До Відома ОСББ “Франко 28”, код ЄДРПОУ 40226913 по справі №908/3013/23 (суддя Боєва О.С.)

До Відома ОСББ “Франко 28”, код ЄДРПОУ 40226913 по справі №908/3013/23 (суддя Боєва О.С.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.01.2024                                                                                               Справа №  908/3013/23

 м.Запоріжжя Запорізької області  

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК”, код ЄДРПОУ 23697280 (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; адреса для поштової кореспонденції: 69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39)

до відповідача: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Франко 28”, код ЄДРПОУ 40226913 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка, буд. 28)

про стягнення суми 15992,40 грн.

Суддя  Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” про стягнення з відповідача: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Франко 28” заборгованості за договором №891/2018/ЗОД-МСБ від 31.07.2018 в розмірі 15992,40 грн, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту, простроченої заборгованості по процентам, 3% річних та інфляційних втрат.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором 891/2018/ЗОД-МСБ від 31.07.2018, з урахуванням додаткової угоди №1 від 06.02.2019. Позов обґрунтовано ст.ст.   509, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 629, 638, 1048-1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 173, 175, 193, 216, 217, 230 ГК України та умовами договору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.09.2023 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3013/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2023 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.10.2023 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків до якої додана уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 23.10.2023 позовна заява (уточнена) прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3013/23, присвоєний номер провадження 9/239/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач про розгляд даної справи повідомлений належним чином відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України    “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, шляхом розміщення судом тексту ухвали про відкриття провадження у справі від 23.10.2023 на офіційному веб-порталі Судової влади України та додатково – шляхом направлення ухвали на повідомлену позивачем адресу електронної пошти відповідача: osmd_azov@ukr.net.

Разом з тим, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.  

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

У зв`язку з воєнним станом в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України    справу розглянуто 08.01.2024. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

  31.07.2018 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком “УКРГАЗБАНК” (Банк, позивач у справі) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “ФРАНКО 28” (Позичальник, відповідач у справі) укладений кредитний договір № 891/2018/ЗОД-МСБ (надалі – Кредитний договір).

  Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Банк відкриває Позичальнику невідновлювану відкличну кредитну лінію (надалі - кредит або кредитна лінія) з загальним лімітом в сумі 363   102,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. Кредитного договору.

  Цільове використання (мета) кредиту: на придбання обладнання та матеріалів для встановлення індивідуального теплового пункту, що відповідає підпункту 20 пункту 2 додатку 2 до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2010 р. № 243 та Генерального договору про співробітництво №219 від 14.08.2017 р. Рішення сесії Бердянської міської ради VII скликання №6 від 13 липня 2017 року “Про затвердження Програми відшкодування частини кредитів, отриманих ОСББ на впровадження заходів з енергозбереження, реконструкції і модернізації багатоквартирних будинків у м. Бердянськ на 2015-2019 роки” (п. 1.2 Кредитного договору).

  Кредитна лінія відкривається з 31 липня 2018 року по 30 липня 2023 року (п.п. 1.3.1 Кредитного договору).

  Підпунктом 1.4.1 п. 1.4 Кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного в п. 1.3 Кредитного договору, з врахуванням встановленого Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим договором, (строкова заборгованість) базова процентна ставка встановлюється в розмірі 17,5% річних.

  За користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість) відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, у тому числі у строки визначені в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення Кредиту встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором, базова процентна ставка встановлюється в розмірі 22,5% річних (п.п. 1.4.2 Кредитного договору).

  Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кредитні кошти надаються Банком Позичальнику окремими траншами, шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків визначених у п.1.3. цього Договору розрахункових документів, наданих Позичальником, безпосередньо з позичкового рахунку №20635870212792.980, відкритого в Запорізькій обласній дирекції АБ “Укргазбанк”, код Банку 320478.

  06 лютого 2019 року між ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “ФРАНКО 28” у зв'язку з отриманням відшкодування частини суми кредиту з боку Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в розмірі 221   492,22 грн та направленням Банком отриманих коштів на погашення заборгованості Позичальника за основним боргом було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору № 891/2018/ЗОД-МСБ. Зазначеною Додатковою угодою встановлено новий графік зменшення ліміту кредитування.

  Пунктом 2.2 Кредитного договору передбачено, що погашення кредиту Позичальник здійснює на рахунок №37397644251771.980 в Запорізькій обласній дирекції АБ “УКРГАЗБАНК”, код Банку 320478, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в Додатку 1 до цього Кредитного договору.

  Якщо останній день для сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

  У разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня переносяться на рахунки з обліку простроченої заборгованості.

  Згідно з п. 2.3 Кредитного договору нарахування процентів по Кредитному договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.4. договору. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод “факт/360”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

  Відповідно до п.2.4 Кредитного договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання договору на рахунок №37397644251771.980, відкритий в Запорізькій обласній дирекції АБ “УКРГАЗБАНК”, код Банку 320478. У разі якщо останній день для сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

  Згідно з п.п. 4.2.2, 4.2.7 Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої договором неустойки. На вимогу Банку достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції у випадках, передбачених цим договором.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов кредитного договору було видано відповідачу кредитні кошти в сумі 363 102,00 грн, про що свідчить меморіальний ордер № TR.7787198.79585.12388 від 01.08.2018 (копія міститься в матеріалах справи). Проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов’язань, неналежним чином виконував умови кредитного договору щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, що підтверджується випискою по рахунку відповідача та розрахунком заборгованості.

У зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язань за договором на його електронну адресу був надісланий лист-вимога №172/25795/2023 від 12.07.2023 про повернення протягом тридцяти календарних днів від дати пред’явлення цієї вимоги всієї суми кредиту.

Вимога залишена відповідачем без реагування, заборгованість в добровільному порядку не погашена.

Станом на 15.08.2023 року заборгованість відповідача за договором складає     15749,57 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту прострочена – 13082,78 грн, та заборгованості по процентах прострочена – 2902,10 грн.

У зв’язку з наявністю заборгованості за договором, невиконанням відповідачем листа-вимоги від 27.09.2023, Банк звернувся до суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі (з урахуванням уточненої позовної заяви).

Відповідно до  ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України слідує, що зобов’язання   має   виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових   актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (“Позика”), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріали справи містять належні докази виконання Банком зобов’язань щодо надання кредитних коштів в розмірі, встановленому кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Підпунктом 1.3.1 Договору встановлено, що Кредитна лінія відкривається з 31 липня 2018 по 30 липня 2023.

Відповідач умови вказаного Договору належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлені договором строки (зокрема Графіком зменшення ліміту кредитування, що викладений в Додатковій угоді № 1 від 06.02.2019) не повернув, у зв’язку з чим станом на 15.08.2023 у відповідача утворилась заборгованість по кредиту прострочена – 13   082,78 грн та заборгованість по процентам прострочена (за період з 01.08.2018 по 15.08.2023) – 2902,10 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до   ст. 612 ЦК України   боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів сплати кредиту в розмірі 13082,78 грн та процентів за користування кредитними коштами в сумі 2902,10 грн не надав.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту (прострочена) в сумі 13082,78 грн та заборгованості по процентам (прострочена) в сумі 2902,10 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов’язання позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2,97 грн та інфляційні втрати у розмірі 4,55 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що цей розрахунок є правильним, а тому, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України,  вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2,97 грн підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за загальний період з 21.12.2020 по 22.02.2022 в сумі 4,55 грн, суд зазначає наступне.

Частиною другою   статті 625 ЦК України    визначено, зокрема, обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього, в силу закону (частини другої   статті 625 ЦК України), виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою   статті 625 ЦК України   належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення сплати основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

   Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.

Водночас, частиною першою   статті 8 ЦК України   визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, регулюються тими правовими нормами цього   Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п'ятою   статті 4 ЦК України   передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених   Конституцією України   та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”   визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону).   Статтею 2 цього Закону   передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою   статті 2 цього Закону   законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації   Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”   Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003   затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми   Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”   та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого   постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена Наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування   статті 625 ЦК України   визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ № 1078).

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період     з урахуванням цього місяця, а якщо     суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця.    За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується   без урахування цього місяця, а якщо   з 16 до 31 числа місяця   - інфляційна складова розраховується   з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці   більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць    нараховується індекс інфляції   на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці   менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями)   = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць    інфляційна складова боргу не враховується.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 та від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Як вбачається з розрахунку, який міститься в матеріалах справи, позивач нарахування інфляційних втрат здійснює не в цілому за місяць (місяці), а за окремі календарні дні (за 1, 2, 3, 7, 11 днів прострочення), що є неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не має права на власний розсуд визначати періоди нарахування інфляційних втрат, без наявності відповідного звернення позивача. 

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача в частині  стягнення з відповідача суми 4,55 грн інфляційних втрат.

Отже в цілому позов задовольняється судом частково.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Франко 28”, код ЄДРПОУ 40226913 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка, буд. 28) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК”, код ЄДРПОУ 23697280 (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) суму 13082 (тринадцять тисяч вісімдесят дві) грн 78 коп. заборгованості по кредиту прострочену, суму 2902 (дві тисячі дев’ятсот дві) грн 10 коп. заборгованості по процентам прострочену, суму 2 (дві) грн 97 коп. - 3% річних.

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Франко 28”, код ЄДРПОУ 40226913 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка, буд. 28)  на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК”, код ЄДРПОУ 23697280 (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) суму 2683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 24 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 08.01.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. 

                        Суддя                                                                                      О.С. Боєва