Господарський суд Запорізької області

01 січня 2024, 09:04

До відома ФОП Богданову Л.Г. (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Рози Люксембург, буд. 6, кв. 134) про винесення рішення у справі № 908/2021/23

номер провадження 17/136/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2023 Справа № 908/2021/23

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Станіщук Д.М., розглянувши матеріали справи № 908/2021/23

за позовною заявою: заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (65082, м. Одесса, вул. Софіївська, буд. 19) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

позивач 1: Південний офіс Держаудитслужби України, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83

позивач 2: Централізована бухгалтерія по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради, 75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Вокзальна, буд. 15

адреса для листування: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 67/1, офіс 203

до відповідача: фізичної особи-підприємця Богданової Лариси Геннадіївни, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Рози Люксембург, буд. 6, кв. 134

про стягнення 61 059,80 грн

У судовому засіданні приймали участь:

прокурор: Маруєва Т.В. посвідчення № 075579 від 01.03.23

від позивача 1: не з’явився

від позивача 2: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

20.06.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 09.06.23 № 24-3896ВИХ-23 з вимогами заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах Південного офісу Держаудитслужби України (далі позивач 1) та Централізованої бухгалтерії по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради (надалі позивач 2) до фізичної особи-підприємця Богданової Лариси Геннадіївни (надалі ФОП Богданова Л.Г.) про стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів у розмірі 61 059,80 грн.

20.06.23 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2021/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Разом з позовом до суду надійшло клопотання за вих. від 09.06.23 № 24-3895вих-23 про витребування доказів, в якому заступник керівника Херсонської обласної прокуратури просить суд витребувати у ФОП Богданова Л.Г. належним чином завірені копії документів, які підтверджують фактично поставлений об’єм товару за договором від 10.03.20 № 93 про закупівлю товарів за бюджетні кошти, укладеного між Централізованою бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради та ФОП Богдановою Л.Г. (та укладеними додатковими угодами до нього) та проведену оплату за постачання товару (“М'ясо”).

Ухвалою від 26.06.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/2021/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.07.23 о 10 год. 30 хв.

11.07.23 до суду надійшов лист заступника керівника Херсонської обласної прокуратури за вих. від 03.07.23 № 24-5399-23, в якому останній повідомляє суд, що заявником надано все листування по суті спору, яке долучено до матеріалів позовної заяви.

14.07.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 14.07.23 № 152125-14/547-2023, в якому представник позивача 1 просить суд розглянути справу № 908/2021/23 за відсутності уповноваженого представника Південного офісу Держаудитслужби України.

Прокурор в судовому засіданні 18.07.23 надала пояснення на питання, які виникли у суду на стадії підготовчого провадження.

Представники позивачів 1, 2 та відповідача в судове засідання 18.07.23 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини такої неявки суд не повідомили.

Ухвалою від 18.07.23 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 25.09.23 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/2021/23 на 05.09.23 о 10 год. 40 хв.

22.08.23 до суду надійшов лист за вих. від 16.08.23 № 24-5330ВИХ-23, в якому перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури повідомляє суд, що 16.08.23 прокуратурою повторно направлено на відомі електронні адреси відповідача копію позовної заяви за вих. від 09.06.23 № 24-3896вих-23 з додатками (докази такого надіслання надано додатками до листа).

Ухвалою від 05.09.23 судом задоволено клопотання прокурора за вих. від 09.06.23 № 24-3895вих-23 про витребування доказів та витребувано у відповідності до ст. 81 ГПК України у ФОП Богданової Лариси Геннадіївни, шляхом надсилання ухвали суду на відомі електронні адреси останньої (larisabogdanova7373@gmail.com; Bogdanova.1@ukr.net), належним чином завірені копії документів, які підтверджують фактично поставлений об’єм товару за договором від 10.03.20 № 93 про закупівлю товарів за бюджетні кошти, укладеного між Централізованою бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради та ФОП Богдановою Л.Г. (та укладеними додатковими угодами до нього) та проведену оплату за постачання товару (“М'ясо”). Підготовче засідання у справі відкладено на 27.09.23 об 11 год. 40 хв.

Ухвалою від 27.09.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/2021/23 на 31.10.23 о 10 год. 30 хв. Також, повторно у відповідності до ст. 81 ГПК України, витребувано у ФОП Богданової Лариси Геннадіївни (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Рози Люксембург, буд. 6, кв. 134), шляхом надсилання ухвали суду на відомі електронні адреси останньої (larisabogdanova7373@gmail.com; Bogdanova.1@ukr.net), належним чином завірені копії документів, які підтверджують фактично поставлений об’єм товару за договором від 10.03.20 № 93 про закупівлю товарів за бюджетні кошти, укладеного між Централізованою бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради та ФОП Богдановою Л.Г. (та укладеними додатковими угодами до нього) та проведену оплату за постачання товару (“М'ясо”).

Станом на 31.10.23 вимоги ухвали суду від 27.09.23 відповідачем не виконані, витребувані у відповідача документи суду не надані.

Відповідно до Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” (набрав законної сили 18.10.23) вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов’язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов’язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

В судовому засіданні 31.10.23 прокурором було усно повідомлено суд про відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, проте доказів відсутності реєстрації не надано.

Ухвалою від 31.10.23 на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України позовну заяву за вих. від 09.06.23 № 24-3896ВИХ-23 у справі № 908/2021/23 залишено без руху, прокурору надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої додати: письмові докази наявності/відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету ЕСІТС; нормативне обґрунтування правових підстав стягнення грошових коштів на користь юридичної особи, місцезнаходженням та податковою адресою якої є тимчасово окупована територія України.

06.11.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшла заява за вих. від 06.11.23 (зареєстрована в канцелярії суду та передана судді 07.11.23), в якій перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури вказує, що Централізована бухгалтерія по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради на теперішній час тимчасово (на період воєнного стану) дислокується у м. Івано-Франківськ (без зміни юридичної адреси) і є підконтрольною Генічеській міській військовій адміністрації. До заяви додано копію розпорядження начальника Генічеської міської військової адміністрації №175 від 14.06.23.

Ухвалою від 08.11.23 продовжено розгляд справи № 908/2021/23 та призначено підготовче засідання у справі на 06.12.23 об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 06.12.23 прокурор надав пояснення щодо питань, які виникли у суду в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 06.12.23 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2021/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.23 о 14 год. 05 хв.

В судовому засіданні 13.12.23 прокурор надала пояснення суду, які виникли в суду на стадії розгляду справи по суті.

Представники позивачів та відповідача в судове засідання 13.12.23 не з’явились, про причини такої неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до законодавства.

В засіданні 13.12.23, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Прокурора повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Прокурор, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 09.06.23 № 24-3896вих-23. Просила суд стягнути з відповідача надмірно сплачені бюджетні кошти у розмірі 61 059,80 грн згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти від 10.03.20 № 93.

Позивачі 1 та 2, в судові засідання жодного разу своїх представників не направили.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомив.

Наявні матеріали справи за № 908/2021/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.

При цьому, судом враховано, що інформація про дату, час та місце всіх судових засідань у цій справі:

- розміщувалась судом на сторінці офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик»;

- надсилались в кабінети «Електронного суду» учасників цієї справи, а також на наявні в матеріалах цієї справи електронні адреси учасників, у т.ч. відповідача – на ел. адресу: Вogdanova.1@ukr.net.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” (набрав законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. …”.

Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “…Якщо цим Кодексом передбачено обов’язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи (відповідно до ч. 6 статті 6 цього Кодексу) зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …”.

Частиною 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” вищезазначеного Закону встановлено, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов’язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов’язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Судом враховано, що прокурором в судовому засіданні 31.10.23 надано докази того, що відповідач (місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія м. Мелітополь Запорізької області) не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечувало б обмін документами між сторонами, як того вимагає ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Більш того, неявка відповідача чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідача в судові засідання у цій справі не позбавляє права і обов’язку суд прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі № 908/2021/23 по суті спору протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.

Слід також зазначити, що на переконання суду, в межах стадій судового процесу в цій справі, подальше відкладення судових засідань судом з причин чергової (вих) неявки (вок) відповідача чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідача (місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія м. Мелітополь Запорізької області станом на час слухання цієї справи в суді) в судові засідання у справі може призвести до безпідставного затягування розгляду справи судом протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

З урахуванням дії режиму воєнного стану та повітряними тривогами в місті Запоріжжі в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Крім того, під час розгляду цієї справи суд виходив з:

- тих фактичних чинних норм ГПК України, які викладені у т.ч. в ч. 1 ст. 172 ГПК України (щодо обов’язку направлення позивачем (прокурором) учасникам справи копії позовної заяви із копіями доданих до неї документів з листом із описом вкладення), які були чинними станом на час відкриття провадження у цій справі;

- не прийняття у поштових відділеннях АТ «Укрпошта» (станом на час направлення позову у цій справі до суду) поштової кореспонденції, адресати якої розташовані на тимчасово окупованій території України (у даному випадку в м. Мелітополь Запорізької області);

- відсутності правової норми в ГПК України, яка б дозволяла суду за відсутності доказів направлення позивачем (прокурором) у цій справі відповідачу копії позовної заяви із копіями доданих до неї документів листом із описом вкладення не розглядати справу до завершення періоду дії воєнного стану;

- що відсутність такої (наведеної вище) правової норми не залежить від суду у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.20 виконавчим комітетом Централізованою бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеської районної ради Херсонської області в мережі Інтернет на веб-сайті “Prozorro” за UА-2020-02-21-001356-с розміщено оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі за предметом «М'ясо» - код ДК 021:2015:15110000-2.

Учасником вказаних відкритих торгів зареєструвалась: ФОП Богданова Л,Г. – ціна пропозиції 989 016,00 грн.

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено ФОП Богданова Л,Г. з остаточною пропозицією 989 016,00 грн.

10.03.20 між Централізованою бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеської районної ради Херсонської області (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Богдановою Ларисою Геннадіївною (Постачальник) укладений договір про закупівлю товарі за державні кошти № 93 (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов’язується у 2020 році поставити Замовникові товари, зазначені в п. 1.2. договору, а Замовник – прийняти і оплатити такі товари. Даний договір є основним документом, що визначає права та обов’язки сторін по поставці товару, їх асортимент, обсяги та вартість.

Згідно із п. 1.2. договору, найменування товарів: ДК 021:2015:15110000-2 – М'ясо, згідно специфікації до договору, яка є невідємною його частиною. Вартість товару, номенклатура, асортимент та його кількість, а також умови поставки щодо кожного окремого найменування товару визначені в специфікації, яка додається до цього договору, і є його невідємною частиною. Вартість товару та його кількость відповідають змісту цінової пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами.

Пунктом 3.1. договору визначено, ціна цього договору становить: 989 016,00 грн без ПДВ. Вартість одиниці товару – Додаток 1 до цього договору.

У відповідності до п. 3.2. договору, ціна цього договору може бути зменшина за взаємною згодою Сторін. У разі коливанні ціни за одиницю товару на ринку в бік зменшення, Замовник здійснює закупівлю товару по фактичній ціні згідно наданих Постачальником рахунків.

Вартість товару є фіксованою та незмінною протягом дії договору, крім випадків, визначених законодавством про публічні закупівлі в Україні та умовами цього договору (п. 3.3. договору).

Згідно із п. 3.5. договору, положення договору в частині зміни ціни за одиницю товару не більше як на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку за умовами, що зазначена зміна не призвиде до збільшення суми, визначеної в договорі, може бути застосоване виключно у випадку реального коливання (підвищення) цін на товар, що закуповуються, за умовами надання Постачальником відповідних підтверджуючих документів, а саме: довідка із Управління статистики про стан цін або Торгово-промислової палати або іншою компетентною на це установою про стан цін із зазначеним коефіцієнтом підвищення цін. Підвищення здійснюється не більше ніж на розмір коефіцієнту підвищення ринкової ціни.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки проводяться у безготівковій формі по факту поставки товарів шляхом оплати Замовником поетапно поставлених товарів згідно з накладною протягом 15 банківських днів після підписання сторонами накладної.

Пунктом 5.1. договору визначено, що строк (термін) поставки товарів: протягом 2020 року за додатково погодженими партіями. Обсяг поставки товару по кожній партії визначається замовником в залежності від фактичної потреби.

У відповідності до п. 5.2. договору, місце поставки (передачі) товарів: 75500, Херсонська область, м. Генічеськ та Генічеський район, за адресами підпорядкованих закладів Замовника, в робочі дні та години, 2 рази на тиждень, згідно попередньої заявки Замовника.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.20, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань (п. 10.1. договору).

Згідно із пп. 2 п. 11.1. договору, умови цього договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання Сторонами своїх зобов’язань у повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до Специфікації (Додаток 1 до договору), предмет закупівлі – ДК 021:2015:15110000-2 – М'ясо, а саме:

- свинина (м’якоть, свіжиморожена), в кількості 4 940 кг., за ціною 120,00 грн. за кг., на загальну суму 592 800,00 грн;

- яловичина (м’якоть, свіжиморожена), в кількості 2 805 кг., за ціною 120,00 грн. за кг., на загальну суму 336 600,00 грн;

- печінка яловича (свіжиморожена), в кількості 700 кг., за ціною 40,00 грн. за кг., на загальну суму 28 000,00 грн;

- четверть куряча (заморожена), в кількості 832 кг., за ціною 38,00 грн. за кг., на загальну суму 31 616,00 грн.

ФОП Богданова Л.Г звернулась до позивача з листом без номеру та дати щодо внесення змін до договору, у зв’язку із коливанням цін на ринку та просить збільшити ціни в межах 10 % на продукти харчування: м'ясо яловичини та свинини нежирної. До листа додано лист-повідомлення головного управління статистики у Херсонській області без номеру та дати щодо середніх споживчих цін на деякі види продовольчих товарів по Херсонській області за липень 2020 року.

Додатковою угодою № 1 від 13.07.20, Сторони керуючись Законами України «Про публічні закупівлі» № 922-ІІІ від 25.12.15, п.п. 2 ч. 11.1. розділу ХІ договору № 97 від 10.03.20, у відповідності до Цивільного та Господарського кодексу України уклали цю додаткову угоду про таке:

1.1. Керуючись нормами чинного законодавства в зв’язку із коливанням ціни на ринку на товар, що є предметом закупівлі, сторони домовились щодо збільшення вартості (ціни) за одиницю в межах 10 %.

1.2. Вартість за одиницю товару складає: м'ясо яловичини та свинини – 132,00 грн за 1 кг. без ПДВ.

1.5. Дана Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами.

Додатковою угодою № 2 від 10.08.20, Сторони уклали цю додаткову угоду про таке:

1.1. Згідно пунктів 1.3. та 10.2. основного договору № 93 від 10.03.20 зменшити суму договору на 120 000,

2.1. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, укладена в 2-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

ФОП Богданова Л.Г звернулась до позивача з листом без номеру та дати щодо внесення змін до договору, у зв’язку із коливанням цін на ринку та просить збільшити ціну в межах 10 % на чверть курячу. До листа додано лист-повідомлення головного управління статистики у Херсонській області без номеру та дати щодо середніх споживчих цін на деякі види продовольчих товарів по Херсонській області за липень 2020 року.

Додатковою угодою № 3 від 01.09.20, Сторони керуючись Законами України «Про публічні закупівлі» № 922-ІІІ від 25.12.15, п.п. 2 ч. 11.1. розділу ХІ договору № 97 від 10.03.20, у відповідності до Цивільного та Господарського кодексу України уклали цю додаткову угоду про таке:

1.2. Вартість за одиницю товару складає: чверть куряча – 41,00 грн за 1 кг. без ПДВ.

1.5. Дана Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами.

ФОП Богданова Л.Г звернулась до позивача з листом без номеру та дати щодо внесення змін до договору, у зв’язку із коливанням цін на ринку та просить збільшити ціну в межах 10 % на наступні продукти харчування: чверть курячу, сир твердий. До листа додано лист-повідомлення головного управління статистики у Херсонській області без номеру та дати щодо середніх споживчих цін на деякі види продовольчих товарів по Херсонській області за вересень 2020 року.

Додатковою угодою № 4 від 28.09.20, Сторони керуючись Законами України «Про публічні закупівлі» № 922-ІІІ від 25.12.15, п.п. 2 ч. 11.1. розділу ХІ договору № 93 від 10.03.20, у відповідності до Цивільного та Господарського кодексу України уклали цю додаткову угоду про таке:

1.2. Вартість за одиницю товару складає: чверть куряча – 45,00 грн за 1 кг. без ПДВ.

1.5. Дана Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами.

Додатковою угодою № 5 від 18.11.20, Сторони керуючись Законами України «Про публічні закупівлі» № 922-ІІІ від 25.12.15, п.п. 2 ч. 11.1. розділу ХІ договору № 96 від 10.03.20, у відповідності до Цивільного та Господарського кодексу України уклали цю додаткову угоду про таке:

1.1. Керуючись нормами чинного законодавства в зв’язку із зменшенням обсягів закупівлі зменшити суму договору на 50 000,00 грн.

1.4. Дана Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами.

Додатковою угодою № 6 від 18.12.20, Сторони керуючись Законами України «Про публічні закупівлі» № 922-ІІІ від 25.12.15, п.п. 2 ч. 11.1. розділу ХІ договору № 96 від 10.03.20, у відповідності до Цивільного та Господарського кодексу України уклали цю додаткову угоду про таке:

1.1. Керуючись нормами чинного законодавства в зв’язку із зменшенням обсягів закупівлі зменшити суму договору на 150 000,00 грн.

1.4. Дана Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами.

Додатковою угодою № 7 від 29.12.20, Сторони уклали цю додаткову угоду про таке:

1.1. Згідно пунктів 1.3. та 3.3. основного договору № 93 від 10.03.20, зменшити суму договору на 81 828,74 грн.

1.2. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, укладена в 2-х примірниках, що мають одинакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

Додатковою угодою № 8 від 30.12.20, Сторони уклали цю додаткову угоду про таке:

1.1. Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» сторони прийшли до згоди продовжити термін дії договору № 93 від 10.03.20 на строк, достатній для проведення процедури закупівлі у 2021 році в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, а саме до 31.03.21.

1.3. Дана Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами.

Додатковою угодою № 9 від 15.01.21, Сторони уклали цю додаткову угоду про таке:

1.1. Згідно п. 11.2. основного договору про закупівлю товарів за державні кошти № 93 від 10.03.20, керуючись ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони дійшли до згоди продовжити термін дії основного договору, про закупівлю товарів за державні кошти № 93 від 10.03.20 до 31.03.21 на період проведення процедури закупівлі у 2021 році, в обсязі що не перевищує 20 % суми, визначеної у п. 3.1. основного договору про закупівлю № 93 від 10.03.20.

1.2. Визначити вартість товарів на час проведення процедури закупівлі у 2021 році в розмірі 20 % від суми основного договору, а саме: 117 437,45 грн:

- свинина (м’якоть, свіжиморожена), в кількості 535,1322 кг., за ціною 132,00 грн. за кг., на загальну суму 70 637,45,00 грн;

- яловичина (м’якоть, свіжиморожена), в кількості 150 кг., за ціною 132,00 грн. за кг., на загальну суму 19 800,00 грн;

- печінка яловича (свіжиморожена), в кількості 200 кг., за ціною 45,00 грн. за кг., на загальну суму 9 000,00 грн;

- четверть куряча (заморожена), в кількості 400 кг., за ціною 45,00 грн. за кг., на загальну суму 18 000,00 грн.

Дана Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами та становить невідємну частину основного договору № 93 від 10.03.20.

Додатковою угодою № 10 від 28.01.21, Сторони уклали цю додаткову угоду про таке:

1.1. В преамбулі та тексті договору Централізована бухгалтерія по обслуговуванню закладів освіти Генічеської районної ради Херсонської області замінити на Централізовану бухгалтерію по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради.

1.2. Внести зміни до банківських реквізитів Замовника, а саме розрахунковий рахунок UA758201720344270009000082566.

Дана Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами та становить невідємну частину основного договору.

Додатковою угодою № 11 від 01.02.21, Сторони уклали цю додаткову угоду про таке:

1.1. Згідно п. 11.2. основного договору про закупівлю товарів за державні кошти № 93 від 10.03.20, з метою виправлення арифметичних помилок, Сторони дійшли згоди внести зміни до додаткової угоди № 9 до основного договору № 93 від 10.03.20, а саме викласти п. 1.2. в наступній редакції.

- свинина (м’якоть, свіжиморожена), в кількості 535,1322 кг., за ціною 132,00 грн. за кг., на загальну суму 70 637,45,00 грн;

- яловичина (м’якоть, свіжиморожена), в кількості 150 кг., за ціною 132,00 грн. за кг., на загальну суму 19 800,00 грн;

- печінка яловича (свіжиморожена), в кількості 225 кг., за ціною 40,00 грн. за кг., на загальну суму 9 000,00 грн;

- четверть куряча (заморожена), в кількості 400 кг., за ціною 45,00 грн. за кг., на загальну суму 18 000,00 грн.

Дана Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами та становить невідємну частину основного договору № 93 від 10.03.20.

Додатковою угодою № 12 від 31.03.21, Сторони керуючись Законами України «Про публічні закупівлі» № 922-ІІІ від 25.12.15, п.п. 2 ч. 11.1. розділу ХІ договору № 93 від 10.03.20, у відповідності до Цивільного та Господарського кодексу України уклали цю додаткову угоду про таке:

1.1. Керуючись нормами чинного законодавства в зв’язку із зменшенням обсягів закупівлі зменшити суму договору на 215,45 грн.

1.4. Дана Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами.

Відповідно до банківських трансакцій (які знаходяться в матеріалах справи) Централізованою бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради сплачено відповідачу за поставку продукції 701 476,26 грн.

Прокурор звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача-2 кошти в сумі 61 059,80 грн., посилаючись на те, що вказані вище додаткові угоди № № 1, 3, 4 до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 10.03.20 № 93 укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, а тому в силу закону є нікчемними.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази та заслухавши пояснення прокурора суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 174 Господарського кодексу України (ГК України) закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”, договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Частиною 1 ст. 41 вказаного Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 180 Господарського кодексу України (далі ГК України), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 41 зазначеного Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, зокрема відповідно до умов договору (ч. 1).

Частиною 1 ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України “Про публічні закупівлі” не містить виключень з цього правила.

Згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції на час укладення договору), Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1). Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (ч. 4).

Статтею 37 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції на час укладення договору) унормовано, що договір про закупівлю є нікчемним у разі:

- його укладення з порушенням вимог ч. 4ст. 36 цього Закону;

- його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до ст. 18 цього Закону;

- його укладення з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 32 та абз. 8 ч. 3 ст. 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до ст. 18 цього Закону.

Судом враховано, що кожна сторона договору має добросовісно користуватись наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1). Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2). Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч. 3). Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч. 4).

Згідно з роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» від 07.04.15 № 3302-05/11398-07, внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний, судом дійсним.

Статтею 203 ЦК України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із пп. 2 п. 11.1. договору, умови цього договору не повинні відрізнятись від змісту пропозиції конкурсних торгів. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання Сторонами своїх зобов’язань у повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2).

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) Договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі.

Крім того, під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Відповідно до роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.16 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Разом із цим, коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні всіх додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв'язку з чим ними не дотримано вимоги п. 2 ч. 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та безпідставно змінено істотні умови Договору.

Тобто, Постачальнику (відповідачу) треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для Замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обгрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій Замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Таким чином, наявність такого коливання має бути підтверджена, оскільки в іншому випадку застосування цієї норми є необгрунтованим (контекст статті, який передбачає наявність умови до її застосування, опосередковано встановлює обов'язок щодо перевірки наявності даної умови).

Аналогічної думки дійшов Верховний Суд викладеної у постанові від 18.06.21 № 927/491/19.

Крім того, судом у справі № 908/2021/23 враховано, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Так, ключовим для збільшення ціни за одиницю товару після підписання договору є коливання ціни такого товару на ринку.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 18.03.21 № 924/1240/18 з подібних правовідносин.

Відтак, правомірність збільшення ціни за одиницю товару на м'ясо яловичини та свинини в даному випадку буде залежати від наявності коливання цін на товар на ринку з часу укладення договору закупівлі від 10.03.20 № 93 до моменту укладення додаткової угоди від 13.07.20 № 1 (10.03.2020 - 13.07.2020).

У свою чергу, правомірність збільшення ціни за одиницю товару на чверть курячу буде залежати від наявності коливання цін на товар на ринку з часу укладення договору закупівлі від 10.03.20 № 93 до моменту укладення додаткової угоди від 01.09.20 № 3 (10.03.2020 - 01.09.2020) та з моменту укладення додаткової угоди № 3 до моменту укладення додаткової угоди від 28.09.20 № 4 (01.09.2020 -28.09.2020). та їх документального підтвердження.

Разом з тим, встановлено, що підставами для укладення додаткових угод від 13.07.20 № 1, від 01.09.20 № 3 та від 28.09.20 № 4 стали звернення ФОП Богданової Л.Г. до директора Централізованої бухгалтерії по обслуговуванню закладів освіти Генічеської районної ради із листом без вихідного номера та дати про ініціювання питання про збільшення ціни в межах 10% на м'ясо яловичини та свинини та четверть курячу. При цьому, жодних доказів зростання та коливання ціни ФОП Богдановою Л.Г. не надано.

Обґрунтуванням цін для сторін, при укладенні вищевказаних додаткових угод, стала відповідь головного управління статистики у Херсонській області на запит директора Централізованої бухгалтерії по обслуговуванню закладів освіти Генічеського району Чернікової Н.О. про величину середніх споживчих цін на деякі види продовольчих товарів у торгівельній мережі Херсонської області за липень та вересень 2020 року.

Водночас, документ містить лише інформацію про ціни за липень та вересень 2020 року і жодної інформації про коливання цін на м'ясо яловичини та свинини за період з 10.03.20 по 13.07.20 та на четверть курячу за період з 10.03.20 по 01.09.20 не містить.

Відтак, вказані відповіді головного управління статистики у Херсонській області на запит директора Централізованої бухгалтерії по обслуговуванню закладів освіти Генічеського району Чернікової Н.О. не є належними доказами коливання ціни на одиницю постьаленого товару (продукти харчування), оскільки вказані документи лише констатують рівень загальних ринкових ціп на товар на певну дату та не доводять її коливання.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і ЇЇ порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.20 у справі № 912/1580/18).

Таким чином, коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні оспорюваних додаткових угод у цій справі сторонами договору жодним чином не обгрунтовано та об'єктивно не підтверджено.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі певизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України “Про публічні закупівлі” (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.19 зі справи № 915/1868/18).

Підсумовуючи вищевикладене, суд у справі № 908/2021/23 приходить до висновку, що додаткові угоди від 13.07.20 № 1, від 01.09.20 № 3 та від 28.09.20 № 4 до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 10.03.20 № 93 укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, а тому в силу закону є нікчемними.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЦК України, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Згідно з приписами частин 1, 2 ст.і 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Крім того, ч. 2 ст. 208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Стаття 670 ЦК України передбачає, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Таким чином, недійсність (нікчемний правочин) додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються умовами Договору.

Відповідно до матеріалів справи, ФОП Богдановою Л.Г. на виконання умов договору фактично поставлено замовнику:

- 4 509,2 кг свинини на загальну суму 591 953,46 грн;

- 510,15 кг яловичини на загальну суму 67 339,80 грн;

- 617,35 кг чверті курячої на загальну суму 27 514,15 грн;

- 366,736 кг печінки яловичої на загальну суму 14 669,45 грн.

Враховуючи (з підстав наведених вище в тексті цього рішення) нікчемність додаткових угод № № 1, 3, 4 до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 10.03.20 № 93, на виконання зобов'язань, ФОП Богданова Л.Г. повинна була поставити до закладів освіти:

- 4 932,9 кг свинини на суму 591 953,46 грн (59 1953,46 грн. (сума, яку фактично сплачено на виконання договору) /120,00 грн. = 4 932, 9 кг);

- 561,16 кг яловичини на суму 67 339,80 грн (67 339,80 грн. (сума, яку фактично сплачено на виконання договору) /120,00 грн. = 561,16 кг);

- 724 кг четверті курячої на суму 27 514,15 грн (27 514,15 грн. (сума, яку фактично сплачено на виконання договору) /38,00 грн = 724 кг).

Отже, Постачальником безпідставно не поставлено Замовнику:

- 423, кг свинини (4 932,90 кг (загальний обсяг свинини, який Постачальник
повинен був поставити на суму оплачених замовником коштів) – 4 509,165 кг (обсяг фактично поставленої свинини) = 423,7 кг) на суму 50 884,00 грн (423,7 кг * 120,00 грн);

- 51,01 кг яловичини (561,16 кг (загальний обсяг яловичини, який Постачальник повинен був поставити на суму оплачених замовником коштів) – 510,15 кг (обсяг фактично поставленої яловичини) = 51,01 кг) на суму 6 121,20 грн (51,01 кг * 120,00 грн);

- 106,7 кг четверті курячої (724 кг (загальний обсяг четверті курячої, який
Постачальник повинен був поставити на суму оплачених замовником коштів) – 617,354 кг (обсяг фактично поставленої свинини) = 106,7 кг) на суму 4 054,60 грн (106,7 кг * 38,00 грн).

Тобто, ФОП Богданова Л.Г., як сторона договору про закупівлю від 10.03.20 № 93, з урахуванням нікчемності додаткових угод № № 1, 3, 4 до договору, не поставила товар на загальну суму 61 059,80 грн, чим фактично заподіяла шкоду місцевому бюджету.

Наведене вище в тексті цього рішення надає суду підстави для висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги прокурора у цій справі.

Поряд з цим, судом при розгляді справи № 908/2021/23 враховано, що згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції чинній станом на час розгляду цієї справи судом), здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 45 Податкового кодексу України унормовано, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

Згідно із відповіддю від 13.12.23 № 363353 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням позивача-2 – Централізованої бухгалтерії по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради (код ЄДРПОУ 38212592) є: 75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Вокзальна, буд. 15.

Як свідчить перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.22 № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.08.23 № 224), вся територія Геніческого району Херсонської області із 24.02.23 і по дату прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України.

Тобто, за таких обставин, приймаючи до уваги вимоги ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції чинній станом на час розгляду цієї справи судом), суд відмовляє заступнику керівника Херсонської обласної прокуратури в задоволені позову в заявленому вигляді з огляду на той факт, що прокурор в прохальній частині своєї позовної заяви у цій справі просить суд стягнути суму боргу саме на користь Централізованої бухгалтерії по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради, яка, станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зареєстрована на тимчасово окупованій російською федерацією території України.

При цьому, щодо права прокурора подавати до суду позов в інтересах держави в особі позивача (чів) суд зазначає наступне.

Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UА-2020-02-21-001356-с, джерелами фінансування закупівлі є загальний фонд місцевого бюджету.

У розрахункових документах за за поставлений товар платником вказано саме Централізовану бухгалтерію по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради.

Отже, Централізована бухгалтерія по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, оскільки додаткові угоди від 13.07.20 № 1, від 01.09.20 № 3 та від 28.09.20 № 4 до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 10.03.20 № 93 укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, а тому в силу закону є нікчемними, то безпідставно та незаконно витрачені бюджетні кошти підлягають поверненню на користь Централізованої бухгалтерії по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради.

При цьому, наявні матеріали справи свідчать, що Централізованою бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради (позивач-2 у справі) будь-яких заходів до стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів з відповідача не вжилось.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за м'ясо після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави та призвело до зайвої сплати бюджетних коштів, виділених на потреби в галузі освіти.

Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про не раціональне та неефективне використання бюджетних коштів, шо створює загрозу порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 (п. 4 мотивувальної частини) визначено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У даному спорі уповноваженим суб'єктом владних повноважень є Південний офіс Деужаудитслужби України.

Зокрема, відповідно до листа управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області за вих. від 18.06.21 №152131-17/1953-2021 Запорізької вбачається, що будь-які заходи представницького характеру не вживались.

Згідно з висновками викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.20 № 912/2385/18, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматись порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Оскільки позивачі у цій справі упродовж тривалого часу не звертались до Господарського суду Запорізької області з відповідною позовною заявою, вказане надає суду підстави для висновку про те, що Південним офісом Держаудитслужби України та Централізованою бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеської міської ради захист інтересів держави не здійснювався, а прокурором дотримано порядок, встановлений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Як наслідок, у діях прокурора є наявними підстави для представництва інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Херсонську обласну прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв’язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України, приймаючи до уваги безпекову ситуацію у м. Запоріжжі, … повний текст рішення складено 28.12.2023.

Суддя В.Л. Корсун

До відома ФОП Богданову Л.Г. (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Рози Люксембург, буд. 6, кв. 134) про винесення рішення у справі № 908/2021/23