Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома
приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія”, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175
(суддя Корсун В.Л., справа №908/2889/23)
номер провадження справи 17/178/23
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2024 справа № 908/2889/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2889/23
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Приватна служба охорони “Яструб”, 79035, м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2
до відповідача: приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія”, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175, melapk_2009@ukr.net, apkmel@ukr.net
про стягнення 799 998,72 грн
У засіданні приймали участь:
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
18.09.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 14.09.23 № 253 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю “Приватна служба охорони “Яструб” (далі ТОВ “Приватна служба охорони “Яструб”) до приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія” (далі ПрАТ “Агропромислова компанія”) про стягнення заборгованості згідно договору про надання охоронних послуг від 26.09.17 № 320-псо у сумі 799 998,72 грн., з яких: 584 000,00 грн основного боргу, 32 599,23 грн 3 % річних та 183 399,48 грн інфляційних втрат.
18.09.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2889/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 25.09.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/2889/23 у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.10.23 об 11 год. 30 хв.
28.09.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 28.09.23 № 261, в якому представник позивача просить суд забезпечити проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/2889/23.
Ухвалою від 02.10.23 судом задоволено частково клопотання представника ТОВ “Приватна служба охорони “Яструб” – Драган В.Б. за вих. від 28.09.23 № 261 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/2889/23 та дозволено представнику позивача брати участь в судовому засіданні 24.10.23 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції. В іншій частині клопотання залишено без задоволення.
23.10.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 23.10.23 № 267, в якій представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 25.09.23 інформує суд про те, що позивачем надано до суду все листуванні між сторонами по справі.
24.10.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 24.10.23, в якому представник відповідача просить суд: розгляд справи у підготовчому засіданні призначеному на 24.10.23 відкласти на іншу дату; надати представнику відповідача матеріали справи № 908/2889/23 для ознайомлення та зняття фотокопій; надати відповідачу час для підготовки та надання до суду відзиву на позовну заяву; розгляд справи у підготовчому засіданні призначеному на 24.10.23 провести без участі уповноваженого представника відповідача.
В судовому засіданні 24.10.23, з технічних причин, суду не вдалось зв’язатись з представником позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, про що складено відповідний акт від 24.10.23 у справі № 908/2889/23.
Представник відповідача в судове засідання 24.10.23 не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою від 24.10.23 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 25.12.23 включно та відкладено підготовче засідання на 21.11.23 о 10 год. 30 хв.
20.11.23 до суду від ПрАТ “Агропромислова компанія” надійшли:
- відзив вих. від 17.11.23 на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволені позову;
- клопотання за вих. від. 17.10.23, в якому представник останнього просить суд відкласти підготовче засідання.
В судове засідання 21.11.23 представники сторін не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою від 21.11.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/2889/23 на 12.12.23 о 10 год. 00 хв.
05.12.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшла заява за вих. від 05.12.23, в якій представник позивача ТОВ “Приватна служба охорони “Яструб” просить суд внести дані РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 908/2889/23 та перевести в електронну форму процесуальні й інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді.
11.12.23 на електронну адресу суду від представника позивача ТОВ “Приватна служба охорони “Яструб” надійшло:
- відповідь на відзив за вих. №284 від 11.12.23, в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі;
- заява за вих. №285 від 11.12.23, в якій просить суд розглядати справу без участі уповноваженого представника ТОВ “Приватна служба охорони “Яструб”.
В судовому засіданні 12.12.23 судом прийнято до розгляду відзив на позовну заяву за вих. від 17.11.23 та відповідь на відзив за вих. №284 від 11.12.23
Ухвалою від 12.12.23 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 10.01.24 о 10 год. 00 хв.
У судове засідання 10.01.24 представники сторін не з’явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив.
05.01.24 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява за вих. №1 від 03.01.24 про розгляд справи за відсутності позивача за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 10.01.24, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом ухвалено рішення по суті спору.
В обґрунтування вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань по договору №320-псо від 26.09.17 в частині здійснення оплати за надані послуги у період липень 2021 р. – січень 2022 р. на суму 584 000,00 грн. Також, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 32 599,23 грн 3% річних та 183 399,48 грн інфляційних втрат.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Листом №52 від 22.04.21 позивач повідомив відповідача про дострокове припинення договору-1 з 01.06.21, що відповідає умовам п. 8.6. договору. Таким чином, як стверджує відповідач, договір є припиненим з 01.06.21 та вимоги позивача про стягнення заборгованості за період липень 2021 р. – січень 2022 р. на підставі договору-1 є безпідставними. Обставина про припинення договору з 01.06.21 визнається позивачем, що підтверджується змістом позовної заяви, та не підлягає доказуванню. Крім того, угода від 31.01.22 та акт від 01.02.22 свідчать про припинення дії договору №320-псо від 26.09.17 про надання послуг по охороні (надалі – договір-2), а не договору-1, який має назву «про надання охоронних послуг». На думку представника відповідача, вказане свідчить про те, що між сторонами було укладено два договори №320-псо і зворотного позивачем не доведено. Також представник відповідача вказує про те, що акти №№ ОУ-0000686, ОУ-0000687, ОУ-0000904, ОУ-0001020, ОУ-0001136 не підписувались директором Старобором В.В., який з 14.08.17 по 08.11.21 займав посаду директора, а підписані фінансовим директором Шевченко К.О., яка не була уповноважена відповідачем на підписання таких актів. Крім того, акти №№ОУ-0001276 та ОУ-0000014 підписані 31.12.21 та 31.01.22 з боку відповідача Білинським О.Г. як в.о. директора відповідача, в той час, коли він був в.о. директора до 10.11.21, а з 11.11.21 по цей час він займає посаду директора відповідача. Тобто, вказані акти підписані не уповноваженою особою. За викладених обставин, на думку представника відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив за вих. №284 від 11.12.23 позивач вказує, що між сторонами було укладено лише один договір №320-псо від 26.09.17. Зазначення в угоді від 31.01.22 допущено друкарську помилку в частині зазначення назви договору. Посилання відповідача на існування інших договорів між сторонами не відповідає дійсності та є безпідставним. Твердження відповідача про те, що акти №№ ОУ-0000686, ОУ-0000687, ОУ-0000904, ОУ-0001020, ОУ-0001136 підписані іншою особою, а не Старобором В.В. не відповідає дійсності, оскільки акти підписані саме Старобором В.В. та скріплені печаткою підприємства. Щодо підписання актів Білинським О.Г. вказує, що акти за період листопад 2021 р. – січень 2022 р. підписувались Білинським О.Г. як в.о. директора та засвідчувались печаткою підприємства без жодних зауважень з приводу зазначення посади підписанта. При цьому, позивач не володів інформацією щодо посади Білинського О.Г., а відповідачем така інформація позивачу не надавалась. На думку позивача, заперечення відповідача є безпідставними, неправдивими та надуманими. Просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
26.09.17 між ТОВ «Приватна служба охорони «Яструб» /виконавець/ та ПрАТ «Агропромислова компанія» /замовник/ укладено договір №320-псо про надання охоронних послуг (надалі – договір), за умовами п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець зобов’язується надати за плату послуги по охороні об’єкта.
Відповідно до п. 1.3. договору, охорона об’єкта здійснюється 3 (трьома) цілодобовими постами охорони. Щомісячна вартість надання охоронних послуг за один цілодобовий пост охорони становить 15 000,00 грн з урахуванням ПДВ.
Загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 45 000,00 грн з урахуванням ПДВ (п. 1.4. договору).
Згідно із п. 7.2. договору, оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 5 числа місця, наступного за звітним, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
В п. 7.5. договору сторонами обумовлено, що в останній день поточного місяця сторони підписують акт про надання охоронних послуг. У разі розірвання договору акт про надання охоронних послуг підписується сторонами в останній день дії договору. В разі відмови однієї зі сторін підписати акт надання охоронних послуг така сторона зобов’язана протягом 5 днів з моменту отримання акту про надання охоронних послуг надати вмотивовану, викладену у письмову вигляді та завірену печаткою відмову від писання акту про надання охоронних послуг. У випадку ненадання такої відмови вважається, що охоронні послуги надані в повному об’ємі та належної якості, а акт про надання охоронних послуг підписаний тою стороною, яка не надала відмову. Підписаний замовником акт про надання охоронних послуг, у т.ч. в порядку п. 7.5. договору, підтверджує належне та реальне надання виконавцем охоронних послуг у відповідному місяці.
Відповідно до п. 8.1. договору, договір набирає чинності з 02.10.17 та скріплення печатками сторін і діє протягом 12 місяців, а в частині грошових зобов’язань - до їх повного виконання сторонами.
Після закінчення строку, на який було укладено договір, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовженим на невизначений строк, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону у відповідності з п.п. 8.3., 8.5., 8.6. договору (за кожним пунктом окремо).
Додатковою угодою від 21.01.21 сторони змінили вартість наданих послуг та визначили, що загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 84 000,00 грн з урахуванням ПДВ.
Угодою від 31.01.22 про припинення дії договору №320-псо від 26.09.17 про надання послуг по охороні сторони дійшли згоди щодо припинення дії договору з 8:00 год. 01.02.22; сторони домовились вважати останнім днем дії договору 31.01.22; сторони констатують, що охоронні послуги надавались згідно умов договору від моменту укладення договору до моменту зняття постів охорони безперервно.
01.02.22 сторонами підписано та скріплено печатками акт зняття постів охорони.
В період дії договору липень 2021 р. – січень 2022 р. сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):
У позовній заяві позивач вказує, що заборгованість відповідача за надані послуги з охорони становить 584 000,00 грн, оскільки за липень 2021 р. заборгованість становить 80 000,00 грн у зв’язку з частковою оплатою наданих послуг.
Несплата відповідачем заборгованості у розмірі 584 000,00 грн стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи свідчать, що між сторонами було укладено договір №320-псо від 26.09.17 про надання охоронних послуг.
Угодою від 31.01.22 про припинення дії договору №320-псо від 26.09.17 про надання послуг по охороні дію договору було припинено з 8-00 год. 01.02.22.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається, зокрема, на те, що між сторонами ніби то існує два договори №320-псо від 26.09.17, а саме: «Про надання охоронних послуг» та «Про надання послуг по охороні». При цьому, представником відповідача не надано жодних доказів на підтвердження укладання сторонами у справі саме двох договорів №320-псо від 26.09.17.
Як зазначив позивач у відповіді на відзив на позовну заяву, в угоді від 31.01.22 було допущено друкарську описку в назві договору «Про надання послуг по охороні» замість «Про надання охоронних послуг». При цьому, номер та дата договору, укладеного між сторонами, №320-псо від 26.09.17 вказані вірно.
Крім того, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) міститься посилання на договір №320-псо від 26.09.17.
Таким чином, твердження представника відповідача про наявність між сторонами іншого договору, окрім договору №320-псо від 26.09.17 про надання охоронних послуг, не знайшли свого підтвердження. А тому, як наслідок, є надуманими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.
Також, заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача вказує, що: акти №№ ОУ-0000686, ОУ-0000687, ОУ-0000904, ОУ-0001020, ОУ-0001136 не підписувались директором Старобором В.В., який з 14.08.17 по 08.11.21 займав посаду директора, а підписані фінансовим директором Шевченко К.О., яка не була уповноважена відповідачем на підписання таких актів; акти №№ОУ-0001276 та ОУ-0000014 підписані 31.12.21 та 31.01.22 з боку відповідача Білинським О.Г. як в.о. директора відповідача, в той час, коли він був в.о. директора до 10.11.21, а з 11.11.21 по цей час він займає посаду директора відповідача. Тобто, на думку представника відповідача, вказані акти підписані не уповноваженою особою. На підтвердження вказаного представником відповідача надано копію наказу від 09.11.21 про призначення в.о. директора Білинського О.Г. з 10.11.21.
Як свідчать матеріали справи, акти №№ ОУ-0000686, ОУ-0000687, ОУ-0000904, ОУ-0001020 з боку відповідача підписані директором Старобором В.В., акт №ОУ-0001136 з боку відповідача підписано фін. Директором Шевченко К.О. Вказані підписи засвідчені печаткою підприємства-відповідача ПрАТ «Агропромислова компанія».
Судом враховано, що як вбачається з вказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), вони підписані без жодних зауважень з боку відповідача.
Акти №ОУ-0001276 від 31.12.21 та №ОУ-0000014 від 31.01.22 з боку відповідача підписані в.о. директора Білинським О.Г.
При цьому, як свідчить наказ ПрАТ «Агропромислова компанія» від 09.11.21, Білинський О.Г. приступив до виконання обов’язків директора ПрАТ «Агропромислова компанія» з 10.11.21. Однак, доказів припинення виконання обов’язків директора Білинським О.Г. суду представником відповідача не надано.
Також судом прийнято до уваги, що акти підписано без зауважень з боку відповідача щодо зазначення посади Білинського О.Г.
Крім того, в угоді про припинення дії договору від 31.01.22 та в акті зняття постів охорони від 01.02.22 посаду Білинського О.Г. зазначено як «в.о. директора». При цьому, відповідач жодним чином не заперечував проти такого зазначення посади, а також доказів перебування Білинського О.Г. саме на посаді директора ПрАТ «Агропромислова компанія» у спірний період суду не надано. Як і не надано доказів повідомлення позивача про те, що Білинський О.Г. обіймає посаду директора товариства, а не виконуючого обов’язки.
Судом враховано, що в угоді від 31.01.22 (яка не оспорюється відповідачем) сторони констатували, що охоронні послуги надавалися згідно умов договору від моменту укладення договору до моменту зняття постів охорони безперервно.
За викладених обставин, викладені заперечення відповідача визнаються судом необґрунтованими, надуманими та безпідставними.
При цьому, судом при вирішення питання щодо стягнення заборгованості по договору не приймаються до уваги листи ТОВ «Приватна служба охорони «Яструб» за вих. №52 від 22.04.21 про погашення заборгованості та ПрАТ «Агропромислова компанія» від 01.06.21 про погодження графіку погашення заборгованості, оскільки у вказаних листах сторонами вирішувалося питання щодо заборгованості, яка існувала станом на 22.04.21 та яка не має відношення до предмету спору у справі №908/2889/23.
За вищевикладених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 584 000,00 грн заборгованості за надані послуги за період липень 2021 року – січень 2022 року підлягають задоволенню як обґрунтовані та доведені належними та допустимими доказами.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 32 599,23 грн 3 % річних та 183 399,48 грн інфляційних втрат.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Факт прострочення здійснення оплати підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Згідно з розрахунком суду (проведеним за допомогою комп’ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “ЗАКОНОДАВСТВО”), розмір 3 % річних становить 32 557,81 грн. Індекс інфляції розраховано вірно та становить 183 399,48 грн.
При цьому, судом при перевірці періодів нарахування 3% річних встановлено, що позивачем до періодів нарахування помилково включено 05 число кожного місяця, оскільки за умовами п. 7.2. договору оплата здійснюється замовником до 05 числа місяця, наступного за звітним. Тобто, прострочення має місце з 06 числа місяця, в якому мала бути здійснена оплата.
За викладених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно задоволеними вимогам.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175, код ЄДРПОУ 31914947) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Приватна служба охорони “Яструб” (79035, м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2, код ЄДРПОУ 37372186) - 584 000 (п’ятсот вісімдесят чотири тисячі) грн 00 коп. основного боргу, 32 557 (тридцять дві тисячі п’ятсот п’ятдесят сім) грн 81 коп. 3% річних, 183 399 (сто вісімдесят три тисячі триста дев’яносто дев’ять) грн 48 коп. інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 11 999 (одинадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн 36 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
У зв’язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України … повний текст рішення складено 22.01.2024.
Суддя В.Л. Корсун
_03_03.png)
