До відома Товариства з обмеженою відповідальністю» «АНТХІЛЛ ГРУПП», м. Бердянськ, Запорізька область по справі № 908/3484/23 (суддя Дроздова С.С.)

До відома Товариства з обмеженою відповідальністю» «АНТХІЛЛ ГРУПП», м. Бердянськ, Запорізька область по справі № 908/3484/23 (суддя Дроздова С.С.)

А

м. Запоріжжя Запорізької області

 

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни,  розглянувши матеріали справи

за позовом: Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний номер юридичної особи 39816845)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю” “АНТХІЛЛ ГРУПП” (вул. Гостинна, 77, кв. 12, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, ідентифікаційний номер юридичної особи 42836772)

            про стягнення 8 356 грн 73 коп.

 

без виклику сторін

 

СУТЬ СПОРУ:

 

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю” “АНТХІЛЛ ГРУПП” 8      356 грн 73 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

            Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3484/23 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3484/23, присвоєно номер провадження 27/306/23. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 27.11.2023 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 21.12.2023.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходженням відповідачів є Запорізька область, м. Бердянськ, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ    Укрпошта, тому відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 27.11.2023 на сайті Господарського суду Запорізької області та надсилання примірника ухвали суду, підписаного кваліфікованим електронним підписом на  електронну адресу відповідача – anthill.tov@gmail.com.

В матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача – 27.11.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України      “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”      якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу відповідача з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача    про час та місце розгляду справи.

 Відповідно до пункту 1      статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від        17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від        23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1        статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод        (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України      зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1      статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надійшло.

Наявні матеріали справи № 908/3375/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 26.01.2024.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

 

УСТАНОВИВ:

 

            Посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а саме старшим державним інспектором ВДК на АТ Департаменту державного контролю на транспорті Синицьким В.В. та старшим державним інспектором Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Руєвим О.В. 21.05.2021 на підставі направлення на рейдову перевірку № 010362 від 17.05.2021 на 69 км + 524 м а/д Н-03 Запорізька область проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки 21.05.2021 о 10:55 був зупинений транспортний засіб марки ІVЕСО АS 440S45, реєстраційний номерний знак АР9080НХ з напівпричепом марки БЖ НСА-55, реєстраційний номер АР3571HМ під керуванням водія Промиляйко Юрія Анатолійовича, та 21.05.2021 о 13:18 був зупинений транспортний засіб марки ІVЕСО АS 440S46, реєстраційний номерний знак АР4868ЕТ з напівпричепом марки INTER САRS NW, реєстраційний номер АР2301ХМ під керуванням водія Лавренко Артема Сергійовича.

Згідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу транспортний засіб марки ІVЕСО АS    440S45, реєстраційний номерний знак АР9080НХ з напівпричепом марки БЖ НСА-55, реєстраційний номер АР3571ХМ транспортний засіб марки ІVЕСО АS 440S46, реєстраційний номерний знак АР4868ЕТ з напівпричепом марки INTER САRS NW, реєстраційний номер АР2301ХМ власником є Товариство з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ЕРУПП”.

Працівниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки ІVЕСО АS 440S45, реєстраційний номерний знак АР9080НХ з напівпричепом марки БЖ НСА-55, реєстраційний номер АР3571ХМ, у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на ось складало 11,88т. при допустимих 11т., що підтверджується копією талона про зважування від 21.05.2021.

За результатами перевірки складено акт № 285042 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.05.2021, яким зафіксоване порушення ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” - перевезення вантажу, згідно ТТН № 21/05-02 від 21.05.2021 без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим порушено норми, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306; акт № 027035 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.05.2021; довідку № 045535 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 21.05.2021.

Товариству з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ГРУПП” нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 27,40 євро, що еквівалентно 918 грн 38 коп. (курс НБУ станом на 21.05.2021 за 1 євро = 33.5174), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 027035 від 21.05.2021.

Працівниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки ІVЕСО АS 440S46, реєстраційний номерний знак АР4868ЕТ з напівпричепом марки INTER САRS NW, реєстраційний номер АР2301ХМ, у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на строєні осі складало 24,48т. при допустимих 22т., що підтверджується копією талона про зважування від 21.05.2021.

За результатами перевірки було складено акт № 285043 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.05.2021, яким зафіксоване порушення ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” - перевезення вантажу, згідно ТТН № 21/05-05 від 21.05.2021 без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим порушено норми, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, акт № 027036 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.05.2021; довідку № 045536 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 21.05.2021.

Товариству з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ГРУПП” нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 221,94 євро, що еквівалентно 7438 грн 35 коп. (курс НБУ станом на 21.05.2021 за 1 євро = 33.5174), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 027036 від 21.05.2021.

Перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом проводилась в присутності водіїв: Помиляйка Юрія Анатолійовича, 02.11.1984 року народження, та Лавриненка Артема Сергійовича, 08.08.1984 року народження.

Придніпровським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки скеровувався лист - повідомлення № 43879/3.1/24-21 від 08.06.2021 про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу марки ІVЕСО АS 440S45, реєстраційний номерний знак АР9080НХ з напівпричепом марки БЖ НСА-55, реєстраційний номер АР3571ХМ автомобільними дорогами загального користування у розмірі 27,40 євро, а також лист - повідомлення № 43877/3.1 /24/21 від 08.06.2021 про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу марки IVЕСО АS 440S46, реєстраційний номерний знак АР4868ЕТ з напівпричепом марки ІNТЕR САRS NW, реєстраційний номер АР2301ХМ автомобільними дорогами загального користування у розмірі 221,94 євро.

У порушення п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і Механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 в редакції чинній на момент складання матеріалів габаритно-вагового контролю (далі - Порядок № 879), відповідним перевізником протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати органом Укртрансбезпеки про сплату коштів в добровільному порядку не повідомлено.

За складеними матеріалами Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ГРУПП” винесено постанову від 08.06.2021 № 284060 про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі акту № 285042 за порушення ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” з Товариства з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ГРУПП” стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 8 500 грн 00 коп., та постанову від 08.06.2021 № 284059 про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі акту № 285043 за порушення ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” з Товариства з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ГРУПП” стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн 00 коп.

Невиконання відповідачем зобов’язань щодо своєчасного внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

            Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до п. 1 цього Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із п. п. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. п. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Враховуючи викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17 зазначила, що спір про стягнення плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування в дохід Державного бюджету України не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, носить приватноправовий характер та, як наслідок, не може бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.                           

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України “Про дорожній рух” з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України “Про автомобільні дороги” передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.

Отже, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Так, постановою Уряду від 27.06.2007 № 879 визначено Порядок здійснення габаритно вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України (в редакції чинній на 29.01.2021) встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

            Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до положень п. 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

            Пунктом 21 Порядку № 879 врегульовано, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 31 Порядку № 879 врегульовано, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

На підставі викладеного, Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Товариству з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ГРУПП” нарахована плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до формули:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де

Рзм — 0 євро/км (перевищення загальної маси).

Рнв - 0,54 євро/км (перевищення осьових навантажень від 10% до 20% включно -0,27 євро/км *2 (п. 31 Порядку №879)).

Рг - 0 євро/км (перевищення габаритних параметрів).

В - пройдена відстань 137 км.

К - від 10% - до 40% у потрійному розмірі (коефіцієнт 3)

П = (0 + 0,54 + 0) * 137 (відстань) * 3 (коефіцієнт) * 2 (п. 21 Порядку № 879 відсутній дозвіл) = 221,94 євро.

Також нарахована плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до формули:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де

Рзм - 0 євро/км (перевищення загальної маси).

Рнв - 0,10 євро/км.

Рг - 0 євро/км (перевищення габаритних параметрів). В - пройдена відстань 137 км. К - до 10% у подвійному розмірі (коефіцієнт 2)

П = (0 + 0,10 + 0) * 137 (відстань) * 2 (коефіцієнт) * 2 (п. 21 Порядку № 879 відсутній дозвіл) = 27,40 євро.

Станом на 21.05.2021 сума 249,34 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складала 8 357 грн 23 коп. (курс НБУ станом на 21.05.2021 за 1 євро =33,5174 грн.)

Положеннями пунктів 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку; кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Дії працівників Управління Укртрансбезпеки щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд Товариством з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ГРУПП” не оскаржувались.

            Крім того, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі - Правила № 363), врегульовано, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Зі змісту товарно-транспортної накладної від 21.05.2021 № 21/05-05 слідує, що замовником вантажоодержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю “АМБАР ЕКСПОРТ БКВ” та перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ГРУПП”, вантажовідправник Селянське фермерське господарство “ЯСЕНИ”, пункт навантаження - с. Мирне, Оріхівський район, Запорізька область, пункт розвантаження — м. Бердянськ, Запорізька область, водій - Лавриненко А.С.

Вказана товарно-транспортна накладна була пред'явлена водієм Лавриненко А.С. посадовим особам Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки.

Згідно свідоцтва про реєстрацію СХЕ № 018439 транспортний засіб марки ІVЕСО АS 440S46, реєстраційний номерний знак АР 4868 ЕТ належить Товариству з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ГРУПП”.

Зі змісту товарно-транспортної накладної від 21.05.2021 № 21/05-02 слідує, що замовником вантажоодержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю “АМБАР ЕКСПОРТ БКВ” та перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ГРУПП”, вантажовідправник Селянське фермерське господарство “ЯСЕНИ”, пункт навантаження - с. Мирне, Оріхівський район, Запорізька область, пункт розвантаження — м. Бердянськ, Запорізька область, водій - Помиляйко Ю.А.

Вказана товарно-транспортна накладна була пред'явлена водієм Помиляйко Ю.А. посадовим особам Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки.

Згідно свідоцтва про реєстрацію СХC № 753320 транспортний засіб марки ІVЕСО АS 440S45, реєстраційний номерний знак АР 9080 НХ належить Товариству з обмеженою відповідальністю “АНТХІЛЛ ГРУПП”.

            Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

У постанові від 06.06.2018 по справі № 820/1203/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що категорія спорів про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка нарахована управлінням Укртрансбезпеки та її територіальними органами не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом спору, віднесеної до адміністративної юрисдикції та мають вирішуватись в порядку господарського або цивільного судочинства.

Так, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільний прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналогічним чином питання відшкодування збитків врегульовано Господарським кодексом України.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пунктом 26 зазначеного Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Відповідно до ст. 5 Бюджетного Кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

            Пунктом 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України.

Несплата 8 356 грн 73 коп. за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні призводить до ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та, як наслідок, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави та потребує їх захисту шляхом звернення позивача до суду з позовом.

Відповідно до ч. 3    ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України    передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач надав докази в підтвердження наявності заборгованості.

Відповідач не спростував доводи позивача, не надав доказів відшкодування шкоди або обґрунтованих заперечень проти позову. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів своєчасної або добровільної сплати відповідачем плати за проїзд, яка нарахована внаслідок перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Відповідач доказів відсутності правових підстав для стягнення з нього зазначеної суми або неправильного розрахунку заявленої до стягнення суми суду не надав.

Таким чином, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 195, 201, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 252  Господарського процесуального кодексу України, суд        

 

В И Р І Ш И В:

 

Позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю” “АНТХІЛЛ ГРУПП”, м. Бердянськ, Запорізька область задовольнити.

 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю” “АНТХІЛЛ ГРУПП” (вул. Гостинна, 77, кв. 12, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, ідентифікаційний номер юридичної особи 42836772) на користь Державного бюджету України  плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі  8    356 (вісім тисяч триста п’ятдесят шість) грн. 73 коп.

 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю” “АНТХІЛЛ ГРУПП” (вул. Гостинна, 77, кв. 12, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, ідентифікаційний номер юридичної особи 42836772) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний номер юридичної особи 39816845) 2    684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано     26.01.2024.            

 

 Суддя                                                                                              С.С. Дроздова

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.