Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома
відповідача 1: фермерського господарства “БДЖІЛКА 2017”, 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, електронна пошта: alla0683189527@ukr.net
відповідача 2: Школового Олександра Мироновича, 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, електронна пошта: alla0683189527@ukr.net
відповідача 3: Школової Люції Зигмундівни, 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, електронна пошта: alla0683189527@ukr.net
(суддя Корсун В.Л., справа №908/2001/23
Номер провадження справи 17/
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
19.12.2023 Справа № 908/2001/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщук Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2001/23
за позовною заявою: акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро”, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32
до відповідача 1: фермерського господарства “БДЖІЛКА 2017”, 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, електронна пошта: alla0683189527@ukr.net
до відповідача 2: Школового Олександра Мироновича, 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, електронна пошта: alla0683189527@ukr.net
до відповідача 3: Школової Люції Зигмундівни, 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, електронна пошта: alla0683189527@ukr.net
про стягнення 1 186 021,37 грн
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Препелиця Ю.В., довіреність від 22.12.21 № 213
від відповідача 1: не з’явився
від відповідача 2: не з’явився
від відповідача 3: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
19.06.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 16.06.23 № 17-4850 з вимогами акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (далі АТ “Банк Кредит Дніпро”) до фермерського господарства “БДЖІЛКА 2017” (далі ФГ “БДЖІЛКА 2017”, відповідач 1), до Школова Олександра Мироновича (далі Школовий О.М., відповідач 2) та до Школової Люції Зигмундівни (далі Школова Л.З., відповідач 3) про солідарне стягнення заборгованості згідно кредитного договору від 12.11.21 № 121121-АЕ у розмірі 1 186 021,37 грн., а саме: 1 000 000,00 грн. залишку простроченого кредиту та 186 021,37 грн. залишку прострочених відсотків.
19.06.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2001/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 26.06.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/2001/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.07.23 о 10 год. 00 хв.
Представник позивача в судовому засіданні 18.07.23 надала пояснення на питання, які виникли у суду на стадії підготовчого провадження та просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
Представники відповідачів 1, 2 та 3 в судове засідання 18.07.23 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини такої неявки суд не повідомили.
Ухвалою від 18.07.23 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 25.09.23 включно та відкладено підготовче засідання на 05.09.23 о 10 год. 00 хв.
30.08.23 на електронну адресу суду від надійшла заява, в якій представник позивача просить суд забезпечити проведення судового засідання 05.09.23 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 31.08.23 судом залишено без задоволення заяву представника акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” – Сухої М.В. про участь у судовому засіданні 05.09.23 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/2001/23.
Ухвалою від 05.09.23 відкладено підготовче засідання на 27.09.23 об 11 год. 00 хв.
27.09.23 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання за вих. від 26.09.23 про відкладення розгляду справи.
Представники сторін в судове засідання 27.09.23 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою від 27.09.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/2001/23 на 25.10.23 о 10 год. 15 хв.
В судовому засіданні 25.10.23 представником позивача заявлено усне клопотання щодо відкладення підготовчого засідання для надання доказів щодо реєстрації відповідачів 1, 2 та 3 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
У судове засідання 25.10.23 представники відповідачів 1, 2 та 3 не з’явились, про причини такої неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою від 25.10.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/2001/23 на 08.11.23 об 11 год. 20 хв.
07.11.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 07.11.23, в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи докази відсутності реєстрації відповідачів 1, 2 та 3 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
В судовому засіданні 08.11.23 представник позивача підтримала клопотання за вих. від 07.11.23 та просить суд долучити до матеріалів справи докази відсутності реєстрації відповідачів 1, 2 та 3 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Клопотання представника позивача за вих. від 07.11.23 прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи докази відсутності реєстрації відповідачів 1, 2 та 3 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
У судове засідання 08.11.23 представники відповідачів 1, 2 та 3 не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” (набрав законної сили 18.10.23) вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов’язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов’язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).
Судом враховано, що представником позивача в судовому засіданні 08.11.23 надано докази про відсутність реєстрації відповідачів 1, 2 та 3 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечувало б обмін документами між сторонами, як того вимагає ч. 6 ст. 6 ГПК України.
Ухвалою від 08.11.23 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2001/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.11.23 об 11 год. 00 хв.
Представниця позивача в судовому засіданні 22.11.23 надала пояснення по суті спору.
Представники відповідачів 1, 2 та 3 в судове засідання не з’явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином у відповідності до законодавства.
Ухвалою від 22.11.23 оголошено перерву в судовому засіданні в розгляді справи по суті спору до 19.12.23 о 10 год. 00 хв.
Представники відповідачів у судове засідання 19.12.23 не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час ті місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
У засіданні 19.12.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом проголошено рішення у справі по суті спору.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем-1 умов кредитного договору №121121-АЕ від 12.11.21, зазначивши при цьому, що солідарна відповідальність відповідачів 2 та 3 передбачена умовами укладеного між позивачем та відповідачами 2 та 3 договорів поруки №121121-П/3 від 12.11.21 та №121121-П/4 від 12.11.21.
В судовому засіданні 19.12.23 представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачами не надано.
Місцезнаходженням відповідачів є: Запорізька область, Приазовський р-н, смт Приазовське, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ «Укрпошта». У зв’язку із вказаним відповідачі 1, 2, 3 були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвал суду (зокрема, від 26.06.23 про відкриття провадження у справі) на сайті Господарського суду Запорізької області та надсилання примірників ухвал суду, підписаного кваліфікованим електронним підписом, на електронну адресу відповідачів (alla0683189527@ukr.net), зазначену в позовній заяві, кредитному договорі та в опитувальнику клієнта – юридичної особи.
Про доставку ухвал до електронної скриньки відповідачів 1, 2, 3 свідчать відповідні довідки.
Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення ст. 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідачі 1, 2 могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
При цьому, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18 та від 21.03.19 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.20 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на викладене, повідомлення відповідачів через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідачів про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України від 17.07.97), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
За приписами ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надходило.
Наявні матеріали справи № 908/2001/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
12.11.21 між АТ «Банк Кредит Дніпро» - Банк та ФГ «Бджілка 2017» - Позичальник укладено кредитний договір №121121-АЕ, за умовами п. 1.1. якого на умовах, викладених в Договорі, Банк зобов'язується надати Позичальнику Кредит (грошові кошти на умовах, зазначених в Договорі) одним або кількома Траншами (сума Кредиту у повному обсязі або частина суми Кредиту) в національній валюті України (UАН) в Загальній сумі 1 000 000,00 грн та в межах встановленого строку Кредиту (до Кінцевої дати погашення, визначеної п.2.5.2 Договору), а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку Кредит та сплатити Плату (проценти та комісії за Договором) за Кредит у порядку та на умовах цього Договору.
Відповідно до п. Кредитного договору 2.1. Сторони домовились, що Банк на підставі відповідної Заяви Позичальника на видачу Траншу надає Позичальнику Кредит у вигляді одного Траншу або декількох Траншів, загальна сума яких не може перевищувати Загальну суму Кредиту.
Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору надані Транші після їх повернення не поновлюють Загальну суму Кредиту (сума Кредиту зменшується кожним проведеним погашенням).
Відповідно до п. 2.5.2. Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути Кредит/Транш в терміни, встановлені в Заяві на видачу Траншу та в дати, встановлені Графіком погашення/зниження Загальної суми Кредиту, що є Додатком 2 до цього Договору, але в будь якому випадку не пізніше Кінцевої дати погашення - «24» лютого 2023 року включно якщо тільки не застосовується інший термін повернення Кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до іншого терміну відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 2.5.3. Кредитного договору кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок UА52 3057 4900 0002 9092 0000 5711 3 в Банку. Повернення Кредиту здійснюється в валюті, в якій було отримано Кредит/Транш.
Сума заборгованості за Кредитом/Траншем, що не сплачена Позичальником у визначений цим Договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою.
У разі якщо термін повернення Кредиту/Траншу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, терміном повернення Кредиту/Траншу вважається перший робочий день, наступний за ним.
Пунктом 2.6. договору обумовлено, що процентна ставка за користування Кредитом/Траншем у межах строку користування встановлюється фіксована в розмірі 18,0% річних, якщо інший розмір процентної ставки не застосований згідно умов цього договору.
Відповідно до п. Кредитного договору 2.6.1. Проценти за користування Кредитом/Траншем, наданими за цим Договором, нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця, або у день повного погашення заборгованості за Кредитом/Траншем (достроково або при настанні строку погашення), за методом факт/факт відповідно до вимог чинного законодавства на строкову суму заборгованості за Кредитом, тобто строки погашення якої не порушено.
Відповідно до 2.6.2. Кредитного договору проценти підлягають сплаті у валюті відповідно до наданого Кредиту/Траншу та сплачуються Позичальником в період з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти, а в місяці повного погашення заборгованості за Кредитом/Траншем (достроково або при настанні строку погашення) - в день їх нарахування, але в будь-якому випадку не пізніше дати погашення Кредиту/Траншу, вказаної в пункті 2.5.2. цього Договору. У разі якщо день сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти сплачуються наступного робочого дня.
Як свідчать матеріали справи (копії відповідних меморіальних ордерів), позивачем було виконано умови договору та надано кредит на загальну суму 1 000 000,00 грн.
Відповідач в порушення умов договору кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 1 000 000,00 грн.
Крім того, починаючи з 01.07.22 відповідачем-1 прострочено сплату відсотків за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим станом на 27.02.23 виникла заборгованість у сумі 186 021,37 грн.
За умовами п. 10.14. договору, сторони домовились, що Позичальник вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідне повідомлення/вимогу Банку у випадках, встановлених цим Договором, у разі здійснення Банком одного або кількох дій, а саме:
14.04.23 на електронну адресу відповідачів у справі alla0683189527@ukr.net, зазначену в договорі, банком було надіслано лист за вих. №17-3022 з вимогою погасити прострочену заборгованість за кредитним договором.
12.11.21 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Школовим Олександром Мироновичем було укладено Договір поруки №121121 - П/3 від 12 листопада 2021 р. (надалі - Договір поруки).
12.11.21 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Школовою Люцією Зигмундівною було укладено Договір поруки № 121121 - П/4.
Вказані договори поруки є аналогічними за змістом.
Договором поруки передбачені наступні терміни і визначення:
Боржник - ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «БДЖІЛКА 2017», ідентифікаційний код Боржника-юридичної особи 41207802.
Основний договір - Кредитний договір № 121121-АЕ від «12» листопада 2021 року, який було укладено між Банком та Боржником, разом із додатками та додатковими угодами до нього, в тому числі тими, що будуть укладені в майбутньому;
Основне зобов'язання 1 - зобов'язання із повернення суми кредиту, наданого за Основним договором, а саме 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 копійок) гривень.
Основне зобов'язання 2 - зобов'язання із сплати суми процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому, в тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках Основного договору.
Основне зобов'язання - Основне зобов'язання 1, так і Основне зобов'язання 2 кожне окремо.
Основні зобов'язання - Основне зобов'язання 1, так і Основне зобов'язання 2 разом.
Відповідно до п.1.1. Договору поруки, за цим Договором Поручитель поручається перед Банком за виконання Боржником Основного зобов'язання 1 та Основного зобов'язання 2 за Основним договором, а саме за кожне з цих Основних зобов'язань окремо.
За умовами п. 1.2. Договору поруки, порукою, що надається згідно з цим Договором, забезпечуються усі існуючі та майбутні грошові зобов'язання Боржника, що становлять Основні зобов'язання, термін виконання яких настав або настане у майбутньому.
Зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту Договору не потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін до цього Договору.
Відповідно до п. 1.3.Договору поруки згідно з цим Договором Поручитель також поручається за виконання Боржником обов'язків щодо повернення суми в розмірі Основних зобов'язань згідно з відповідним рішенням суду, якщо Основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку.
В п. 1.4. Договору сторони обумовили, що поруки відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання Основних зобов'язань є солідарною.
Відповідно до п. 1.5. Договору поруки, поручитель надає свою згоду та погоджується з тим, що у разі зміни розміру будь-якого Основного зобов'язання та/або строку Основного
договору, в тому числі внаслідок новації зобов'язання, цей Договір та порука за цим
Договором будуть діяти до повного виконання всіх Основних зобов'язань без необхідності
попереднього чи наступного погодження із Поручителем зазначених змін та/або укладання
додаткової угоди до цього Договору.
Згідно із п. 1.9.Догвору поруки, причини невиконання Боржником будь-якого Основного зобов'язання ніяким чином не впливають на виконання Поручителем зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, Банк має право у разі порушення Боржником будь-якого Основного зобов'язання за Основним договором або невиконання Боржником зобов'язання, встановленого рішенням суду щодо визнання Основного договору недійсним, звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань, а Поручитель зобов'язується виконати їх за Боржника у порядку та строки, зазначені у вказаній вимозі.
За умовами п. 2.2. Договору поруки, у випадку невиконання Поручителем вимоги Банка у вказаний строк (термін), заборгованість Поручителя за цим Договором вважається простроченою з наступного робочого дня після закінчення зазначеного строку (настання зазначеного терміну).
Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк, протягом якого Банк має право пред'явити вимоги до Поручителя, становить 7 років з дати укладення цього Договору.
В п. 9.1. Договору поруки сторони домовились, що Поручитель вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідні повідомлення та/або вимогу Банку у випадках встановлених цим Договором, у разі здійснення Банком однієї або кількох дій, а саме:
- передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом
вкладення та повідомленням про отримання або доставкою кур'єрською службою на адресу,
зазначену в цьому Договорі, або на ту адресу, яка буде повідомлена Поручителем письмово;
- надіслання письмового повідомлення/вимоги на адресу електронної пошти, вказаної
в цьому Договорі, та/або на ту адресу електронної пошти, які будуть повідомлені Поручителем
письмово;
- розміщення інформації на сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (виключно для
загальних повідомлень);
Поручитель вважається повідомленим/таким, що отримав повідомлення/вимогу, навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення/вимога, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в Договорі та/або письмово повідомлена Поручителем) не було йому доставлено (вручено) незалежно від причин.
Невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення заборгованості у примусовому порядку.
Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Частиною ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
За нормами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, сторонами було погоджено графік погашення кредиту (Додаток №2 до договору кредиту). При цьому, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем-1 цього графіку.
Відповідачі доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № 1211212-АЕ від 12.11.21 в повному обсязі суду не надали як і не надали суду доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії договорів поруки № 121121-П/3 та №121121-П/4, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 1 000 000,00 грн станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 1, 2 і 3 солідарно 1 000 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню судом.
Статтею 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 викладено такий правовий висновок: “Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість, наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.
Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання.
Позивачем відповідачу 1 нараховані відсотки, за якими рахується заборгованість у сумі 186 021,37 грн.
Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, судом встановлено, що нарахування відсотків позивачем здійснено вірно.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками у сумі 186 021,37 грн заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались, належними доказами доводи позивача не спростували.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.
При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів, або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
За таких обставин, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами.
Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з фермерського господарства “БДЖІЛКА 2017” (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, код ЄДРПОУ 41207802), Школового Олександра Мироновича (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, РНОКПП 2173819939, 08.07.59 року народження), Школової Люції Зигмундівни (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, РНОКПП 2188216966, 29.11.59 року народження) на користь акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) заборгованість за кредитним договором №121121-АЕ від 12.11.21, а саме: 1 000 000 (один мільйон) грн 00 коп. залишку простроченого кредиту, 186 021 (сто вісімдесят шість тисяч двадцять одну) грн 37 коп. залишку прострочених відсотків. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фермерського господарства “БДЖІЛКА 2017” (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, код ЄДРПОУ 41207802) на користь акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) 5 930 (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять) грн 12 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Школового Олександра Мироновича (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, РНОКПП 2173819939, 08.07.59 року народження) на користь акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) 5 930 (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять) грн 10 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Школової Люції Зигмундівни (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Горького, буд. 79, кв. 17, РНОКПП 2188216966, 29.11.59 року народження) на користь акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) 5 930 (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять) грн 10 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 29.12.2023.
Суддя В.Л. Корсун
_03_03.png)
