flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До відома об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Шанс”, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Смоленська, буд. 34 (суддя Корсун В.Л., справа №908/3072/23)

29 грудня 2023, 12:26

 

До відома об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Шанс”, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Смоленська, буд. 34

(суддя Корсун В.Л., справа №908/3072/23)

 

 

номер провадження справи  17/192/23

р

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            

25.12.23                                                                                    справа № 908/3072/23

м. Запоріжжя

 

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/3072/23 

 

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства акціонерного банку “УКРГАЗБАНК”, 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1

адреса для листування: 69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39

до відповідача: об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Шанс”, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Смоленська, буд. 34

про стягнення 13 552,37 грн

СУТЬ СПОРУ:

 

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. 02.10.23 № 515/399/2023 публічного акціонерного товариства акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” (далі ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК”) з вимогами до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Шанс” (далі ОСББ “Шанс”) про стягнення заборгованості за договором про приєднання до Правил надання кредиту об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ “УКРГАЗБАНК” від 13.08.20 № 1310/2020/ЗОД-МСБ у сумі 13 552,37 грн, а саме: 11 813,95 грн заборгованість по кредиту строкова, 122,27 грн заборгованість по процентам поточна, 1   616,13 грн заборгованість по процентам прострочена та 0,02 грн заборгованість за несвоєчасне погашення процентів (3 % річних) станом на 23.02.22 (включно).

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3072/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 10.10.23 судом позовну заяву за вих. від 02.10.23 № 515/399/2023 з вимогами ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої додати належні докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на ім’я та повну (правильну) юридичну (фактичну) адресу відповідача або на офіційну електронну адресу останнього.

20.10.23 до суду надійшла заява за вих. від 18.10.23 № 515/431/2023 про усунення недоліків, в якій усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 10.10.23.

Ухвалою від 25.10.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3072/23 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 25.12.23 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали цієї справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні та суду не надано.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов’язань за договором №1310/2020/ЗОД-МСБ від 13.08.20 про приєднання до Правил надання кредиту об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ «УКРГАЗБАНК». У зв’язку з чим, як стверджує позивач, станом на 23.08.23 утворилась заборгованість у сумі 13 552,37 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту строкової – 11 813,95 грн, заборгованості по процентам поточної 122,27 грн, заборгованості по процентам простроченої – 1 616,13 грн.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Смоленська, буд. 34, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ «Укрпошта». У зв’язку із вказаним відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 25.10.23 про відкриття провадження у справі на сайті Господарського суду Запорізької області.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України   «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення ст. 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідачі 1, 2 могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18 та від 21.03.19 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.20 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

 Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України від 17.07.97), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

За приписами ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Наявні матеріали справи за № 908/3072/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір  у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 25.12.23.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

13.08.20 між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (Банк) та ОСББ «Шанс» (Позичальник) укладено договір № 1310/2020/ЗОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ “УКРГАЗБАНК” (надалі - договір про приєднання), у зв`язку з приєднанням Позичальника до Правил надання кредиту об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ “УКРГАЗБАНК” (далі - Правила) та акцептуванням Позичальником в повному обсязі Правил (оферту, що розміщена на сайті Банку https://www.ukrgasbank.com), з якими Позичальник ознайомився, погоджується та зобов`язується виконувати.

Відповідно до Правил, Банк, керуючись чинним законодавством України публічно пропонує можливість отримання кредиту об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам. Правила надання кредиту об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ “УКРГАЗБАНК” є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 640-644 Цивільного кодексу України укласти із Банком Договір про надання кредиту за наступними програмами:

- “Програма кредитування об`єднань співвласників багатоквартирних будинків”;

- “Програма кредитування об`єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів в рамках реалізації Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження”.

Ці Правила надання кредиту об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ “УКРГАЗБАНК” (далі - Правила), разом із Договором про приєднання до Правил та всіма додатками та додатковими угодами до них, складають Договір про надання кредиту. Правила набирають чинності з дати їх офіційного оприлюднення на Сайті Банку та діють до дати офіційного оприлюднення заяви про їх відкликання на Сайті Банку. Приєднання Клієнта до Правил (акцептування даної публічної пропозиції у відповідності із ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України) здійснюється шляхом підписання Договору про приєднання до Правил надання кредиту об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ “УКРГАЗБАНК” (далі - Договір про приєднання) за встановленою АБ “УКРГАЗБАНК” формою. Датою укладення Договору про надання кредиту є дата Договору про приєднання.

У відповідності до Правил, Правила регулюють відносини, які виникають між Банком та Позичальниками протягом строку дії Договору про надання кредиту в межах чинного законодавства України (п.1.1.); Підписанням Договору про приєднання Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до Правил (п.1.2.); Приєднуючись до Правил, Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Договором про надання кредиту (п.1.3.).

Договір про приєднання - типова форма Договору, на підставі якого здійснюється приєднання Клієнта до Правил надання кредиту в АБ “УКРГАЗБАНК” та який містить посилання на ці Правила.

Відповідно до п.1. договору про приєднання, загальний ліміт кредитної лінії 55 490,00 грн.

У відповідності до п.2. договору про приєднання, кредитна лінія відкривається з 13 серпня 2020 року по 12 серпня 2025 року (включно). Позичальник погашає кредит у строки дії ліміту відповідного періоду та в сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування (Додаток № 1 до Договору про приєднання).

Відповідно до п. 3. договору про приєднання, Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному тарифами, які наведені в Додатку № 2 до Договору про приєднання.

Цільове використання (мета) кредитних коштів: придбання світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у т.ч. вікна та балконні двері, для місць загального користування (під'їздів), підвалів, технічних приміщень, горищ та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них, що відповідає підпункту 20 пункту 2 додатку 2 до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2010 р. № 243. (п. 4. Договору про приєднання).

За користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п.2. цього Договору про приєднання, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами, з врахуванням встановленого Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за Договором про приєднання, (строкова заборгованість), базова процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 16,20% річних (п.5. Договору про приєднання).

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором про приєднання (прострочена заборгованість), у т.ч. у строки, визначені в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим Договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення Кредиту, встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором про приєднання, процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п.5. Договору про приєднання, збільшеного на 5,0% процентних пункти (п.6. Договору про приєднання).

Тарифи на кредитні операції наведені у Додатку № 2 до цього Договору про приєднання (п.9. Договору про приєднання).

Відповідно до п. 10. договору про приєднання, кредитні кошти надаються Банком Позичальнику на підставі письмової Заяви на отримання кредиту Позичальника відповідно до Додатку № 1 до Правил, в межах невикористаного залишку Ліміту кредитної лінії згідно з Графіком зменшення Ліміту кредитної лінії окремими траншами, шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених у п. 2. Договору про приєднання, розрахункових документів або інших документів, на підставі яких буде здійснюватися придбавання та/або впровадження обладнання, наданих Позичальником, безпосередньо з позичкового рахунку UА413204789999920636870225744, відкритого в АБ «УКРГАЗБАНК», код Банку 320478.

Пунктом 12. Договору про приєднання передбачено, що погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами Позичальник здійснює на рахунок UА543204789999937398739967184 в АБ «УКРГАЗБАНК», код Банку 320478.

Згідно із п.13. Договору про приєднання, Позичальник сплачує комісії Банку у розмірах, у порядку та в строки, що визначені Тарифами (Додаток № 2 до Договору про приєднання).

Інші умови надання кредитних коштів, не передбачені цим Договором про приєднання, регулюються положеннями Правил (п.16. Договору про приєднання).

Відповідно до п.18. Договору про приєднання, підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що всі умови Договору про приєднання (в т.ч. інформаційні додатки) є зрозумілими та не потребують додаткового тлумачення; що отримав від Банку інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до підписання цього Договору про приєднання.

04.12.20 між Банком та Позичальником була укладена Додаткова угода №1 до Договору, якою у зв’язку з отриманням відшкодування частини суми кредиту з боку Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в розмірі 24 173,53 грн та направленням Банком отриманих коштів на погашення заборгованості Позичальника за основним боргом сторони домовились викласти Додаток 1 «Графік зменшення ліміту кредитування» в новій редакції.

У відповідності до умов Кредитного договору, позивач направив через застосунок Клієнт-Банк на адресу відповідача Лист-вимогу від 25.07.23 № 172/27268/2023 щодо виконання порушеного зобов`язання за Кредитним договором та повернення кредитної заборгованості.

Вимога Банку щодо погашення наявного кредитного боргу в добровільному порядку залишились відповідачем без виконання.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з  вимогою про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Вирішуючи спір у цій справі по суті суд виходив з наступного.

За змістом ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, слід вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов`язання за договором позивач виконав належним чином, перерахувавши на рахунок ФОП Баранової Ю.С. 53020,00 грн (призначення платежу – за вікна з двокамерними енергоефективними склопакетами (з енергозберігаючим склом) згідно рахунку на оплату №01 від 01.07.2020р.) та 2 470,00 грн (призначення платежу – оплата за монтажні роботи по встановленню вікон з енергоефективними склопакетами, згідно рахунку на оплату №02  від 01.07.2020р.), що підтверджується меморіальними ордерами  №TR.15806617.37155.11881 від 13.08.20 та № TR.15806617.37044.11881 від 13.08.20.

В той же час, відповідачем обов`язок щодо погашення кредитної заборгованості згідно з умовами договору не виконано. Доказів зворотного відповідачем суду не надано, а судом не встановлено.

Враховуючи наявність заборгованості, згідно з п. 3.3.3 Правил, у відповідності до умов Кредитного договору, позивач направив через застосунок Клієнт-Банк на адресу відповідача Лист-вимогу від 25.07.2023 № 172/27268/2023 щодо виконання порушеного зобов’язання за Кредитним договором та повернення кредитної заборгованості.

Вимога Банку щодо погашення наявного кредитного боргу в добровільному порядку залишились відповідачем без виконання.

Враховуючи вищевикладене та невиконання позичальником у строк своїх зобов`язань у банку виникло право вимагати повернення заборгованості за договором.

Умовами пункту 4.4.1. Правил сторони погодили, що у випадку неповернення в строк Кредиту при настанні Події припинення, вся заборгованість Позичальника щодо погашення суми Кредиту вважається простроченою і Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Банку проценти від суми простроченої заборгованості Позичальника щодо погашення суми Кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах, розрахованих від суми простроченої заборгованості Позичальника щодо погашення суми Кредиту за весь період прострочення.

Розрахунки заборгованості за кредитом та за процентами перевірені судом, та встановлено, що вони виконані вірно.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11 813,95 грн заборгованості по кредиту строкової, 122,27 грн заборгованості по процентам поточної, 1 616,13 грн заборгованості по процентам простроченої та 0,02 грн заборгованості за несвоєчасне погашення процентів (3 % річних) станом на 23.02.22 (включно) підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлена та підтверджена належними і допустимими доказами.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Шанс” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Смоленська, буд. 34, код ЄДРПОУ 32972952) на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за договором про приєднання до Правил надання кредиту об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ “УКРГАЗБАНК” від 13.08.20 № 1310/2020/ЗОД-МСБ, а саме: 11 813 (одинадцять тисяч вісімсот тринадцять) грн 95 коп. заборгованість по кредиту строкова, 122 (сто двадцять дві) грн 27 коп. заборгованість по процентам поточна, 1 616 (одна тисяча шістсот шістнадцять) грн 13 коп. заборгованість по процентам прострочена, 0 (ноль) грн 02 коп. заборгованість за несвоєчасне погашення процентів (3 % річних) станом на 23.02.22 (включно), 2 684 (дві шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.12.2023.

 

Суддя                                                        В.Л. Корсун