Господарський суд Запорізької області

05 січня 2024, 12:41

До відома ПП “Войніков і КО” (71102, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75А, офіс 4) про винесення додаткового рішення від 26.12.23 у справі № 908/104/23

номер провадження справи 17/7/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2023 справа № 908/104/23

м. Запоріжжя

Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Станіщук Д.М., розглянувши заяву ТОВ “Порше Лізинг Україна” за вих. від 18.12.23 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/104/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна”, 02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В

до відповідача: приватного підприємства “Войніков і КО”, 71102, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75А, офіс 4, електронна адреса: ok1@azovagri.com; info@azovagri.com; ai@azovagri.com; voynykov@gmail.com

про стягнення 336 200,79 грн та витребування майна

У засідання приймали участь:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.12.23 у справі № 908/104/23 позовні вимоги задоволено. Вирішено:

- витребувати у приватного підприємства “Войніков і КО” транспортний засіб – автомобіль марки МАN ТGХ 18.440 4х2 ВLS, шасі № WМА06ХZZ6JP104027, двигун № 50549973115002, реєстраційний номер АА 0932 РТ, рік випуску 2018 та передати транспортний засіб представникам товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна”;

- стягнути з приватного підприємства “Войніков і КО” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна” 289 675,01 грн плати за неоплачені лізингові платежі, 14 614,98 грн інфляційних втрат, 3 012,35 грн 3 % річних, 10 041,23 грн пені, 18 857,22 грн неустойки та 7 524,01 грн судового збору. Доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3 % річних здійснювати за формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума відсотків річних, де: СОБ - сума основного боргу, який стягнуто рішенням суду у даній справі № 908/104/23, існуючого на час здійснення розрахунку; 3 - розмір відсотків річних; КДП - кількість днів прострочення; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки.

18.12.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ “Порше Лізинг Україна” за вих. від 18.12.23 про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/104/23, в якій представник останнього просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат, що складає витрати на правничу допомогу у сумі 23 500,00 грн., що понесені позивачем під час розгляду справи № 908/104/23.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.12.23 вказана вище заява передана на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.12.23 судом призначено заяву ТОВ “Порше Лізинг Україна” за вих. від 18.12.23 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/104/23 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 26.12.23 о 10 год. 20 хв.

Ухвалою від 22.12.23 судом залишено без задоволення клопотання представника ТОВ “Порше Лізинг Україна” за вих. від 20.12.23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 26.12.23 о 10 год. 20 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/104/23 з підстав викладених у тексті ухвали.

Представники сторін в судове засідання 26.12.23 не з’явились, про причини такої неявки суд не повідомили. Про місце, дату та час судового засідання сторони повідомленні у відповідності до чинного ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заяви ТОВ “Порше Лізинг Україна” за вих. від 18.12.23 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/104/23, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката представником позивача надано:

- копію договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.21;

- копію заявки на надання професійної правничої допомоги № 16 від 23.12.22 до договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.21;

- копію акта від 23.12.22 № 16-1 про надані послуги за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.21;

- копію акта від 12.12.23 № 16-2 про надані послуги за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.21;

- копію рахунку на оплату № 16-1 від 23.12.22 на суму 11 750,00 грн;

- копію рахунку на оплату № 16-2 від 12.12.23 на суму 11 750,00 грн;

- копію платіжного доручення від 28.12.22 № 0051012821 на суму 11 750,00 грн;

- копію платіжної інструкції від 14.12.23 № 0051014861 на суму 11 750,00 грн;

- ордер серії ВО № 1045732 від 29.12.22 на надання правничої допомоги адвокатом Ізвековим В.В.;

- ордер серії АІ № 1410910 від 15.06.23 на надання правничої допомоги адвокатом Головатюк В.О.;

- ордер серії АР № 1134652 від 01.08.23 на надання правничої допомоги адвокатом Іваниця О.О.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.05.21 між ТОВ “Порше Лізинг Україна” (Замовник) та адвокатським об’єднанням «Есквайрс» (Виконавець) укладено договір про надання професійної правничої допомоги.

Згідно із п. 1.1. цього договору слідує, що сторони уклали наступний договір про надання професійної правничої допомоги Виконавцем (Послуги) стосовно питань, пов'язаних із поточною господарською діяльністю Замовника, в тому числі, щодо представництва інтересів Замовника у всіх судах України. Види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних послуг визначаються умовами договору та погоджуються Сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід'ємну частину цього договору. Підписання сторонами заявки є підтвердженням замовлення визначеної в такій угоді послуги Замовником.

Відповідно до п. 2.2. договору, за представництво інтересів Замовника в судах першої інстанції винагорода становить 23 500,00 грн. …

Оплата винагороди здійснюється в два етапи рівними частинами по 50 % кожна (п. 3.1 договору).

Пунктом 5.1. договору визначено, що Виконавець зобов`язується підготувати проект позовної заяви протягом 5 або 20 робочих днів, після підписання заявки з наступного робочого дня після отримання всіх необхідних документів від Замовника. Замовник передає заявку і документи шляхом направлення їх на електронну адресу визначених Виконавцем працівників, або шляхом надання доступу до таких документів через відповідне програмне забезпечення, онлайн-доступ до місця збереження документів. Строк підготовки позову визначатиметься у заявці по кожній справі окремо.

З урахуванням умов договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.21, ТОВ “Порше Лізинг Україна” та Адвокатським об`єднанням “Есквайрс” підписано Заявку на надання професійної правничої допомоги № 16 від 23.12.22, відповідно до п. 1 якої Замовник передає, а Виконавець приймає на супроводження справу щодо стягнення заборгованості з Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” за договором про фінансовий лізинг № 00015743 від 20.02.18 та повернення автомобіля.

23.12.22 та 12.12.23 Адвокатським об`єднанням “Есквайрс” сформовано та направлено Замовнику рахунки на оплату № 16-1 на суму 11 750,00 грн та № 16-2 на суму 11 750,00 грн., які оплачені Замовником (ТОВ “Порше Лізинг Україна”) 28.12.22 (платіжне доручення № 0051012821 від 28.12.22) та 14.12.23 (платіжна інструкція № 0051014861 від 14.12.23).

Таким чином, загальна вартість наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.21, як стверджує позивач, складає 23 500,00 грн.

Судом враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказане викладене і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.23 у справі № 160/19098/21).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.21 у справі № 927/237/20).

Судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та ін. істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Приймаючи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу судом враховано, що у разі погодження адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.11.21 у справі № 910/4317/21, від 02.02.23 у справі № 915/606/21.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат; складності справи № 908/104/23, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження; витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі, в тому числі на участь в судових засіданнях; ціни позову.

З огляду на викладене та відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 500,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 42, 46, 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ТОВ “Порше Лізинг Україна” за вих. від 18.12.23 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/104/23 задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” (71102, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75-А, офіс 4, код ЄДРПОУ 30694282) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, код ЄДРПОУ 35571472) – 23 500 (двадцять три тисячі п’ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 05.01.2024р.

Суддя В.Л. Корсун