Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 200, кв. 29, код ЄДРПОУ 13622097) по справі № 908/6167/15 (908/225/22). Справу розглядав суддя Черкаський В.І.
номер провадження справи 25/84/15-21/7/16
а
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2024 Справа № 908/6167/15 (908/225/22)
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/6167/15 (908/225/22)
За позовною заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (пр. Леніна, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, в особі ліквідатора - Кучака Юрія Федоровича, поштова адреса: а/с 9, м. Київ, 03035, електронна адреса: lex8899@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДА ЛТД” (вул. Чубаря, буд. 3, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 38191253, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
до відповідача 2 - Чабанова Дениса Петровича (вул. Космічна, буд. 126А, м. Запоріжжя, 69050, ідентифікаційний номер 3228623151, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
до відповідача 3 - Довгополого Івана Михайловича (вул. Молочна, буд. 5, м. Запоріжжя, 69060, ідентифікаційний номер 1567508390, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
про визнання часток в статутному капіталі
в межах справи № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 200, кв. 29, код ЄДРПОУ 13622097, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Ліквідатор - Кучак Юрій Федорович (поштова адреса: а/с 9, Київ, 03035, електронна адреса: lex8899@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Суддя Черкаський В.І.
За участю представників:
від відповідача 1 - Москаленко Ю.В., адвокат, ордер ЗП № 053508 від 20.06.2019 (зал 123);
Кредитори - Тіханкова Т.А., паспорт (зал 123); Макаренко О.М. (зал 123), від кредитора Габуєвої Т.А. - адвокат Габуєв Г.Ю., ордер АР № 1093339 від 20.07.2022 (зал 123), Орловський С.О., довіреність НМС № 226960 від 01.03.2021
СУТЬ СПОРУ:
21.01.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” в особі ліквідатора Комарової А.В. надійшла позовна заява від 18.01.2022 (вх. № 250/08-07/22 від 21.01.2022) в якій заявник просить суд:
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.01.2022 відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” в особі ліквідатора Комарової А.В. від 18.01.2022 (вх. № 250/08-07/22 від 21.01.2022) передано судді Черкаському В.І.
Ухвалою від 26.01.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” в особі ліквідатора Комарової А.В. від 18.01.2022 (вх. № 250/08-07/22 від 21.01.2022) залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю “Константа” в особі ліквідатора Комарової А.В. строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
08.02.022 на електронну адресу суду від ТОВ “Константа” в особі ліквідатора Комарової А.В. надійшла заява вих. № 02-02/08 від 07.02.2022 (вх. № 3299/08-08/22 від 08.02.2022) про усунення недоліків з додатками до неї.
Ухвалою від 15.02.2022 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” в особі ліквідатора Комарової А.В. від 18.01.2022 (вх. № 250/08-07/22 від 21.01.2022) до розгляду у межах провадження у справі № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” та відкрите провадження з розгляду позовної заяви. Підготовче засідання призначено на 16.03.2022, 11 - 00.
Ухвалою суду від 16.03.2022 продовжено строк розгляду справи відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Відкладено підготовче засідання у справі № 908/6167/15 (908/225/22).
Ухвалою від 18.02.2022 зокрема, припинено повноваження ліквідатора ТОВ “Константа” арбітражного керуючого Комарової Анжеліки В’ячеславівни. Призначено ліквідатором ТОВ “Константа” арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.
Ухвалою суду від 10.07.2023 суд, зокрема, припинив повноваження тимчасово виконуючого обов’язки ліквідатора Гусара Івана Олексійовича. Призначив ліквідатором арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.
Ухвалою від 02.10.2023 підготовче засідання призначено на 08.11.2023, 11 - 00.
Ухвалою суду від 27.10.2023 судове засідання у справі № 908/6167/15 (908/225/22) перенесено на 14.11.2023, 12 - 30.
Ухвалою суду від 14.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/6167/15 (908/225/22) до судового розгляду по суті на 04.12.2023, 10 - 40.
Ухвалою суду від 04.12.2023 відкладено розгляд справи по суті на 20.12.2023, 12 - 00.
Ухвалою суду від 20.12.2023 відкладено розгляд справи по суті на 17.01.2024, 15 - 00.
У судовому засіданні 17.01.2024 винесено та оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про те, що повний текст рішення буде виготовлено протягом 10-ти днів.
Позивач та відповідачі 2, 3 у судове засідання не з’явились, представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, до відеоконференції не приєднались.
Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечив з підстав поданого відзиву.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників справи, суд
УСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі за текстом - “Закон про банкрутство”).
21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа”.
Наразі процедура ліквідації ТОВ “Константа” триває, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
“25.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА” вступила до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДА ЛТД” з долею у статутному капіталі 99, 94 %. Рішення прийнято загальними зборами ТОВ “ІДА ЛТД” та підтверджується Протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ “ІДА ЛТД” від 25.09.2013 р.
26.09.2013 р. за № 11031050004031567 Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради здійснена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи: зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу, інформації про засновників.
Таким чином, ТОВ “Константа” набуло право власності на частку в статутному капіталі ТОВ “ІДА ЛТД”.
10.10.2015 p. TOB “КОНСТАНТА” були укладені Договір купівлі-продажу корпоративних прав № 1 та Договір купівлі-продажу корпоративних прав № 2, згідно яких корпоративні права ТОВ “Константа” в статутному капіталі ТОВ “ІДА ЛТД” були відчужені на користь Довгополого І.М. (у розмірі 33 %) та Чабанова Д.П. (у розмірі 66,94 %) відповідно.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.07.2017 року в межах справи № 908/6167/15 визнано недійсним Договір № 1 купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Іда Лтд” , що укладений 10 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Константа” та Довгополим Іваном Михайловичем щодо відчуження останньому 33 % часток у статутному капіталі ТОВ “ІДА ЛТД” та Договір № 2 купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Іда Лтд”, що укладений 10 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Константа” та Чабановим Денисом Петровичем щодо відчуження останньому 66,94 % часток у статутному капіталі ТОВ “ІДА ЛТД”.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 р. у справі № 908/6167/15 ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.07.2017 у справі № 908/6167/15 в частині визнання правочинів недійсними залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду від 03.12.2018 р. у справі № 908/6167/15 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ “Іда ЛТД” на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2017 р. та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.07.2017 р.
Таким чином, станом на сьогодні визнані недійсними:
- Договір № 1 купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Іда Лтд”, що укладений 10 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Константа” та Довгополим Іваном Михайловичем.
- Договір № 2 купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Іда Лтд”, що укладений 10 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Константа” та Чабановим Денисом Петровичем.
Статтею 216 ЦК України встановлені правові наслідки недійсності правочину, а саме недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, що свідчить про наявність ТОВ “КОНСТАНТА” права власності на частку в статутному капіталі ТОВ “ІДА ЛТД”.
В той же час, на поточну дату в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДА ЛТД”:
- Чабанова Дениса Петровича, адреса засновника: 69050, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Комунарський район, вулиця Космічна, будинок 126А, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 1 143 618, 71 грн.
- Довгополого Івана Михайловича, адреса засновника: 69060, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Шевченківський район, вулиця Молочна, будинок 5, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 563 274, 89 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 за результатами розгляду справи № 909/1294/15 зазначила, що підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі товариства до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою.
У разі відступлення частки особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін. Включення такого учасника до складу учасників товариства на підставі рішення загальних зборів учасників товариства та державна реєстрація відповідних змін до статуту є діями на виконання договору щодо відчуження частки учасником товариства.
Відповідні правочини є підставою для будь-яких подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, товариства, включно з державною реєстрацією відповідних змін. Без укладення договору між власником частки ці дії є вчиненими без належної правової підстави.
Таким чином, враховуючі, що Договір № 1 та Договір № 2 визнані недійсними, відповідно до ст. ст. 215, 216 ЦК України наслідком їх недійсності є відновлення ТОВ “КОНСТАНТА” в своїх правах власника частки з усіма повноваженнями власника, а саме: володіння, користування, розпорядження.
Станом на поточну дату в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ТОВ “Константа”, як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДА ЛТД” відсутні.
Відповідно до статті 16 Закону якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства. Позивач просить суд: 1. Визначити частку учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА” (код ЄДРПОУ 13622097) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДА ЛТД” (код ЄДРПОУ 38191253) в розмірі 99, 94 % вартістю 1 705 893, 60 грн.
Відповідач 1 вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, на підставі наступного.
“14.05.2019 Позивач подав до господарського суду Запорізької області позовну заяву до ТОВ “ІДА ЛТД”, в якій просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ “ІДА ЛТД”, оформлених протоколом № 4 від 10.10.2015, про продаж частки в статутному капіталі товариства на користь Чабанова Д.П. і Довгополого І.М. та прийняття їх до складу учасників товариства. Також Позивач просив суд визнати недійсною четверту редакцію статуту TOB “ІДА ЛТД” і скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів товариства (справа № 908/6167/15 (номер провадження справи 25/84/15-21/7/16)).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.08.2019 позовні вимоги ТОВ “Константа” задоволено частково, а саме:
12.05.2021 постановою Центрального апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.08.2019 у справі № 908/6167/15 в частині задоволення позову. У задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Так, на сьогоднішній день рішення загальних зборів ТОВ “ІДА ЛТД”, оформлене протоколом № 4 від 10.10.2015, про прийняття Чабанова Д.П. і Довгополого І.М. до складу учасників товариства є чинним.
Пунктом 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин” (далі - ППВСУ) передбачено наступне.
Господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше (п. 2.11.).
Судом можуть бути визнанні недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). Проте суд не має підстав визнавати недійсними рішення, прийняті з інших питань порядку денного загальних зборів, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси.
Отже, якщо відсутнє порушення корпоративних прав, то рішення загальних зборів товариства є дійсним. Таких висновків дійшов КГС ВС (постанови у справах № 904/9431/15 від 27.03.2018; № 916/4139/15; № 914/1968/16 від 12.04.2018; № 910/22291/16; № 927/265/17; № 916/375/17; № 927/699/17; № 920/888/17 від 17.04.2018).
Таким чином, в межах розгляду справи № 908/6167/15 (номер провадження справи 25/84/15-21/7/16) суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про законність рішення загальних зборів ТОВ “ІДА ЛТД”, оформленого протоколом № 4 від 10.10.2015, щодо прийняття Чабанова Д.П. і Довгополого І.М. до складу учасників товариства, незважаючи на визнання недійсними договорів купівлі-продажу корпоративних прав, укладених Позивачем з Чабановим Д.П. та Довгополим І.М.
Окрім цього, як вбачається зі змісту другого питання порядку денного загальних зборів учасників ТОВ “ІДА ЛТД”, оформленого протоколом № 4 від 10.10.2015, Позивач (ТОВ “Константа”) повідомив про свій намір вийти зі складу учасників шляхом укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ “ІДА ЛТД”. Тобто, Позивач усвідомлено бажав вийти зі складу учасників ТОВ “ІДА ЛТД”. Укладення договорів купівлі-продажу корпоративних прав з Чабановим Д.П. та Довгополим І.М. було лише одним з передбачених чинним на той час законодавством засобів реалізації цього права. Більше того, Позивач, володіючи часткою 99,94 % у статутному капіталі Товариства, був правомочний прийняти відповідне рішення та скористався цим, проголосувавши “за” свій вихід зі складу учасників ТОВ “ІДА ЛТД”.
З цією позицією Відповідача 1 кореспондується рішення у справі № 909/1294/15, в якому Верховний Суд дійшов висновку, що прийняття загальними зборами рішення про перерозподіл часток у статутному капіталі ставиться в залежність від волевиявлення власника перерозподіленої частки, а не способу відступлення частки учасником товариства, оскільки закон допускає відступлення шляхом укладення згод або іншим чином. З’ясовуючи зміст положення “іншим чином” стосовно цього спору, потрібно виходити з того, що для прийняття зборами рішення важливо, щоб власник частки міг реалізувати своє право на її часткове зменшення у будь-який спосіб, не заборонений законом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 907/155/19 зазначив наступне: “Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. (Аналогічні висновки щодо балансу інтересів, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16)”.
Також п. 4.12. ППВСУ встановлено, що під час вирішення спорів, пов’язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України “Про господарські товариства” учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов’язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.
З наведеного вбачається, що Позивач свідомо, безперешкодно та самостійно реалізував своє право на вихід зі складу учасників Товариства (ТОВ “ІДА ЛТД”). Права Позивача ніким не порушені.
Вихід учасника з товариства зумовлює припинення корпоративних відносин між учасником і товариством і вирішується виключно загальними зборами учасників.
За таких обставин є незрозумілою та недоведеною вимога Позивача про визначення часток у статутному капіталі ТОВ “ІДА ЛТД” наступним чином: ТОВ “Константа” - 99,94 % вартістю 1 705 893, 60 грн.; Чабанов Денис Петрович - 0,06 % вартістю 1 000, 00 грн.
Позивач посилається на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.07.2017 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у межах справи № 908/6167/15, якими визнано недійсними договори купівлі-продажу корпоративних прав № 1 та № 2, укладені 10.10.2015, щодо відчуження часток ТОВ “Константа” у статутному капіталі ТОВ “ІДА ЛТД” на користь Чабанова Д.П. у розмірі 66,94 % та на користь Довгополого І.М. у розмірі 33 %. При цьому Позивач зазначає, що статтею 216 ЦК України встановлені правові наслідки недійсності правочину, а саме недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
З цього приводу необхідно звернути увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 р. у справі № 927/97/19 зазначається: “Якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. “е” п. 3 ч. 5 cт. 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому випадку є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. “д” п. 3 ч. 5 cт. 17 цього Закону)”.
Отже, з наведеного вище можна дійти обґрунтованого висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки зазначеними вище судовими рішеннями фактично задоволені вимоги Позивача на повернення/витребування його частки у статутному капіталі ТОВ “ІДА ЛТД”.
Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду у межах справи № 908/6167/15, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу корпоративних прав № 1 та № 2 від 10.10.2015 між ТОВ “Константа” та Чабановим Д.П. і Довгополим І.М. винесено 19.09.2018.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З урахуванням наведеного вище, Позивачем пропущений строк звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки строк позовної давності сплив 19.09.2021, а Позивач подав до суду позовну заяву 21.01.2022.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 р. у справі № 923/876/16 зазначено наступне: “Крім того, розглядаючи питання щодо дотримання балансу інтересів усіх учасників та товариства, суди мали надати правову оцінку аргументам відповідача про звернення колишнього учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень зборів хоча й у межах позовної давності, але через 3 роки після ухвалення першого з оспорюваних рішень загальних зборів учасників, тобто зі значним проміжком часу, що робить питання втручання суду в діяльність товариства і повернення його до попереднього стану через 6 років після вчинення порушення ще більш чутливими”.
Враховуючи наведену позицію Великої Палати Верховного Суду, необхідно звернути увагу й на те, що з моменту прийняття загальними зборами учасників ТОВ “ІДА ЛТД” рішення про вихід ТОВ “Константа” зі складу учасників товариства та прийняття до складу учасників Чабанова Д.П. та Довгополого І.М. минуло 7 років.
За правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
На виконання зазначеної вимоги, ТОВ “ІДА ЛТД” заявляє про необхідність застосування позовної давності до позовних вимог ТОВ “Константа”.
Таким чином, з наведеного вище вбачається, що Позивач не обґрунтував необхідність задоволення його позовних вимог, подав позовну заяву після спливу строку позовної давності, відтак позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, незаконними, а отже такими, що не підлягають задоволенню».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 78, 165, 236 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 256, 257, 267 Цивільного кодексу України просить суд відмовити ТОВ “Константа” у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 ГК України).
Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.
Майнові права є не споживаною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Отже, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є не споживаною річчю, визначеною індивідуальними ознаками, та може бути об’єктом права власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 53 Закону України “Про господарські товариства” (у редакції, що діяла з 27.07.10) - учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Заява учасника про його виведення зі складу учасників товариства не може слугувати самостійною правовою підставою для переходу права власності на частку, оскільки вона адресована товариству і містить інформацію про припинення в особи права на частку. Заява є вторинним актом, наслідком первинних дій (правочину з відчуження частки). Заява не є правочином, учасник, що написав заяву, таким шляхом повідомляє товариство про відчуження ним частки.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб’єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб’єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З огляду на положення етапі 4 Господарського процесуального кодексу України, і статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб’єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз’яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття “охоронюваний законом інтерес”, що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв’язку з поняттям “права” (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб’єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що по заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб’єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття “охоронюваний законом інтерес” у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв’язку з поняттям “права” має один і той же зміст.
Водночас, у рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття “охоронюваний законом інтерес”, як прагнення до користування конкретним матеріальним та або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об’єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суд зобов’язаний з’ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 за результатами розгляду справи № 909/1294/15 зазначила, що підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі товариства до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою.
У разі відступлення частки особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін. Включення такого учасника до складу учасників товариства на підставі рішення загальних зборів учасників товариства та державна реєстрація відповідних змін до статуту є діями на виконання договору щодо відчуження частки учасником товариства.
Відповідні правочини є підставою для будь-яких подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, товариства, включно з державною реєстрацією відповідних змін. Без укладення договору між власником частки ці дії є вчиненими без належної правової підстави.
Відповідно до статті 16 Закону якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо застосування строків позовної давності слід зазначити, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який станом на 17.01.2024 триває.
На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану перебіг строків зупиняється.
Отже, позивачем не пропущено строк для пред’явлення позову, враховуючи вищевикладене.
Судом не приймаються заперечення відповідача на позовні вимоги, викладені у відзиві в силу установлених судом обставин та положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи встановлені обставини, слід визначити частку учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА” (код ЄДРПОУ 13622097) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДА ЛТД” (код ЄДРПОУ 38191253) в розмірі 99, 94 % вартістю 1 705 893, 60 грн.
Також, слід визначити частку учасника Чабанова Дениса Петровича (ідентифікаційний номер 3228623151) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДА ЛТД” (код ЄДРПОУ 381912:53) в розмірі 0, 06 % вартістю 1 000 грн.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів, пропорційно розміру задоволених вимог.
Технічна фіксація здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку: vkz.court.gov.ua.
Керуючись статтями 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визначити частку учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА” (код ЄДРПОУ 13622097) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДА ЛТД” (код ЄДРПОУ 38191253) в розмірі 99, 94 % вартістю 1 705 893, 60 грн.
Визначити частку учасника Чабанова Дениса Петровича (ідентифікаційний номер 3228623151) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДА ЛТД” (код ЄДРПОУ 381912:53) в розмірі 0, 06 % вартістю 1 000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДА ЛТД” (вул. Чубаря, буд. 3, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 38191253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (пр. Леніна, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, в особі ліквідатора - Кучака Юрія Федоровича, поштова адреса: а/с 9, м. Київ, 03035, електронна адреса: lex8899@ukr.net) 827 (вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Стягнути з Чабанова Дениса Петровича (вул. Космічна, буд. 126А, м. Запоріжжя, 69050, ідентифікаційний номер 3228623151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (пр. Леніна, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, в особі ліквідатора - Кучака Юрія Федоровича, поштова адреса: а/с 9, м. Київ, 03035, електронна адреса: lex8899@ukr.net) 827 (вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Стягнути з Довгополого Івана Михайловича (вул. Молочна, буд. 5, м. Запоріжжя, 69060, ідентифікаційний номер 1567508390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (пр. Леніна, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, в особі ліквідатора - Кучака Юрія Федоровича, поштова адреса: а/с 9, м. Київ, 03035, електронна адреса: lex8899@ukr.net) 827 (вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення направити сторонам (електронною поштою/до електронного кабінету).
Розмістити повний текст рішення на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 30.01.2024.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 200, кв. 29, код ЄДРПОУ 13622097) по справі № 908/6167/15 (908/225/22).
_03_03.png)
