по частковому безробіттю у розмірі 21786,83 грн. Відповідач у добровільному порядку зазначену суму не повернув.
Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)” внесено зміни, зокрема, до Закону України “Про зайнятість населення” (далі - Закон), та передбачено надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину).
Статтею 471 Закону України “Про зайнятість населення” визначено підстави надання такої допомоги та визначено осіб, які мають право на її отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 471 Закону України “Про зайнятість населення” (чинній станом на момент надання допомоги по частковому безробіттю) допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
1) заяву у довільній формі;
2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
3) відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 471 Закону України “Про зайнятість населення” (в редакції на час виплати допомоги по частковому безробіттю) право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).
Механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначено Порядком надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (надалі – Порядок).
Пунктом 3 даного Порядку передбачено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, в тому числі працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
Пунктом 6 Порядку визначено, що виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).
Перерахування роботодавцю коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється центром зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті ст. 471 Закону України “Про зайнятість населення”, наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 2, щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості (п. 15 Порядку).
Відповідно до п. 19 Порядку роботодавець/фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.
Згідно із п. 20 Порядку, у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 частини першої статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України, кошти, отримані роботодавцем, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої звільненій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Допомога по частковому безробіттю на період карантину не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також у разі освоєння нового виробництва (продукції) відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України.
Пунктом 21 Порядку встановлено, що за наявності підстав, передбачених пунктом 20 цього Порядку, центр зайнятості вживає заходів до повернення в повному обсязі коштів, наданих роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 23 Порядку центр зайнятості має право перевіряти відомості, подані роботодавцем/фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, для отримання коштів Фонду.
Відповідачем подано позивачу відомості за квітень-жовтень 2020 року щодо осіб, у яких виникло право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину на підставі ч. 3 ст. 471 Закону України “Про зайнятість населення”. Після отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину відповідач здійснив перерахування допомоги працівникам; цільове використання допомоги позивачем не оспорюється.
Обґрунтовуючи підстави для повернення відповідачем суми виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину, позивач посилається на виплату відповідачем допомоги одному з працівників Юрченко А.Ю. в порядку ст. 471 Закону України “Про зайнятість населення”, але недотримання відповідачем п. 5 Договору та п. 20 Порядку щодо гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалась допомога.
За доводами відповідача, ним дотримано вимоги ст. 471 Закону України “Про зайнятість населення” щодо дотримання гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалась допомога по частковому безробіттю, оскільки Юрченко А.Ю. звільнена відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу Законів про працю України, тому підстави для повернення коштів відсутні.
Суд наголошує, що Порядок № 306 необхідно застосовувати в системному зв`язку з нормами Закону України "Про зайнятість населення", який є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили.
Частиною 6 ст. 471 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Таким чином, зважаючи на вищенаведені норми, враховуючи звільнення працівника в кінці місяця, за який виплачено допомогу, а також невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за умовами ч.ч. 5, 6 пункту 5 укладеного сторонами Договору щодо інформування центру зайнятості про звільнення працівника (працівників) протягом шести місяців або протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та повернення центу зайнятості безпідставно отриманих коштів, вимоги про стягнення з відповідача 21786,83 грн. допомоги по частковому безробіттю на період карантину суд визнав обґрунтованими.
Доводи відповідача відносно відсутності порушення ним гарантій зайнятості осіб з огляду на звільнення Юрченко А.Ю за п. 1 ст. 36 КЗпП суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки в даному випадку мова йде не про причини звільнення працівника, а про розірвання договору протягом шести місяців з дня закінчення виплати. Суд відзначає, що юридичний вчинок щодо звільнення працівника Юрченко А.Ю. викликав певні наслідки, а саме: фактично анульовано підставу, на якій виплачено їй допомогу по частковому безробіттю на період карантину, але виникло право на звернення до служби зайнятості з метою отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю.
Згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються, зокрема, незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Таким чином положеннями статей 34, 35 Закону № 1533-III передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.
Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, які містяться в постановах від 12 липня 2018 року у справі № 914/586/17 та від 07 грудня 2018 року у справі № 922/3435/17.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем платіжними дорученнями від 26.05.2020 № 3343 на суму 10347,32 грн., від 16.06.2020 № 4035 на суму 12800,00 грн., від 17.07.2020 №5184 на суму 9600,00 грн., від 10.08.2020 № 7628 на суму 9600,00 грн., від 10.09.2020 №2892 на суму 9600,00 грн., від 13.10.2020 № 8688 на суму 9600,00 грн. перераховані кошти на рахунок ФОП Голуб Надії Василівни для виплати допомоги по частковому безробіттю працівникам, в тому числі Юрченко А.Ю. у розмірі 21786,83.
Оскільки відповідачем, як роботодавцем, трудові відносини з Юрченко А.Ю. припинено, в силу положень ст. 471 Закону України "Про зайнятість населення" отримані кошти на виплату допомоги по частковому безробіттю щодо цієї особи у розмірі 12786,83 грн. підлягають поверненню до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідачем доказів повернення позивачу виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 21786,83 грн. не надано.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач доказів, які могли б свідчити про належне виконання обов’язку щодо повернення отриманої суми допомоги на звільненого робітника, а також наявності підстав для звільнення його від такого обов’язку, не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У зв’язку із запровадженням воєнного стану на території України та веденням бойових дій на території Запорізької області, повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 03.03.2022.
Суддя В.В. Левкут
_03_03.png)
